Рішення

від 01.06.2017 по справі 235/499/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 235/499/17 Номер провадження 22-ц/775/908/2017

Суддя доповідач Никифоряк Л.П

Головуючий у 1 інстанції Хмельова С.М.

Категорія 55

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 травня 2017 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Никифоряка Л.П.,

суддів: Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

за участі секретаря судового засідання Молдованова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Покровськводоканал про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, в якій подано апеляційну скаргу Комунальним підприємством Покровськводоканал на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

30 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Комунального підприємства Покровськводоканал /надалі Підприємство/, в якому просив зобов'язати відповідача скасувати заборгованість з водопостачання в розмірі 1470,50грн. в квартирі АДРЕСА_1, здійснити перерахунок враховуючи показники приладу обліку спожитої холодної води, провести за власний рахунок демонтаж, транспортування, повірку та монтаж приладу обліку спожитої холодної води в даній квартирі, привести зміст підпунктів 14-16 пункту 4.2 та підпункту 7 пункту 4.4. договору № 286710 від 01 жовтня 2015 року Про надання послуг з водопостачання та водовідведення мешканців багатоповерхових житлових будинків до вимог чинного законодавства та стягнути з Підприємства моральну шкоду в розмірі 5000,00грн. і судові витрати 3447,20 грн.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2017 року позов задоволено частково. Зобов'язано Підприємство скасувати борг у розмірі 1470,50грн., здійснити перерахунок нарахувань з водопостачання з 03 липня 2016 року враховуючи показники приладу обліку спожитої холодної води в квартирі АДРЕСА_1, провести за власний рахунок демонтаж, транспортування, повірку та монтаж приладу обліку спожитої холодної води в даній квартирі, привести зміст підпунктів 14-16 пункту 4.2 та підпункту 7 пункту 4.4. договору № 286710 від 01 жовтня 2015 року Про надання послуг з водопостачання та водовідведення мешканців багатоповерхових житлових будинків до вимог чинного законодавства в десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили. Стягнуто з Підприємства на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн. та стягнуто з Підприємства в дохід держави судовий збір в розмірі 640,00грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду не погодився відповідач, представник Підприємства в апеляційній скарзі просив рішення скасувати, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та не враховано всіх обставин, що мають суттєве значення для вирішення справи. Зокрема на думку заявника, лічильник, який не пройшов періодичну повірку, виводиться з експлуатації та вважається що засіб обліку відсутній, та згідно чинного законодавства за наведених умов плата за надані послуги з водопостачання вноситься споживачем відповідно до затверджених нормативів. Також суд не врахував умов договору та тих зобов'язань які сторони погодили в договорі.

Заслухавши доповідача, пояснення представника Підприємства, за відсутності позивача який в письмовій заяві просив здійснити судове засідання в апеляційному суді без нього, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково за таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання води і водовідведення в квартирі АДРЕСА_1 та за вказаною адресою був здійснений прийом в експлуатацію прилад обліку холодної води, який був опломбований та в подальшому 03 червня 2013 року пройшов державну повірку. Та суд вважав що, проведенню наступної повірки 03 липня 2016 року передували неправомірні дії відповідача, на якого згідно чинного законодавства покладено обов'язок провести за власний рахунок демонтаж, транспортування, повірку та монтаж приладу обліку спожитої холодної води в даній квартирі, з огляду на що, суд дійшов висновку, про обґрунтованість позову який задовольнив частково.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та визначив матеріальні норми, якими регулюються спірні правовідносини, однак неправильно застосував норми матеріального права щодо вимог про зобов'язання привести зміст деяких положень договору до вимог чинного законодавства.

Згідно встановлених обставин 04 липня 2016 року Підприємство отримало повідомлення про необхідність за власний рахунок провести повірку приладів обліку води у зв'язку із закінченням міжповірочного інтервалу. Повторне повідомлення аналогічного змісту отримано представником Підприємства 09 серпня 2016 року.

12 серпня 2016 року Підприємство відмовило ОСОБА_1 у здійсненні повірки лічильників води за рахунок підприємства.

Відмова Підприємства у здійсненні повірки лічильника суперечить положенням чинного законодавства за таких підстав.

Правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні визначає Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність" із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 15 січня 2015 року N 124-VIII, який регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності.

Згідно зі статтею 17 цього Закону законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці в міжповірочні інтервали порядок встановлення яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 17 цього Закону періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Та періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у спірний період (03 липня 2016 року) проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води, що були власністю фізичних осіб результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб воду повинні були здійснюватись за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з водопостачання.

Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Правила).

Пунктами 9, 30, 32 Правил передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов'язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов'язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.

Отже, підприємства, які надають послуги з водопостачання повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води за рахунок включення цих робіт до тарифу на водопостачання.

При цьому за змістом пункту 10 Правил справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

З огляду на зазначене судом у справі, яка переглядається, норми Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", застосовані правильно, а тому апеляційна скарга в цій частині не підлягає задоволенню.

У той же час, відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до змісту наведеної норми захист це правовий засіб, що настає за порушенням і тягне за собою відновлення відповідного суб'єктивного права, і включає реалізацію наданих законом можливостей щодо здійснення приватною особою на свій розсуд захисту своїх прав та інтересів з обранням відповідних способів та засобів захисту, які визначені статтею 16 ЦК України.

Однак положення ст. 16 ЦК України не містять серед переліку способів захисту прав та інтересів осіб такого способу захисту, як приведення змісту положень укладеного договору до вимог чинного законодавства чи зобов'язання укласти договір на певних умовах у випадку коли сам договір не оспорений та в судовому порядку навіть не заявлялась вимога про визнання договору недійсним або частково недійсним.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК, є важливим чинником, без якого укладення договору є неможливим. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Відповідно до п. 1 ст. 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту.

При цьому суд враховує, що позивач у справі самостійно визначив спосіб захисту та відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Зазначена норма в поєднанні з нормою ст. 11 ЦПК передбачає право позивача на власний розсуд розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору, у зв'язку з чим виключно позивачу належить право вибору своїх процесуальних дій: змінити підставу чи предмет позову або відмовитися від позовних вимог у цілому чи від їх частини.

При цьому, апеляційний суд враховує, що позивачем в позові визначено предмет позову та останнім не конкретизовано спосіб захисту порушених прав, позивач розпорядився своїми правами на власний розсуд.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню та рішення слід скасувати в частині зобов'язання привести зміст підпунктів 14-16 пункту 4.2 та підпункту 7 пункту 4.4. договору № 286710 від 01 жовтня 2015 року Про надання послуг з водопостачання та водовідведення мешканців багатоповерхових житлових будинків до вимог вищезазначеного чинного законодавства в десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили та в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.

Порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення /пункт 1 частини 1 статті 309 ЦПК України/.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Покровськводоканал задовольнити частково.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2017 року скасувати в частині зобов'язання привести зміст підпунктів 14-16 пункту 4.2 та підпункту 7 пункту 4.4. договору № 286710 від 01 жовтня 2015 року Про надання послуг з водопостачання та водовідведення мешканців багатоповерхових житлових будинків до вимог вищезазначеного чинного законодавства в десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства Покровськводоканал про зобов'язання привести зміст підпунктів 14-16 пункту 4.2 та підпункту 7 пункту 4.4. договору № 286710 від 01 жовтня 2015 року Про надання послуг з водопостачання та водовідведення мешканців багатоповерхових житлових будинків до вимог вищезазначеного чинного законодавства в десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів з моменту проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: