Рішення

від 16.05.2017 по справі 910/3258/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2017Справа №910/3258/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТК-Україна"

про стягнення 19 636,20 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Єфіменко О.А. - за дов.

від відповідача: Кирикович А.М. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТК-Україна" про стягнення 19 636,20 грн. плати за користування вагонами.

Ухвалою суду від 02.03.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/3258/17 та призначено розгляд справи на 28.03.2017.

28.03.2017 до відділу діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечу.

В судовому засіданні 28.03.2017 судом було оголошено перерву до 20.04.2017.

18.04.2017 до відділу діловодства суду позивачем подано заперечення на відзив.

Ухвалою від 20.04.2017 продовжено строк вирішення строку.

В судовому засіданні оголошено перерву до 16.05.2017.

16.05.2017 відповідачем подано відповідь на заперечення.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.07.2013 між Державним територіально-галузевим об'єднанням Львівська залізниця (залізниця) та Товариством з обмеженою відповідальністю РТК-Україна (замовник) укладено Договір № Л/М/13/1215/п про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, який регламентує взаємовідносини між залізницею та замовником по наданню послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги на умовах попередньої оплати.

Відповідно до п. 2.1 Договору, залізниця зобов'язується здійснювати перевезення та надавати додаткові послуги замовнику при умові попередньої оплати ним тарифу, зборів запланованих перевезень та послуг. Надання залізницею послуг здійснюються на підставі належно оформлених планів та заявок. Здійснювати своєчасне, якісне перевезення вантажів та їх збереження відповідно до ст. 22 Закону України Про залізничний транспорт .

Пунктом 2.2 Договору, залізниця зобов'язана надавати платні послуги по підготовці та подачі вагонів, перевезення вантажів та інших державних зборів. Розрахунок провізних платежів, послуг та додаткових зборів проводиться згідно ставок Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги з урахуванням коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею.

Відповідно до п. 3.1 Договору, замовник виступає платником за перевезення вантажів, для яких він є відправником, одержувачем або експедитором.

Згідно з п. 3.2 Договору, замовник зобов'язується належним чином оформляти та узгоджувати плани і заявки на перевезення вантажів.

Відповідно до п. 11.1 Договору № Л/М/13/1215/п від 18.07.2013 для організації електронного документообігу використовується комп'ютерна система АС Клієнт або АРМ вантажовідправника.

Відповідно до п. 11.2 Договору № Л/М/13/1215/п від 18.07.2013 електронний документообіг між залізницею та вантажовласником включає наступні електронні документи: електронний провізний документ (ЕПД); замовлення на перевезення вантажів форми ГУ-12; електронна накладна СМГС при перевезенні порожніх власних вагонів між Україною та Російською Федерацією/крім власних чи орендованих неочищених порожніх вагонів-цистерн після вивантаження небезпечних вантажів/.

Згідно з п. 11.3 Договору, вантажовласник формує ЕПД з накладанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) та передає їх залізниці через АС Клієнт або АРМ вантажовідправника не пізніше часу пред'явлення вантажу для приймально-здавальних операцій відповідно до режиму роботи товарної контори станції. Залізниця формує ЕПД з накладенням ЕЦП та передає їх вантажовласнику через інформаційні системи.

Відповідно до п. 9.1 Договору, термін дії договору встановлюється з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, договір пролонгується на кожен наступний календарний рік згідно надісланої замовником завчасно заяви на пролонгацію шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Відповідно до Додаткових угод сторони неодноразово продовжували дію договору. Додатковою угодою № 4 від 10.12.2015 - строк дії Договору № Л/М/13/1215/п від 18.07.2013 було продовжено до 31.12.2016.

Додатком № 1 до Договору № Л/М/13/1215/п від 18.07.2013 (Протокол узгоджених ставок зборів за додаткові послуги при перевезенні вантажів) сторони погодили перелік послуг та їх ставок згідно з положеннями Збірника тарифів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 затверджено Статут Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , відповідно до якого Публічне акціонерне товариство Українська залізниця (далі - товариство) є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування (далі - Закон), постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця .

Згідно із п. 2 зазначеного статуту товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця (далі - підприємства залізничного транспорту).

Згідно із додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 Державне територіально-галузеве об'єднання Львівська залізниця (код ЄДРПОУ 01059900) визначено підприємством залізничного транспорту загального користування, на базі якого утворюється публічне акціонерне товариство Українська залізниця . Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

10.12.2015 між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця та Товариством з обмеженою відповідальністю РТК-Україна було укладено Додаткову угоду № 4 до Договору № Л/М/13/1215/п від 18.07.2013, якою сторони змінили сторону вказаного договору - з Державного територіально-галузевого об'єднання Львівська залізниця на Публічне акціонерне товариство Українська залізниця .

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

Пунктом 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту і Правил перевезень і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою договору на перевезення вантажу, який укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до пункту 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.09.2004 N 856, порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується "Власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)."

Порядок нарахування плати за перевезення приватних власних порожніх вагонів встановлений у розділі 17 Тарифного керівництва N 1.

Відповідно до п. 5.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2016 року на станцію Козова надходили порожні вагони, власником яких є ТОВ РТК-Україна , зокрема:

10 вересня 2016 року прибули вагони:

накладна №40601726 - вагон №58514035; накладна №40604571 - вагон №58523119, накладна №40451643 - вагон №58515958; накладна №40573834 - вагон №58521659, накладна №40576019 - вагон №58530593; накладна №40451676 - вагон №58531740, накладна №40576027 - вагон №58532458; накладна №40580201 - вагон №58540626, накладна №40573842 - вагон №58541137; накладна №40579336 - вагон №58544024, накладна №405738596 - вагон №58554015; накладна №40573867 - вагон №58559998.

13 вересня 2016 року: накладна №40614802 - вагон №58555814.

Слід зазначити, що приватні (власні) порожні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою залізничного тарифу, мають правовий статус "вантажу" (вантаж на колесах) (відповідно до Оглядового листа Вищого господарського суду від 29.11.2007 № 01-8/917).

Порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов'язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має відносно залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі пошкодження або розукомплектування, або втрати частини вагонів із групи - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом залізниць розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N 1, та інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до ст. 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Згідно зі ст. 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.

Відповідно до ст. 46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Як стверджує позивач, про прибуття вагонів відповідача було повідомлено електронним способом.

Втім, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що Договором про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надання залізницею послуг № Л/М/13/1215/п від 18.07.2013, який укладено між сторонами, не передбачено подання залізницею повідомлень про прибуття вантажу в електронній формі, та при цьому, відповідач вказав на те, що позивач жодного разу не повідомляв відповідача про прибуття вагонів.

Однак, суд вважає такі твердження відповідача необґрунтованими з огляду на таке.

Так, у всіх спірних накладних, які долучено відповідачем до матеріалів справи, у графі 49 значиться інформація про факт повідомлення відповідача про прибуття відповідного вагону та дату здійснення такого повідомлення, з огляду на що суд дійшов висновку, що відповідач був своєчасно повідомлений про прибуття спірних вагонів.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 11.2 Договору № Л/М/13/1215/п від 18.07.2013 електронний документообіг між залізницею та вантажовласником включає наступні електронні документи: електронний провізний документ (ЕПД); замовлення на перевезення вантажів форми ГУ-12; електронна накладна СМГС при перевезенні порожніх власних вагонів між Україною та Російською Федерацією/крім власних чи орендованих неочищених порожніх вагонів-цистерн після вивантаження небезпечних вантажів/.

Таким чином, оскільки повідомлення про прибуття вантажу є складовою частиною електронного перевізного документа, а саме повідомлення одержувача заноситься у графу 49 перевізного документа, підписуючи договір про організацію перевезень із залізницею щодо ведення електронного документообігу в частині складення ЕПД відповідач погодив надання йому інформації про прибуття вантажу в електронному вигляді.

Більш того, як вбачається з спірних накладних всі спірні вагони були розкредитовані відповідачем своєчасно в дати прибуття їх на станцію Козова, про що свідчать відповідні відмітки у накладних, а тому суд вважає недоведеними твердження відповідача про неповідомлення позивачем відповідача про прибуття вагонів.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що відповідно до Правил користування вагонами залізниця зобов'язана повідомити одержувача про час подавання вагонів не пізніше ніж за дві години до їх подавання; для запису повідомлень на станції ведеться Книга повідомлень (Додаток № 7 до Правил користування вагонами). Однак, станція Козова жодного разу не повідомляла відповідача про час подавання вагонів під навантаження, при цьому, позивач не надав суду копії Книги повідомлень.

З огляду на вказані твердження відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до Правил видачі вантажів про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду і кількості вагонів (контейнерів). Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції спільно з одержувачем. Повідомлення вносяться у Книгу прибуття вантажу форми ГУ-42.

Крім повідомлення про прибуття вантажу станція зобов'язана повідомити одержувача про час подачі вагонів під навантаження або вивантаження не пізніше ніж за дві години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення. Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Повідомлення про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді вносяться у Книгу повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження за встановленою формою ГУ-2 (додаток 7 до Правил користування вагонами і контейнерами). Таким чином, Правилами перевезень передбачено ведення двох Книг прибуття вантажів форми ГУ-42 та Книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.

Суд зазначає, що відповідач не має власної під'їзної колії на станції Козова, на яку можуть прийматися/подаватися вагони під вивантаження/навантаження, відсутні будь-які домовленості про подавання вагонів під вивантаження та про відстій порожніх вагонів до подачі під навантаження, а спірні правовідносини виникли у зв'язку з перевезенням порожніх власних вагонів відповідача (тобто, у зв'язку з надходженням вантажу, а не у зв'язку з подачею вагонів під навантаження чи вивантаження), з огляду на що доказом повідомлення одержувача про прибуття вагонів є саме Книга прибуття вантажів форми ГУ-42, яка ведеться на станції Козова в електронному вигляді.

При цьому, позивачем долучено до позовної заяви роздруківку Книги прибуття вантажів за формою ГУ-42, яка ведеться на станції Козова в електронному вигляді, та яка містить інформацію, зокрема, про номер вагону, дату і час його прибуття на станцію Козова, дату і час повідомлення відповідача про прибуття вагону.

У вказаній книзі міститься інформація про час та дату повідомлення відповідача про прибуття конкретного вагону, які повністю ідентичні даті та часу повідомлення відповідача про прибуття вагонів, зазначених у накладних, копії яких долучено відповідачем до матеріалів справи.

Відповідно до п. 8 Правил користування вагонами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Відповідно до п. 3 Правил складення актів акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

В матеріалах справи міститься копія акту загальної форми № 897 від 10.09.2016р. яким зафіксовано затримку вагонів №№58514035; 58523119, 58515958; 58521659, 58530593; 58531740, 58532458; 58540626, 58541137; 58544024, 58554015; 58559998 час початку затримки з 10.09.2016р. 05:00; закінчення затримки вагонів №№58540626, 58530593, 58521659, 58554015, 58559998, 58541137; 58544024, 58531740, 58515958, 58532458 відбулося в 01:20 14.09.2016 (акт №941 від 14.09.2016), вагонів №№58514035; 58523119, - 14:00 16.09.2016 (акт №966 від 16.09.2016). Актом №922 від 13.09.2016р . - вагона №58555814, час початку затримки 13.09.2016р. 05:40, закінчення затримки -14:00 (акт №965 від 16.09.2016).

Представник одержувача не з'явився для підписання вказаних вище актів загальної форми, про що складені відповідні акти.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на те, що акти форми ГУ-23 не відповідають вимогам, що ставляться до актів загальної форми. Зокрема, на них містяться відомості, внесені не в електронній формі, а письмово (від руки). При цьому, відповідач зазначив, що на документах, які оформлюються та зберігаються в електронному вигляді, не має бути жодних доповнень від руки; якщо є запис про те, що представник відповідача не з'явився для підписання акта, станція не мала права вказувати його у графі цей акт складено у присутності таких осіб , бо відповідна особа була відсутня; запис від руки у графі цей акт складено у присутності таких осіб свідчить про те, що дана особа також була відсутня під час складення акту, таким чином при складенні акту була присутня лише одна особа - комерційний агент. Вказане, на думку відповідача, підтверджує факт порушення Правил складання актів, а саме вимогу, що акт підписують особи, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складення акта, але не менше ніж дві особи; в деяких актах вказано нічний час початку затримки вагонів та вони підписані начальником станції, який не працює вночі, та вказано, що представник відповідача не з'явився вночі для їх підписання; в актах загальної форми не вказана конкретна причина затримки, а лише зазначено, що затримка вагонів відбулась з вини клієнта; деякі акти загальної форми повністю заповнені від руки.

Однак, суд вважає вказані твердження відповідача необгрунтованими з огляду на таке.

Так, у письмових запереченнях на відзив відповідача позивач зазначив, що акти загальної форми, якими зафіксовано затримку вагонів, містять відомості про представника вантажовласника тому, що програмним забезпеченням передбачено у таких видах актів обов'язкове зазначення прізвища представника клієнта. Оскільки представник відповідача не з'явився для підписання актів про затримку, участь у їх складанні взяв також начальник станції, який разом із комерційним агентом зафіксував факт в інших актах загальної форми про відмову від підпису.

Відповідно до п. 3 Правил складення актів, акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Законодавством України не ставиться обов'язкової вимоги до підписання актів загальної форми представником відповідача (вантажоодержувача), а лише зазначається, що акт загальної форми підписується не менше як двома особами, які беруть участь у засвіченні обставин, що стали для підставою складання акту.

Тобто, акт загальної форми, у випадку нез'явлення представника відповідача для його підписання, може бути підписаний не менше як двома представниками залізниці.

Отже, з огляду на те, що відповідно до Правил складання актів, акти загальної форми повинні підписуватися не менше двома особами, суд вважає обґрунтованими надані позивачем пояснення, що у зв'язку з нез'явленням представника відповідача для підписання вказаних актів, участь у їх складанні та підписанні взяв начальник станції, про що і зазначено у вказаних актах та на них міститься підпис начальника станції.

При цьому, позивач зазначив, що у першому випадку складаються акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника, а в іншому - акти про те, що представник не з'явився для їх підписання.

Так, позивачем долучено до позовної заяви копії актів загальної форми, які були складені начальником станції та комерційним агентом, про те, що представник відповідача не з'явився для підпису відповідного акту на віднесення на відповідальність вантажовласника (складені у письмовому вигляді, від руки).

З огляду на викладене, суд приймає подані позивачем акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника у якості належних та допустимих доказів, що підтверджують факт затримки спірних вагонів на станції Козова Львівської залізниці (із зазначенням вагонів, часу та дати їх затримки, а також часу та дати закінчення затримки).

За таких обставин, відповідач повинен здійснити оплату за користування вагонами за період їх знаходження на станції Козова (з часу затримки до часу закінчення затримки) відповідно до Правил користування вагонами.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Згідно з п. 15 Правил користування вагонами за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.

Згідно з п. 12 Правил користування вагонами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Таким чином, на відповідача покладається обов'язок здійснити плату за користування вагонами у випадку, якщо затримання вагонів відбулось з причин, що залежать від відповідача (вантажовласника).

У відзиві на позовну заяву, відповідач вказує, що у період з 04.09.2016 по 23.09.2016 ним відвантажувались зернові вантажі на станції Козова регіональної філії Львівська Залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця у власних вагонах зерновозах згідно з заявленими та узгодженими планами перевезень за номерами № 425370 та 425376. Відповідач зазначив, що він завчасно 15.08.2016 та 03.09.2016 погодив зі станцією Козова роботу на під'їзних коліях ПП Качан07 та ПАП Агропродсервіс шляхом надання встановленої заявки. Спірні вагони прибували на станцію Козова в зазначені дати та були розкредитовані представниками відповідача.

Відповідач зазначив, що позивач жодного разу не повідомив відповідача, що існують або можуть виникнути перешкоди для подачі вагонів під завантаження через відсутність у відповідача власної під'їзної колії. При цьому, відповідач вказав на те, що Правилами перевезення вантажів не передбачено подання заявок на кожну окрему партію вагонів, що прибула, з розподілом їх подачі на під'їдні колії.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що подавання та збирання вагонів на під'їдні колії ПП Качан07 та ПАП Агропродсервіс виконується локомотивом залізниці. Вагони, що прибули на станцію Козова, очікували подачу на фронт навантаження та збирання з фронту завантаження саме через відсутність локомотиву залізниці, з огляду на що, як стверджує відповідач, затримка вагонів на станції Козова відбувалась з причин, не залежних від відповідача, а саме у зв'язку з відсутністю маневрового локомотиву, тобто з вини залізниці, у зв'язку з чим підстави для стягнення з відповідача плати за простій вагонів відсутні.

Проте, представник позивача подав письмові заперечення на відзив відповідача, в яких зазначив, що відповідач одночасно є відправником та одержувачем вантажу - порожніх власних вагонів, з огляду на що йому заздалегідь було відомо про прибуття вагонів на станцію Козова. Однак, відповідач не вжив заходів щодо вивезення вагонів зі станції, а тому вказані вагони були затримані в очікуванні подачі під вантажні операції з вини відповідача. При цьому, позивач вказав на те, що у спірний період на під'їзних коліях ПП Качан07 та ПАП Агропродсервіс проводили вантажні операції й інші, крім відповідача, підприємства, у зв'язку з чим лише власник під'їзної колії (відповідно ПП Качан07 та ПАП Агропродсервіс ) може визначити черговість подання вагонів. Подача вагонів під навантаження на підставі погоджених залізницею довгострокових заявок можлива лише після подання конкретної заявки на кожен вагон (групу вагонів) з письмовим погодженням з власниками під'їзних колій, оскільки на час прибуття вказані під'їдні колії були зайняті іншими вагонами, в тому числі вагонами відповідача.

Згідно зі ст. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством,порядок умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Подача і забирання вагонів, а також маневрова робота на залізничних коліях, що належать підприємствам, здійснюються їх локомотивами. Якщо підприємство не має свого локомотива, подача і забирання вагонів та маневрова робота провадяться локомотивом залізниці за плату згідно з тарифом. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Експлуатація залізничних під'їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії і станції примикання.

Відповідно до ст. 75 Статуту залізниць України у договорах про експлуатацію залізничної під'їзної колії і договорах про подачу та забирання вагонів повинні враховуватися вантажні фронти, умови і терміни навантаження маршрутів, а також можливість використання під'їзних колій для потреб залізниці. Вантажний фронт визначається кількістю вагонів, яку можна встановити за довжиною складської колії, що може бути використана для одночасного навантаження або розвантаження однорідних вантажів. Фронт механізованого навантаження та розвантаження визначається залежно від кількості механізмів.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2016 відповідачем була подана позивачу Заявка (угода) № 25, в якій відповідач просив позивача вагони, які будуть прибувати до 31.12.2016 включно на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю РТК-Україна подавати на під'їзду колію ПАП Агропродсервіс (вказана заявка була погоджена позивачем).

Судом встановлено, що 12.02.2012 між Державним територіально-галузевим об'єднанням Львівська залізниця (залізниця) та Приватним агропромисловим підприємством Агропродсервіс ( користувач) укладено Договір № Л/ДН-2/12/1446/м/п про подачу та збирання вагонів, відповідно до умов якого здійснюється подача, розставляння на місця навантаження, вивантаження і збирання вагонів з під'їзної колії, яка належить залізниці, примикає стрілочним переводом № 17 станції Козова Львівської залізниці і обслуговується локомотивом залізниці. Межею під'їзної колії є знак Межа під'їзної колії , який встановлюється на відставні м від стрілки примикання (станційна колія).

Відповідно до п. 5 Договору № Л/ДН-2/12/1446/м/п від 12.02.2012 вагони на під'їзду колію подаються після повідомлення, яке передається агентом комерційним станції по телефонам (вказані у п. 5) цілодобово.

Згідно з п. 6 Договору № Л/ДН-2/12/1446/м/п від 12.02.2012 вагони на під'їзду колію подаються локомотивом залізниці із розставленням вагонів на місцях завантаження, вивантаження. Здача вагонів проводиться на колії. Загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзду колію однією групою, не більше 17 одиниць.

Крім того, 03.09.2016 відповідачем була подана позивачу Заявка (угода), в якій відповідач просив позивача вагони, які будуть прибувати до 31.12.2016 включно на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю РТК-Україна подавати на під'їзду колію ПП Качан-07 .

23.09.2015 між Державним територіально-галузевим об'єднанням Львівська залізниця (залізниця) та Приватним підприємством Качан-07 ( користувач) укладено Договір № Л/ДН-2/15/1101/м/п про подачу та збирання вагонів, відповідно до умов якого здійснюється подача, розставляння на місця навантаження, вивантаження і збирання вагонів з під'їзної колії, яка належить залізниці, через стрілку № 10 до станції Козова Львівської залізниці і обслуговується локомотивом залізниці. Межею під'їзної колії є знак Межа під'їзної колії , який встановлюється на відставні 285 м від стрілки примикання.

Відповідно до п. 5 Договору № Л/ДН-2/15/1101/м/п від 23.09.2015 вагони на під'їзду колію подаються після повідомлення, яке передається агентом комерційним станції по телефонам (вказані у п. 5) цілодобово.

Згідно з п. 6 Договору № Л/ДН-2/15/1101/м/п від 23.09.2015 вагони на під'їзду колію подаються локомотивом залізниці із розставленням вагонів на місцях завантаження, вивантаження. Здача вагонів проводиться на колії. Загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзду колію однією групою, не більше 3 одиниць.

Згідно з п. 20 Договору № Л/ДН-2/15/1101/м/п від 23.09.2015 цей договір укладається терміном на 5 років з 23.09.2015 до 23.09.2020.

Суд вважає обґрунтованими твердження позивача про об'єктивну неможливість вивезення локомотивом станції вагонів у випадку великого навантаження на станцію, зокрема у випадку, коли вантажні операції на під'їзних коліях ПП Качан07 та ПАП Агропродсервіс , якими користується відповідач з огляду на відсутність у нього власної під'їзної колії, проводять й інші, крім відповідача, підприємства.

При цьому, в матеріалах справи наявні копії пам'яток про подавання вагонів, складених з іншими підприємствами, які підтверджують, що у спірний період (з 10.09.2016 по 16.09.2016) локомотив залізниці здійснював маневрові роботи та розподіляв на залізничні колії ПАП Агропродсервіс та ПП Качан-07 вагони інших підприємств.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що локомотив станції Козова не здійснював маневрові роботи у повному обсязі у період з 10.09.2016 по 16.09.2016, та саме у зв'язку з цим вагони відповідача знаходилися на залізничній колії залізниці.

Відповідно до ст. 121 Статуту залізниць України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Відповідно до п. 16 Правил користування вагонами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності обставин, що, відповідно до ст. 121 Статуту та п. 16 Правил користування вагона, є підставами для звільнення відповідача від плати за користування вагонами, з огляду на що суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю РТК-Україна повинно здійснити плату за користування спірними вагонами у період з дати їх затримки до дати закінчення затримки.

Відповідно до п. 3 Правил користування вагонами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентуєтьсядодатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно до п. 4 Правил користування вагонами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. Пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника. У всіх випадках повідомлення про подавання вагонів повинно передаватися станцією не пізніше ніж за дві години до їх подавання.

Вантажовласник повинен призначити для приймання і передачі повідомлень працівників; їхні прізвища та номери телефонів надаються начальнику станції. Повідомлення про час подавання порожніх вагонів під навантаження не потребується, якщо вони використовуються для подвійних операцій. Для запису повідомлень на станції ведеться "Книга повідомлень" (додаток 7). Термін користування вагонами, що подаються залізницею, обчислюється не раніше часу, зазначеного у повідомленні. На станціях та під'їзних коліях із значним обсягом вантажної роботи облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними повинен провадитися з використанням персональних електронних обчислювальних машин за спеціально розробленою програмою.

Відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009, коефіцієнт, що застосовується до тарифів і плат, що вказані в розділах ІІ та ІІІ збірника тарифів з 29.04.2016 становить 2,302 (відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 26.04.2016 № 161).

Позивачем долучено до позовної заяви відомість № 16090029 плати за користування вагонами та відомість № 17090032 плати за користування вагонами, які складено з урахуванням часу користування вагонами, зазначеними у актах загальної форми (складені залізницею) та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послугами.

На вказаних відомостях міститься запис, здійснений відповідачем, про те, що відповідач не згоден з нарахуванням у зв'язку з відсутністю тепловоза і невчасну подачу вагонів. Вказані обставини, на які посилався відповідач відмовляючись у підписанні відомостей, є необгрунтованими.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок плати за користування відповідачем вагонами, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Українська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю РТК-Україна про стягнення 19 636,20 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РТК-Україна (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, поверх 11; ідентифікаційний код: 38651801) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) 19 636 (дев'ятнадцять тисяч шістсот тридцять шість) грн. 20 коп. плати за користування вагонами та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.05.2017

Суддя О.М. Ярмак