Постанова

від 01.06.2017 по справі 815/1756/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

     Справа № 815/1756/17 ПОСТАНОВА   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ           01 червня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді                     - Стеценко О.О., розглянувши в порядку письмового провадження  в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логан Логістік» про стягнення податкового боргу з банківських рахунків підприємства в розмірі 12450,57 грн.,- В С Т А Н О В И В:            До Одеського окружного адміністративного суду  звернулась Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі – ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, або – Позивач) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логан Логістік» (далі – ТОВ «Логан Логістік», або – Відповідач) про стягнення податкового боргу з банківських рахунків підприємства в розмірі 12450,57 гривень. В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначає, що згідно облікових карток у ТОВ «Логан Логістік» рахується заборгованість по податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у розмірі - 12 450,57 грн. Зазначена заборгованість у сумі 12 450,57 грн. - залишок несплаченої пені з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів. Заборгованість виникла у зв'язку із тим, що товариство помилково сплачувало кошти, а заяву надало лише 29.09.2016 року № 21916/10, щодо перекиду помилко сплачених коштів в розмірі 29 923,00 грн. з рахунку «Податок на прибуток приватних підприємств» код бюджетної класифікації 11021000 - платіжне доручення №109 від 03.03.2015 року на суму 13294,00 грн., платіжне доручення № 93 від 09.03.2016 року на суму 7673,00 грн., платіжне доручення № 79 від 04.03.2014 року на суму 8956,00 грн. на рахунок "Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів" код бюджетної класифікації 11020300. 27.10.2016 року заява була виконана в повному обсязі та зроблено перекид помилково сплачених коштів у розмірі 29 923,00 грн. У зв'язку із чим відповідно-до облікових карток платника була нарахована пеня в розмірі 12 450,57 грн., а саме: по платіжному дорученню № 79 від 04.03.2014 року на суму 8956,00 грн. була нарахована пеня за період з 12.03.2014 року по 30.10.2016 року на суму 3 970,39 грн.; по платіжному дорученню №109 від 03.03.2015 року на суму 13294,00 грн. була нарахована пеня за період з 12.03.2015 року по 07.11.2016 року на суму 7 911,87 грн.; по платіжному дорученню № 93 від 09.03.2016 року на суму 7673,00 грн. була нарахована пеня за період з 09.06.2016 року по 07.11.2016 року на суму 688,31 грн. В добровільному порядку заборгованість Відповідачем погашена не була, у зв'язку із чим Позивач звернувся до суду. В судовому засіданні 26.05.2017 року представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити адміністративний позов з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях (а.с 77-79) Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно, жодних клопотань про відкладення судового засідання або розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, у зв'язку з чим, суд дійшов до висновку, що причина неявки Відповідача в судове засідання є не поважною та на підставі ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) ухвалив про розгляд справи у його відсутність. Відповідачем надано до канцелярії суду письмові заперечення до адміністративного позову вх. № 11354/17 від 18.04.2017 року (а.с. 45-46) та додаткові письмові заперечення вх. №15214 від 26.05.2017 року (а.с. 81-85) в яких останнім зазначено, що ТОВ «Логан Логістік» подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області податкові декларації з податку на прибуток підприємств відповідно до яких Відповідачем самостійно визначено суму податку для сплати, а саме: декларація за 2013 рік №9090779224 від 27.02.2014 року на суму 8956 грн.; декларація за 2014 рік №9081172896 від 27.02.2015 року на суму 13234 грн., декларація за 2015 рік №9275914972 від 22.02.2016 року на суму 7673 грн. ТОВ «Логан Логістік» здійснило оплату податкового зобов'язання за самостійно визначеною сумою податку для сплати до Державного бюджету України з платіжними дорученнями: платіжне доручення №79 від 04.03.2014 року на суму 8956,00 грн., платіжне доручення №109 від 03.03.2015 року на суму 13294,00 грн., платіжне доручення №93 від 09.03.2016 року на суму 7673,00 грн. Проте помилково у платіжних дорученнях було зазначено рахунок, який призначений для сплати до Державного бюджету України податку на прибуток (11021000). З приводу цього Відповідачем до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області була подана заява від 29.09.2016 року № 28/09-1 щодо зарахування податку на прибуток (11021000) на рахунок «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» (11020300). З наведених підстав Відповідач вважає, що помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати сум самостійно визначених податкових зобовязань за деклараціями не є підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання, а відтак і для застосування штрафних (фінансових) санкцій. Частиною 6 ст.128 КАС України передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи неявку представника Відповідача в судове засідання, клопотання представника Позивача про розгляд справи без його участі (а.с. 41), відсутність потреби витребування додаткових письмових доказів, заслухати свідка чи експерта, суд, керуючись приписами ч. 6 ст. 128 КАС України, ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів. Вивчивши матеріали адміністративної справи, письмові заперечення Відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини. Судом встановлено, що ТОВ «Логан Логістік» (код ЄДРПОУ 38477653) зареєстровано, як юридична особа за № 1556102000004595 від 11.12.2012 року (а.с.7-9), та знаходиться на обліку, як платник податків в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області за №238404 з 12.12.2012 року (а.с.10). Відповідно до ст. 67 Конституції України та п. 16.4 ст. 16 ПК України   кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Відповідно до п. п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п.36.1, п.36.2, п.36.3 ст.36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідно до п.36.5 ст.36 ПК України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Згідно з п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Згідно до п. п. 49.1.,  п. п. 49.18.2. п. 49.18. ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Відповідно до вимог ст. 51 ПК України, платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків. Порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України передбачає, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПК України. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Так, ТОВ «Логан Логістік» подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області податкові декларації з податку на прибуток підприємств відповідно до яких Відповідачем самостійно визначено суму податку для сплати, а саме: декларація за 2013 рік №9090779224 від 27.02.2014 року на суму 8956 грн.; декларація за 2014 рік №9081172896 від 27.02.2015 року на суму 13234 грн., декларація за 2015 рік №9275914972 від 22.02.2016 року на суму 7673 грн. (а.с. 12-22). ТОВ «Логан Логістік» своєчасно здійснило оплату податкового зобов'язання за самостійно визначеною сумою податку для сплати до Державного бюджету України, що підтверджується платіжними дорученнями: платіжне доручення №79 від 04.03.2014 року на суму 8956,00 грн., платіжне доручення №109 від 03.03.2015 року на суму 13294,00 грн., платіжне доручення №93 від 09.03.2016 року на суму 7673,00 грн. (а.с. 48-50). Як встановлено судом, оплата була здійснена на рахунок, призначений для сплати до Державного бюджету України «Податок на прибуток» (11021000). Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). У зв'язку з несплатою ТОВ «Логан Логістік» узгодженої суми податкового зобов'язання на рахунок «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів», ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було вжито заходи щодо погашення податкового боргу Відповідачем, а саме: направлено платнику податків податкову вимогу за № 1748-23 від 22.07.2016 року, щодо сплати  суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 21.07.2016 року в розмірі 29863 грн. (а.с.26). Зазначена податкова вимога  було надіслана  за місцем реєстрації Відповідача, але повернуто відправнику з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.27). У відповідності до п. 58. 3 ст. 58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення - рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення - рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення - рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Таким чином, вищезазначена податкова вимога  відповідно до вимог п. 58.3  ст. 58 ПК України вважається врученою. Судом встановлено, що відповідачем до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області була подана заява № 28/09-1 від 29.09.2016 року (а.с. 47) щодо зарахування податку на прибуток (11021000) на рахунок «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» (11020300). Як вбачається з облікових карток відповідача 27.10.2016 року заява була виконана в повному обсязі та здійснено перерахування помилково сплачених коштів у розмірі 29 923,00 грн. (а.с. 25) У зв'язку з несвоєчасним надходженням коштів на рахунок «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» (11020300) Позивачем була нарахована пеня в розмірі 12 450,57 грн., а саме: по платіжному дорученню № 79 від 04.03.2014 р. на суму 8956,00 грн. була нарахована пеня за період з 12.03.2014 року по 30.10.2016 року на суму 3 970,39 грн.; по платіжному дорученню №109 від 03.03.2015 р. на суму 13294,00 грн. була нарахована пеня за період з 12.03.2015 року по 07.11.2016 року на суму 7 911,87 грн.; по платіжному дорученню № 93 від 09.03.2016 року на суму 7673,00 грн. була нарахована пеня за період з 09.06.2016 року по 07.11.2016 року на суму 688,31 грн. (а.с. 25). Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Логан Логістік» здійснило оплату податкового зобов'язання за самостійно визначеною сумою податку для сплати до Державного бюджету України ще до того, як позивачем було направлено на адресу відповідача податкову вимогу, але здійснило це на рахунок, який призначений для сплати до Державного бюджету України податку на прибуток (11021000), замість рахунку для сплати до Державного бюджету України податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів (11020300). Порядок повернення помилково сплачених коштів регламентовано ст. 43 ПК України. Обов'язковою умовою для здійснення повернення помилково сплачених грошових зобов'язань є подання платником податків до податкової інспекції за місцем податкового обліку заяви у довільній формі, в якій зазначається напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку або ж на погашення грошового зобов'язання чи податкового боргу з інших платежів. Уразі відсутності у платника податків рахунку в банку можливе повернення готівковими коштами за чеком. Заява про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань подається протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. За заявою Відповідача Позивачем було здійснено перерахування помилково сплачених коштів у розмірі 29 923,00 грн. і нараховано пеню, у зв'язку з закінченням строків погашення узгодженого грошового зобов'язання. Підпунктом 129.1.1, п.129.1 ст.129 ПК України, передбачено, що після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (п. 9.3 ст. 9 ПК України). Пунктами 4 і 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки та збори (обов'язкові платежі) рахуються зачисленими в дохід Державного бюджету з дня їх зарахування на єдиний казначейський рахунок. Поняття «єдиний казначейський рахунок» закріплене в Положенні про єдиний казначейський рахунок», затвердженому Наказом Державного казначейства України від 26.06.2002р. № 122, та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України Єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством (п. 2.1 цього Положення). Також зі змісту пунктів 2.2 і 2.3 Положення про Єдиний казначейський рахунок слідує, що всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), не залежно від того, до якого бюджету вони сплачені, в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування податку на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів. Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За правилом пункту 126.1 статті 126 ПК у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Верховний суд України в постанові від 16.06.2015 року по справі №21-377а15 дійшов висновку, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК. Крім того, на думку колегії суддів, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій. Згідно з вимогами ст.244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що в даному випадку сплата коштів до бюджету за самостійно узгодженими позивачем податковими зобов'язаннями була здійснена позивачем своєчасно, кошти фактично надійшли до бюджету, а помилкове зазначення коду платежу не призвело до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок та до відповідного бюджету. Зазначення помилкового коду не може у даному випадку вважатися підставою для висновку про несплату податкових зобов'язань та застосування до платника податків штрафу. Допущена позивачем помилка не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків Державного бюджету України. Зазначений висновок суду узгоджується з висновком Верховного суду України, викладеному в постанові від 16.06.2015 року по справі №21-377а15, яке в силу вимог ст.244-2 КАС України має враховуватися іншими судами. З наведених підстав здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, а відтак не можуть бути підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України. Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює  наявність  або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі,  та інші обставини,  що мають значення для правильного вирішення справи.  Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх  представників, показань свідків, письмових і речових  доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно з вимогами ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Також, згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 128, 86, 159-163 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логан Логістік» про стягнення податкового боргу з банківських рахунків підприємства в розмірі 12450,57 грн. – відмовити. Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя                     Стеценко О.О.