Постанова

від 29.05.2017 по справі 826/25110/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2017 року № 826/25110/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю БВК УРВІ , за участю третьої особи - комунального підприємства Спецжитлофонд про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) до товариства з обмеженою відповідальністю БВК УРВІ (далі - відповідач, ТОВ БВК УРВІ ), за участю третьої особи - комунального підприємства Спецжитлофонд про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) до ТОВ БВК УРВІ у вигляді повного зупинення будівельно-монтажних робіт та експлуатації приміщень на будівництві по вул. Професора Підвисоцького, 4-В у Печерському районі м. Києва шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень на будівництві.

Позовні вимоги ГУ ДСНС України у м. Києві обґрунтовані тим, що органом державного пожежного та техногенного нагляду під час проведення планової перевірки відповідача зафіксовані порушення, що становлять небезпеку та загрозу життю і здоров'ю людей.

Представник позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечували, зазначивши, що на момент розгляду справи, відповідачем усунуті порушення, які стали підставою для вжиття заходів реагування, що підтверджується матеріалами справи, на підставі чого просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи заперечував проти задоволення позову.

Виходячи з положень частини 4 статті 122 КАС України, за згодою сторін судом ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 476-р Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту на 2015 рік , Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V, Інструкції з організації роботи державного пожежного нагляду, затвердженої наказом МНС України від 25.05.2012 № 863 Про затвердження Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів МНС України , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.06.2012 за № 1054/21366 Управлінням з надзвичайних ситуацій у Печерському районі ГУ ДСНС України у м. Києві видано наказ від 18.09.2015 № 120 про проведення перевірок, яким доручено в період 05.10.2015-23.10.2015 провести планову перевірку суб'єктів господарювання з додержання вимог чинного законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

На підставі наказу від 18.09.2015 № 120 видано посвідчення від 05.10.2015 № 347 на проведення державними інспекторами перевірки додержання вимог чинного законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб будівництва житлового будинку КП Спецжитлофонд , розташованого по вул. Підвисоцького, 4-В у Печерському районі м. Києва.

Повідомлення від 25.09.2015 № 20/1986 про проведення планової перевірки будівництва вручено 25.09.2015 особисто виконробу ТОВ БВК УРБІ ОСОБА_1, про що свідчить відмітка в повідомленні.

Перед початком здійснення перевірки державними інспекторами пред'явлено виконробу ТОВ БВК УРБІ ОСОБА_1 службові посвідчення, що засвідчують особу перевіряючого та посвідчення від 05.10.2015 № 347.

За результатами планової перевірки відповідача додержання і виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, складено акт від 23.10.2015 № 370, згідно з яким встановлено допущення відповідачем ряду порушень норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Акт від 23.10.2015 № 370 підписаний представником ТОВ БВК УРБІ ОСОБА_1 без зауважень та отримано ним особисто в останній день перевірки, про що свідчить підпис в акті. Крім того, копія акту № 370 була направлена 23.10.2015 рекомендованим листом замовнику будівництва КП Спецжитлофонд .

Оскільки доказів усунення встановлених перевіркою порушень позивачу не надано, останній звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали, суд зазначає наступне.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Разом з тим, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 476-р Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту на 2015 рік , Державну службу України з надзвичайних ситуацій зобов'язано провести заходи щодо державного нагляду та контролю у сфері техногенної і пожежної безпеки шляхом проведення перевірки стану протипожежного захисту та техногенної безпеки, зокрема, об'єктів, що належать суб'єктам господарювання з високим ступенем ризику від провадження господарської діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 № 306, затверджені Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки (далі - Критерії).

Згідно з вимогами Критеріїв, ступінь ризику з урахуванням значення прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки будівництва житлового будинку для працівників медичних закладів комунальної власності м. Києва по вул. Підвисоцького, 4-В у Печерському районі м. Києва встановлено високий.

З огляду на викладене, вбачається що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 476-р, оскільки встановлено високий ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки будівництва житлового будинку для працівників медичних закладів комунальної власності м. Києва по вул. Підвисоцького, 4-В у Печерському районі м. Києва, Управлінням з надзвичайних ситуацій у Печерському районі ГУ ДСНС України у м. Києві ініційовано проведення планових заходів додержання вимог чинного законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, що оформлено наказом від 18.09.2015 № 120.

Згідно з частиною 6 статті 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Як підтверджується матеріалами справи, всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі), зокрема:

- на об'єкті будівництва допускається влаштування звалища горючих відходів (будівельне сміття), що сприятиме швидкому розповсюдженню вогню;

- вводи електрокабелів у інвентарних будівлях мобільного типу через зовнішні стіни не влаштовані у металевих трубах з зашпаруванням зазору між кабелями та трубою негорючим матеріалом, що може спричинити коротке замкнення, яке призведе до пожежі;

- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в мобільних будівлях не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, оскільки місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання й пошкодження ізоляції стиків. Струм утрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів, що може призвести до виникнення та розповсюдження пожежі;

- допускається в мобільних будівлях відкрите прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів на відстані від них до горючих основ (конструкцій, деталей) менше 0,01 метра, порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей;

- електрощити, групові електрощитки не захищені автономними системами пожежогасіння та не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), дана система розрахована на максимально швидку реакцію на загоряння і більш повне виключення чинників, завдяки яким відбувається процес горіння (наявність горючих речовин, присутність кисню (або, простіше кажучи, приплив свіжого повітря), наявність високої температури). Наявність даного порушення не дозволить обмежити розповсюдження полум'я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей;

- допускається в мобільних будівлях використання пошкоджених електричних розеток, в разі короткого замкнення в електророзетці є небезпека загорання будівельних конструкцій, на яких встановлені електророзетки, що може призвести до швидкого поширення пожежі;

- допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) в мобільних будівлях, порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей;

- допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою та такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією в мобільних будівлях, порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей;

- допускається використання саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ на об'єкті будівництва та в мобільних будівлях, порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей;

- мобільні будівлі на об'єкті будівництва не в повній мірі забезпечені нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками) готовими до використання, що унеможливлює швидку локалізацію та успішну ліквідацію НС, з мінімальними наслідками;

- розміщення виробничих, складських та допоміжних будинків і споруд на території будівництва не відповідає затвердженому у встановленому порядку генплану, опрацьованому у складі проекту організації будівництва, відсутня протипожежна відстань, що унеможливить під'їзд пожежної техніки, в разі виникнення НС, також є можливість перекидання полум'я на сусідні будівлі;

- допускається в мобільних будівлях складування горючих матеріалів ближче 1 метру від електроустаткування, що сприятиме швидкому розповсюдженню вогню;

- допускається в мобільних будівлях встановлення електророзеток на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата, по всій його площі, не менше ніж на 0,01 метра, що сприятиме швидкому розповсюдженню пожежі;

- проектом передбачено влаштування сполучення ліфтової шахти між дворівневим підземним гаражем та усіма надземними поверхами житлової частини будинку в порушення п. 6.48. Державних будівельних норм ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів , враховуючи наявність в паркінгу пожежного навантаження автомобілі) житлова частина будинку повинна бути відокремлена від паркінгу для забезпечення безпеки людей та локалізації пожежі;

- загальні для підземної автостоянки рампи на відмітці - 3,600 і - 7,200 у осях (1-7) (А-В) та (40-47) (А-В) не відокремлена від приміщення для зберігання автомобілів протипожежними перегородками, воротами та протипожежним тамбур - шлюзом 1-го типу з підпором повітря при пожежі відповідно п.п. 6.10., 6.47 ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів , що сприятиме швидкому розповсюдженню полум'я та диму в паркінгу на всіх рівнях;

- технічні приміщення не відокремлені від приміщень для зберігання автомобілів у осях (Л-К (40-42), (Л-К (28-32), (Л-К (14-19) та (Л-К (5-6) на відмітках - 3,600 і - 7,200 в порушення вимог п. 6.45 примітка 1 ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів , що сприятиме поширенню пожежі в технічні приміщення, які впливають на життєзабезпечення будинку, що створить небезпеку для людей;

- не надано підтверджуючі документи, щодо встановлення протипожежних клапанів у місцях проходження інженерних мереж (повітроводів системи витяжної вентиляції, каналізації, тощо) через протипожежні перешкоди - стіни, перегородки, міжповерхове перекриття відповідно п.п. 2.21., 4.18. Державних будівельних норм ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва , що не можливо було перевірити встановлення клапанів, які не доступні для візуального огляду, що в разі НС може призвести до розповсюдження диму між поверхами та перешкодити евакуації людей;

- не надано підтверджуючі документи щодо встановлення протипожежних дверей з межею вогнестійкості ЕІ 30 з сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО в приміщеннях електрощитових, складських (підсобних) приміщеннях, вентиляційних камерах, тощо відповідно п.9.16 ДБН В.2.2-20:2008 Будинки і споруди. Готелі ; п. 2.14., табл. 2 ДБН В. 1.1-7- 2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва ; п. 9.3.6. ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди ; п. 2.2. Правил обов'язкової сертифікації продукції протипожежного призначення , затверджених наказом Держстандарту України від 27.06.1997 № 374, у зв'язку з відсутністю документів не можливо перевірити вогнестійкість дверей, що в разі НС сприятиме швидкому розповсюдженню вогню на інші приміщення;

- внутрішні пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ними діаметра та стволами, кнопками дистанційного запуску пожежних насосів, а також важелями для полегшення відкривання вентиля, наявність даного порушення унеможливлює швидку локалізацію та успішну ліквідацію НС, з мінімальними наслідками;

- об'єкт будівництва не забезпечений справним зовнішнім протипожежним водопостачанням від пожежних гідрантів на водогінній мережі або з резервуарів (водойм), що в разі виникнення пожежі може перешкодити діям підрозділів ДСНС, які будуть здійснювати гасіння пожежі;

- житловий будинок не обладнується автоматичною установкою пожежогасіння підземної автостоянки відповідно п. 11.9 табл. А. 2. додатку А ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , Автоматична установка пожежогасіння - установка пожежогасіння, що автоматично спрацьовує при перевищенні контрольованим чинником (чинниками) пожежі встановлених порогових значень в зоні, що захищається. Установки автоматичного пожежогасіння дозволяють ліквідовувати на ранній стадії спалах твердих, рідких і газоподібних речовин, а також електроустаткування під напругою;

- житловий будинок не обладнується автоматичною системою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приладу приймально-контрольного пожежного на пульт централізованого спостереження пожежної охорони, а також системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією людей відповідно п. 1.2. табл. А. 1. додатку А та п. 16. табл. Б. 1. додатку Б Державних будівельних норм ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , дане порушення не дозволить оперативно зреагувати на пожежу;

- не проводяться роботи з підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій та вогнезахисту матеріалів одночасно з монтажем даних елементів конструкцій згідно з проектом виконання робіт, виконання даного порушення необхідно для запобігання швидкого розповсюдження пожежі;

- значення межі вогнестійкості будівельних конструкцій не визначені шляхом випробувань за ДСТУ Б В.1.1-4, за стандартами на методи випробувань на вогнестійкість будівельних конструкцій конкретних видів або за розрахунковими методами відповідно до стандартів або методик, узгоджених з головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері будівництва та центральним органом державного пожежного нагляду в порушення п.2.10.2. Державних будівельних норм ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва , будівництво здійснюється матеріалами, які не пройшли сертифікацію на вогнестійкість, що в разі НС сприяє швидкому розповсюдженню вогню.

Згідно зі статтею 51 Кодексу цивільного захисту України, діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях.

Забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.

Також, статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння легкими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п. 2).

Відповідно до п.1, п.2, п.11 Розділу ІІ Правил, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Працівники об'єкта зобов'язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

Проте, досліджуючи акт перевірки та надані відповідачем докази усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначених в акті перевірки №370 від 23.10.2015, судом не вбачається повне усунення виявлених порушень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до Управління з надзвичайних ситуацій у Печерському районі з листом, в якому просив перевірити ступінь виконання протипожежних заходів вказаних в акті №370 від 23.10.2015.

В свою чергу, позивачем з метою здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки видано наказ від 20.07.2016 №277 Про проведення планових перевірок .

На підставі вказаного наказу 30.07.2016 Печерським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві проведено планову перевірку, якою було встановлено 22 порушення правил техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовані в акті від 30.07.2016 №541.

Як вбачається з даного акту, відповідачем лише частково усунуто порушення, які були виявлені та зафіксовані в акті від 23.10.2015 № 370.

Проте, станом на момент розгляду справи відповідачем не надано жодних належних доказів повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки від 30.07.2016 №541.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що звернення позивача із позовом щодо вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування є передчасним, так як орган державного нагляду може наділений відповідними повноваженнями щодо складання припису, розпорядження чи іншого розпорядчого документу щодо усунення порушень, оскільки під час проведення планової перевірки виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки зазначених в акті перевірки, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, що не спростовано відповідачем, відповідно заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) застосовуються виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

З аналізу викладених положень вбачається, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем із встановлених порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовані в акті перевірки від 23.10.2015 №370 усунуто частково, проте це не підтверджує усунення всіх обставин, які слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідачем, у свою чергу, не надано належних доказів на підтвердження того, що всі порушення, викладені в акті ним усувалися.

При цьому, слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення будівельно-монтажних робіт та експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому статтею 183-2 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За переконанням суду, представник позивача надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши правові норми чинного законодавства, виходячи з наявних доказів у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Враховуючи положення частини 4 статті 94 КАС України, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 122, 158-163, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити повністю.

Застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю БВК УРВІ (код ЄДРПОУ 38855710) заходи реагування у вигляді повного зупинення будівельно-монтажних робіт та експлуатації приміщень на будівництві по вул. Професора Підвисоцького, 4-В у Печерському районі м. Києва шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень на будівництві.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур