Ухвала

від 31.05.2017 по справі 521/15247/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/4491/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.05.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.,

з участю секретаря судового засідання - Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14.03.2017 року ,

встановила:

07.09.2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, мотивуючи свої вимоги тим, що з 24.04.2004 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народились діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. Позивач вказувала, що з вересня 2015 року відповідач не проживає разом з дружиною та дітьми, на потреби дітей надає щомісячно 2000 гривень, що не забезпечує дітям належний рівень утримання. ОСОБА_3 є приватним підприємцем та директором ПП Прінт Хауз , отримує чистий прибуток, який приблизно становить у середньому 20-30 тисяч гривень на місяць, з підстав чого позивач просить суд: ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на свою користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі, що дорівнює 15000 грн. на місяць, починаючи з дня подання до суду позовної заяви і до 19.07.2022 року, а з 20.07.2022 року по 28.03.2027 року - у розмірі 10000 грн. на місяць, і з 29.03.2027 року по 29.04.2030 року у розмірі 5000 грн.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14.03.2017 рокупозовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, щомісячно, починаючи з дати звернення до суду, а саме з 07.09.2016 року, до досягнення дітьми повнолітнього віку, у розмірі по 2000 грн. на кожного. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким визначити розмір аліментів на утримання дітей в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. щомісячно, до повноліття ОСОБА_4, а саме до 19.07.2022 року; потім стягувати аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 1334,00 грн. щомісячно, починаючи з 19.07.2022 року до повноліття ОСОБА_5, а саме до 28.03.2027 року; потім стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_6, у твердій грошовій сумі, рівній 667,00 грн. щомісячно, починаючи з 28.03.2027 року до повноліття сина, а саме до 29.04.2030 року.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено , що позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 з 24.04.2004 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим 24.04.2004 року Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції, актовий запис №211.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітніх: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження, виданим 11.08.2004 року Третім відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис №528; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується Свідоцтвом про народження, виданим 14.04.2009 року Третім Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №333; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується Свідоцтвом про народження, виданим 04.05.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського міського управління юстиції, актовий запис №3614.

Згідно довідки (виписки з домової книги про склад сім'ї та прописку) №56 від 30.06.2016 року, встановлено, що неповнолітні ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровані та проживають разом із матір'ю - позивачем ОСОБА_2, та перебувають на її утриманні.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.

Позивач ОСОБА_2 вказує, що розмір аліментів, зазначений нею у позовній заяві - 15000 грн. включає в себе фактичні витрати по утриманню та забезпеченню дітей.

Суд врахував те, що обов'язок по утриманню дітей покладений законом на обох батьків в рівних частинах, тобто у визначеному позивачем розмірі по 7500 грн. на кожного з батьків, тому вимоги позивача про стягнення аліментів у зазначеному в позовній заяві розмірі не може бути задоволено.

Згідно ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 з 28.01.2010 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія В03, №643077, та є засновником ПП Прінт Хаус , що не заперечувалось відповідачем.

Відповідно до листа ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №9170/9/15-54-08-01 від 05.12.2016 року, наданого на ухвалу суду від 03.11.2016 року, вказано, що згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, сума доходу за три квартали 2016 року складає 632247 грн.

Згідно Відомостей з ОСОБА_7 Даних Державного реєстру фізичних осіб в Україні, про суми виплачених доходів громадянина ОСОБА_3 за період з жовтня 2016 року по лютий 2017 року та інших платіжних документів, вбачається, що прибуток відповідача ОСОБА_3 за вказаний період значно зменшився, що також визнавалось позивачем у судовому засіданні.

З поданих відповідачем ОСОБА_3 платіжних документів вбачається, що відповідач надає регулярну матеріальну допомогу на утримання та забезпечення дітей у розмірі 2000 грн., оплачує комунальні послуги за квартиру, в якій проживає його дружина разом з дітьми та несе інші витрати, пов'язані з веденням підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

При визначенні розміру аліментів суд врахував, що неповнолітні діти відповідача потребують матеріальної допомоги, також те, що відповідач здійснює підприємницьку діяльність, має належний дохід, тому може сплачувати щомісячно аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 2000 гривень, на кожну дитину, до досягнення дітьми повнолітнього віку.

Колегія суду погоджується з такими висновками районного суду. Оскільки, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач не має змоги сплачувати визначену судом суму аліментів, а тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, щодо цього питання.

Крім того колегія суддів не погоджується з доводами відповідача, що суд першої інстанції неправильно визначив періоди стягнення на дітей, що не досягли повноліття, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на вимогах ч. 2 та 3 ст. 183 СК України.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Колегія суддів роз'яснює, що згідно зі ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14.03.2017 року- залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

ОСОБА_8