Рішення

від 23.05.2017 по справі 910/3671/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.05.2017Справа №910/3671/17 За позовом Селянського фермерського господарства "Бояни-Глиниця" до  Товариства з обмеженою відповідальністю "НК "ЕНЕРГІЯ"                            про стягнення заборгованості за договором поставки 235 400,88 грн.                                                                                                                             Суддя Борисенко І.І. Представники сторін: Від позивача –     не з'явився; Від відповідача – не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Селянського фермерського господарства "Бояни-Глиниця" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НК "ЕНЕРГІЯ" 235  400,88 грн. основного боргу за договором поставки від 02.12.2016 №02/12-11. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що останній виконав свої зобов'язання за договором поставки від 02.12.2016 №02/12-11 сплативши на рахунок відповідача 235  400,88 грн., проте відповідачем товар в рахунок виконання свого зобов'язання за договором не поставлено, відтак відповідач безпідставно зберігає у себе попередню оплату в розмірі 235  400,88грн. Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 26. Відповідно до ст. 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверт з вказаною ухвалою суду було повернуто назад до суду, із відповідною відміткою про це органу поштового зв'язку (відсутня адреса одержувача). Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Позивач у поданій заяві просив суд розглядати справу за відсутності позивача. Позов підтримав у повному обсязі. Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України. Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 02.12.2016 між Селянським фермерським господарством "Бояни-Глиниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю «НК «ЕНЕРГІЯ» був укладений договір поставки №02/12-11 (надалі – Договір). Відповідно до п. 1.1 Договору ТОВ НК «ЕНЕРГІЯ» зобов'язувалося з дня отримання платежу передати у власність (поставити) СФГ «Бояни-Глиниця» товар а саме, діамофоска NPK10:26:26 (Росія, м-50), а позивач зобов'язувався оплатити та прийняти мінеральні добрива, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру, умови та строки поставки оплати яких визначена сторонами у специфікації, яка є додатком до цього Договору і становить його невід'ємну частину.   Згідно з п. 1.2 Договору ціна та загальна вартість товару визначаються сторонами в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Загальна вартість товару відповідно до специфікації, що є додатком №1 до вищевказаного Договору, становить 235 400 гривень 88 копійок. Згідно з п.п. 3.3,3.4 Договору доставка товару здійснюється протягом двох календарних днів з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Поставка товару здійснюється на умовах СРТ (перевезення сплачено до місця, вказаного Покупцем) або згідно інших міжнародних правил по тлумаченню термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року. Позивачем було здійснено оплату Товару на банківський рахунок Постачальника згідно платіжного доручення №270 від 02.12.2016 на суму 235  400,88 грн. Однак, Відповідач поставку Товару відповідно до умов договору не здійснив. З матеріалів справи вбачається, що позивачем 11.01.2017, 17.01.2017 на адресу відповідача була надіслана претензія №1, про що свідчать опис вкладення, чек від 17.01.2017 та конверти повернуті підприємством зв'язку відправнику (неправильно зазначена адреса (відсутня) адреса одержувача). За таких обставин позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України). Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Проте, Відповідач порушуючи умови договору не поставив товар та сплачені грошові кошти не повернув. Зворотного відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять. Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється. Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Відповідно ж до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Зважаючи на бездіяльність Відповідача, Позивач 11.01.2017 та 17.01.2017 звертався до відповідача з претензією №1 з вимогою про повернення попередньої оплати в сумі 235  400,88 грн., про що свідчать конверти з довідками підприємства зв'язку про повернення пересилання, опис вкладення та чек, які наявні в матеріалах справи. На вказану претензію Відповідач не відреагував, грошові кошти не повернув, Товар на суму заборгованості не поставив. Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.06.2012 по справі №55/385 за позовом про стягнення грошових коштів за неналежне виконання договірних зобов'язань вказав, що згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила. Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Таким чином, оскільки судом встановлено, що Відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, відтак фактично безпідставно зберігає у себе набуте майно у виді сплаченої Позивачем попередньої оплати  у розмірі 235  400,88 грн. Отже, Відповідач, як у встановлений приписами частини 2 статті 530 ЦК України строк, так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо повернення суми в розмірі 235  400,88 грн. не виконав. Оскільки станом на час прийняття рішення Відповідач суму попередньої оплати не повернув, строк повернення якої настав, позов в частині стягнення з Відповідача 235  400,88 грн. попередньої оплати підлягає задоволенню. Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, - В И Р І Ш И В: Позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НК "ЕНЕРГІЯ" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 26, ідентифікаційний код 35632964) на користь Селянського фермерського господарства "Бояни-Глиниця" (60321, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Бояни, ідентифікаційний код 31064745) заборгованість у розмірі 235 400 (двісті тридцять п'ять тисяч чотириста) грн. 88 коп., 3 531 (три тисячі п'ятсот тридцять одну) грн. 01 коп. судового збору. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено: 29.05.2017 Суддя                                                                                                     І.І. Борисенко