Рішення

від 18.05.2017 по справі 910/4273/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4273/17 18.05.17 р.

За позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМФАРМІНВЕСТ"

про стягнення 82 600,00 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Прохоров Є.І. за довіреністю № 300-122/02-42 від 05.04.2017 р.;

від відповідача: Дзенік С.І. за довіреністю № б/н від 01.02.2017 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМФАРМІНВЕСТ" про стягнення 82 600,00 грн.

Ухвалою суду від 21.03.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.04.2017 р.

07.04.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.

10.04.2017 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло повідомлення про відсутність аналогічного спору.

У судовому засіданні 10.04.2017 р. представник відповідача подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою від 10.04.2017 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів.

У судовому засіданні 10.04.2017 р. оголошувалась перерва до 18.05.2017 р.

15.05.2017 р. від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 18.05.2017 р. представник позивача підтримав клопотання про припинення провадження у справі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вказаного клопотання та проти позовних вимог.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив, що предметом спору у справі являється стягнення з відповідача 41 300,00 грн. штрафу та 41 300,00 грн. пені за невиконання рішення Антимонопольного комітету України №436-р від 27.09.2016 р.

У клопотанні про припинення провадження у справі позивач зазначає, що відповідачем було сплачено штраф 08.11.2016 р., тобто, до моменту звернення до суду з даною позовною заявою (15.03.2017 р., згідно відбитку календарного штемпеля відділення поштового зв'язку).

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому господарському суду слід мати на увазі, що оскільки відповідний орган не має права скасовувати та вносити зміни до раніше прийнятих ним індивідуальних правових рішень, тобто ненормативних правових актів, що є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання (стосовно відповідних актів органів місцевого самоврядування про це зазначено також у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 N 7-рп/2009 у справі N 1-9/2009), то такі дії не свідчать про припинення існування предмета спору. Водночас юридична оцінка актів державних та інших органів, прийнятих з питань скасування та внесення змін до згаданих індивідуальних правових рішень, має здійснюватися господарським судом з урахуванням частини другої статті 4 ГПК. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Оскільки відповідачем було сплачено суму штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 27.09.2016 р. №436-р, до звернення позивача до суду з позовною заявою, суд відмовляє у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.

У судовому засіданні 18.05.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Антимонопольного комітету України від 27.09.2016 р. № 436-р встановлено порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді неподання інформації на вимогу державного уповноваженого у встановлений ним строк.

Зазначеним рішенням на відповідача накладено штраф у розмірі 41 300,00 грн.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

За правилами ст. 21 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції , вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Суми стягнутих штрафів та пені за прострочення їх сплати зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до ч. ч. 2, 3. ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Частинами 5, 7-9 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив суму штрафу 08.11.2016 р., що підтверджується платіжним дорученням №1779 від 08.11.2016 р., копія якого додана до відзиву на позов.

За таких обставин, вимоги про стягнення штрафу, накладеного рішенням Комітету від 27.09.2016 р. № 436-р не підлягають задоволенню.

Також, не підлягає задоволенню і вимога про стягнення з відповідача пені за невиконання вказаного рішення, нарахованої за період з 21.12.2016 р. по 01.03.2017 р., оскільки станом на 08.11.2016 р. рішення Комітету виконано у добровільному порядку.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 41 300,00 грн. штрафу та 41 300,00 грн. пені безпідставними, необґрунтованими та спростованими у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.

Поряд з тим, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, сплативши суму накладеного Комітетом штрафу, не повідомив останнього про таку сплату.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки відповідачем було порушено вимоги ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що зумовило звернення позивача до суду з даною позовною заявою, суд покладає судовий збір на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Відмовити у задоволенні позову.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМФАРМІНВЕСТ" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська ,32; код ЄДРПОУ 36460606) на користь Антимонопольного комітету України (03680, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; код ЄДРПОУ 00032767) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 23.05.2017 р.

Суддя Н.І. Зеленіна