Рішення

від 22.05.2017 по справі 911/967/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2017 р. Справа № 911/967/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівторг , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Кравтер , м. Бровари,

про стягнення 30 000,00 грн.

Суддя О.В. Конюх

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність від 03.01.2017 № 1;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Чернігівторг , м. Київ, звернулося до господарського суду Київської області з позовом №ПЗ-2903/17 від 29.03.2017 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Кравтер , м. Бровари, в якому просить суд стягнути з відповідача 30 000,00 грн. передоплати та покласти на відповідача судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленості про поставку обладнання, відповідач надав позивачу рахунок на оплату №129253 від 23.01.2017. Позивач за реквізитами, вказаними у рахунку, сплатив аванс в сумі 30 000,00 грн., однак поставка відповідачем так і не була здійснена. Оскільки виконання зобов'язання з поставки втратило інтерес для кредитора, позивач 02.03.2017 звернувся до відповідача з претензією від 28.02.2017 №28-02/17, в якій вимагав протягом семи днів перерахувати позивачу сплачений аванс. Претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, відтак позивач просить суд стягнути з відповідача 30 000,00 грн. сплаченого авансу, посилаючись на ст. 693 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.04.2017 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівторг прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/967/17 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 24.04.2017.

Ухвалою від 24.04.2017 суд відклав розгляд справи на 22.05.2017 та зобов'язав позивача та відповідача подати додаткові документи та докази, необхідні для повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи. Зокрема, відповідача було зобов'язано подати документи, що підтверджують перерахування відповідачем позивачу грошових коштів в сумі 30 000,00 грн. або поставку обумовленого сторонами товару.

В судові засідання 24.04.2017 та 22.05.2017 з'явився представник позивача, який надав усні пояснення по суті позову, позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання 24.04.2017 та 22.05.2017 не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не подав.

Суд, у відповідності до вимог ст.ст. 64, 87 ГПК України, направляв відповідачу на належну адресу, вказану у рахунку на оплату №129253 від 13.01.2017, а також у позовній заяві, та яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань згідно залученого до матеріалів справи Витягу від 31.03.2017 №1002414794, копії ухвал про порушення провадження від 03.04.2017 та про відкладення розгляду від 24.04.2017 рекомендованими листами з повідомленням, які повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність адресата.

Відповідно до роз'яснень та рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в підпункті 3.9.1 пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64, ст. 87 ГПК України. За змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно підпункту 3.9.2. пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівторг , м. Київ (далі по тексту - ТОВ Чернігівторг ), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Кравтер , м. Бровари (далі по тексту - ТОВ Кравтер ), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Між позивачем ТОВ Чернігівторг та відповідачем ТОВ Кравтер була досягнута домовленість про поставку обладнання (печі булер'яни) відповідачем та оплату поставленого товару позивачем.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату №129253 від 13.01.2017 на суму 60 700,00 грн. в оплату поставки печей булер'янів Buller типу 00 (5 шт.), типу 01 (5 шт.), типу 02 (3 шт.), типу 03 (3 шт.). Суд бере до уваги, що на бланку рахунку зазначено, що товар відпускається за фактом надходження коштів на рахунок постачальника самовивозом.

Разом із тим, до суми рахунку №129253 від 13.01.2017 включена 1700,00 грн. вартості доставки в м. Чернігів 13.01.2017, відтак, судом встановлено факт того, що сторонами досягнуто згоди про поставку товару постачальником ТОВ Кравтер з доставкою до м. Чернігів 13.01.2017.

Позивачем платіжним дорученням від 13.01.2017 №297 перераховано відповідачу як постачальнику 30 000,00 грн. з призначенням платежу оплата рахунку 129253 від 13.01.2017 за товар .

Оскільки зміст договору вбачається з документів, якими обмінялися сторони (рахунок-фактура, платіжне доручення) суд робить висновок про те, що сторони не порушили вимог частини першої статті 208 Цивільного кодексу України щодо письмової форми укладання правочинів між юридичними особами, та у відповідності до ст. 638 ЦК України досягли домовленості з усіх його істотних умов, а за правовим змістом відносини сторін є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом укладеного від позивачем та відповідачем договору поставка мала відбутися 13.01.2017 силами постачальника. Позивач твердить, що поставка здійснена не була.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суду не подано доказів того, що відповідач здійснив поставку товару повністю чи частково, хоча суд неодноразово ухвалами від 03.04.2017 та від 24.04.2017 зобов'язував відповідача подати докази поставки товару.

Суд бере до уваги той факт, що позивач не здійснив повної оплати рахунку №129253 від 13.01.2017 в сумі 60 700,00 грн., а сплатив лише частину коштів в сумі 30 000,00 грн.

Разом із тим, по-перше, сторонами обумовлено дату поставки 13.01.2017, а згідно з приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). По-друге, в розумінні частини 3 ст. 538 ЦК України право на зупинення виконання свого обов'язку, відмову від виконання частково або в повному обсязі у постачальника було б наявне лише у випадку повного невиконання покупцем обов'язку з оплати, або за наявності очевидних підстав вважати, що оплата взагалі не буде виконана. Разом із тим, 13.01.2017 покупцем здійснено часткову оплату товару в сумі 30 000,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого обов'язку зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно, тобто або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного варіанту правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до відома продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Так, ТОВ Чернігівторг зверталось до ТОВ Кравтер з претензією від 28.02.2017 №28-02/17, у якій вимагало у семиденний термін з дня отримання претензії перерахувати кошти в сумі 30 000,00 грн. Поштове відправлення з даною претензією було 02.03.2017 направлено на адресу відповідача, 11.03.2017 відправлено підприємством зв'язку за зворотною адресою та вручено відправнику 14.03.2017, про що свідчить інформація з офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Відповідно до позиції Вищого господарського суду України (пункт 1.7 Постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань ) днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Відтак датою отримання відповідачем претензії від 28.02.2017 №28-02/17 слід вважати 11.03.2017.

Доказів поставки обумовленого договором поставки товару, доказів повернення коштів згідно претензії позивача суду не подано, як не подано і доказів надання обгрунтованої відповіді на претензію.

За таких обставин, суд встановив факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки, строк виконання яких настав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зважаючи на те, що сума боргу відповідача, яка складає 30 000,00 грн. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідачем на момент прийняття рішення не надано документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ТОВ Чернігівторг до ТОВ Кравтер про стягнення вказаної суми боргу, у зв'язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

У відповідності до частини другої статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору суд покладає на відповідача.

З огляду на вищевикладене, керуючись статтями 2, 12, 22, 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівторг задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Кравтер (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Київська, будинок 43, ідентифікаційний код 40880683)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівторг (03150, м. Київ, Печерський район, вулиця Ділова, будинок 5, корпус 2, ідентифікаційний код 35687180)

30 000,00 (тридцять тисяч гривень нуль копійок) основного боргу,

1600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 01.06.2017.

Суддя О.В. Конюх