Рішення

від 26.05.2017 по справі 916/745/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" травня 2017 р.справа № 916/745/17

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петренко Н.Д.

при секретарі Воровіній Т.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу №916/745/17

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Таіс-Дістрибьюшн", м. Одеса

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Локо +", м. Одеса

про стягнення 13543,45 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, довіреності у матеріалах справи;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі - товариством з обмеженою відповідальністю „Таіс-Дістрибьюшн» (ТОВ „Таіс- Дістрибьюшн» ) заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 03939 від 02.12.2016 у сумі 13543,45 грн., з яких 11382,01 грн. - основного боргу, 125,20 грн. інфляційних втрат, 811,07 грн. - пені, 86,97 грн. - 3% річних, 1138,20 грн. штрафу.

Ухвали суду направлялись відповідачеві у справі за адресою, вказаною в позовній заяві, однак повертались з відміткою пошти „за закінченням строку зберігання» , що вважається належним сповіщенням сторони про дату, час та місце судового засідання.

Оскільки відповідач по справі в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

02.12.2016 між ТОВ "Таіс-Дістрибьюшн" (постачальник) та ТОВ "Локо+" (покупець) був укладений договір поставки № 03939 (ділі - договір), згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця лікеро-горілчану продукцію та інші продукти харчування, фактична кількість, асортимент та ціна якої зазначена в видаткових накладних, а покупець - прийняти її та оплатити (пункти 1.1., 2.1. договору).

Відповідними умовами договору сторони погодили вимоги до асортименту, якості та кількості продукції, порядок замовлення, строки і умови поставки, порядок приймання, ціну, відповідальність тощо.

На виконання умов договору постачальник 03.12.2016 поставив покупцю товару на суму 11382,01 грн., що підтверджується видатковими накладними № 577489 на суму 2440,45 грн. з ПДВ та № 5777490 на суму 8941,56 грн. з ПДВ.

Положеннями п. 6.6. договору сторони погодили обов'язок покупця здійснювати розрахунок за поставлений товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання покупцем товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або внесення в касу ТОВ „Таіс-Дістрибьюшн» , однак станом на 17.12.2016 такий обов'язок покупцем виконаний не був.

Положенням п. 7.2., 7.3. договорору сторони визначили способи забезечення виконання договору у виді пені та штрафу.

В підписаному сторонами акті звірки розрахунків за період з 01.12.2016 по 19.01.2017 відображено наявну заборгованість покупця у сумі 11382,01 грн.

Невиконання покупцем обов'язку з оплати стало підставою для звернення постачальника до суду з позовом про стягнення з покупця заборгованості за договором № 03939 від 02.12.2016 у сумі 13543,45 грн., з яких 11382,01 грн. - основного боргу, 125,20 грн. інфляційних втрат, 811,07 грн. - пені, 86,97 грн. - 3% річних, 1138,20 грн. штрафу. Позивач обґрунтовував свої вимоги посиланням на положення ст.ст. 193, 216-218, 3230, п. 6 ст. 231, п. 3, 4, 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 610, 611, 626, 712 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів належного виконання умов Договору щодо оплати поставленого товару до суду не надали.

За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 11382,01 грн.

Відповідно до п. 7.2. договору, у випадку несвоєчасної оплати продукції у встановлені договором строки, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Враховуючи даний пункт договору, а також положення ст. 231 Господарського кодексу України позивач нарахував відповідачеві пеню у розмірі 811,07 грн.

Заявлена до стягнення сума пені судом перевірена за допомогою системи „Ліга-Закон» , є вірною і підлягає задоволенню.

Положеннями п. 7.3. договору сторони погодили, що незалежно від застосування постачальником п. 7.2. договору у випадку несвоєчасної оплати продукції згідно умов договору протягом більше ніж 15 календарних днів, покупець додатково сплачує на користь настачальника штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасноо оплаченої партії продукції.

Керуючись п. 7.3. договору постачальник нарахував покупцю штраф у розмірі 10% вартості несвоєчасно оплаченої продукції у сумі 1138,20 грн., який підлягає задоволенню.

Позивач також зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати у сумі 125,20 грн. та 86,97 грн. трьох процентів річних.

Судом перевірений наданий позивачем по справі розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних. Здійснений за допомогою системи „Ліга-Закон» розрахунок є вірним і таким, що підлягає задоволенню.

За таких обставин, враховуючи докази наявності заборгованості покупця перед постачальником, керуючись положеннями ст. 193, 231-232 Господарського кодексу України, ст. 530,625, ст. 692, 712 Цивільного кодексу України, позовна заява ТОВ „Таіс-Дістрибьюшн» є обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Локо+" (65026, м. Одеса, пров. Чайковського, 18, код ЄДРПОУ 40903071) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Таіс-Дістрибьюшн" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 115, код ЄДРПОУ 38351958) 11382 (одинадцять тисяч триста вісімдесят дві) грн.01 коп. - основного боргу, 811 (вісімсот одинадцять) 07 коп. - пені, 1138 (одну тисячу сто тридцять вісім) грн. 20 коп. штрафу, 86 (вісімдесят шість) грн.97 коп. - 3% річних, 125 (сто двадцять п'ять) грн. 20 коп. інфляційних втрат.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Локо+" (65026, м. Одеса, пров. Чайковського, 18, код ЄДРПОУ 40903071) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Таіс-Дістрибьюшн" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 115, код ЄДРПОУ 38351958) 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31 травня 2017 р.

Суддя Н.Д. Петренко