Ухвала

від 18.04.2017 по справі 208/2097/17

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/2097/17

№ провадження 6/208/127/17

УХВАЛА

Іменем України

18 квітня 2017 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, в складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.,

при секретарі - Бондаренко В.Г.,

розглянув матеріали подання Державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Дніпродзержинськ ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу , -

в с т а н о в и в:

Державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби м. Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області із поданням, у якому прохає суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду без вилучення паспортного документу, за межі України керівника юридичної особи ГБК Черемушки-2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1.

У своєму поданні заявник посилається на те, що на виконанні Заводського відділу державної виконавчої служби м. Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження ВП №5189646 з виконання виконавчого листа №804/5197/14 виданого 23.06.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом про стягнення податкової заборгованості з ГБК Черемушки-2 по орендній платі з юридичних осіб на користь Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області в розмірі 4221,98 грн. за вказаним виконавчим документом боржником є юридична особа - ГБК Черемушки-2 (код ЄДРПОУ 33854969) керівником якої є - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, інн- НОМЕР_1.

Як зазначає державний виконавець, у зв'язку з тим, що, боржник ухиляється від виконання покладеного на нього рішення суду , є підстави для застосування до нього заходів щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

В силу статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 та 3 вказаної статі Закону визначено обов'язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

Згідно з п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

Закон України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Відповідно до правила, встановленого ч. 2 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Частиною 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України передбачено, що громадянин України, який має паспорт, у разі, коли існують обставини, що обмежують відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право його виїзду за кордон, зобов'язаний здати свій паспорт на збереження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, за місцем проживання у місячний термін після виникнення таких обставин. За наявності достатніх підстав паспорт, що зберігається в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, повертається у 10-денний термін з моменту звернення громадянина або його законного представника.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 6 вказаного Закону передбачено, що громадянин України, що має паспорт, може бути тимчасово обмежений у праві виїзду закордон у випадках, коли діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Окрім вказаного, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , також може бути тимчасово обмежений у праві виїзду закордон громадянин України, що ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Отже, Законом встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань. Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження , зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі Інструкція), затвердженої наказом Мін'юсту України від 2 квітня 2012 року № 512/5 та зареєстрованої Мін'юстом України від 2 квітня 2012 року № 489/20802 в поданні державного виконавця про обмеження виїзду боржника за межі України повинно зазначатись, зокрема, і підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

Проте, будь-яких доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши зобов'язань, та доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання зобов'язання - виконавцем суду не надано.

Виходячи з положень ст.33 Конституції України, ст.1 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , суд вважає, що вжиття обраного державним виконавцем обмеження на даний час не є єдиним можливим та необхідним способом забезпечення примусового виконання боржником вищезазначеного виконавчого документу.

Державним виконавцем не надано суду докази того, що ОСОБА_2 виїжджає за межі України.

Будь-яких доказів, які б свідчили про те, що боржник ухиляється від виконання зобов'язання - виконавцем суду не надано.

Зокрема, не надано доказів того, що будь-які процесуальні документи державного виконавця боржником було отримано, як-то: постанову про відкриття провадження, про арешт майна, вимоги та виклики до державного виконавця, направлення копії подання про обмеження у праві виїзду за кордон боржника.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні цього подання, оскільки державним виконавцем не доведений факт ухилення боржника від виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості за рішенням суду, не вжито всіх необхідних заходів для виявлення майна боржника та доказів повідомлення боржника про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду в порушення положень Інструкції.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків , встановлених статтею 61 цього кодексу. Враховую , що представником ДВС не надано письмового доказу , а саме передбаченого п.19 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , суд вважає позицію представника не обґрунтованою, та такою що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6 Закону України Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України , ст. 18, 19 Закону України Про виконавче провадження , ст. 377-1 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні подання Державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Дніпродзержинськ ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі Апеляційного скарги в 5-денний термін з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Івченко Т. П.