Рішення

від 30.05.2017 по справі 386/503/17

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/503/17

Провадження № 2/386/347/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Гут Ю. О.

секретаря судового засідання Прядун А.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Голованівськ справу за позовом ОСОБА_1 до Свірневської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом ,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовною заявою і вказав, що 22.09.2013 року померла її бабуся ОСОБА_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3521487000:02:000:0650, площею 4,16 га, вартістю 133816,00 грн., яка знаходиться на території Свірневської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

Своїм майном ОСОБА_2 розпорядилась, посвідчивши 31.08.2005 року заповіт, яким заповідала все своє майно позивачці . .

Позивачка ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом вчасно, у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини .

Для того, щоб отримати в державній ноаріальні конторі свідоцтво про право на спадщину на вказану вище земельну ділянку їй необхідно було надати нотаріусу оригінал Державного акту на право приватної влансості на земельну ділянку , яка належала померлій ОСОБА_2 , тому 11.04.2017 року державним нотаріусом Голованівського районного державного нотаріального контори ОСОБА_3 було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що ОСОБА_1 на надала оригіналу Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

Державний акт було втратчено, про що позивачкою було повідомлено через газету Вісник Голованівщини від 30 липня 2016 року № 33 (9548)

Просить визнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3521487000:02:000:0650, площею 4,16 га, вартістю 133816,00 грн., яка знаходиться на території Свірневської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, яка залишилася після смерті ОСОБА_2.

В судове засідання позивач не з явилась, через канцелярію суду подала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити.

Відповідач - сільський голова Красногірської сільської ради в судове засідання не з явився через канцелярію подав заяву, в якій просить справу розглядати у відсутність представника сільської ради, з позовом згоден.

В порядку ст. 158 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і постановити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що сторони до суду не з явились, суд відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України вважає за доцільне ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів без участі сторін та без фіксації процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяви сторін, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України , є визнання права.

Судом встановлено, що 22.09.2013 року померла ОСОБА_2, яка приходилась бабусею позивачки ОСОБА_1. Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3521487000:02:000:0650, площею 4,16 га, вартістю 133816,00 грн., яка знаходиться на території Свірневської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

Своїм майном ОСОБА_2 розпорядилась, посвідчивши 31.08.2005 року заповіт, яким заповідала все своє майно позивачці . .

Позивачка ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом вчасно, у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак 11.04.2017 року державним нотаріусом Голованівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3 було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що ОСОБА_1 не має оригіналу Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, так як він був втрачений, про що позивачкою було повідомлено через газету Вісник Голованівщини яку надруковано 30 липня 2016 року № 33 (9548) .

Відповідно до розділу 11 п.4.20 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 .02.2012 р. № 296/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 .02.2012 р за № 282/20595 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкоємцеві. Іншого порядку видачі свідоцтва про право на спадщину чинним Законодавством не передбачено.

Згідно абзацу 3 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Позивач в установленому законом порядку звернувся до державного нотаріуса для оформлення спадщини на земельну ділянку та йому необхідно було надати в нотаріальну контору правовстановлюючі документи на право власності на земельну ділянку, а саме оригінал Державного акту на ім я спадкодавця ОСОБА_2, але через його відсутність нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальних дій.

Відмова в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом не може бути перешкодою у набутті позивачем права на вищезазначену земельну частку (пай).

У пункті 3.5 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" зазначено , що спори про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 .Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії 111-КР № 022777 , був виданий на підставі рішення сесії Свірнівської сільської ради від 29.12.2001 року за №133 на ім я ОСОБА_2 .

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року , яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України ).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР , зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.

Відповідно до п. 6 Постанови №5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини .

Відповідно ч.7 ст. 16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Суд вважає, що неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину є порушенням його права власності, оскільки унеможливлює визнання такого права з боку держави перед іншими суб'єктами цивільних та інших правовідносин.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 є спадкоємцем померлої ОСОБА_2. У суду є всі підстави для визнання за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, іншого порядку визнання права власності не існує .

Викладене підтверджується копіями паспорта ОСОБА_1, а/с - 5-6, копії заповіту а/с- 9, копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2, а/с-8, довідки відділу Держгеокадастру, а/с-15, довідки Свірнівської сільської ради, а/с-14, копії державного акту, а/с-16, постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, а/с-26, копії витягу про реєстрації в Спадковому реєстрі, а/с- 7, копії газети Вісник Голованівщини , а/с- 14, і є достовірним.

На підставі ст. 88 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладається на позивача.

На підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР , ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції (1952 р.), ст. 41 Конституції України , ст.ст. 15 , 16 Закону України Про власність , п. 8, п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , керуючись ст.ст. . 8 , 10 , 60 , 174 , 213 ,-215, 218 , , 256 ЦПК України , ст.ст. 3 , 16 , 316 , 317, 392, 1216, 1225, 1277 ЦК України , суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Свірневської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3521487000:02:000:0650, площею 4,16 га, вартістю 133816,00 грн., яка знаходиться на території Свірневської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області та належала на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серія 111-КР № 022777 ОСОБА_2, яка померла 22.09.2013 року у віці 92 роки в с. Свірнево Голованівського району Кіровоградської області .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення в такий же строк з дня складання повного рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом .

Суддя: Гут Ю. О.