Ухвала

від 01.06.2017 по справі 181/1035/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2379/17 Справа № 181/1035/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Юр'єв О. Ю. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Ткаченко І.Ю., Пищиди М.М.

за участю секретаря - Григор'євій В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2017 року по справі за позовом Межівського районного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2017 року позовну заяву Межівського районного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4, на користь Межівського районного центру зайнятості, місце знаходження смт Межова Дніпропетровської області, кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 2130 грн. 10 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Межівського районного центру зайнятості 1378 грн. судового збору (а.с.58-61).

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким відмовити Межівському районному центрі зайнятості в Дніпропетровській області (а.с.68-71).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.303 ЦПК апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2014 року відповідач звернувся до Межівського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою матеріальної допомоги по безробіттю, при цьому він був ознайомлений з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного, які визначені Законами України Про зайнятість населення та Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , про що свідчить його власноручний підпис на заяві (а.с. 31) та підписи на персональній картці № 040814042200003 від 22.04.2014 р. (а.с. 27-29).

Відповідно до наказів по Межівському районному центру зайнятості від 22.04.2014 року та 29.04.2014 року, відповідачу було надано статус безробітного з 22.04.2014 року, призначено допомогу по безробіттю з 29.04.2014 року та розпочато її виплату з цієї ж дати (а.с.22-23, 25-26).

Встановлено, що відповідач з 22 травня 2014 року отримав право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що підтверджується копією постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 181/302/13-а (провадження № 2а/181/7/13), відповідно до якої була задоволена апеляційна скарга ОСОБА_4 на постанову Межівського районного суду від 20.05.2013 р., вказана постанова скасована та винесена нова, якою зобов'язано УПФУ в Межівському районі призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах з 06.11.2012 року (а.с. 11-13).

Вказана справа була ініційована ОСОБА_4, де він був спочатку позивачем, а потім, не погоджуючись із постановою місцевого суду, апелянтом. Саме за його апеляційною скаргою було 22.05.2014 року винесено нову постанову про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вказана постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року набрала законної сили з моменту її проголошення.

Судом встановлено, що пенсія за віком на пільгових умовах відповідачу призначена з 23.06.2014 року на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року, що підтверджується копіями відповідей УПФУ в Межівському районі (довідка від 24.10.2016 року 3 4836/05-18, та № 38/05/18 від 10.12.2016 року).

Про отримання права на призначення пенсії на пільгових умовах та її призначення відповідач не повідомив центр зайнятості, про що свідчить його заява від 27.06.2014 року (а.с.24). Згідно вказаної заяви, ОСОБА_4 відмовився від послуг служби зайнятості оскільки мав намір зайнятися індивідуальною трудовою діяльністю, що було написано власноручно ОСОБА_4, а не з причини отримання права на призначення пенсії з 22.05.2014 року та її призначення з 23.06.2014 року.

Таким чином, суд вважав, що відповідач достовірно знаючи, що він отримав право на призначення пенсії за віком з 22.05.2014 року, відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та з 23.06.2014 року йому призначено вказану пенсію, відповідно до протоколу УПФУ в Межівському районі №2223 від 23.06.204 року, не повідомив про наявність вказаних обставин Межівський РЦЗ.

Наказами по Межівському центру зайнятості від 27.06.2014 року було припинено виплату допомоги по безробіттю та реєстрацію безробітного з 27.06.2014 р., від 17.11.2016 року прийнято рішення про повернення виплати частини допомоги по безробіттю.

Сума виплаченої позивачем відповідачу допомоги по безробіттю за період з 22 травня 2014 року по 26 червня 2014 року складає 2130,10 грн., згідно розрахунку, наданого позивачем (а.с. 14).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із законності та обґрунтованості позовних вимог, оскільки, правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їх прав на соціальний захист від безробіття, основні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття регулюються Законом України Про зайнятість населення та Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин

Відповідно до ст.. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Одним із видів матеріального забезпечення на випадок безробіття, згідно із ч. 1 ст..7 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття є допомога по безробіттю.

Частиною 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до підпункту 7 п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Підпунктом 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року N 198, передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітних, зокрема, з дня досягнення особою встановленого ст.. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років.

Частиною 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року N 307 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за N 915/5136), якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Наказами по Межівському центру зайнятості від 27.06.2014 року було припинено виплату допомоги по безробіттю та реєстрацію безробітного з 27.06.2014 р., від 17.11.2016 року прийнято рішення про повернення виплати частини допомоги по безробіттю.

Сума виплаченої позивачем відповідачу допомоги по безробіттю за період з 22 травня 2014 року по 26 червня 2014 року складає 2130,10 грн., згідно розрахунку, наданого позивачем.

Таким чином, наведені норми припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття безробітних з обліку пов'язуються із отриманням права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах.

Отже, отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах є обставиною, що впливає на умови виплати відповідачу допомоги по безробіттю, тому неповідомлення ним центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить щодо доведеності з боку позивача наявності обставин, з якими стаття 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" пов'язує наявність підстав для стягнення виплаченого забезпечення.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, а полягають лише у власному тлумаченню апелянтом норм матеріального права та обставин справи.

Ніяких нових обставин, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції та давали б підстави для проведення апеляційним судом переоцінки доказів, зробленої судом першої інстанції, в апеляційному суді не наведено та нових доказів не надано.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази. Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.213, 214 ЦПК та підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2017 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді