Рішення

від 23.05.2017 по справі 910/6311/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2017Справа № 910/6311/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГТ-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кора Гідросервіс"

про стягнення 10 002,00 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Федоренко О.П. (представник за довіреністю від 01.04.2016р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПГТ-Україна" (надалі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кора Гідросервіс" (надалі - відповідач) суми заборгованості за Договором № 3.2015 на виконання ремонтних робіт від 20.01.2015р. в розмірі 10 002,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що замовивши та сплативши відповідачу вартість ремонту 2 (двох) гідронасосів в розмірі 20 160,00 грн., відповідачем виконано ремонт вказаних гідронасосів на суму 10 158,00 грн., у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму надмірно сплачених коштів.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 23.05.2017р.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 23 травня 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2015 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) було укладено Договір № 3.2015 на виконання ремонтних робіт (надалі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язувався здійснити поточний та капітальний ремонт гідравлічних вузлів (насосів, гідромоторів, гідроциліндрів та інше) Замовника згідно поданого Замовлення (Додаток № 1 до даного Договору), а Замовник зобов'язувався прийняти та оплатити надані послуги та виконані роботи (п. 1.1. Договору).

За умовами п. п. 2.1., 2.3. Договору замовник в усній чи письмовій формі через уповноважену особу заявляє Виконавцеві про необхідність виконання ремонту гідравлічних вузлів, заміни запасних частин чи надання інших послуг щодо вказаних механізмів. Гідравлічні вузли, які підлягають ремонту, Клієнт доставляє на територію Виконавця в обумовлений Сторонами строк. Виконавець, у присутності Замовника (уповноваженої особи), складає Замовлення на виконання ремонтних робіт наданого Замовником гідравлічного вузла. У Замовленні зазначаються заявлені Замовником роботи та загальний стан наданого агрегату.

Згідно п. 2.4. Договору узгоджений рахунок-фактура є підставою для виконання Виконавцем ремонтних робіт та заміни запасних частин, що у ньому зазначені у повному обсязі: Строк виконання ремонтних робіт не може перевищувати 14 календарних днів, якщо інший строк не зазначено в рахунку-фактурі.

У відповідності до п. 2.6. Договору передача виконаних робіт проводиться на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт, що підписується уповноваженими представниками Сторін. Акт прийому-передачі підтверджує виконання Виконавцем замовлених робіт, надання послуг та/або передачу замовлених запасних частин та матеріалів Замовнику відповідної якості, в узгоджений термін та на узгоджених умовах, а також відсутність у Замовника претензій і зауважень до Виконавця щодо виконання зазначеного замовлення та стану гідравлічного циліндра, який ремонтувався.

Як передбачено в п. 4.3. Договору ціни на ремонтні роботи та послуги, що надаються Виконавцем, а також на запасні частини та матеріали, що поставляються Виконавцем є договірними та базуються на діючих тарифах, затверджених внутрішніми локальними документами Виконавця. Ціна, погоджена Сторонами закріплюється у рахунку-фактурі, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 4.6. Договору оплата за виконані ремонтні роботи здійснюється в безготівковому порядку протягом 3 календарних днів з моменту повідомлення Виконавцем про завершення ремонтних робі відправленого по факсу чи електронною поштою.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 року (п. 9.1. Договору).

Відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № 50 від 05.10.2015р. на оплату ремонту 2 (двох) гідронасосів на суму 20 160,00 грн., який було оплачено позивачем, що підтверджується доданим до матеріалів справи платіжним дорученням № 1006 від 12.10.2015р. на вказану суму.

19.10.2015р. між сторонами було підписано та скріплено печатками акт надання послуг № 53, відповідно до якого вартість ремонту 2 (двох) гідронасосів склала 10 158,00 грн.

З огляду на те, що вартість ремонту вказаних гідронасосів є меншою, ніж оплачена позивачем, останній звертався з претензіями № 1 (вих. 135/11) від 03.11.2016р. та № 2 (вих. 001/01) від 06.01.2017р. до відповідача про повернення суми надмірно сплачених коштів в розмірі 10 002,00 грн. (копії претензій та докази їх направлення відповідачу в матеріалах справи), які були залишені без відповіді та задоволення з боку відповідача.

У зв'язку з тим, що відповідач не повернув позивачу надмірно сплачені кошти, останній був змушений звернутись до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Нормами частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як було зазначено вище, позивачем було оплачено рахунок-фактуру № 50 від 05.10.2015р. на суму 20 160,00 грн., тоді як відповідно до акту надання послуг № 53 від 19.10.2015р. з ремонту 2 (двох) гідронасосів, вартість робіт склала 10 158,00 грн.

При цьому, за змістом п. 2.6. Договору вказаний акт підтверджує виконання Виконавцем замовлених робіт, надання послуг та/або передачу замовлених запасних частин та матеріалів Замовнику відповідної якості.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається зі змісту Договору, сторонами не досягнуто згоди щодо повернення надмірно сплачених коштів у випадку переплати за ремонт гідронасосів.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як видно з матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачу претензії № 1 (вих. 135/11) від 03.11.2016р. та № 2 (вих. 001/01) від 06.01.2017р.

При цьому, судом встановлено, що доказів отримання вказаних претензій або відповідного повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, позивачем до матеріалів справи не надано.

Разом з тим, відповідно до фіскального чеку № 3284 від 11.01.2017р., який підтверджує факт направлення на адресу відповідача претензії № 2 (вих. 001/01) від 06.01.2017р. за штрихкодовим ідентифікатором поштового відправлення 0316203374787, судом було здійснено перевірку вручення вказаної претензії відповідачу за допомогою сервісу підприємства поштового зв'язку (http://ukrpost.in.ua/ua/track_ukrposhta) та встановлено, що відправлення за номером 0316203374787 передано на зберігання 16.03.2017р. до об'єкту поштового зв'язку КИЇВ 1 з індексом 01001 як таке, що не вручене відповідачу.

Відтак, обов'язок відповідача повернути надмірно сплачені кошти настав і на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України мав бути виконаний останнім у строк до 23.03.2017р. включно.

Доказів на підтвердження повернення позивачу надмірно сплачених коштів в розмірі 10 002,00 грн., в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у нього обов'язку повернути позивачу надмірно сплачені кошти в розмірі 10 002,00 грн.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/6311/17 позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума надмірно сплачених коштів в розмірі 10 002,00 грн.

Судовий збір в розмірі 1 600,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кора Гідросервіс" (ідентифікаційний код 39303292, адреса: 02660, м. Київ, пров. Червоногвардійський, буд. 2, літ. А, офіс 24) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГТ-Україна" (ідентифікаційний код 39023198, адреса: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4Б) суму надмірно сплачених коштів в розмірі 10 002,00 грн. (десять тисяч дві гривні 00 коп.) та судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.05.2017р.

Суддя С.М. Морозов