Ухвала

від 30.05.2017 по справі 908/1272/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 10/45/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.05.2017 Справа № 908/1272/16

Суддя Федорова Олена Владиславівна , розглянувши матеріали скарги дочірнього підприємства Газ Мелітополя ПАТ Мелітопольгаз на дії Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області по справі № 908/1272/16:

за позовом дочірнього підприємства Газ Мелітополя ПАТ Мелітопольгаз (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, пр-т 50-річчя Перемоги, 17)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Косідора (69032, м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, б. 27)

про стягнення 77414,60 грн.

орган державної виконавчої служби: Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69114, м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, 16/а)

Представники сторін:

від позивача (заявника): ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.05.2017р.;

від відповідача (боржника): не з'явився;

від ДВС: ОСОБА_2, державний виконавець, довіреність б/н від 15.05.2017р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області 30.03.2017 р. від дочірнього підприємства Газ Мелітополя ПАТ Мелітопольгаз надійшла скарга вих. № 175 від 27.03.2017 р. на дії Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області по справі № 908/1272/16. Скаржник просив: 1) відновити строк для розгляду скарги ДП Газ Мелітополя ПАТ Мелітопольгаз на дії Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у справі; 2) визнати незаконними дії Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у відмові про відкриття виконавчого провадження ВП №51633704; 3) зобов'язати ВДВС винести постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочати примусове виконання рішення суду.

Розпорядженням керівника апарату суду № П-262/17 від 13.04.2017 р., враховуючи звільнення з посади судді-доповідача у справі, відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/1272/16.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2017 р., справу № 908/1272/16 для розгляду скарги на дії або бездіяльність органів Державної виконавчої служби, передано судді Федоровій О.В.

Ухвалою суду від 18.04.2017 року суддею Федоровою О.В. скаргу у справі прийнято до розгляду, розгляд скарги призначено на 17.05.2017р. В зв'язку з неявкою представників відповідача та органу виконання, з метою встановлення фактичних обставин скарги, надання сторонам часу для виконання вимог суду розгляд скарги відкладався на 30.05.2017р.

Розгляд скарги здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник заявника (стягувача у справі) в судовому засіданні підтримав скаргу. В обґрунтування заявлених вимог посилався на наступне: стягувач з заявою від 06.07.2016р., враховуючи відомості щодо місця реєстрації боржника, звернувся до Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про відкриття виконавчого провадження та примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області по справі № 908/1272/16 від 21.06.2016р. Вказана заява отримана органом виконання 11.07.2016р. Між тим, у передбачений законом строк, щодо відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій жодної інформації, копій постанов про відкриття виконавчого провадження чи відмови у відкритті виконавчого провадження на адресу ДП Газ Мелітополя ПАТ Мелітопольгаз не надходило. У телефонному режимі з'ясовано, що документи стягувача отримані 11.07.2016р., відкрите виконавче провадження та присвоєно номер ВП 51633704. Будь-яких доказів про вчинення державним виконавцем дій щодо примусового виконання наказу суду стягувачем не отримано, на неодноразові письмові звернення, в тому числі скарги, які були адресовані начальнику Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відповіді також не отримано. Втім, 16.03.2017р. засобами поштового зв'язку отримано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.07.2016р. із зазначенням причини повернення - пред'явлення не за місцем виконання рішення суду. Отже, на думку заявника, бездіяльність органу виконання протягом тривало часу призвела до невиконання рішення суду, невжиття заходів щодо стягнення заборгованості та порушення прав і законних інтересів ДП Газ Мелітополя ПАТ Мелітопольгаз .

Представник відповідача (боржника) у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання процесуальних документів на його юридичну адресу.

Державний виконавець в судовому засіданні 30.05.2017р. заперечив проти доводів скаржника, зазначав, що постанова про повернення виконавчого документа винесена у відповідності до приписів діючого законодавства. Пояснив, що винесена постанова не була своєчасно направлена учасникам виконавчого провадження внаслідок відсутності можливості, а саме відсутності поштових конвертів.

Розглянувши матеріали скарги, встановивши всі наявні обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволені скарги, виходячи із наступного:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.06.2016р. у справі № 908/1272/16 позовні вимоги дочірнього підприємства Газ Мелітополя ПАТ Мелітопольгаз до ТОВ Косідора про стягнення 77414,60грн. заборгованості за договором №П/038/15 від 15.09.2015р. на постачання природного газу задоволені частково. З ТОВ Косідора стягнуто на користь ДП Газ Мелітополя ПАТ Мелітопольгаз заборгованість у розмірі 65008,64грн., пеню у розмірі 10283,89грн., інфляційні втрати - 1300,45грн. та 3% річних - 707,71грн. та судовий збір у розмірі 1378,00грн. судового збору.

21.06.2016р. на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 08.06.2016р. у справі № 908/1272/16, видано накази на примусове виконання рішення.

Враховуючи положення статей 17, 18, 19, 21 ЗУ Про виконавче провадження стягувач 04.07.2016р. направив на адресу Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області заяву № 505 з проханням відкрити виконавче провадження щодо виконання наказу господарського суду Запорізької області № 908/1272/16. До заяви додані наказ суду, копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців і відомості з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Заява та додані до неї документи отримані ДВС 11.07.2016р., про що свідчить поштове рекомендоване повідомлення від 06.07.2016р. Листом від 31.08.2016р. № 738 стягувач звертався до ДВС з проханням повідомити про стан виконавчого провадження станом на 01.09.2016р. Даний лист отримано адресатом 16.09.2016р.

Внаслідок відсутності будь-якої інформації про вжиття державним виконавцем виконавчих дій щодо виконання наказу суду у справі № 908/1272/16, стягувач 27.12.2016р. звернувся зі скаргою до начальника Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Повторно скаргу було надіслано 08.02.2017р. на адресу ДВС з проханням вжити заходів реагування щодо бездіяльності державного виконавця; зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку встановленому ЗУ Про виконавче провадження ; надати інформацію про стан виконавчого провадження по справі №908/1272/16.

16.03.2017р. на адресу стягувача засобами поштового зв'язку надійшли супровідний лист № 218/5 від 01.02.2017р. та постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.07.2016р. із зазначенням причини повернення - пред'явлення не за місцем виконання рішення суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У п. 9 ч. 3 ст. 129 Основного закону до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Враховуючи позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції (справа ОСОБА_3 проти України). Орган виконавчої служби зобов'язаний вжити усіх заходів до виконання виконавчих документів, оскільки протилежний підхід взагалі знівелював би суть виконавчих документів.

Також відповідно до ст. 2 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як обов'язковість виконання рішень.

Отже, виконання судових рішень у господарських справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та нормами законодавства України. Проте державним виконавцем, в порушення Конвенції, досі не виконано рішення господарського суду Запорізької області, яке винесено ще 08.04.2015р.

Скаржник однією з вимог ставить визнання незаконними дій Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Частиною 1 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла під час винесення постанови) встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла під час винесення постанови) встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Для визначення місцезнаходження юридичної особи слід брати до уваги саме місце її державної реєстрації. При цьому слід зауважити, що такий підхід є прийнятним здебільшого для вирішення питань, які виникають в процесі визначення права, яке підлягає застосуванню до зовнішньоекономічних відносин (встановлення особистого закону або національності юридичної особи). Коли виникає потреба у точному визначенні місця знаходження юридичної особи, тоді необхідно мати чітке уявлення про адресу, яка може вважатися місцезнаходженням юридичної особи. Саме ця адреса зазначається в установчих документах юридичної особи. Вона міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і відтак саме на цю адресу необхідно надсилати усі повідомлення, кореспонденцію тощо для юридичної особи.

Відповідно до витягу з в Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем знаходження юридичної особи (боржника) є: 69032, м. Запоріжжя, Дніпровський район, вул. Сорок років Радянської України, буд. 27.

Виходячи з наведеного, місцем пред'явлення виконавчого документа та орган, якому відповідно до чинного законодавства делеговані повноваження вчинення виконавчих дії - є Дніпровський (Ленінський) відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, зокрема, пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Як свідчать матеріали справи та згідно пояснень державного виконавця, внаслідок пред'явлення виконавчого листа не за місцем виконання рішення, приймаючи до уваги п. 4. ч. 1 ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження державним виконавцем винесена постанова ВП № 51633704 про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 908/1272/16 від 21.06.2016р.

Аналіз положень ЗУ Про виконавче провадження дає можливість зробити суду висновок про відсутність обов'язку державного виконавця у разі встановлення факту, що виконавчий документ надіслано не за територіальною приналежністю, визначати правильне місце його виконання та пересилати іншому органу виконання за підвідомчістю.

З огляду на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про правомірність вчинення державним виконавцем дій та винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, внаслідок недотримання заявником (стягувачем) наведених вище норм права, а саме помилкового надсилання виконавчого документу до органу виконання, у якого відсутні повноваження на вчинення дій на вказаній в наказі господарського суду Запорізької області території.

Таким чином, вимоги скаржника про визнання незаконними дії Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у відмові про відкриття виконавчого провадження за наказом суду №908/908/1272/16 задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню вимоги про зобов'язання Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винести постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочати примусове виконання рішення суду, оскільки приписами чинного законодавства встановлений порядок та підстави відкриття державним виконавцем виконавчого провадження. А саме державний виконавець відкриває виконавче провадження у разі територіальної належності боржника до цього органу виконання (ст. 20 ЗУ Про виконавче провадження ).

Стосовно тривалого неповідомлення стягувача про вчинення державним виконавцем дій з приводу виконання наказу суду по справі № 908/1272/16 (надсилання постанови у визначений законом строк) суд наголошує наступне:

Матеріали справи містять лист Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 13.03.2017р. № 1366-03-39/09-36, в якому зазначено, що проведеною перевіркою встановлений факт недотримання працівником відповідального за відправку вихідної кореспонденції та керівника відділу, який здійснює безпосередній контроль за діловодством відділу вимог чинного законодавства. Відібрати пояснення чи вжити будь-яких заходів реагування до відповідних посадових осіб не вбачається можливим у зв'язку з їх звільненням.

Таким чином, Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області (орган, який контролює діяльність ВДВС) надало оцінку бездіяльності державного виконавця та начальника відповідного відділу ДВС.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відтак, суд дійшов висновку, що скарга дочірнього підприємства Газ Мелітополя ПАТ Мелітопольгаз на дії Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області по справі №908/1272/16 є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги дочірнього підприємства Газ Мелітополя ПАТ Мелітопольгаз на дії (бездіяльність) Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області при виконанні наказу господарського суду Запорізької області по справі №908/1272/16.

Ухвала набрала законної сили 30.05.2017 р.

Суддя О.В. Федорова