Постанова

від 24.05.2017 по справі 522/1572/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/1572/17

Провадження №2-а/522/1077/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Кравчук Т.С.

при секретарі Антонецькому С.Л.

розглянувши адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради до Громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону Приморського району ГПМ , третя особа: Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради, про припинення діяльності шляхом примусового розпуску, призначення комісії з припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся до громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону Приморського району ГПМ , третя особа Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради, про припинення діяльності відповідача шляхом примусового розпуску, призначення комісії з припинення юридичної особи Громадське формування з охорони громадського порядку та державного кордону Приморського району ГПМ , та встановлення строку для заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи Громадське формування з охорони громадського порядку та державного кордону Приморського району ГПМ з дня оприлюднення повідомлення про рішення про припинення юридичної особи.

В обґрунтування свого позову виконком ОМР посилався на те, що формування підлягає примусовому розпуску через порушення вимог законодавства щодо діяльності, а саме, через те, що воно не надає допомоги органам внутрішніх справ, списки членів формування, інформацію про фактичну адресу, список керівного складу та інформацію про відповідальну особу, яка буде взаємодіяти з Департаментом муніципальної безпеки ОМР. Посилаючись на формальне існування формування просить припинити його діяльність шляхом примусового розпуску.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду пояснення, які долучені до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , громадяни України відповідно до Конституції України мають право створювати в установленому цим Законом порядку громадські об'єднання для участі в охороні громадського порядку і державного кордону, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державній прикордонній службі України та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону основними завданнями громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону є:

1. у сфері охорони громадського порядку: надання допомоги органам Національної поліції у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним проступкам і злочинам; інформування органів Національної поліції про вчинені або ті, що готуються, злочини, місця концентрації злочинних угруповань; сприяння органам Національної поліції у виявленні і розкритті злочинів, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від злочинних посягань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх;

2. у сфері охорони державного кордону: надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні та затриманні осіб, які порушили або намагаються порушити державний кордон чи провадять іншу протиправну діяльність на кордоні; сприяння військовослужбовцям Державної прикордонної служби України в охороні державного кордону, виключної (морської) економічної зони України, а також здійснення контролю за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, проведення разом з ними пропуску громадян до місць відпочинку і роботи; надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні умов та причин, які можуть призвести до злочинної діяльності на кордоні, і вжиття заходів до їх усунення; участь у спостереженні за місцями роботи і відпочинку поблизу кордону та за прикордонними інженерними спорудами; участь у заходах Державної прикордонної служби України з профілактики порушень або спроб порушення державного кордону і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, незаконного переміщення через державний кордон вантажів, предметів, матеріалів та іншого майна.

Відповідно до положень ст.3 Закону громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються і діють у взаємодії з правоохоронними органами, Державною прикордонною службою України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, додержуючись принципів гуманізму, законності, гласності, добровільності, додержання прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, рівноправності членів цих формувань.

05.11.2001 року виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано громадське формування з охорони громадського порядку та державного кордону Приморського району ГПМ , про що видане відповідне свідоцтво.

Відповідно до п.1.2. Статуту ГФОГПДК ГПМ , формування створюється на добровільних засадах як громадське об'єднання для участі в охороні громадського порядку, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій.

Пунктом 1.4 Статуту встановлено, що ГФОГПДК ГПМ діє на території міста Одеси.

Згідно з розділом 3 Статуту ГФОГПДК ГПМ метою та основними завданнями формування є:

3.1. у сфері охорони громадського порядку;

3.1.1. надання допомоги органам внутрішніх справ у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним проступкам і злочинам;

3.1.2. інформування органів та підрозділів внутрішніх справ про вчинені або ті, що готуються, злочини, місця зосередження злочинних угруповань;

3.1.3 сприяння органам внутрішніх справ у виявленні і розкритті злочинів, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від злочинних посягань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх;

3.2. У разі виникнення надзвичайних ситуацій: надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень; участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку.

Отже, виходячи із статутних положень ГФОГПДК ГПМ , зазначене формування повинно було б сприяти дотриманню правопорядку в Одеській області на території міста Одеси та утвердженню законності.

Для забезпечення виконання функцій ГФОГПДК ГПМ його члени наділені відповідними правами.

Так відповідно до ч.3 ст.13 ЗУ Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону члени громадських формувань під час виконання своїх обов'язків з охорони громадського порядку і державного кордону після обов'язкового пред'явлення посвідчення члена громадського формування мають право:

1. вимагати від громадян додержання правопорядку, припинення адміністративних правопорушень і злочинів, додержання режиму державного кордону, в тому числі на територіях, що межують з державним кордоном, де прикордонну смугу не визначено;

2. у разі підозри у вчиненні адміністративних правопорушень і злочинів перевіряти у громадян документи, що посвідчують їх особу;

3. спільно з поліцейськими та військовослужбовцями Державної прикордонної служби України затримувати і доставляти до органу Національної поліції, підрозділу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку або громадського пункту охорони порядку осіб, які виявили злісну непокору законним вимогам члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону і не виконують вимог щодо припинення адміністративного правопорушення;

4. складати протоколи про адміністративні правопорушення;

5. входити до клубів, кінотеатрів, стадіонів, інших громадських місць і приміщень за згодою власника чи уповноваженого ним органу для переслідування правопорушника, який переховується, або припинення адміністративних правопорушень чи злочинів;

6. у разі участі спільно з прикордонниками у пошуку порушників кордону за згодою громадян або власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу та в присутності їх представників входити у будь-який час доби до житлових приміщень, на територію і в приміщення підприємств, установ, організацій та оглядати транспортні засоби;

7. у невідкладних випадках використовувати транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям або громадянам (за їх згодою), крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення, для доставляння до лікувальних закладів осіб, що перебувають у безпорадному стані, а також осіб, які потерпіли від нещасних випадків або правопорушень і потребують термінової медичної допомоги;

8. у разі порушення водіями Правил дорожнього руху, створення реальної загрози життю або здоров'ю громадян вживати заходів до припинення цього правопорушення, здійснювати перевірку документів у водіїв на право користування та керування транспортними засобами, а також не допускати осіб, які не мають документів або перебувають у стані сп'яніння, до подальшого керування транспортними засобами;

9. під час виконання обов'язків члена громадського формування використовувати за власним бажанням свій або інший приватний автомототранспорт за згодою власника або особи, у володінні якої він перебуває. Відшкодування витрат за його використання у таких випадках може провадитися за рахунок коштів громадського формування у порядку, визначеному його положенням (статутом);

10. вести роботу серед населення щодо роз'яснення чинного законодавства про державний кордон України, систему режимних заходів у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі;

11. застосовувати в установленому порядку заходи фізичного впливу, спеціальні засоби індивідуального захисту та самооборони.

Водночас, громадські формування та їх члени наділені відповідними обов'язками (ст.13 вищевказаного Закону, Порядок здійснення координації та контролю діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, зареєстрованих на території міста Одеси).

Відповідно до абзацу 1, 2 ст.20 Закону контроль за діяльністю громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у порядку, встановленому законом.

Органи, що проводять реєстрацію зазначених громадських формувань, здійснюють контроль за дотриманням ними вимог положення (статуту). Представники цих органів мають право спостерігати за проведенням громадськими формуваннями заходів, вимагати необхідні документи, одержувати пояснення.

Відповідно до ст.11 Закону громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону проводять свою діяльність під контролем органів Національної поліції, підрозділів Державної прикордонної служби України шляхом:

1. спільного з поліцейськими, прикордонниками патрулювання і виставлення постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, в аеропортах, морських і річкових портах, у місцях компактного проживання громадян, розташування підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, а також у місцях можливої появи порушників кордону в межах району, що контролюється Державною прикордонною службою України, прикордонної смуги; участі в забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів, погоджених у випадках, передбачених законом, з виконавчими органами місцевого самоврядування;

2. проведення разом з прикордонниками огляду на маршрутах можливого руху порушників державного кордону, місць їх укриття, транспортних засобів, суміжної з державним кордоном місцевості з метою встановлення причин та умов перебування невідомих осіб;

3. участі у заходах правоохоронних органів, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень.

Відповідно до ст.16 Закону місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції спільно з органами Національної поліції та підрозділами Державної прикордонної служби України здійснюють координацію та контроль за діяльністю громадських формувань, заслуховують повідомлення і звіти керівників зазначених формувань.

Так, на території міста Одеси координація діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюється на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №145 від 26.05.2016 року Про затвердження Порядку здійснення координації та контролю діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, зареєстрованих на території міста Одеси (до 03.06.2016 року діяло рішення виконавчого комітету Одеської міської ради 26.09.2013 року №386 Про Порядок здійснення координації та контролю діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, зареєстрованих на території міста Одеси ).

Згідно з п.1.3. Порядку Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради є уповноваженим органом з питань координації і контролю діяльності громадських формувань за додержанням ними вимог законодавства у сфері охорони громадського порядку і державного кордону на території міста Одеси.

Відповідно до пунктів 4.4. Порядку керівництво громадських формувань до 5 числа місяця наступного за звітним надає до Департаменту щомісячні графіки виходу членів громадських формувань на спільні чергування (узгоджені керівниками громадських формувань та затверджені начальником відповідного територіального органу внутрішніх справ або підрозділу прикордонної служби); щомісячно надає Департаменту письмові звіти про проведені заходи, затверджені начальником територіального органу внутрішніх справ або підрозділу прикордонної служби.

Згідно з ч.1 ст.73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, громадські формування з охорони громадського порядку та державного кордону, що зареєстровані та діють на території м. Одеси, зобов'язані, окрім виконання статутних завдань, звітувати про результати своєї діяльності перед Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради.

Однак ГФОГПДК ГПМ графіки виходу на чергування до Департаменту не надає, про результати проведених заходів не повідомляє.

Крім того, 01.11.2016 року до Департаменту надійшов лист Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області (вих.№3/6235 від 28.10.2016 року), відповідно до якого згідно здійсненого аналізу та проведеної перевірки встановлено, що на протязі тривалого часу громадські формування, у тому числі ГФОГПДК ГПМ , допомогу у забезпеченні публічного порядку територіальним підрозділам Національної поліції в м. Одесі не надає та існує формально.

Станом на теперішній час до Департаменту від керівництва ГФОГПДК ГПМ не надходило жодних відомостей щодо діяльності формування, у тому числі відомостей, обов'язкове надання яких передбачено пунктом 4.4 Порядку (графіки виходу членів громадських формувань на спільні чергування та письмові звіти про проведені заходи).

Позивач вважає, що наведене свідчить про невиконання ГФОГПДК ГПМ його безпосередніх статутних завдань, а відтак і про формальне існування даного громадського формування.

При цьому, недотримання відповідачем вимог підпорядкованості, підзвітності та будь-якої співпраці Відповідача з органами Національної поліції та органами місцевого самоврядування у порушення вимог Закону може призвести до зловживання членами громадських формувань своїми повноваженнями, що загрожує підривом авторитету влади, порушенням правопорядку, створює загрозу життю та здоров'ю населення через можливе зловживання членами громадських формувань наданими правами.

Відповідно до ст.8 Закону діяльність громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону може бути припинена шляхом примусового розпуску або саморозпуску відповідно до закону. У разі порушення громадським формуванням вимог чинного законодавства щодо його діяльності за заявою реєструючого органу його діяльність може бути заборонена за рішенням суду у встановленому законом порядку. Суд розглядає заяву реєструючого органу про заборону діяльності громадського формування і приймає відповідне рішення у термін до 30 днів з моменту надходження заяви до суду.

Враховуючи, що ГФОГПДК ГПМ фактично не здійснює статутну діяльність, не співпрацює з органами Національної поліції, Державної прикордонної служби, органами місцевого самоврядування, порушує Порядок здійснення координації та контролю діяльності громадських формувань і охорони громадського порядку і державного кордону, зареєстрованих на території міста Одеси, в силу положень ст.8 Закону, ГФОГПДК ГПМ підлягає припиненню шляхом примусового розпуску.

Відповідно до ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України, адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.19 КАС України у разі невизначеності цим Кодексом предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.

Відповідно до ст.6 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону (в редакції, що діяла на момент реєстрації ГФОГПДК ГПМ ) після реєстрації громадське формування набуває статусу юридичної особи.

ГФОГПДК ГПМ зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа (ідентифікаційний код юридичної особи: 26045974).

Згідно з ч.1 ст.104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ст.105 ЦКУ учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявления кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

З 1 січня 2016 року набрала чинності нова редакція Закону України від 15.05.2003 року №755-ІV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань . У цій діючій в даний час редакції цього закону вже не має 38 статті, частина 3 якої визначала, що державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, органи ліцензування видів господарської діяльності, на провадження яких відповідна юридична особа має чинні ліцензії, та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

Пунктом 4 ст.1 Закону №755-IV визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.8 ст.1 Закону №755-ІV, заявник: голова комісії з припинення або уповноважена ним особа - у разі подання документів для державної реєстрації припинення юридичної особи.

Згідно п.4 ч.2 ст.13 Закону №755-ІV, відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є підставою для зняття їх з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства.

Частиною 12 ст.17 Закону №755-ІV визначено, що для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов'язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Відповідно до ч.9 ст.17 Закону №755-ІV для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом - відповідним державним органом, державному реєстратору подаються такі документи:

1. Примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи, а у випадках, передбачених законом,- рішення відповідного державного органу, про припинення юридичної особи;

2. Примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків, строк заявлення кредиторами своїх вимог, - у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - у рішенні відповідного державного органу, про припинення юридичної особи.

Згідно ст.25 Закону №755-IV, спрощена процедура державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації проводиться на підставі:

1) судового рішення про скасування (визнання недійсною) державної реєстрації юридичної особи у випадках, передбачених законом, якщо таке рішення прийнято судом до 1 липня 2004 року, крім судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом;

2) судового рішення про припинення юридичної особи, не пов'язаного з банкрутством юридичної особи, якщо таке рішення прийнято судом після 1 липня 2004 року, і в разі якщо голова ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи або ліквідатор юридичної особи протягом трьох років з дати оприлюднення повідомлення про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, не пов'язаного з банкрутством юридичної особи, не надав суб'єкту державної реєстрації документи, необхідні для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

3) неподання головою ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи або ліквідатором юридичної особи документів, необхідних для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації протягом одного року з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про зупинення проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону №755-ІV, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ; припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження рішення суду, на підставі якого вчинено реєстраційну дію;

3) рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Підставою для виконання суб'єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судового рішення, що набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є його примірник в електронній формі, надісланий суб'єкту державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженому Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.

Відповідно до п.3 Наказу Міністерства юстиції від 06.01.2016 року №15/5 Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Державної судової адміністрації України відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань в частині передачі інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, такі примірники судових рішень подаються заявником або надсилаються судому паперовій формі.

Відповідно до п.8 ст.1 Закону №755-ІV заявник: голова комісії з припинення або уповноважена ним особа - у разі подання документів для державної реєстрації припинення юридичної особи. Враховуючи, що припинення громадського формування здійснюється в примусовому порядку, а керівництво громадського формування не відповідає на звернення органу, що здійснює координацію його діяльності, єдиною підставою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення громадського формування с саме рішення, направлене державному реєстратору судом.

Згідно зі ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом під час розгляду позову встановлені обставини, які підтверджують позов, та які враховуються судом при винесені постанови.

Згідно зі ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст.55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Виконавчого комітету Одеської міської ради є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 2, 3, 6, 8, 9, 11, 13, 16, 20 Закону України Про учать громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , ст.ст.1, 13, 17, 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , ст.73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст.104, 105 ЦК України, ст.ст.2, 8, 10, 11, 12, 17, 19, 50, 69, 71, 86, 158-163, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Виконавчого комітету Одеської міської ради до Громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону Приморського району ГПМ , третя особа: Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради, про припинення діяльності шляхом примусового розпуску, призначення комісії з припинення юридичної особи - задовольнити.

Припинити діяльність Громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону Приморського району ГПМ (ідентифікаційний код юридичної особи 26045974, місцезнаходження юридичної особи: 65009, Одеська область, місто Одеса, вулиця Черняховського, будинок 6, каб.321) шляхом примусового розпуску, а саме ліквідувати юридичну особу Громадське формування з охорони громадського порядку та державного кордону Приморського району ГПМ (ідентифікаційний код юридичної особи 26045974, місцезнаходження юридичної особи: 65009, Одеська область, місто Одеса, вулиця Черняховського, будинок 6, каб.321).

Призначити комісію з припинення юридичної особи Громадське формування з охорони громадського порядку та державного кордону Приморського району ГПМ у складі: голова комісії ОСОБА_1 (керівник), ОСОБА_2 (член комісії), ОСОБА_3 (член комісії).

Встановити двохмісячний строк для заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи Громадське формування з охорони громадського порядку та державного кордону Приморського району ГПМ з дня оприлюднення повідомлення про рішення про припинення юридичної особи.

Після набрання постановою законної сили її копію направити до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Одеській області (65036, м.Одеса, вул.Старицького, 10-а) для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи Громадське формування з охорони громадського порядку та державного кордону Приморського району ГПМ (ідентифікаційний код юридичної особи 26045974, місцезнаходження юридичної особи: 65009, Одеська область, місто Одеса, вулиця Черняховського, будинок 6, каб.321).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Приморський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя 24.05.2017