Рішення

від 31.05.2017 по справі 914/697/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2017р. Справа № 914/697/17

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Горецької З.В. за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Українське зерно» , м. Полтава

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Захід Дистрибьюшн» , м. Новояворівськ, Львівська область

про стягнення заборгованості в розмірі 285 225,17 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник ( довіреність №3005 від 13.05.2017 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позовТовариством з обмеженою відповідальністю «Українське зерно» , м. Полтава , до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Дистрибьюшн» , м. Новояворівськ, Львівська область про стягнення заборгованості в розмірі 285 225,17 грн.

Ухвалою суду від 07.04.2017 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.05.2017 року. Ухвалою від 16.05.2017 року розгляд справи відкладено на 31.05.2017 року. Рух справи відображено в ухвалах суду.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвал суду виконав частково, позовні вимоги підтримує просить суд задоволити позов.

10.05.17р. за вх. № 16616/17 від позивача поступило в канцелярію Господарського суду Львівської області клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.

31.05.2017 року позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи витягу ЄДР юридичних осіб щодо відповідача, щодо позивача, проекту акту звірки та доказів надіслання цього проекту відповідачу.

Відповідач вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 07.04.2017 року, про відкладення розгляду справи не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить поштовий конверт, повернутий на адресу суду 13.05.2017 року №16956/17 з поштовою відміткою за закінченням терміну зберігання , а явка останнього була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Пунктом 3.9.1. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомленого відповідача про час, дату та місце судового розгляду не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.09.2016р. між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладено Договір поставки №09/09/01 (надалі - Договір), відповідно до якого (п.1.1.), Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми (насипом або фасовані в мішки), премікси, інший товар за погодженням Сторін, а Покупець зобов'язувався прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених Договором.

На виконання умов укладеного між Сторонами договору Позивач ОСОБА_3 накладними від 31.10.2016р. №РН-0012509 на суму 19 250,02 грн., від 02.11.2016р. №РН-0012553 на суму 21875,02 грн., від 08.11.2016р. №РН-0012810 на суму 20 300,02грн., від 10.11.2016р. №РН-00128568 на суму 20 825,02 грн., від 14.11.2016р. №РН-0012974 на суму 20 875,02 грн., від 16.11.2016р. №РН-0013033 на суму 20 300,02 грн., від 18.11.2016р. №РН-0013126 на суму 20 825,02грн., від 24.11.2016р. №РН-0013307 на суму 19 250,02 грн., від 24.11.2016р. №РН-0013306 на суму 22 875,01 грн., від 09.12.2016р. №РН-0013839 на суму 19 675,02грн., від 13.12.2016р. №РН-0013983 на суму 20 200,00 грн., від 16.12.2016 р. №РН-0014098 на суму 19 675,00 грн., від 22.12.2016 р. №РН-0014348 на суму 19 675,00 грн., від 26.12.2016 р. №РН-0014525 на суму 19 675,00 грн. на підставі Довіреностей на отримання товарно-грошових цінностей від 31.10.2016р. №12, від 02.11.2016р. №13, від 08.11.2016р. №14, від 10.11.2016р. №15, від 14.11.2016р. №16, від 16.11.2016р. №17, від 18.11.2016р. №18, від 24.11.2016р. №20, від 24.11.2016р. №19, від 09.12.2016р. №21, від 13.12.2016р. №22, від 16.12.2016 р. №23, від 22.12.2016 р. №24, від 26.12.2016 р. №25 передав, а Відповідач прийняв товар за Договором на загальну суму 285 255,17 грн.

Відповідач взятих на себе договірних зобов'язань із оплати поставленого за Договором товару належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати поставленого за Договором товару в розмірі 285 225,17грн. за період з 31.10.2016 року по 26.12.2016 року. З метою досудового врегулювання спору Позивач 24.03.2017р. надіслав на адресу Відповідача ОСОБА_4 від 24.03.2017р. вих.№141 про сплату заборгованості,що підтверджується розрахунковим чеком Укрпошти №3600704522205 від 24.03.2017 року та описом вкладення у цінний лист. Проте,зазначена вимога Відповідачем залишено без відповіді та реагування.

З підстав наведеного Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 285 225,17 грн. суми основної заборгованості з оплати поставленого за Договором товару.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позов не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як підтверджується матеріалами справи, 09.09.2016 року між ТзОВ Українське зерно та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ЗАХІД ДИСТРИБЬЮШН укладено Договір поставки №09/09/1.

Відповідно до п.1.1., Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми (насипом або фасовані в мішки), премікси, інший товар за погодженням Сторін, а Покупець зобов'язувався прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю і по позиціях вказуються у видаткових накладних Постачальника на товар.

Відповідно до пункту 3.1. Договору поставка товару здійснюється партіями протягом усього терміну дії Договору.

Якщо інше не передбачено Договором (додаткових угодах до нього) поставка здійснюється на умовах EXW Україна, Хмельницька область, Летичівський район, м.Летичів, вул.50-річчя Жовтня, 101 згідно Інкотермс 2000 (пункт 3.3. Договору).

Пунктом 4.1. Договору Сторонами погоджено, що ціна товару, що поставляється відповідно до Договору, вказується у видаткових накладних Постачальника. У вартість товару включаються всі витрати Постачальника згідно з базисом поставки.

Відповідно до пункту 4.2. Договору загальна вартість Договору визначається як вартість товару, поставка якого здійснюється відповідно до видаткових накладних Постачальника. Зміна загальної вартості Договору здійснюється також у разі поставки додаткових партій товару і підписання уповноваженими представниками сторін додаткових угод до Договору.

Згідно пункту 5.1. Договору оплата товару здійснюється Покупцем в порядку 100 відсоткової оплати вартості партії товару (відповідно до видаткової накладної) не пізніше шістдесяти банківських днів від дати поставки конкретної партії товару; датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної Постачальника.

У разі невиконання, неповного чи неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором винна сторона відшкодовує контрагентові збитки, яких зазнав останній, включаючи прямий збиток і втрачену вигоду, а також відшкодовує санкції, передбачені Договором (п.8.1. Договору).

Відповідно до пункту 10.1. Договору усі спори і розбіжності, що виникають при виконанні Договору, вирішуються за згодою Сторін в оперативному порядку. Неврегульовані згодою Сторін спори підлягають вирішенню в Господарському суді (п.10.2. Договору).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підтверджується ОСОБА_3 накладними від 31.10.2016р. №РН-0012509 на суму 19 250,02 грн., від 02.11.2016р. №РН-0012553 на суму 21875,02 грн., від 08.11.2016р. №РН-0012810 на суму 20 300,02грн., від 10.11.2016р. №РН-00128568 на суму 20 825,02 грн., від 14.11.2016р. №РН-0012974 на суму 20 875,02 грн., від 16.11.2016р. №РН-0013033 на суму 20 300,02 грн., від 18.11.2016р. №РН-0013126 на суму 20 825,02грн., від 24.11.2016р. №РН-0013307 на суму 19 250,02 грн., від 24.11.2016р. №РН-0013306 на суму 22 875,01 грн., від 09.12.2016р. №РН-0013839 на суму 19 675,02грн., від 13.12.2016р. №РН-0013983 на суму 20 200,00 грн., від 16.12.2016 р. №РН-0014098 на суму 19 675,00 грн., від 22.12.2016 р. №РН-0014348 на суму 19 675,00 грн., від 26.12.2016 р. №РН-0014525 на суму 19 675,00 грн. на підставі Довіреностей на отримання товарно-грошових цінностей від 31.10.2016р. №12, від 02.11.2016р. №13, від 08.11.2016р. №14, від 10.11.2016р. №15, від 14.11.2016р. №16, від 16.11.2016р. №17, від 18.11.2016р. №18, від 24.11.2016р. №20, від 24.11.2016р. №19, від 09.12.2016р. №21, від 13.12.2016р. №22, від 16.12.2016 р. №23, від 22.12.2016 р. №24, від 26.12.2016 р. №25 передав, а Відповідач прийняв товар за Договором на загальну суму 285 255,17 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, будь-яких зауважень зі сторони відповідача у видатковій накладній не зазначено. Відтак, відповідач, підписуючи видаткову накладну, погодився із об'ємом та вартістю поставленого товару.

Відповідач взятих на себе договірних зобов'язань із оплати поставленого за Договором товару належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати поставленого за Договором товару в розмірі 285 225,17грн. за період з 31.10.2016 року по 26.12.2016 року. Доказів погашення вказаної заборгованості станом на час розгляду справи по суті Сторонами суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

При цьому суд зазначає, що підписання Покупцем видаткових накладних, які є первинним обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , і які відповідають вимогам, зокрема ст.9 названого Закону і пункту 2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами ч.1 ст.692 ЦК України. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012).

Частиною 1 статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст.632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі доведеність позовних вимог в частині стягнення 285 225,17 грн. боргу за поставлений товар, відсутність заперечень Відповідача проти як самого факту поставки товару, так і щодо його якісних і кількісних показників, підписання Відповідачем ОСОБА_3 накладних, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 285 225,17 грн. суми основного боргу за поставлений за Договором товар є мотивованими та обґрунтованими, підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України, судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, позовні вимоги не спростував.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не спростував, не подав доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Українське зерно до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ЗАХІД ДИСТРИБЬЮШН про стягнення заборгованості в розмірі 285 225,17 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На підставі ст.49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стягнути з Відповідача на користь Позивача 4 278,39 грн. судового збору.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Захід Дистрибьюшн» (81053, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 40049434) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Українське зерно» (36007, Полтавська область, м.Полтава, вул.М.Бірюзова, буд.32-А; ідентифікаційний код 30044094) 285 225,17 грн. суми основної заборгованості та 4 278,39 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 02.06.2017 р.

Суддя Горецька З. В.