Ухвала

від 30.05.2017 по справі 314/1450/17(2-а/314/67/2017)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2017 рокусправа № 314/1450/17(2-а/314/67/2017) Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Мельника В.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Петромихайлівське

на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 13 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Петромихайлівське до Виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області, Державного реєстратора виконкому Вільнянської міської Ради Запорізької області Воробйової Марини Олександрівни, треті особи: Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 13 квітня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Петромихайлівське до Виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області, Державного реєстратора виконкому Вільнянської міської Ради Запорізької області Воробйової Марини Олександрівни, треті особи: Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень.

Ухвала суду мотивована тим, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду не з метою захисту своїх прав у сфері управлінських відносин, що виникли між ним та відповідачами, а оспорює цивільні права Вільнянської райдержадміністрації та ОСОБА_2 відносно укладання договору оренди земельної ділянки, ґрунтуючись на своєму праві власності на цю земельну ділянку, тобто існує спір про право.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок щодо необхідності розгляду цієї справи в порядку цивільного судочинства.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПрАТ Петромихайлівське підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, інші сторони, повідомлені належним чином про час та місце слухання справи до суду не з'явились.

При цьому 29 травня 2017 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі та надання часу для подачі додаткових доказів та забезпечення особистої явки та явки поважного представника.

Однак враховуючи відсутність доказів неможливості прибуття ОСОБА_2 у судове засідання не надано та з огляду на те, що його явка обов'язковою не визнавалась, вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що оскільки фактично предметом спору по даній справі є відносини з приводу оскарження права користування земельною ділянкою, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду у порядку цивільної юрисдикції.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-IV від 01.07.2004 року (далі - Закон №1952-IV), який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав,які підлягають реєстрації за цим Законом,та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державною цих прав,створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр).

За приписами п. 1 ч.3 ст. 10 цього Закону (в редакції Закону чинного на час виникнення спірних відносин) Державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 10 цього Закону державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржуються дії та рішення від 22 вересня 2016 року Державного реєстратора Воробйової М.О. як суб'єкта владних повноважень про здійснення нею реєстрації права оренди на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,0000 га, кадастровий НОМЕР_1, що виникло на підставі договору оренди землі від 15 червня 2016 року, укладеного між Вільнянською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар).

В той же час вищезазначена спірна земельна ділянка знаходиться в межах земель, визначених в Державному акті на право колективної власності серії ЗП №000596 від 22 липня 1999 року, який було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №886 та переданих ВАТ (ПрАТ) Петромихайлівське у власність.

Оскільки обов'язок реєстратора перевірити інформацію про вже зареєстровані права випливає зі змісту його повноважень, передбачених п. 3 ч.3 ст. 10 Закону № 1952-IV , позивачем оскаржуються дії державного реєстратора, цей спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.09.2015 року по справі №802/37191. З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та необхідності скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись пунктом 3 частини 1 статті 199, 203, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Петромихайлівське - задовольнити.

Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 13 квітня 2017 року у - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

В повному обсязі ухвала складена 02 червня 2017 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова