Ухвала

від 22.05.2007 по справі 11/682-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/682-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 22.05.07 р.          № 11/682-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Борисенко  І.В.

 суддів:             

 при секретарі:          

 За участю представників:

 від позивача - Ігнатьєва І.В. – дов. № 2 від 20.02.2007              Воловчук В.М. – дов. № 1 від 20.02.2007

 від відповідача - Оборський Я.В. – дов.. № 546/9/10-114 від 20.02.2007

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському р-ні м.Києва

 на постанову Господарського суду м.Києва від 26.01.2007

 у справі № 11/682-А   

 за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантія-Менеджмент"

 до           Державної податкової інспекції у Шевченківському р-ні м.Києва

 про          скасування податкового повідомлення-рішення

 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Гарантія-Менеджмент” (надалі – позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (надалі – відповідач, апелянт) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.06.2006 № 0005543210/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 462 901,87 грн., в т.ч. 308 601,27 грн. – основний платіж та 154 300,60 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Господарського суду м. Києва від 26.01.2007 р. у справі № 11/682-А позов задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0005542310/0 від 27.06.2006; судові витрати покладено на позивача.

Господарський суд м. Києва свою постанову мотивував тим, що висновки акту перевірки позивача, на підставі якого відповідачем прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та не відповідають чинному законодавству, оскільки позивачем правомірно обчислено ПДВ за нульовою ставкою, а тому підстав для донарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ у відповідача не було.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 570/9/10-114 від 23.02.2007р., в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 26.01.2007р. у справі №11/682-А повністю та прийняти нову постанову, якою у позові ТОВ „Гарантія-Менеджмент” відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права (а саме пп. 6.2.1 п.6.2, п. 6.1 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість”), що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник апелянта (відповідача) в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти доводів апелянта заперечували  та просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, судова колегія Київського апеляційного господарського суду, -

ВСТАНОВИЛА:

 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005542310/0 від 27.06.2006, яким згідно з пп. “б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, пп.6.2.1 п.6.2, п. 6.1 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 462 901,87 грн., в т.ч. 308 601,27 грн. – основний платіж та 154 300,60 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 253/2310/24258200 від 14.06.2006р. „Про результати виїзної позапланової документальної перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю „Гарантія-Менеджмент”, код 24258200, з питань правових відносин з R.S.N @ F. LLC (США) за період з 01.04.2004 по 30.04.2004” (надалі – акт перевірки від 14.06.2006р.).

Копії названих документів наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з акту перевірки від 14.06.2006р., перевіркою встановлено, що  підприємством занижена чиста сума податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2004 року у розмірі 308 601,27 грн., чим порушено пп.6.2.1 п.6.2, п. 6.1 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Такий висновок перевіряючими мотивований тим, що фактичне переміщення товару через митний кордон України за господарською операцією позивача з фірмою – нерезидентом „R.S.N & F. LLC” WYOMING, (США) щодо продажу на експорт товару вартістю 1 543 006, 37 грн. (без ПДВ) не підтверджується.

А тому, на думку перевіряючих, у позивача відсутні підстави для застосування нульової ставки по ПДВ у квітні 2004 року, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на 308 601, 27 грн.

Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, співпадають з його доводами, викладеними у запереченнях на позовну заяву та в апеляційній скарзі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду не погоджується з доводами апеляційної скарги та погоджується з висновками Господарського суду м. Києва про те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” податок на додану вартість обчислюється за нульовою ставкою щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Відповідно до п.2 ст. 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України – це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів  через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно зі ст. 11 Митного Кодексу України безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, не заперечується відповідачем та вбачається з наданих до справи документів, позивачем (як комітентом) укладено договір комісії № 70/12 від 30.12.2003 з ПП „Металопром” (як комісіонером), відповідно до якого ПП „Металопром” зобов'язалося від свого імені за дорученням і за рахунок позивача здійснити в інтересах останнього угоду/угоди з продажу труб, вказаних в додатку № 1 до вказаного договору, загальною вартістю 2 403 280,00 грн. (без ПДВ), з яких вартість труби н/ж 08Х18Н10Т по ТУ 14-3-1780-91 Ф108Х1Х5 (422 кг) складає 1 543 080,00 грн. (без ПДВ); вартість труби н/ж 10Х18Н10Т-ВД (ЗП 502-ВД) ТУ У 27.2-8-74-2003 Ф20Х2мм (607кг) складає 860 200,00 грн. (без ПДВ).

Згідно з актом приймання-передачі від 30.12.2003 труби були передані комісіонеру.

На виконання умов договору комісії № 70/12 від 30.12.2003 комісіонером укладено контракт № 48/03 від 26.03.2004, відповідно до якого ПП „Металопром” продано фірмі-нерезиденту „R.S.N & F. LLC” WYOMING, (USA) трубу н/ж 08Х18Н10Т по ТУ 14-3-1780-91 Ф108Х1Х5 (422 кг), що належала позивачу, на загальну суму 289 559,82 дол. США (1 543 006,37 грн.) за яким надійшли кошти в Україну відповідно до умов вищезазначеного контракту. Згідно з вищезазначеним контрактом поставка товару здійснюється на умовах DDU м. Таллінн, Естонія.

Факт виконання договору № 70/12 від 30.12.2003 підтверджується наступними документами: контракт № 48/03 від 26.03.2004; вантажна митна декларація №70301/4/101796 від 19.04.2004; довідка ВАТ КБ з іноземним капіталом „Промекономбанк” від 18.06.2004 №14806/10/3 про зарахування 17.06.2004 на валютний рахунок комісіонера валютної виручки по контракту № 48/03 від 26.03.2004 в сумі 289 559,82 дол. США та надходження від комісіонера на поточний рахунок ТОВ „Гарантія-Менеджмент” 06.05.2004 коштів у розмірі 1 543 006,37 грн. згідно з договором комісії № 70/12 від 30.12.2003.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2004 року позивачем задекларовано експортні операції, що оподатковуються за ставкою 0 %, на користь фірми-нерезидента „R.S.N & F. LLC” WYOMING, (США), у розмірі 1 543 006,37 грн.

Як вбачається з вищевказаної ВМД № 70301/4/101796 від 19.04.2004 (копії якої надана позивачем до матеріалів справи), вона оформлена у відповідності до вимог чинного законодавства, тобто, має особисту номерну печатку інспектора митниці, що здійснював митне оформлення товару, країну призначення, найменування митного органу, в зоні якого розташовано пункт пропуску на митному кордоні (Маріупольська митниця).

Згідно з вказаною ВМД відправником/експортером товару виступає ТОВ „Гарантія-Менеджмент”; одержувачем/імпортером виступає R.S.N & F. LLC” WYOMING, (USA). Особа, відповідальна за фінансове врегулювання, - ПП „Металопром”. Умови поставки згідно графи 20 ВМД: DDU - м. Таллінн. Опис товару: труба нержавіюча, безшовна, тонкостінна, холодноформована, з корозійностійкої сталі. Виробник: ДП „Нікопольський завод особливотонкостінних труб” ВАТ „Нікопольський Південнотрубний завод”, Україна.

В графі 18 та 21 ВМД (транспортний засіб відправлення та транспортний засіб на кордоні) визначені номери транспортних засобів (39856 АА та 27592 АА), що здійснювали перевезення вантажу, в графі 44 визначений перелік додатків до ВМД.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів визнання недійсним в установленому порядку вищевказаних договорів та доказів порушення позивачем митних правил.

Посилання апелянта на лист Державної прикордонної служби України від 19.07.2005 № 253/11418, згідно з яким автомобіль - держ. номер 51055 АА (водій Михайлін С.) та автомобіль - держ. номер 27592 АА (водій Лисаков Р.), якими згідно вказаною ВМД здійснювалось перевезення (експорт) товару, державний кордон України у періоді, який зазначений у вантажній митній декларації, не перетинали, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що, як вбачається з матеріалів справи, у вказаній ВМД взагалі не значиться транспортного засобу за номером 51055 АА (водій Михайлін С.). Крім того, як правильно зазначено судом першої інстанції, відповідно до законодавства України Державна прикордонна служба України не здійснює поіменний облік громадян України, які перетинають державний кордон України в пунктах пропуску.

Також судовою колегією відзначається, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України „Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції” від 01.03.2002 №243 на оригіналі п'ятого основного аркуша („примірник для декларанта”) вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

Таким чином, чинне законодавство чітко визначає форму, зміст та порядок складання документа – вантажної митної декларації - який має бути належним підтвердженням (в т. ч., належним доказом в судовому процесі) здійснення експортної операції в разі відповідності цього документа вимогам нормативних актів.

Місцевим судом правильно встановлено, що вантажна митна декларація №70301/4/101796 від 19.04.2004 містить напис Маріупольської митниці, засвідчений підписом відповідальної особи та гербовою печаткою митниці, наступного змісту: „Задекларовані в цій ВМД товари вивезені за межі митної території України в повному обсязі: 21.04.2004”, що повністю відповідає постанові Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 № 243 „Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції”.

Апелянтом не надано належних доказів чи будь-яких відомостей про те, що за період відносин позивача з „R.S.N & F. LLC” WYOMING, (США) товар через митний кордон України не переміщувався.

Відповідачем також не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності діяльності фірми „R.S.N & F. LLC” WYOMING, (США), в матеріалах справи відсутні докази того, що вказана фірма не займалась експортно-імпортними операціями.

Крім того, безпідставними є посилання відповідача на лист Департаменту податків і Митниці (США), отриманий ДПА України 19.03.2004, як на доказ того, що „R.S.N & F. LLC” WYOMING, (США) не мало взаємовідносин з ПП „Металопром” за контрактом № 48/03 від 26.03.2004, оскільки у вказаному листі не йдеться про вказаний контракт.

Таким чином,  позивачем підставно та обґрунтовано за квітень 2004 року задекларовано експортні операції, що оподатковуються за ставкою 0%, у розмірі 1 543 006,37 грн.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності донарахування позивачу податкового зобов'язання по ПДВ та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій оспорюваним податковим повідомленням-рішенням та вважає безпідставними доводи апелянта щодо неправильного застосування місцевим судом норм Закону України „Про податок на додану вартість”.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду м. Києва від 26.01.2007р. у справі № 11/682-А – залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 86, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 212 та 254, п.6 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд,  –

УХВАЛИВ:

 1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківськомурайоні м.Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 26.01.2007р. у справі № 11/682-А залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 26.01.2007р. у справі №11/682-А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарантія-Менеджмент” до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - без змін.

2.  Матеріали справи № 11/682-А направити до Господарського суду м. Києва.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені ст.ст. 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

 Головуючий суддя          

 Судді