Рішення

від 26.05.2017 по справі 910/6987/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2017Справа №910/6987/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Будівельників України

До Товариства з обмеженою відповідальністю Промдор-Буд

про стягнення 9378,47 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - по дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс Будівельників України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Промдор-Буд про стягнення 9378,47 грн., з яких основний борг в сумі 6498,97 грн., 3% річних в сумі 153 грн., інфляційні втрати в сумі 726,50 грн.

Ухвалою від 03.05.2017р. було порушено провадження по справі №910/6987/17 та призначено її розгляд на 26.05.2017р.

Представником позивача 26.05.2017р. через відділ діловодства суду було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в засідання суду 26.05.2017р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, проте, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач не з'явився у судове засідання 26.05.2017р., справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 26.05.2017р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю Альянс Будівельників України було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Промдор-Буд рахунок-фактуру №4427 на оплату товару на суму 22 200 грн.

Згідно видаткової накладної №6570 від 01.07.2016р. позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 6891,25 грн.

Згідно із ст.11 вказаного нормативно-правового акту підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Юридичними фактами є такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Аналогічну позицію наведено у постановах від 14.07.2014р. та від 26.06.2014р. Вищого господарського суду по справах №904/1378/14 та №911/4611/13.

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, за приписами ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За висновками суду, поставка відповідачу товару за видатковою накладною №6570 від 01.07.2016р. свідчить про виникнення між сторонами правовідносин щодо поставки товару та волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст.205 Цивільного кодексу України.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення ч.2 ст.530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і які відповідають вимогам, зокрема, ст.9 названого Закону та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України. Аналогічну позицію наведено в Інформаційному листі №01-06/928/2012 від 17.07.2012р. Вищого господарскього суду Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права та у п.1.7 Постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань .

Таким чином, враховучи підписання відповідачем видаткової накладної №6570 від 01.07.2016р., приймаючи до уваги позицію Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку, що строк оплати поставленного у відповідності до вказаної накладної товару, настав.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, Товариством з обмеженою відповідальністю Промдор-Буд в повному обсязі поставлений товар оплачено не було, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 6498,97 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, та належних і допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів оплати в повному обсязі товару, поставленого згідно видаткової накладної №6570 від 01.07.2016р. не надав, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Будівельників України до Товариства з обмеженою відповідальністю Промдор-Буд про стягнення основного боргу в сумі 6498,97 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача про стягнення 3% річних в сумі 153 грн. та інфляційних втрат в розмірі 726,50 грн. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на невиконання відповідачем своїх грошових обов'язків з оплати в повному обсязі товару, поставленого згідно видаткової накладної №6570 від 01.07.2016р., позивачем було нараховано за період з 13.07.2016р. по 26.04.2017р. та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 153 грн. та інфляційні втрати в сумі 726,50 грн.

Після здійснення перевірки наведеного заявником розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Будівельників України до Товариства з обмеженою відповідальністю Промдор-Буд в частині стягнення нарахувань, що передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З приводу розподілення судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Стаття 49 Господарського процесуального кодексу України регулює питання розподілу господарських витрат, в тому числі витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розподіл судових витрат, визначених законом, здійснюється судом за результатами судового провадження, спору, у межах якого такі витрати здійснені, а тому не можуть бути предметом окремого судового провадження. Розподіл господарських витрат відбувається при розгляді спору, а не стягується пред'явленням окремого позову. За приписами вказаної статті суми, які підлягають сплаті, зокрема, за послуги адвоката при задоволенні позову покладаються на відповідача.

За приписами п.11 Листа №01-8/155 від 13.02.2002р. Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів , вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд, з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Пунктом 6.3. Постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

На підтвердження понесення витрат на послуги адвоката, заявником представлено до матеріалів справи договір від 29.07.2015р. про надання правової допомоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Альянс Будівельників України та ОСОБА_2, додаткову угоду №4/17 від 24.04.2017р. до договору про надання правової допомоги, квитанцію до прибуткового касового ордера №0004 від 24.04.2017р. на суму 2000 грн. та копію свідоцтва №5262/10 від 19.12.2014р. про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Суд приймає вказані документи в якості достатніх доказів понесення заявником витрат на послуги адвоката в розмірі 2000 грн.

З огляду на висновки суду щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, відповідно до присів ст. 49 Господарського процесуального України судові витрати, а саме судовий збір та витрати на послуги адвоката покладаються на відповідача.

Керуючись, ст. ст. 32 , 33 , 49 , 82 - 85 ГПК України , Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Промдор-Буд (03151, м.Київ, Солом'янський район, вул.Народного ополчення, буд.1, офіс 300, ЄДРПОУ 39846796) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Будівельників України (04053, м.Київ, вул.Гоголівська, 43-А, кв.2, ЄДРПОУ 37354345) основний борг в розмірі 6498,97 грн., 3% річних в сумі 153 грн., інфляційні втрати в розмірі 726,50 грн., судовий збір в сумі 1600 грн. та витрати на послуги адвоката в розмірі 2000 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

31.05.2017р.

Суддя Спичак О.М.