Рішення

від 25.05.2017 по справі 761/602/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/602/17

Провадження № 2/761/3144/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 травня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року представник Київського міського центру зайнятості (далі по тексту - позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), відповідно до якого просив стягнути з відповідача на свою користь кошти в розмірі 14 250, 45 грн. та судовий збір в розмірі 1378 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.06.2015 на підставі наказу Шевченківського РЦЗ № 150612 відповідачу надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю. 09.03.2016 наказом Шевченківського РЦЗ № НТ160309 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з припиненням реєстрації безробітного. Проте, на підставі проведеної перевірки з врахуванням відомостей, наданих Пенсійним фондом України, позивачем з'ясувалось, що відповідач отримав дохід на підставі цивільно-правової угоди від 09.11.2015 в сумі 666, 68 грн. Відповідач за період з 20.11.2015 по 07.03.2016 отримав суму виплаченого матеріального забезпечення в розмірі 14 250, 45 грн. Позивач вважає, що у зв'язку з виявленням факту приховування відомостей про працевлаштування та отримання доходу вказана сума коштів має бути повернута відповідачем Центру. Відповідна вимога направлялась відповідачу за місцем перебування, проте відповідач вказані кошти по теперішній час не повернув. Враховуючи ту обставину, що відповідач під час реєстрації в Шевченківському РЦЗ своєчасно не надав відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг та у зв'язку з тим, що останній незаконно отримував допомогу по безробіттю, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив за відсутністі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, день та час судового розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку. Судова повістка, надіслана на його адресу, зазначену у позові, повернулася без вручення, із відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання.

Суд, керуючись вимогами ст. 169, 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частиною другою вказаної статті визначено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів особи.

Також ст. 16 ЦК України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про зайнятість населення , зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Згідно положень ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Статусу безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи (п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону).

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2 ст. 43 Закону).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України Про зайнятість населення , зареєстровані безробітні, зокрема, мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та цього Закону.

В судовому засіданні встановлено, що 12.06.2015 на підставі заяви про надання статусу безробітного ОСОБА_1 від 05.06.2015 та наказу Шевченківського районного центру зайнятості в м. Києві № НТ150612, відповідачу надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю з 12.06.2015 по 05.06.2016 залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 100% - 90 к.д., 80 % - 90 к.д., 70 % - 180 к.д., виплату розпочато з 12.06.2015 (а.с. 12-13).

Наказом Шевченківського районного центру зайнятості в м. Києві № НТ 160309 від 09.03.2016 припинено реєстрацію відповідача як безробітного на підставі поданої останнім заяви про припинення реєстрації - з 09.03.2016.

Положеннями п. 1, 3, 9 ч. 1 ст. 45 Закону, реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється, зокрема, у разі: зайнятості особи; подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).

Згідно з п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України Про зайнятість населення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Згідно положень ч. 1 ст. 8 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Відповідно до п. 1 Положення про Київський міський центр зайнятості, затвердженого директором Державного центру занятості від 18.05.2011 (далі по тексту - Положення), позивач є органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у м. Києві. Центр підпорядковується та підзвітний Державному центру зайнятості - виконавчій дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Центр має право, зокрема, проводити перевірки дотримання законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та зайнятість населення (пп. 8 п. 5 Положення).

Положеннями ч. 2, 3 ст. 36 Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття визначено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до 34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , Фонд має право, зокрема, стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Як вбачається з матеріалів справи, Актом № 661 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття від 02.06.2016, кладеного Солом'янським районним центром зайнятості, зокрема встановлено ту обставину, що відповідач отримав винагороду за надані послуги телемаркетингу на користь ТОВ Максі маркетинг (ЄДРПОУ 39378305) відповідно до цивільно-правового договору про надання послуг телемаркетингу № 207 від 09.11.2015 та угоди про розірвання договору № 207 від 01.12.2015 із строком дії з 20.11.2015 по 01.12.2015 та згідно з Актом виконаних робіт від 01.12.2015 в сумі 666, 68 грн. (а.с. 14).

Відповідно до Бухгалтерської довідки від 18.07.2016 № 3116, наданої Шевченківським РЦЗ, відповідачу за період з 20.11.2015 по 07.03.2016 було виплачено 14 250, 45 грн., які підлягають поверненню (а.с. 19).

На підставі вище наведеного, позивач звернувся до відповідача із повідомленням, відповідно до якого проінформував останнього про вище вказані обставини з вимогою повернути отримані кошти в сумі 14 250, 45 грн. (а.с. 21-22).

Разом з тим, вказані вимоги були залишені відповідачем поза увагою.

З врахуванням вище викладеного, судом встановлено, що відповідач не виконав свого обов'язку, передбаченого ст. 36 Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, а саме про отримання відповідачем доходу в сумі 666, 68 грн. за період з 20.11.2015 по 01.12.2015, суму виплаченого матеріального забезпечення в розмірі 14 250, 45 грн. за період з 20.11.2015 по 07.03.2016 в добровільному порядку не повернув, а отже позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягнути з позивача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1378 грн.

Керуючись ст. 16 ЦК України, Законом України Про зайнятість населення , Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , ст. 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218, 224 - 228 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, і.п.н. - НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (адреса: м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, код ЄДРПОУ - 03491091) суму виплаченого матеріального забезпечення в розмірі 14 250, 45 грн. за період з 20.11.2015 по 07.03.2016, а також судовий збір у розмірі 1378 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: