Ухвала

від 01.06.2017 по справі 914/1773/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 червня 2017 року Справа № 914/1773/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.,

суддів: Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 у справі Господарського суду№ 914/1773/16 Львівської області за позовомКерівника Львівської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради (перейменовано у Департамент економічного розвитку Львівської міської ради) доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кам'янецька-24" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" простягнення заборгованості у сумі 213 320,96 грн.

В С Т А Н О В И В:

Департамент економічного розвитку Львівської міської ради (далі - Департамент) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2017, яка не може бути прийнята Вищим господарським судом України до провадження, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, зокрема згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

В якості доказу сплати судового збору Департаментом до касаційної скарги було додано завірену копію службової записки Головного спеціаліста Шмотолохи О.П. від 13.03.2017 про прохання Начальника юридичного департаменту Львівської міської ради дати доручення бухгалтерському сектору здійснити оплату судового збору в сумі 3 839,77 грн. за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України у справі № 914/1773/16.

Разом з тим, пунктом 2.20 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно зі ст. 16.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" до документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

Відповідно до п. 17.1 ст.17 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Пунктами 1.7, 1.8 Інструкції встановлено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції. Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією. Платники - фізичні особи мають право оформляти доручення про списання коштів зі своїх рахунків у довільній формі, погодженій у договорі з банком. Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку на бланках розрахункових документів, види яких передбачені договором банківського рахунку чи іншим договором, у якому обумовлено право банку здійснювати договірне списання коштів, а також у вигляді електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком.

Розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та відповідних її глав. У бланках форм розрахункових документів допускається застосування як слова "отримувач", так і слова "одержувач" (п. 2.1 Інструкції).

Отже, додана Департаментом до касаційної скарги службова записка не є розрахунковим документом на підставі якої здійснюється переказ коштів, а відтак - не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи наведене, зазначена касаційна скарга Департаменту підлягає поверненню скаржнику без розгляду на підставі п. 4 частини першої ст. 111 3 ГПК України.

Керуючись ст. 86 та п. 4 частини першої ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 у справі № 914/1773/16 Господарського суду Львівської області повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя І.В. Алєєва

Суддя Т.Б. Дроботова