Ухвала

від 31.05.2017 по справі 147/495/17

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/495/17

Провадження № 2/147/456/17

У Х В А Л А

про залишення без руху

31.05.2017 року смт. Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Волошин І.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Тростянецької державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Тростянецької державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За правилами статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК України).

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що у відповідності до правил ст. 121 ЦПК України позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до п.5.6 ч.2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідно ч.2 ст. 1272 ЦК України, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року № 7 „Про судову практику у справах про спадкування,, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у таких справах є спадкоємці, які прийняли спадщину. При неприйнятті ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Тобто, якщо є інші спадкоємці, то відповідачами повинні виступати вони, а при їх відсутності територіальна громада, нотаріус чи державна нотаріальна контора не може виступати відповідачем у справі.

В поданій позовній заяві не викладені усі обставини, якими позивач обґрунтовує своє право вимоги відповідно до норм матеріального права, а тому не окреслено його предмет, який би характеризував те, на що спрямований позов, тобто, саме які права позивачки порушені та підлягають захисту, якими правовими нормами вони регулюються та чим передбачений такий шлях поновлення, і в який саме спосіб, враховуючи, що ст.16 ЦК України визначений перелік способів захисту порушених прав та інтересів осіб, а право на звернення до суду відповідно до ст.4 ЦПК України притаманне лише особі, яка звертається за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів.

Так з тексту позову та позовних вимог не зрозуміло, що саме просить позивач: чи визначити додатковий строк для прийняття спадщини, або визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом.

Зокрема, в тексі позовної заяви та доданих до неї документів, немає доводів і доказів поважності причин пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини, якими відповідно до постанови Верховного Суду України № 6-148цс15 від 04.11.2015 р. є ті, які пов`язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, зокрема, з дня смерті спадкодавиці 12.10.2012 р. по квітень 2013 р.

Окрім того, позивачем не зазначено жодних доказів, що підтверджують обставини неможливості оформити свої спадкові права у разі визначення додаткового строку достатнього для прийняття спадщини.

Так, позивачем ОСОБА_1 до позову додано відмову завідуючої Тростянецькою державною нотаріальною конторою від 14.04.2017 року № 253/02-17 про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з відсутністю доказів своєчасного прийняття спадщини. Обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку. Проте, в додатках до позову міститься копія державного акту серії ЯА № 809772 на вищевказану земельну ділянку.

Відповідно до абз.2 п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008р. Про судову практику у справах про спадкування за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Таким чином, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку та якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

В порушення викладеного, в позовній заяві не зазначено доказів, що позивачем втрачено можливість вирішити спір в позасудовому порядку та отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, що позбавляє суд можливості встановити наявність обставин, на які посилається позивач в своїй позовній заяві.

Окрім того, докази, що правовстановлюючий документ на право власності на земельну ділянку площею 1,9365 га, кадастровий номер 0524183900:01:002:0199 загублено та про це є оголошення в газеті, в матеріалах справи відсутні.

Наведені вище недоліки унеможливлюють об'єктивний розгляд справи по суті.

Суд звертає увагу представника позивача ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_3 не може бути свідком, явку якого вона має намір забезпечити, оскільки остання є позивачем по даній справі.

Окрім того, визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини та визнання права власності на спадщину за законом, які є самостійними вимогами, різними предметами спору та не підлягають розгляду в одному провадженні.

Правильне викладення позовних вимог з їх обґрунтуванням в позовній заяві, вказівка на докази, про які відомо позивачу, сприяє суду в справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді і вирішенні цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та є підставою для прийняття законного, об'єктивного та справедливого рішення у справі.

З урахуванням вищевикладеного, позивачу, представнику позивача слід усунути вказані недоліки позовної заяви, шляхом подання позовної заяви у новій редакції із обґрунтуванням та зазначенням доказів, що підтверджують кожну обставину та надати її копії та копії додатків у кількості примірників відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Згідно зі ст. 121 ч.1 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Тростянецької державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п'яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя