Рішення

від 23.05.2017 по справі 910/4185/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2017Справа №910/4185/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Рада 5 доТовариства з обмеженою відповідальністю Печерські апартаменти простягнення 9212 грн. 44 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача : Гіневська-Фареник М.О. - представник за довіреністю б/н від 28.12.2016;

від відповідача: Куцар Х.П. - представник за довіреністю б/н від 22.09.2016.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.03.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Рада 5 з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Печерські апартаменти про стягнення 9212 грн. 44 коп., з яких 8966 грн. 29 коп. основного боргу, 43 грн. 44 коп. 3% річних та 202 грн. 71 коп. інфляційних втрат

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач як власник квартири АДРЕСА_1 у період з 02.08.2016 по 31.01.2017 за відсутності укладеного між сторонами договору фактично отримав від позивача послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на суму 8966 грн. 29 коп., з огляду на що зобов'язаний сплатити вартість вказаних послуг позивачу (виконавцю послуг). Крім того, у зв'язку з простроченням оплати відповідачем вартості отриманих послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 43 грн. 44 коп. за період з 21.09.2016 по 31.12.2016 та інфляційні втрати у розмірі 202 грн. 71 коп. за період з 21.09.2016 по 31.01.2017.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.03.2017 порушено провадження у справі № 910/4185/17, розгляд справи призначено на 04.04.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 21.04.2017.

У судовому засіданні 21.04.2017 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Печерські апартаменти дійсно є власником квартири АДРЕСА_1 з 02.08.2016. Водночас, відповідач вказав на те, що комунальні послуги, вартість яких позивач просить суд стягнути з відповідача, відповідачу фактично ніколи не надавались, оскільки між позивачем та відповідачем відсутній будь-який договір про надання житлово-комунальних послуг, та у вказаній квартирі проживали і вірогідно продовжують проживати невстановлені особи. Таким чином, оскільки відповідач фактично не займає квартиру АДРЕСА_1, а договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами відсутній, підстави для стягнення з відповідача вартості комунальних послуг у сумі 9212 грн. 44 коп. відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2017, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 23.05.2017.

У судовому засіданні 23.05.2017 представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 11971 грн. 21 коп., 3% річних у розмірі 103 грн. 63 коп., інфляційні втрати у розмірі 445 грн. 80 коп.

Розглянувши у судовому засіданні 23.05.2017 подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог, суд не прийняв її до розгляду з огляду на те, що вказана заява, по суті, є заявою про одночасну зміну предмету та підстав позову.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до положень пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

В пункті 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Судом встановлено, що у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 8966 грн. 29 коп. за період з серпня 2016 року по січень 2017 року, 3% річних у розмірі 43 грн. 44 коп. та інфляційні втрати у розмірі 202 грн. 71 коп., нараховані за прострочення оплати комунальних послуг, спожитих за період з серпня 2016 року по січень 2017 року.

Водночас, у поданій у судовому засіданні 23.05.2017 заяві, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 11971 грн. 21 коп. за період з серпня 2016 року по березень 2017 року, 3% річних у розмірі 103 грн. 63 коп. та інфляційні втрати у розмірі 445 грн. 80 коп., нараховані за прострочення оплати комунальних послуг, спожитих за період з серпня 2016 року по березень 2017 року .

Таким чином, позивачем фактично заявлено про одночасну зміну предмету (розміру стягуваної суми) та підстав (періоду, за який стягується заборгованість) позову, тобто заявлені нові позовні вимоги про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг за лютий та березень 2017 року і 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення оплати житлово-комунальних послуг за лютий та березень 2017 року, з огляду на що суд не приймає до розгляду подану позивачем заяву.

Представник позивача у судовому засіданні 23.05.2017 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.05.2017 надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 23.05.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 2.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Рада 5 підприємство створене з метою забезпечення управління житловим фондом, ефективної експлуатації житлових будинків і споруд, для задоволення потреб споживачів щодо надання їм житлово-комунальних послуг, а також розширення ринку товарів і послуг, отримання прибутку, сприяння у найбільш повному задоволенні потреб споживачів в товарах і послугах, що виробляються товариством, та має право здійснювати будь-які види діяльності, не заборонені законодавством України.

Відповідно до п. 2.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Рада 5 підприємство надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, поточний ремонт, вивезення побутових відходів, тощо); нараховує, обліковує та збирає плату за надані споживам послуги; забезпечує належний санітарний стан допоміжних приміщень житлових будинків, прибудинкової території та інших об'єктів благоустрою на відповідних прибудинкових територіях, тощо.

Судом встановлено, що відповідно до акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 05.10.2001, експлуатуючою організацією житлового будинку АДРЕСА_1 в Печерському районі міста Києва є Товариство з обмеженою відповідальністю Рада 5 .

Відповідно до Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.06.2015 № 591 Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій виконавцям цих послуг по кожному будинку окремо вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Рада 5 є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (долучена позивачем до матеріалів справи 03.04.2017), встановлено що 02.08.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Печерські апартаменти набуло право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (сформована судом 23.05.2017), встановлено що 05.05.2017 право власності на і на квартиру АДРЕСА_1 набуло Одноосібне товариство з обмеженою відповідальністю Апельсин-Крайморіє .

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю Рада 5 ) як обслуговуюча організація будинку АДРЕСА_1 просить суд стягнути спожиті відповідачем у період з серпня 2016 по січень 2017 року житлово-комунальні послуги у сумі 8966 грн. 29 коп. як з власника у вказаному періоді квартири АДРЕСА_1.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України Про житлово-комунальні послуги .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до статей 12, 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги поділяються за: функціональним призначенням; порядком затвердження цін/тарифів. Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) ; 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем відсутній у письмовій формі договір про надання житлово-комунальних послуг (про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), про що зазначають обидві сторони спору.

Як встановлено судом, у період з 02.08.2016 до 05.05.2017 власником квартири АДРЕСА_1 було Товариство з обмеженою відповідальністю Печерські апартаменти , у зв'язку з чим, як стверджує позивач, саме відповідач повинен здійснити оплату наданих позивачем житлово-комунальних послуг (послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) у вказаний період.

Однак, відповідач заперечує проти задоволення позову, зазначаючи, що між сторонами відсутній договір про надання житлово-комунальних послуг, з огляду на що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Рада 5 , на думку відповідача, є безпідставними.

Суд вважає вказані твердження відповідача необгрунтованими з огляду на таке.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15.

За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити житлово-комунальні послуги, якими є послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов'язанням.

Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що недійсність договору з надання житлово-комунальних послуг у зв'язку з недодержанням юридичними особами письмової форми законом не встановлена, а тому виниклі між сторонами зобов'язання є дійсними і їх виконання повинне здійснюватися у відповідності до норм цивільного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25.11.2014 у справі № 3-184гс14.

За таких обставин, суд вважає необгрунтованими твердження відповідача, що відсутність укладеного між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг (послуг утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) свідчить про відсутність підстав для стягнення з відповідача (споживача) вартості житлово-комунальних послуг.

Так само, суд вважає необгрунтованими твердження відповідача про відсутність підстав для стягнення з нього вартості житлово-комунальних послуг (послуг утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) у зв'язку з тим, що відповідач, хоч і був власником квартири АДРЕСА_1 у спірний період (з 02.08.2016 по січень 2017 року), однак фактично не займав вказану квартиру, а нею користувалися невстановлені особи, які фактично і споживали послуги, вартість яких заявлена до стягнення позивачем.

Так, відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживачем житлово-комунальних послуг є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Таким чином, оскільки у спірний період з 02.08.2016 по 31.01.2017 власником квартири АДРЕСА_1 був відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю Печерські апартаменти , саме відповідач повинен здійснити оплату спожитих ним послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Судом встановлено, що за період з серпня 2016 року по січень 2017 року позивачем було нараховано до сплати відповідачу житлово-комунальні послуги (послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) у загальному розмірі 8966 грн. 29 коп ., а саме: за серпень 2016 року - 1453 грн. 99 коп., за вересень 2016 року - 1502 грн. 46 коп., за жовтень 2016 року - 1502 грн. 46 коп., за листопад 2016 року - 1502 грн. 46 коп., за грудень 2016 року - 1502 грн. 46 коп. та за січень 2016 року - 1502 грн. 46 коп.

При цьому, у письмових поясненнях, поданих до суду 11.05.207, позивач зазначив, що оскільки відповідач став власником квартири АДРЕСА_1 02.08.2016, вартість наданих йому комунальних послуг за серпень 2016 року розраховувалась за неповний місяць.

11.05.2017 позивачем долучено до матеріалів справи детальний перелік послуг, які надавались відповідачу у спірний період, з якого вбачається, що позивачем надавались послуги з прибирання прибудинкової території, сходів, підвалів, поливання клумб, послуги з вивезення твердих побутових відходів, послуги з технічного обслуговування ліфтів, послуги з обслуговування диспетчеризації, послуги дератизації, послуги з технічного обслуговування протипожежної системи, поточний ремонт систем, освітлення місць загального користування.

Суд зазначає, що вказані позивачем види комунальних послуг відповідають переліку з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються виконавцями цих послуг (відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.06.2015 № 591).

При цьому, позивачем долучено до позовної заяви, через канцелярію суду 11.05.2017 та у судовому засіданні 21.04.2017 копію Договору на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів по індивідуальному розрахунку від 01.10.2002, укладеного з Приватним акціонерним товариством Отіс (предмет договору - виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів), копію Договору по вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів від 03.01.2011, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Володар Роз (предмет договору - вивезення та знешкодження твердих побутових відходів) та копії актів надання послуг за серпень 2016 - січень 2017 року, копію Договору про надання послуг диспетчеризації від 28.08.2013, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю ОК Сервіс24 (предмет договору - надання диспетчерських послуг у будинку за АДРЕСА_1) та копії актів здачі-прийняття робіт за серпень 2016 року - січень 2017 року, копії актів здачі-прийняття робіт, складених з Товариством з обмеженою відповідальністю Фортуна Арт Плюс , про надання послуг з технічного обслуговування приладів вузлів обліку теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1, копії актів здачі-приймання послуг, складених з Комунальним підприємством Профдезінфекція , про виконання робіт з дератизації, виконаних за адресою: АДРЕСА_1, за спірний період, копії актів надання послуг, складених з ФОП ОСОБА_5, про виконання робіт з інженерного забезпечення за спірний період.

Згідно з п. 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є сукупною (загальною) вартістю надання таких послуг, розрахованою на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість або єдиного податку. Тариф на послуги враховує вартість отриманих послуг з централізованого постачання холодної води (з урахуванням втрат та витрат води у внутрішньобудинкових системах), водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) в обсягах, визначених за приладами обліку або відповідно до Методики розроблення технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємствами та організаціями, затвердженої в установленому порядку. Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку. З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг.

Судом встановлено, що розрахунок наданих відповідачу комунальних послуг (послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) був здійснений позивачем з урахуванням тарифів, чинних у спірний період, які встановлені Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.06.2015 № 591 Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій виконавцям цих послуг по кожному будинку окремо .

Судом встановлено, що вказаним Розпорядженням встановлений тариф - 4,98 грн . за 1 кв.м. загальної площі квартири для виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Товариства з обмеженою відповідальністю Рада 5 .

Перевіривши наданий позивачем у судовому засіданні 21.04.2017 детальний розрахунок вартості спожитих Товариством з обмеженою відповідальністю Печерські апартаменти послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (з урахуванням загальної площі квартири АДРЕСА_1 - 301,7 кв.м.), суд дійшов висновку в його обґрунтованості.

При цьому, відповідач на заперечував у судових засіданнях та у відзиві на позовну заяву розміру нарахованих позивачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, наданих за адресою: АДРЕСА_1.

Доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 8966 грн. 29 коп. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Печерські апартаменти у розмірі 8966 грн. 29 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Рада 5 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Печерські апартаменти вартості фактично спожитих послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 8966 грн. 29 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з простроченням оплати відповідачем вартості отриманих послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 43 грн. 44 коп. за період з 21.09.2016 по 31.12.2016 та інфляційні втрати у розмірі 202 грн. 71 коп. за період з 21.09.2016 по 31.01.2017.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Рада 5 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Печерські апартаменти 3% річних у розмірі 43 грн. 44 коп. та інфляційних втрат у розмірі 202 грн. 71 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Печерські апартаменти (01004, м. Київ, Бессарабська площа, буд. 5; ідентифікаційний код: 40365399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рада 5 (02068, м. Київ, вул. Г. Ахматової, буд. 3; ідентифікаційний код: 32070545) суму основного боргу у розмірі 8966 (вісім тисяч дев'ятсот шістдесят шість) 29 коп., 3% річних у розмірі 43 (сорок три) грн. 44 коп., інфляційні втрати у розмірі 202 (двісті дві) грн. 71 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 01.06.2017

Суддя І.М. Отрош