Рішення

від 29.05.2017 по справі 906/358/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" травня 2017 р. Справа № 906/358/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представника позивача: ОСОБА_1- дов. від 23.05.2017.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ХіТ технологія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Север-сталь конструкція"

про стягнення 165953,86 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 165953,86 грн. заборгованості, з яких: 148605,56 грн. основний борг, 13855,05 грн. інфляційних та 393,25 грн. 3 % річних.

Ухвалою від 16.05.2017 суд порушив провадження у справі та призначив до розгляду на 29.05.2017.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надав довідку, відповідно до якої вказує, що заборгованість відповідача станом на 29.05.2017 не змінилась та становить 148605,56 грн. (а.с. 52)

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 49).

Відповідно до абз.1 п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте, правом на участь в судовому засіданні не скористався, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

18.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод ХіТ Технологія" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Север-Сталь" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 1804 (а.с. 8-9).

Відповідно до п.1 даного договору, постачальник зобов'язується поставити покупцеві елементи бар'єрного дорожнього та мостовою огородження (надалі - Продукція ), а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього вказану грошову суму відповідно до умов цього Договору.

Сторони домовились, що постачання Продукції за даним Договором здійснюється партіями. Найменування, асортимент, номенклатура, номер креслення, кількість, ціна, вартість Продукції зазначається у Специфікаціях, які підписуються на кожну партію і є невід'ємними частинами даного Договору.

За умовами п.2 договору сторони погодили, що строк поставки продукції, що поставляється за даним Договором зазначається в Специфікаціях, які укладаються на кожну партію продукції.

Відповідно до розділу 3 договору, загальна вартість продукції складається з сум усіх специфікацій, укладених на кожну партію продукції. Ціна та вартість продукції, яка поставляється за даним договором, зазначається в специфікаціях на кожну партію продукції, які є невід'ємними частинами даного договору.

У розділі 4 договору сторони узгодили, що строки здійснення оплати вартості продукції, що поставляється за даним договором зазначаються в специфікаціях, укладених на кожну партію продукції.

18.04.2016 сторонами підписано специфікацію № 1 до договору, за умовами якої позивач мав поставити товар на загальну вартість 735036,06 грн.

За умовами п. 3 специфікації, покупець здійснює передплату у розмірі 75% вартості продукції, зазначеної в даній специфікації протягом 5 (п'яти) днів з дати підписання даної Специфікації, інші 25% вартості продукції, зазначеної в даній специфікації покупець сплачує в строк до 13 травня 2016 року.

26.05.2016 між сторонами підписано специфікацію № 2, в якій погодили, що вартість продукції складає 1184569,50 грн.

Відповідно до п. 3 специфікації, покупець зобов'язався здійснювати передплату у розмірі 80% вартості продукції, зазначеної в даній специфікації протягом 5 днів з дати підписання даної специфікації, інші 20 % вартості продукції, зазначеної в даній специфікації покупець сплачує в строк до 24 червня 2016 року.

На виконання умов договору та специфікації № 1 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 732036,06 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000061 від 22.04.2016.

У відповідності до укладеної специфікації № 2 від 26.05.2016 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1184569,50 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000080 від 06.06.2016 та № РН-0000081 від 08.06.2016 (а.с. 13,12).

Відповідач, в порушення умов договору, оплати товару в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 148605,56 грн.

Позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 3493,25 грн. 3 % річних та 138550,05грн. інфляційних.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань позивач звернувся з даним позовом до суду з метою захисту свого порушеного права.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про поставку № 1804 від 18.04.2016.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем належним чином виконано зобов'язання перед відповідачем щодо поставки товару на загальну суму 1919605,56 грн.

Факт виконання позивачем свого зобов'язання вказує на необхідність виконання відповідачем обов'язку щодо оплати товару.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, у специфікаціях сторони визначили термін проведення розрахунків за отриманий товар.

Так, за товар отриманий видатковою накладною № РН-0000061 від 22.04.2016на загальну суму 735036,06грн. у відповідності до специфікації № 1 відповідач мав розрахуватись до 13.05.2016.

За товар, отриманий за видатковими накладними № РН-0000080 від 06.06.2016 та № РН-0000081 від 08.06.2016 відповідач у відповідності до специфікації № 2 мав провести розрахунки до 24.06.2016.

Відповідач частково виконав свої зобов'язання з оплати отриманого товару на суму 1771000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи (а.с. 17-20).

Таким чином внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, у останнього станом на день звернення до суду існувала заборгованість перед позивачем в сумі 148605,56 грн.

Станом на день вирішення спору в суді доказів погашення заборгованості перед позивачем у сумі 148605,56 грн. матеріали справи не містять.

За нормами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (с. 526 ЦК України).

За таких обставин, вимога позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 148605,56 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача 3493,25 грн. 3% річних та 13855,05 грн. інфляційних нарахувань, суд зауважує наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с.4), 3 % річних нараховано за період з 24.06.2016 по 05.04.2017 на суму заборгованості 148605,56 грн., які склали 3493,25 грн.

Перевіривши вказаний розрахунок 3 % річних, суд встановив, що позивачем при обрахунку допущено арифметичну помилку. Відтак суд здійснив власний розрахунок 3% річних, виходячи з вихідних даних позивача, за яким 3 % річних склали 3486,87 грн.

Враховуючи вищевикладене, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних є обґрунтованою, заявленою у відповідності до норм чинного законодавства та підлягає задоволенню в сумі 3486,87грн.

В частині стягнення 6,38 грн. 3 % річних (8410,35 грн.- 8391,22 грн.) суд відмовляє за безпідставністю вимог.

В частині вимог про стягнення з відповідача 13855,05 грн. інфляційних нарахувань судом встановлено, що останні заявлені за період з липня 2016 року по лютий 2017року на суму заборгованості 148605,56грн. Суд встановив, що розрахунок інфляційних є арифметично вірним, вимога позивачем заявлена у відповідності до норм чинного законодавства і є правомірною, тому дана вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов за предметом та підставами не оспорив, своїм процесуальним правом на участь у розгляді справи не скористався, письмового відзиву та доказів погашення заборгованості в сумі 148605,56 грн. не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими згідно з вимогами чинного законодавства, підтвердженими належними та допустимими доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають частковому задоволенню на загальну суму 165947,48 грн. з яких: 148605,56 грн. основний борг, 3486,87 грн. 3 % річних, 13855,05 грн. інфляційні.

В частині стягнення 6,38 грн. 3% річних суд відмовляє.

В порядку ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Север-Сталь Конструкція" (10029, м. Житомир, вул. Східна,80, код ЄДРПОУ 38966787)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Завод Хіт Технологія" (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна 11-А, код ЄДРПОУ 31676602)

- 148605,56 грн. основного боргу;

- 3486,87 грн. - 3 % річних;

- 13855,05 грн. - інфляційних;

- 2489,22 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 31.05.17

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2- позивачу (рек. з повід)

3- відповідачу (рек. з повід)