Рішення

від 23.05.2017 по справі 910/5008/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2017Справа №910/5008/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металева покрівля"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД"

про стягнення боргу за договором підряду 1 037 924,43 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Шопова О.Я. (довіреність б/н від 01.03.2017)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металева покрівля" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД" (відповідач) про стягнення 106 129,03 грн. заборгованості, з яких: 972837,61 грн. - сума основний борг, 9728,37 грн. - інфляційне збільшення, 5357,27 грн. - 3% річних, 50001,18 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду №443 від 28.02.2016 в частині оплати за виконані роботи, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 972837,61 грн. У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивачем, згідно із п. 8.2. договору, нарахована пеня у сумі 5001,18 грн. та на підставі ст. 625 ЦК України - інфляційне збільшення у розмірі 9728,37 грн. та 3% річних у розмірі 5357,27 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 порушено провадження у справі № 910/5008/17 та призначено її до розгляду на 25.04.2017.

25.04.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2017 розгляд справи №910/5008/17 відкладено на 23.05.2017.

Представник позивача в судовому засіданні 23.05.2017 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 23.05.2017 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 41929611.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Оскільки, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами, зокрема на подання відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Приймаючи до уваги те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, враховуючи приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 23.05.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металева покрівля" (підрядник) було укладено договір підряду №443 (надалі - договір), відповідно до умов якого підрядник приймає на себе зобов'язання на власний ризик та власними силами виконати за завданням замовника у відповідності до умов цього договору та чинного в Україні законодавства комплекс робіт по монтажу покрівельного пирога (надалі за текстом договору - роботи) на об'єкті будівництва: "Житлова та громадська забудова автовокзалом на території по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в обмеженої вулицями Кільцева дорога, західною межею забудов по вулицях Теремківській та Жулянській і міською межею, у Голосіївському районі м. Києва, перша черга будівництва перший пусковий комплекс ТРК та відповідно здати їх замовнику у встановлений цим договором строк, а замовник зобов'язується оплатити проведені підрядником роботи, згідно цього договору (п. 1.1.).

Згідно із п. 1.2., п. 1.3. договору, строк виконання робіт за цим договором до 30.12.2016; датою початку робіт є підписання договору.

В пункті 2.1. договору, сторони домовились, що загальна вартість робіт за цим договором становить 972837,61 грн., яка розрахована на підставі договірних цін, що є додатком до даного договору (додатки №№1-9 до договору).

Відповідно до пункту 2.2. договору, оплата робіт за договором здійснюється впродовж 10 (десяти) банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання виконаних робіт за цим договором.

Згідно п. 4.1. договору підряду, датою прийняття виконаних підрядником та прийнятих замовником робіт є дата підписання сторонами актів виконаних робіт.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що у разі прострочення замовником строків оплати виконаних і прийнятих замовником робіт, згідно умов цього договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від неоплаченої суми за кожний прострочений день.

Позивач у відповідності до умов договору підряду №443 від 28.02.2015 виконав роботи на загальну суму 972837,61 грн., що підтверджується наступними актами здачі-приймання виконаних будівельних робіт від 30.12.2016: № 1 здачі-приймання будівельних робіт на суму 122 142,04 грн., № 2 здачі-приймання будівельних робіт на суму 187 892,89 грн., № 3 здачі-приймання будівельних робіт на суму 23074,72 грн., № 4 здачі-приймання будівельних робіт на суму 119401,50 грн., № 5 здачі-приймання будівельних робіт на суму 101899,37 грн., № 6 здачі-приймання будівельних робіт на суму 84842,27 грн., № 7 здачі-приймання будівельних робіт на суму 228130,37 грн., № 8 здачі-приймання будівельних робіт на суму 48098,70 грн., № 9 здачі-приймання будівельних робіт на суму 57355,75 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату прийнятих робіт не здійснив, внаслідок чого заборгованість відповідача за договором становить 972837,61 грн.

З урахуванням наведеного, у зв'язку із наявністю заборгованості за договором у розмірі 972837,61 грн. та простроченням виконання грошового зобов'язання, позивач за період з 19.01.2017 по 27.03.2017 нарахував пеню у сумі 5001,18 грн., інфляційне збільшення у розмірі 9728,37 грн. та 3% річних у розмірі 5357,27 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Відповідно до акту № 1 здачі-приймання будівельних робіт від 30.12.2016 на суму 122 142,04 грн., акту № 2 здачі-приймання будівельних робіт від 30.12.2016 на суму 187 892,89 грн., акту № 3 здачі-приймання будівельних робіт від 30.12.2016 на суму 23074,72 грн., акту № 4 здачі-приймання будівельних робіт від 30.12.2016 на суму 119401,50 грн., акту № 5 здачі-приймання будівельних робіт від 30.12.2016 на суму 101899,37 грн., акту № 6 здачі-приймання будівельних робіт від 30.12.2016 на суму 84842,27 грн., акту № 7 здачі-приймання будівельних робіт від 30.12.2016 на суму 228130,37 грн., акту № 8 здачі-приймання будівельних робіт від 30.12.2016 на суму 48098,70 грн., акту № 9 здачі-приймання будівельних робіт від 30.12.2016 на суму 57355,75 грн., позивачем передано, а відповідачем прийнято виконані на підставі договору підряду №443 від 28.02.2015 на загальну суму 972837,61 грн.

Відповідач підписав вказані акти та прийняв виконані позивачем роботи без заперечень та зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що оплата робіт за договором здійснюється відповідачем впродовж 10 (десяти) банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання виконаних робіт за цим договором.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки, відповідач у визначені договором строки не здійснив оплати за виконані роботи, то суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення 972837,61 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 50001,18 грн., інфляційне збільшення у розмірі 9728,37 грн. та 3% річних у розмірі 5357,27 грн., нараховані за період з 19.01.2017 по 27.03.2017.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати за виконані позивачем роботи передбачена у п. 8.2. договору, відповідно до якого у разі прострочення відповідачем строків оплати виконаних і прийнятих відповідачем робіт, згідно умов цього договору, відповідач сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від неоплаченої суми за кожний прострочений день.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Розрахунки пені у сумі 50001,18 грн., інфляційного збільшення у розмірі 9728,37 грн. та 3% річних у розмірі 5357,27 грн. є арифметично вірними, у зв'язку із чим, позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Металева покрівля" у повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна,буд 1-3/2 літ "А" ідентифікаційний код 34615529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металева покрівля" (03146, м. Київ, вул. Петра Чаадаєва, 2-Б, ідентифікаційний код 36264990) основний борг у розмірі 972837,61 грн., пеню у розмірі 50001,18 грн., інфляційне збільшення у розмірі 9728,37 грн., 3% річних у розмірі 5357,27 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 15569,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 29.05.2017.

Суддя С.О. Турчин