Постанова

від 30.05.2017 по справі 916/1119/15-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2017 р.Справа № 916/1119/15-г Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді : Ліпчанської Н.В.

Суддів: Гладишевої Т.Я., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання Іванова І.В.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу господарського суду Одеської області від 14.03.2017р.

за скаргою Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі №916/1119/15-г

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ТРАНС"

про стягнення 23.339.308,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство ФІНРОСТБАНК в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ФІНРОСТБАНК (далі АТ ФІНРОСТБАНК ) звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою в порядку ст.121-2 ГПК України, в якій просило суд, з урахуванням остаточних уточнень та доповнень до скарги, визнати недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі Відділ примусового виконання рішень) про повернення виконавчого документа стягувачу від 05.12.2016 року, прийняту в межах виконавчого провадження № 51656763; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити виконавчі дії щодо звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження керівника ТОВ М-Транс (боржник у справі № 916/1119/15-г) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого (відповідно до ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України, листа Міністерства юстиції України від 06.06.2008 року№ 25-32/507 Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконанні зобов'язання в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішенням судів ) до виконання зобов'язань за рішенням суду у справі № 916/1119/15-г; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити дії по виявленню та арешту майна боржника у відповідності до норм діючого законодавства.

В правове обґрунтування вказаної скарги АТ ФІНРОСТБАНК посилається на п.1. ч. 1 ст.10, ст.18, ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження та зазначає, що в процесі моніторингу інформації щодо боржників АТ ФІНРОСТБАНК з офіційного сайту Міністерства Юстиції України Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стягувачу (АТ ФІНРОСТБАНК ) стало відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю М-ТРАНС (код ЄДРПОУ 32896416, адреса засновника: 65029, АДРЕСА_1) має внесок у розмірі 2755968.75 грн. до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю Троїцький Молочний Завод (ТОВ ТМЗ , код ЄДРПОУ 30914155) та серед іншого також є засновником (учасником) ТОВ ТМЗ , про що надано суду відповідні докази.

Відділом примусового виконання рішень надано до суду матеріали виконавчого провадження № 483/17 з одночасним посиланням на те, що звернення стягнення на корпоративні права боржника не передбачено вимогами чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.03.2017р. (головуючий суддя Смелянець Г.Є.) скаргу Публічного акціонерного товариства Фінростбанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію від 26.12.2016р. за вх.№2-6869/16 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково. Визнано недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документу стягувачу від 05.12.2016р., прийняту в межах виконавчого провадження №51656763. Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити дії по виявленню та арешту майна боржника у відповідності до норм діючого законодавства. У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 14.03.2017 року, Відділ примусового виконання рішень звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині визнання недійсною постанови Відділу примусового виконання рішень про повернення виконавчого документу стягувачу від 05.12.2016 року, прийняту в межах виконавчого провадження № 51656763.

Скаржник вважає, що під час здійснення виконавчого провадження з виконання наказу державним виконавцем вживались заходи, спрямовані на своєчасне, правильне та повне виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Правовим обґрунтуванням Відділ зазначає Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VII, що набрав чинності з 05.10.2016 року, а саме п. 2 ч. 1 ст. 37 та п. 7 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень.

29.05.2017 року від ПАТ ФІНРОСТБАНК через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності повноваженого представника банку, з одночасним зазначенням про підтримання своєї позиції щодо визнання недійсною постанови про повернення виконавчого документи від 05.12.2017 року в межах виконавчого провадження № 51656763 та зобов'язання Відділу здійснити дії по виявленню та арешту майна боржника у відповідності до норм діючого законодавства. Також ПАТ ФІНРОСТБАНК зазначає, що погоджується з прийнятою ухвалою господарського суду Одеської області від 14.03.2017 року, вважає її такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а підстави для її скасування або зміни відсутні.

Представник відповідача жодних клопотань та пояснень щодо скарги до суду не надав, в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином. За таких обставин, судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника ДВС, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про залишення ухвали господарського суду Одеської області від 14.03.2017 року без змін, апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VII, що набрав чинності з 05.10.2016 року (зі змінами) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.2 Закону України Про виконавче провадження встановлений перелік засад з дотриманням яких здійснюється виконавче провадження, а саме: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Стаття 10 Закону України "Про виконавче провадження" містить перелік наступних заходів примусового виконання рішень:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Як встановлено місцевим господарським судом та про що свідчать матеріали справи № 916/1119/15-г, 07.07.2016р. ПАТ Фінростбанк звернувся до Міністерства юстиції України з заявою про примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 16.06.206р. У заяві стягувач на підставі ст.25 Закону України Про виконавче провадження , що діяв на час звернення, з метою забезпечення виконання рішення суду просив одночасно з відкриттям виконавчого провадження накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника та кошти, що належать ТОВ М-Транс . Одночасно з цим Банк просив звернутися до суду з поданням про тимчасове обмеження керівника ТОВ М-Транс у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого.

15.07.2016р. Відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51656763, якою боржнику встановлений строк самостійного виконання рішення суду у 7 денний термін з моменту відкриття виконавчого провадження.

15.07.2016р. вказану постанову надіслано боржнику та стягувачу.

15.07.2016р. Відділом примусового виконання рішень прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладений арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення 23 339 309 грн. Постанову надіслано боржнику та стягувачу 15.07.2016 р.

18.07.2017р. Державною фіскальною службою України надано відповідь на запит Відділу, згідно з якою інформація про номери рахунків, відкриті у банках та інших фінансових установах України боржником до ДПС України від відповідних фінансових установ не надходила.

29.07.2016р. Регіональний сервісний центр в Одеській області повідомив, що станом на 29.07.2016р. в територіальних сервісних центрах відсутні відомості щодо зареєстрованих ТЗ за ТОВ М-Транс .

01.08.2016р. №05-14/08/1244 Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області повідомлено, що за ТОВ Транс наявність техніки не значиться.

01.09.2016р. Головне управління Держгеокадастру в Одеській області повідомлено, що договорів оренди землі станом на 31.12.2012р. за ТОВ М-Транс не зареєстровано та з 01.01.2013р. територіальні органи Держгеокадастру України позбавлені повноважень щодо реєстрації права власності та користування земельною ділянкою.

Згідно з відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно 01.08.2012р. проведено державну реєстрацію права власності ТОВ М-Транс на будівлю кафе літ. Б-3 загальною площею 1054,2 кв.м. за адресою м. Донецьк, вул. Таманська, буд.18. Також 01.08.2012р. проведено державну реєстрацію права власності ТОВ М-Транс на будівлю загальною площею 353,8 кв.м., за адресою приміщення загальною площею м. Донецьк, вул. Таманська, буд.18.

28.09.2016р. директором Департаменту винесено постанову про утворення виконавчої групи, якою при ОСОБА_1 утворено виконавчу групу щодо виконання наказу №916/1119/15-г від 16.06.2015р., що видав господарський суд Одеської області та затверджено склад групи.

Керівником виконавчої групи видано доручення №51656763/17 перевірити майновий склад боржника за адресою АДРЕСА_2 з терміном виконання до 18.10.2016р.

24.10.2016р. Приморським ВДВС м. Одеси складений акт, згідно з яким виходом за вказаною у виконавчому документі адресою знаходиться інша юридична особа з іншим кодом ЄДРПОУ. Боржника не виявлено його місцезнаходження не встановлено.

05.12.2016р. ВДВС прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, згідно з якою виконавчий документ повернутий стягувачу на підставі п.2 ст.37 Закону України Про виконавче провадження , оскільки відповідно до інформації ДФС роз рахункові рахунки на боржника не відкривалися, за ТОВ нерухоме майно не зареєстровано, у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, членами виконавчої групи встановлено, що за адресою боржника не виявлено, будь якого іншого майна належного боржнику на праві власності не зареєстровано.

05.10.2016р. набрав чинності Закон України „Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VІІ у п.7 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно з п.2 ч.1 ст.37 Закону України „Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Згідно з ч.8 ст.48 Закону України „Про виконавче провадження виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Як свідчить витяг з ЄДР юридичний осіб, фізичних осіб підприємців, та громадських формувань, який наданий до суду позивачем (скаржник), ТОВ М-Транс (боржник у справі № 916/1119/15-г) є одним із засновників ТОВ „Троїцький молочний завод, із розміром внеску до статутного фонду 2 755986,75 грн.

За ч. 1 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону України Про виконавче провадження ).

Згідно з ч.1 ст.41 Закону України у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Враховуючи вищевикладені норми та наявність відомостей щодо внеску боржника до статутного фонду іншої юридичної особи 2 755986,75 грн., про що свідчать відповідні докази, апеляційна інстанція погоджується з висновками господарського суду що виконавчою службою не в повному обсязі здійснені заходи щодо розшуку майна боржника, тому уточнені вимоги позивача (стягувача) про визнання недійсною постанови про повернення виконавчого документа від 05.12.2016 р. задоволені господарським судом із зобов'язанням при цьому Відділу здійснити дії по виявленню та арешту майна боржника у відповідності до норм діючого законодавства - правомірно.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду від 14.03.2017 року винесено при повному зясуванні та дослідженні всіх обставин справи з правомірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105-106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Одеської області від 14.03.2017р. у справі № 916/1119/15-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий Н.В. Ліпчанська

Суддя Т.Я. Гладишева

Суддя А.І. Ярош