Ухвала

від 31.05.2017 по справі 200/8717/17

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/8717/17

Провадження № 2/200/2960/17

У Х В А Л А

31 травня 2017 року суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Єлісєєва Т.Ю., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна,-

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2017 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна.

Разом з позовом позивач надав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, у відповідності до якої просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на 3/20 частини торгівельно-ділового комплексу та 3/20 частини земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:07:484:0013), що розташовані за адресою: м.Дніпро, вул.Щепкіна,15а та на житловий будинок №4 по вул.Альвінського у м.Дніпрі, які належать ОСОБА_3 на праві власності; заборонити реєстраторам відповідних реєстраційних органів, а також всім приватним, державним нотаріусам вчиняти реєстраційні дії відносно зазначеного вище нерухомого майна до вирішення справи по суті.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що у випадку незастосування заходів забезпечення позову у вигляді арешту та заборони відчуження майна, в подальшому воно може бути відчужено третім особам за борги, що в призведе до ускладнення виконання рішення.

Суд, ознайомившись із заявою позивача про забезпечення позову, вважає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приписами ч.3 ст.151 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-який стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

У відповідності до п.1 ч.1 ст152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст.152 ЦПК України вказується, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року №9 унормовано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як було встановлено судом, позивачем були заявлені позовні вимоги, згідно яких вона просить суд визнати право власності на частину нерухомого майна, яке є об'єктами права спільної сумісної власності подружжя. На підтвердження належності майна відповідачу були надані витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на 3/20 частини торгівельно-ділового комплексу та 3/20 частини земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:07:484:0013), що розташовані за адресою: м.Дніпро, вул.Щепкіна,15а.

Суд, з'ясувавши предмет спірних відносин, зміст заявлених позовних вимог, надані документи, встановивши дійсність виникнення спору між сторонами, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням існуючої швидкої можливості відчуження майна третім особам, що може призвести до утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову, робить висновок про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки останні є обґрунтованими. Але при цьому суд зазначає, що позивач не надав документів, які підтверджують право власності відповідача або позивача на житловий будинок по вул. Альвинського, 4 у м. Дніпро, а також суд зазначає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно виключає, в тому числі, володіння та користування спірним майном.

Отже, враховуючи характер спору, приймаючи до уваги, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, з урахуванням заявлених вимог позивача, наданих до суду документів, суд вважає за можливе задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову частково, застосувавши заходи забезпечення позову у вигляді заборони відчуження спірного майна.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.151-153,210 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна - задовольнити частково.

До вирішення справи по суті заборонити відчуження нерухомого майна, яке належить ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на праві власності, а саме, на 3/20 частини торгівельно-ділового комплексу та 3/20 частини земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:07:484:0013), що розташовані за адресою: м.Дніпро, вул. Щепкіна, 15а.

До вирішення справи по суті заборонити реєстраторам відповідних реєстраційних органів, а також всім приватним, державним нотаріусам вчиняти реєстраційні дії відносно 3/20 частини торгівельно-ділового комплексу та 3/20 частини земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:07:484:0013), що розташовані за адресою: м.Дніпро, вул.Щепкіна,15а .

В інший частині залишити заяву без задоволення.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, строк пред'явлення ухвали до виконання 1 рік, до 31 травня 2018 року

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня винесення ухвали. Апеляційна скарга повинна бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя Т.Ю. Єлісєєва