Постанова

від 18.01.2017 по справі 810/3096/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2017 року 810/3096/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Радевича В.О.;

за участю:

представника позивача - Колеснікової Н.Є.;

представника відповідача - Мокосій А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області до Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Служба замовника" про стягнення капіталізованих платежів,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області (далі - позивач, Фонд) з позовом до Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Служба замовника" (далі - відповідач, Підприємство), в якому просить стягнути капіталізовані платежі у розмірі 316267,82 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які мотивував тим, що відповідачем прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, разом з тим всупереч вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відповідач відмовляється сплатити визначену Фондом суму капіталізованих платежів у розмірі 316267,82 грн. для продовження страхових виплат особі, потерпілій на підприємстві відповідача.

Заперечуючи в судовому засіданні проти позову, представник відповідача вказував, що на підставі рішення Броварської міської ради від 05.03.2015 №1419-53-06 "Про припинення діяльності комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Служба замовника" шляхом ліквідації, було вирішено затвердити проміжний ліквідаційний баланс, однак суму капіталізованих платежів, заявлену позивачем до стягнення у розмірі 316267,82 грн., в перелік заявлених кредиторами вимог та результатів їх розгляду не включено, таким чином, на думку представника відповідача, вказана обставина виключає обов'язок та можливість здійснити такі платежі.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області "Служба замовника" (ідентифікаційний код юридичної особи 32499430, місцезнаходження: 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Кутузова, будинок 2), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.01.2017 №1002007973.

Відповідач знаходиться на обліку як платник страхових внесків у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області.

Згідно із актом форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 28 серпня 2005 року ОСОБА_3, працюючи шляховим робітником на Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області "Служба замовника", отримав трудове каліцтво.

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 24.11.2005 №224 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги потерпілому - ОСОБА_3, встановлена стійка втрата професійної працездатності 15%, безстроково.

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області від 28.01.2015 №1006/10031/10031/8 ОСОБА_3 призначено безстрокову щомісячну страхову виплату у розмірі 338,58 грн.

Згідно із актом форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 08.10.2009 за участю потерпілої - ОСОБА_4, працюючої робітником комплексного прибирання на Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області "Служба замовника", стався нещасний випадок.

За висновком МСЕК від 01.04.2010 потерпілій вказаного нещасного випадку - ОСОБА_4, встановлена стійка втрата професійної працездатності 40% та 3 група інвалідності, безстроково, що підтверджується довідкою серії КИО -2 №000193.

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області від 28.01.2015 №1006/10513/10513.1/8 ОСОБА_4 призначено безстрокову щомісячну страхову виплату у розмірі 1026,07 грн.

10 березня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено інформацію щодо Броварської міської ради від 05.03.2015 №1419-53-06 "Про припинення діяльності комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Служба замовника", шляхом ліквідації.

Листами від 31.03.2015 №86 та від 29.06.2016 №304 Фонд звернувся до ліквідатора відповідача з відповідним розрахунком та вимогою про визнання кредиторських вимог, пов'язаних із сплатою капіталізованих платежів.

Однак, Підприємство не погодилось та не визнало кредиторських вимог Фонду, пов'язаних із сплатою капіталізованих платежів у розмірі 316267,82 грн., що стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам між сторонами, суд виходив із наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV).

Положеннями статті 3 Закону №1105-XIV встановлено, що соціальне страхування здійснюється за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; обов'язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; обов'язковості фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; економічної заінтересованості суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; цільового використання коштів соціального страхування; відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

У силу вимог пункту 1 частини 2 статті 15 Закону №1105-XIV роботодавець зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

За змістом статті 4 Закону №1105-XIV Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом і також є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 11 Закону №1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, які в силу п.1 ч.2 вказаної статті використовуються на виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом.

Зазначеною нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством).

Капіталізація платежів для задоволення вимог по зобов'язанням, що виникли у результаті заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, проводиться відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №765 (далі - Порядок №765).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку №765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом пункту 3 Порядку №765 капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що вимоги статті 11 Закону №1105-XIV та приписи Порядку №765 щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже, ліквідація підприємства, яке є платником страхових внесків за рішенням загальних зборів поза процедурою банкрутства, як і припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за власним рішенням у жодному випадку не звільняє таке підприємство або фізичну особу-підприємця від обов'язку здійснити капіталізацію платежів.

Аналогічна правова позиція щодо наявності у суб'єкта господарювання, що ліквідується, обов'язку проводити капіталізацію страхових виплат висловлена Верховним Судом України у постанові від 26 червня 2012 року (справа №21-156а12).

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів Підприємства про те, що суму капіталізованих платежів, заявлену позивачем до стягнення у розмірі 316267,82 грн., в перелік заявлених кредиторами вимог та результатів їх розгляду не включено, що на думку представника відповідача виключає обов'язок та можливість здійснити такі платежі.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняється у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредитів, юридична особа ліквідовується в порядку, встановленому Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною другою статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Згідно із розрахунку потреби в капіталізації коштів по Комунальному підприємству Броварської міської ради Київської області "Служба замовника", потреба в капіталізації коштів для розрахунку із потерпілим на виробництві (ОСОБА_3, ОСОБА_4) станом на 31.03.2015 становить 316267,82 грн., у тому числі потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим 2354,34 грн.

Судом встановлено, що для визначення періоду, на який розраховувалася капіталізація платежів, позивачем використано дані середньої очікуваної тривалості життя осіб за 2013 рік, надані Державною службою статистики України у відповідь на звернення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно зазначеним даним середня очікувана тривалість життя для чоловіків у віці 67 років (потерпілий - ОСОБА_3 станом на момент капіталізації) становить 12,26 років, для жінок у віці 60 років (потерпіла - ОСОБА_4 станом на момент капіталізації) становить 21,45 років.

З розрахунку потреби в капіталізації коштів, проведеного позивачем, вбачається, що його здійснено шляхом множення розміру щомісячної виплати потерпілій особі та розміру пенсії по трудовому каліцтву на середню очікувану тривалість життя.

Таким чином, розрахунок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань відповідача перед потерпілими: ОСОБА_3, ОСОБА_4, з відшкодування страхових виплат по трудовому каліцтву у розмірі 316267,82 грн. здійснений відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що у позивача існує необхідність у капіталізації коштів для здійснення виплат ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які згідно розрахунку потреби в капіталізації коштів станом на 31.03.2015 складають 316267,82 грн.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем належних доказів на спростування позовних вимог не надано, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Служба замовника" (ідентифікаційний код 32499430, місцезнаходження: 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Кутузова, будинок 2) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області (ідентифікаційний код 21680654, місцезнаходження: 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, 26, поверх, 3) капіталізовані платежі у розмірі 316267,82 грн. (триста шістнадцять тисяч двісті шістдесят сім грн. 82 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .

Суддя Басай О.В.