Постанова

від 30.05.2017 по справі 809/735/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2017 р. Справа № 809/735/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.

за участю: секретаря судового засідання Хоми О.В.

представника позивача - Шамотайло Б.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Княжий двір" про стягнення податкового боргу в сумі 184816,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі-позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Княжий двір" (далі-відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 184816,24 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку, встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України, не сплатив за платежем орендна плата з юридичних осіб 111136,54 грн., самостійно визначені згідно поданих декларацій податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 18017,70 грн., а також податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 55662,00 грн., внаслідок чого утворено податковий борг в загальному розмірі 184816,24 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з мотивів викладених в позовній заяві, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття, хоча відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

За таких обставин, враховуючи положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.06.2006 року здійснено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Княжий двір", що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8-11). Відповідач перебуває на податковому обліку в Коломийській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, є платником орендної плати за землю.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38 ПК України).

Статтею 8 ПК України встановлено загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

Згідно підпунктів 265.1.1.,265.1.3. пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю.

При цьому, суд зазначає, що згідно пункту 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.п.14.1.136 п.14.1.ст.14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі-орендна плата) - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ). Нормою пункту 288.7 ст. 288 ПК України визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 даного Кодексу.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року. (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).

Згідно п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.266.1.1. п.266.1. ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.7.5. п.266.7 ст.266 ПК України визначено що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Крім того згідно п.203.1. ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.203.2. ст..203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Також, предметом стягнення за даним адміністративним позовом є податок на додану вартість, який відповідно до підпункту 9.1.3., пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідач, згідно пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України, є платником податку на додану вартість.

При цьому, спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку з податку на додану вартість регулюються розділом V Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідачем подано 23.09.2016р. до Коломийської ОДПІ уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю за 2016р. за якою підлягає перерахуванню в бюджет 255433,83 грн., з щомісячною сплатою з січня по листопад 2016 р. - 21286,15 грн., та за грудень 2016р.- 21286,18 грн. (а.с.20). Відповідач не сплатив самостійно задекларовані ним податкові зобов'язання по орендній платі за землю за період серпень-грудень 2016 року в сумі 106430,78 грн.

Згідно поданої до Коломийської ОДПІ звітної податкової декларації з орендної плати за землю за 2017р. сума, яка підлягає перерахуванню в бюджет складає 56469,07 грн. з щомісячною сплатою 4705,76 грн. (а.с. 21). Водночас, відповідачем задеклароване податкове зобов'язання по орендній платі за землю за січень 2017 р. в сумі 4705,76 грн. не сплачено.

Крім того, Товариством було подано податковому органу уточнюючу декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік, відповідно до якої сплаті до бюджету за підсумками річного періоду підлягає 36035,40 грн., з щоквартальною сплатою 9008,85 грн. (а.с. 22), у зв'язку з чим утворилась заборгованість за ІІІ та ІV квартал 2016 року в сумі 18017,70 грн.

Також, 20.09.2016 р. відповідач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 р., якою самостійно задекларував 55662,00 грн. податкових зобов'язань.

Таким чином, шляхом подання даних декларацій ТОВ "Княжий двір" самостійно визначило та узгодило податкові зобов'язання з плати за землю, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та податку на додану вартість.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 ПКУ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу форми Ю №832-25 від 29.07.2014р. (а.с.19).

Таким чином, оскільки у встановлений законодавством строк податковий борг відповідачем не погашено, то суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено адміністративний позов щодо стягнення вказаного боргу з товариства з обмеженою відповідальністю "Княжий двір".

На переконання суду, враховуючи вищевикладене, сума узгодженого податкового боргу, яка підлягає до стягнення з орендної плати за землю з юридичних осіб відповідача становить 111136,54 грн., 18017,70 грн. - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за ІІІ та ІV квартал 2016 р. та податку на додану вартість за серпень 2016 року в сумі 55662,00 грн., що в загальному розмірі становить 184816,24 грн. податкового боргу.

Податковий борг відповідача підтверджується дослідженими судом податковими деклараціями (а.с. 20-23), зворотнім боком облікових карток платника податку (а.с.12-18) та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Коломийської ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про стягнення з ТОВ "Княжий двір" заборгованості в сумі 184816,24 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Княжий двір" (ідентифікаційний код 34378363) податковий борг в загальній сумі 184816 (сто вісімдесят чотири тисячі вісімсот шістнадцять) гривень 24 копійки, з яких в дохід місцевого бюджету міста Коломиї 129154,24 грн., в дохід Державного бюджету України 55662,00 грн., з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують ТОВ "Княжий двір" та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 02.06.2017.