Рішення

від 01.06.2017 по справі 917/483/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2017 р. Справа № 917/483/17

за позовом Приватного підприємства "Полтавське підприємство геофізичних робіт" (вул. Комарова, буд. 9-А, м. Полтава, 36008)

до Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" (вул. Заводська, буд. 16, м. Полтава, 36007)

про стягнення 630618,81 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

Розглядається позовна заява про стягнення 630618,81 грн. заборгованості згідно договору підряду № 27/12 від 03.01.2012р.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує з тих підстав, що строк виконання зобов'язання ще не настав оскільки позивачем не направлялися ні рахунки, ні вимога про сплату богу; позивачем не проведено досудове врегулювання спору; позивач не направив відповідачу додаток №1 до позову, додані до позову документи не посвідчені належним чином (а.с.141-145).

Відповідач надав заяву про розстрочку виконання рішення на два роки рівним щомісячними платежами (а.с.87-94).

В судовому засіданні 01.06.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Державним підприємством Полтавське управління геофізичних робіт (відповідачем) та Приватним підприємством Полтавське підприємство геофізичних робіт (позивачем) був укладений договір на виконання промислово-геофізичних робіт № 27/12 від 03 січня 2012 року (а.с.13 ).

Згідно п. 1 Договору сторони зобов'язалися спільно діяти з метою виконання промислово-геофізичних робіт, в т.ч. прострілювано-вибухових робіт.

За умовами п. 2.1, п. 2.2 Договору відповідач як замовник зобов'язався:

виконувати замовлення на виконання промислово-геофізичних робіт, прострілювано-вибухових робіт в свердловинах в присутності керівника вибухових робіт та підривника від виконавця;

відшкодовувати виконавцю вартість фактично використаних перфораційних систем;

оплатити виконані роботи.

Позивач як підрядник зобов'язався забезпечити якісне і своєчасне виконання робіт згідно діючих інструкцій і вимог.

За п. 4.1 Договору передача-прийняття обсягів виконаних робіт здійснюється на підставі актів-нарядів за фактично виконані роботи.

Згідно з п. 4.3 Договору відповідач (замовник) оплачує вартість виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника (позивача) протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку.

Також, позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 від 31.12.2014р. до Договору, якою узгоджено збільшення суми договору, визначено що ця сума складає 16500000,00 грн., змінено строк дії договору до 31.12.2015 року (а.с.14).

Сторони узгодили вартість договірної ціни на виконані роботи в двостороннє підписаних протоколах погодження договірної ціни на виконання прострілювано-вибухових робіт від 27.02.2015р. на суму 609204,74 грн., від 05.03.2015р. на суму 237090,97 грн., від 10.03.2015р. на суму 510380,00 грн., від 16.03.2015р. на суму 309349,69 грн., від 24.03.2015р. на суму 31255,61 грн., від 14.04.2015р. на суму 18395,36 грн., від 03.06.2015р. на суму 496986,95 грн., від 11.06.2015р. на суму 112402,31 грн., від 30.06.2015р. на суму 69893,33 грн., від 30.06.2015р. на суму 69517,46 грн., від 15.07.2015р. на суму 587934,83 грн., від 15.07.2015р. на суму 79282,62 грн., від 16.09.2015р. на суму 510380,00 грн., від 16.09.2015р. на суму 4059450,00 грн., від 30.09.2015р. на суму 9367,82 грн. (а.с.65-79).

На виконання Договору позивач виконав роботи на загальну суму 7402790,72 грн., що підтверджується наступними актами (а.с.15-31, 184-186) :

актом від 26.01.2015р. здачі-приймання комплексу виконаних прострілювально-вибухових робіт в свердловині № 11 Семиреньківська на загальну суму 14 797,68 грн.;

актом від 27.02.2015р. здачі-приймання комплексу виконаних прострілювально-вибухових робіт в свердловині № 11 Семиреньківська на загальну суму 609204,74 грн.;

актом від 24.03.2015р. здачі-приймання комплексу прострілювально-вибухових робіт в свердловині № 63 Харківцівська на загальну суму 31255,61 грн.;

актом від 16.03.2015р. здачі-приймання комплексу прострілювально-вибухових робіт в свердловині № 42 Луценківська на загальну суму 309349,69 грн.;

актом від 10.03.2015р. здачі-приймання комплексу прострілювально-вибухових робіт в свердловині № 42 Луценківська на загальну суму 6778,20 грн.;

актом від 05.03.2015р. здачі-приймання комплексу виконаних прострілювально-вибухових робіт в свердловині № 11 Семиреньківська на загальну суму 237090,97 грн.;

актом від 14.04.2015р. здачі-приймання комплексу виконаних прострілювально-вибухових робіт в свердловині № 60 Яблунівська на загальну суму 18395,36 грн.;

актом від 30.06.2015р. здачі-приймання комплексу виконаних прострілювально-вибухових робіт в свердловині № 166 Котелевська на загальну суму 69983,33 грн.;

актом від 30.06.2015р. здачі-приймання комплексу прострілювально-вибухових робіт в свердловині № 20 Луценківська на загальну суму 69517,46 грн.;

актом від 30.06.2015р. здачі-приймання комплексу прострілювально-вибухових робіт в свердловині № 337 Яблунівського ГКР на загальну суму 496986,95 грн.;

актом від 11.06.2015р. здачі-приймання комплексу прострілювально-вибухових робіт в свердловині № 20 Луценківська на загальну суму 112402,31 грн.;

актом від 15.07.2015р. здачі-приймання комплексу прострілювально-вибухових робіт в свердловині № 20 Луценківська на загальну суму 587934,83 грн.;

актом від 29.07.2015р. здачі-приймання комплексу прострілювально-вибухових робіт в свердловині № 20 Луценківська на загальну суму 139271,16 грн.;

актом від 15.07.2015р. здачі-приймання комплексу прострілювально-вибухових робіт в свердловині № 13 Свиридівська на загальну суму 79282,62 грн.;

актом від 16.09.2015р. здачі-приймання комплексу прострілювально-вибухових робіт в свердловині № 51 Мачухська на загальну суму 4059450,00 грн.;

актом від 16.09.2015р. здачі-приймання комплексу дослідно-промислових робіт по адаптації перфораційних систем в свердловині № 51 Мачухська на загальну суму 510380,00 грн.;

актом від 30.09.2015р. здачі-приймання комплексу виконаних прострілювально-вибухових робіт в свердловині № 110 Котелевська на загальну суму 9367,82 грн.;

актом від 30.10.2015р. здачі-приймання комплексу виконаних прострілювально-вибухових робіт в свердловинах на загальну суму 27511,63 грн.;

актом від 30.10.2015р. здачі-приймання комплексу виконаних прострілювально-вибухових робіт в свердловинах на загальну суму 13830,36 грн.

Вказані акти підписані відповідачем без зауважень, з відміткою, що роботи виконані в повному обсязі, відповідають вимогам замовника та підлягають оплаті.

За виконані роботи відповідач частково розрахувався, сплативши 966282,62 грн., в підтвердження чого позивачем надано копії платіжних доручень № 305 від 30.03.2015р., № 879 від 20.07.2015р., № 908 від 28.07.2015р., № 976 від 12.08.2015р., № 1057 від 08.09.2015р., № 1087 від 11.09.2015р., № 380 від 03.08.2016р. (а.с.35-41).

Також зобов'язання відповідача з оплати вартості вказаних робіт в загальній сумі 5805889,29 грн. були припинені згідно ст. 601 Цивільного кодексу України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за укладеними з позивачем такими угодами (а.с.32-34, 42-46):

угодою про зарахування зустрічних вимог від 31.03.2015 року на суму 1 098 476, 89 грн.;

угодою про зарахування зустрічних вимог від 30.06.2015 року на суму 767 285, 41 грн.;

угодою про зарахування зустрічних вимог від 30.09.2015 року на суму 718933,66 грн.;

угодою про зарахування зустрічних вимог від 28.01.2016 року на суму 374 377,36 грн.;

угодою про зарахування зустрічних вимог від 30.06.2016 року на суму 803 185,09 грн.;

угодою про зарахування зустрічних вимог від 12.09.2016 року на суму 1 183 472,63 грн.;

угодою про зарахування зустрічних вимог від 31.10.2016 року на суму 530 086,66 грн.;

угодою про зарахування зустрічних вимог від 27.12.2016 року на суму 330 071 ,59 грн.

Таким чином, відповідач провів розрахунок (грошовими коштами та зарахуванням зустрічних вимог) за виконані роботи на загальну суму 6772171,91 грн.

Заборгованість в сумі 630618,51 відповідачем не погашена.

Зазначене також підтверджено актом звірки розрахунків від 01.02.2017 року до Договору № 27/12 від 03 січня 2012 року (а.с.48).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Заперечення відповідача щодо позову з мотивів ненаправлення йому рахунків, ненастання строку платежу, неврегулювання позивачем спору в досудовому порядку, судом відхиляються з таких підстав.

В ст. 251 ЦК України зазначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Ненаправлення рахунків не є відкладальною умовою для проведення оплати вартості виконаних робіт.

В п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що коли у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття , незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

Така ж правова позиція викладена у п.1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» .

Наявність у відповідача зобов'язання щодо проведення платежів за виконані роботи випливає безпосередньо зі змісту статті 854 ЦК України (якщо інше не встановлено договором), а не ставиться в залежність від звернення до нього з окремою вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 28.11.2011р. № 3-127гс11 у справі № 43/308-10, обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Згідно ч. 1 ст. 111-28 ГПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В даному випадку підстави для відступу від правової позиції Верховного суду України у господарського суду відсутні.

Отже, заперечення відповідача щодо позову з мотивів не направлення йому рахунків чи претензії про оплату проведених робіт судом відхиляються, оскільки загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин підряду, чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. В даному випадку факт остаточної здачі робіт підтверджено в двостороннє підписаних актах виконаних робіт, зауважень щодо якості виконаних робіт відповідач позивачеві не заявив, отже відповідач мав оплатити роботи після її прийняття відповідно до ст. 854 ЦК України.

Така ж правова позиція викладена і в постанові Вищого господарського суду України від 31.07.2014р. у справі № 917/332/14.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав. Факти виконання робіт відповідачем не заперечуються.

Заборгованість в сумі 630618,81 грн. відповідачем всупереч договірним зобов'язанням відповідачем не сплачена.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідачем подано заяву про розстрочку виконання рішення суду до 15 травня 2019 року шляхом сплати рівними щомісячними платежами (а.с.87-94).

В обґрунтування заяви відповідач посилається на втрату прибутковості в зв'язку з застосуванням при визначенні вартості робіт розцінок, введених в дію з 01.01.2008р.; відповідач опинився в складній економічній ситуації, що не обумовлена його діями; існує значна кредиторська заборгованість інших осіб перед відповідачем; відповідач веде претензійно-позовну роботу по стягненню боргів з контрагентів; наявний тяжкий фінансовий стан відповідача, за 2016р. чистий збиток становить 2763тис.грн., за 1 квартал 2017р. - 2778тис. грн., що підтверджено звітами про фінансові результати; підприємство несе значні витрати на забезпечення виплат заробітної плати, податків та зборів; відповідачем постійно вживалися заходи щодо погашення спірного боргу; відповідач має джерела для накопичення коштів у майбутньому та погашення боргу; надання розстрочки виконання рішення суду сприятиме реалізації інтересів позивача, оскільки арешт коштів на рахунках відповідача та продаж йогом майна призведе до повної зупинки підприємства та його банкрутства.

Позивач проти розстрочки виконання рішення заперечує, зазначаючи, що наявність тяжкого фінансового стану відповідача спростовується офіційною публічною інформацією про фінансову звітність щодо використання бюджетних коштів, згідно якої на депозитному рахунку відповідача станом на 01.04.2017р. знаходиться сума коштів в обсязі 3826000,00 грн., чого більш ніж достатньо для повного та одномоментного погашення заборгованості (а.с.165-171).

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В п.7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідачем не додано до заяви доказів, які б свідчили про наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Натомість позивачем надано суду офіційну публічну інформацію про фінансову звітність щодо використання бюджетних коштів, згідно якої на депозитному рахунку відповідача станом на 01.04.2017р. знаходиться сума коштів в обсязі 3826000,00 грн., чого більш ніж достатньо для погашення заборгованості (а.с.169-171).

За таких обставин відсутні підстави для надання розстрочки виконання даного судового рішення. Отже, заява відповідача судом відхиляється.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору, покладаються на відповідача.

Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення незалежно від наявності виконавчого провадження згідно ст. 121 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" (вул. Заводська, буд. 16, м. Полтава, 36007; ідентифікаційний код 00147921) на користь Приватного підприємства "Полтавське підприємство геофізичних робіт" (вул. Комарова, буд. 9-А, м. Полтава, 36008; ідентифікаційний код 35206261) 630618грн. 81 коп . основного боргу, 9459грн. 29 коп . витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано: 02.06.2017р.

Суддя Безрук Т. М.