Постанова

від 29.05.2017 по справі 822/1147/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/1147/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І. при секретаріЯворській І.Ю. за участі:представників позивача Козачука В.О., Желіховської Л.В., представника відповідача Кіт А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 31)" до Ізяславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Міністерство юстиції України, про скасування постанови про арешт коштів боржника та визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 19.04.2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом від 07.04.2017 року, в якому посилається на порушення Законів України "Про Державну кримінально - виконавч службу України", "Про виконавче провадження" і його прав та просить: 1) визнати дії головного державного виконавця Ізяславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, протиправними; 2) скасувати постанову про арешт коштів боржника від 27 березня 2017 року ( стор. 3 - 4 справи).

В судовому засіданні представники Позивача позовні вимоги підтримали, покликаючись на ті ж докази, що вказані у позові.

Представник Відповідача в задоволенні позову просив відмовити, про що надав письмові заперечення без реєстраційного номера та дати, які підтвердив в суді (стор. 68-70 справи).

Третя особа в судове засідання представника не направила, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд приходить до таких висновків, враховуючи наступне.

Відповідно до Постанови від 27.03.2017 року ВП №47979822 про арешт коштів боржника, головним державним виконавцем Ізяславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Кушнір Л.М., при примусовому виконанні вимог про сплату боргу (недоїмки) УПФУ в Ізяславському районі та ОДПІ (загалом 21 вимога) та наказів Господарського суду Хмельницької області №20/5025/1374/12 і №20/5025/1374/12, виданих 21.02.2013 року про стягнення заборгованості та судового збору, встановлено, що боржник (Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 31)") рішення суду добровільно не виконує, борг не сплачує і керуючись ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на всіх наявних рахунках та всіх інших рахунках, а такох на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику - Державному підприємству "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 31)", вул. Гагаріна, 4, м. Ізяслав, код ЄДРПОУ 08681011, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 679650 гривень ( стор. 6-9 справи).

Довідкою Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 31)" без реєстраційного номера та дати стверджено, що протягом січня-квітня 2017 року на рахунок №26003924419828, відкритого в ПАТ "Укрсоцбанк" надійшло 246121,00 грн., які були спрямовані на виплату заробітної сплати, сплату ЄСВ, податків, військового збору, ПДВ, виплату сум, виданих на відрядження або під звіт, оплату комісії, придбання сировини, оплату послуг, сплату за енергоносії та судовий збір (стор. 97 справи).

Згідно з Довідкою Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 31)" без реєстраційного номера та дати, протягом 2014 - 2016 років, відповідно до виконавчих проваджень було сплачено 128370,60 гривень ( стор. 103 справи).

Довідкою Білогірського об"єднаного УПФУ Хмельницької області №3858/11 від 17.05.2017 року стверджено, що за період з 01.01.2017 по 17.05.2017 року кошти на погашення заборгованості по ДП "ІВК3№31" до управління не надходили. Станом на 17.05.2017 року на примусовому виконанні перебуває 6 вимог на суму 335412,67 гривень ( стор. 143 справи).

Відповідно до Довідки Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 31)" без реєстраційного номера та дати, станом на 01.05.2017 року кредиторська заборгованість підприємства становить 1216200 грн., а інші довгострокові зобов'язання складають 822000 грн. Загальна кредиторська заборгованість - 2038200 гривень (стор. 142 справи).

Листом Ізяславського відділення Славутської ОДПІ №2175/10/25-026 від 17.05.2017 року стверджено, що податковий орган не заперечує проти відстрочення заборгованості по платежах до бюджету ( стор. 131 справи).

Згідно з ст.1 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 року "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 10 Закону №1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною 1 ст. 13 Закону №1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно частинами 1 - 2 ст.48 Закону №1404-VIII, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Частинами 1 - 5 ст. 52 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. У разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Згідно з частинами 1 - 4 ст. 56 Закону №1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України №2713-IV від 23.06.2005 року "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (далі - Закон №2713-IV), підприємства установ виконання покарань є державними підприємствами, які здійснюють господарську діяльність та професійно-технічне навчання засуджених.

Статтею 24 Закону №2713-IV встановлено, що фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ. Установи виконання покарань та слідчі ізолятори, де відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України та Закону України "Про попереднє ув'язнення" засуджені та особи, узяті під варту, залучаються до суспільно корисної праці, спрямовують доходи, отримані від діяльності цих установ та слідчих ізоляторів, на фінансування їх діяльності.

Відповідно до ч. 1, 5 ст.26 Закону №2713-IV, майно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань. Звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я не допускається.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач частково довів позовні вимоги, так як не врахував наявність обмежень щодо звернення стягнення на майно визначене ст.26 Закону №2713-IV, тому Постанови від 27.03.2017 року ВП №47979822 про арешт коштів боржника підлягає скасуванню. При цьому, суд вважає що державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону №1404-VIII виконуючи виконавчі документи, які надійшли для примусового виконання, тому не має протиправних його дій. Також, суд враховує, що стягувач Славутська ОДПІ не заперечує проти відстрочення сплати заборгованості по платежах до бюджету (Лист №2175/10/25-026 від 17.05.2017 року), накладення арешту має мету забезпечити реальне виконання стягнення, але підприємства установ виконання покарань є державними підприємствами, які здійснюють господарську діяльність та професійно-технічне навчання засуджених, тому накладення арешту на рахунки цього підприємства фактично унеможливить погашення значних боргів і виконання такої функції цього підприємства як професійно-технічне навчання засуджених.

На підставі викладеного, керуючись Законами України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", "Про виконавче провадження" і ст.ст.4 - 15, 70 - 71, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 31)" №1071 від 07.04.2017 року, задовольнити частково.

Скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП №47979822 від 27.03.2017 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 31.05.2017 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя /підпис/А.І. Петричкович "Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович