Рішення

від 22.05.2017 по справі 910/5629/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2017Справа №910/5629/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "БАГЕР ПЛЮС"

про стягнення 34.373,73 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Циба О.Ю. - за довіреністю від 12.12.2016 № 1562;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БАГЕР ПЛЮС" про стягнення 34.373,73 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем за укладеним між сторонами спору договором перевезення вантажувід № АК-1342 від 15.09.2016, оскільки не здійснив повний розрахунок за надані послуги.

Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 34.373,73 грн., з яких: основна заборгованість складає 27.720,00 грн.; пеня в сумі 3.525,00 грн. та 25% річних в сумі 3.128,59 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/5629/17. Розгляд справи призначений на 22.05.2017.

Відповідач своїх повноважних представників у судове засідання не направив, від відповідача до суду обґрунтовані пояснення з даного приводу не надходили.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.05.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши уповноваженого представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777", як перевізником (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "БАГЕР ПЛЮС", як замовником (далі - відповідач) укладено договір перевезення № АК-1342 від 15.09.2016 (далі - Договір) відповідно до якого перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж (згідно з транспортної накладною) з місця відправлення до пункту призначення, які вказуються в Додатках до цього Договору , та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а замовник бере на себе зобов'язання сплатити за перевезення вантажу плату в строк та на умовах, встановлених цим Договром або додатками до нього. (п. 1.1 Договору)

Пунктом 4.2 Договору визначено, що розрахунки між перевізником та замовником здійснюються шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок перевізника. При цьому замовник оплачує перевізнику 50 % передплату від вартості перевезення вантажу (партії вантажу) на підставі виставленого перевізником рахунку протягом трьох банківських днів з дати відправлення такого рахунку замовником, але в будь-якому випадку не пізніше п'яти днів з моменту підписання сторонами Додаткової угоди до Договору, укладеної у відповідності до п.1.3. та п 4.1. Договору. Остаточний розрахунок між сторонами проводиться після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг на підставі виставленого перевізником рахунку протягом трьох банківських днів з дати відправлення такого рахунку замовником, але в будь-якому випадку не пізніше тридцяти днів з моменту підписання сторонами Додаткової угоди до Договору, укладеної у відповідності до п.1.3. та п 4.1. Договору. Моментом виконання оплати вважається день зарахування коштів на рахунок перевізника.

Положеннями п. 4.3 Договору передбачено, що акт приймання-передачі наданих послуг повинен бути наданий перевізником замовнику протягом 3-х робочих днів з моменту надання послуг. Замовник протягом 3-х робочих днів з моменту отримання, повинен підписати такий акт, або у разі незгоди з актом, надати перевізнику свої письмові мотивовані заперечення. Якщо протягом вказаного строку замовник не надасть таких заперечень, акт вважається підписаним, послуги перевізника вважаються наданими якісно та в повному обсязі та прийнятими замовником без претензій.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

19 та 21 вересня 2016 року відповідач сплатив 50 % передоплати від вартості послуг, а саме: 20.000,00 грн. та 9.700,00 грн., усього в розмірі 29.700,00 грн. Наведена обставина підтверджується наявним у матеріалах справи актом звіряння взаємних розрахунків за період: 3 квартал, який підписаний сторонами та скріплений відбитками їх печаток.

Позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, доставив, а відповідач отримав вантаж, загальною вартістю наданих послуг (перевезення) 57.420,00 грн. Наведена фактична обставина підтверджується актом надання послуг від 30.09.2016 №2424 на суму 57.420,00 грн., які підписаний сторонами та наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Позивачем направлено відповідачу претензію №47 від 01.02.2017 про погашення наявної заборгованості перед позивачем у розмірі 27.720,00 грн.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача його зобов'язання за Договором, відповідач оплату замовлених послуг на користь позивача не здійснив в повному обсязі. Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 27.720,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення з відповідача 3.525,14 грн. пені та 3.128,59 грн. 25% річних.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 27.720,00 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 27.720,00 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3.525,14 грн. пені та 3.128,59 грн. 25% річних є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю "БАГЕР ПЛЮС" (04128, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 30/4; ідентифікаційний код 39103236) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" (01042, м. Київ, вул. І.Кудрі, буд. 12; офіс 5, ідентифікаційний код 36303499) заборгованість в сумі 27.720 (двадцять сім тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп.; пені в сумі 3.525 (три тисячі п'ятсот двадцять п'ять) грн. 14 коп.; 25 % річних в сумі 3.128 (три тисячі сто двадцять вісім) грн. 59 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.600 (тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30 травня 2017 року

Суддя С.В. Балац