Ухвала

від 23.05.2017 по справі 815/4166/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2017 року м. Київ К/800/18843/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Вербицької О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській областіна постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 рокута ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року

у справі №815/4166/15за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Біотехенергія (надалі - ТОВ Біотехенергія )

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (надалі - ДПІ у Суворовському районі м. Одеси)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

ТОВ Біотехенергія звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 06.02.2015 року №0000162201.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено документальну позапланову перевірку ТОВ Біотехенергія з питань повноти нарахування податку на додану вартість та іншого законодавства за період з 24.02.2014 року по 30.11.2014 року, про що складено акт від 15.01.2015 року №45/15-54-22-01/39109285.

За наслідками здійсненої перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 303823,00 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси посилалась на непідтвердження реального характеру господарських операцій з реалізації ТОВ Біотехенергія товарно-матеріальних цінностей Товариству з обмеженою відповідальністю Спецтрейд Менеджмент , Товариству з обмеженою відповідальністю Протек ЮА , Товариству з обмеженою відповідальністю Рейнарз ЛТД , Товариству з обмеженою відповідальністю Спрінфудс-Торг , Товариству з обмеженою відповідальністю Арттревел 2012 , Товариству з обмеженою відповідальністю Голден Люкс , Товариству з обмеженою відповідальністю Догмат Плюс , Приватному підприємству ВКФ Авента , Товариству з обмеженою відповідальністю УЦП , Товариству з обмеженою відповідальністю КФ Авіон , Товариству з обмеженою відповідальністю Вейлер , Товариству з обмеженою відповідальністю ТД Агробуд .

На підставі цього висновку податковим органом зменшено задекларовані товариством податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 1615996,00 грн., сформовані в результаті відвантаження товарно-матеріальних цінностей зазначеним суб'єктам господарювання, розглядуваний товар визнаний таким, що реалізований невставленим особам, у зв'язку з чим позивачу збільшено податкові зобов'язання на 1615996,00 грн. При цьому, оскілки покупці перерахували на адресу ТОВ Біотехенергія грошові кошти за неотримані, відповідно до доводів ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, товари, податкові зобов'язання позивача додатково збільшено на 303823,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.02.2015 року №0000162201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 303824,00 грн. за основним платежем та 75956,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За правилами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, правоутворюючим фактом, з яким податкове законодавство пов'язує виникнення у платника права на формування даних податкового обліку, є реальне здійснення господарських операцій, у тому числі й з реалізації товарно-матеріальних цінностей.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені ТОВ Біотехенергія до матеріалів справи належним чином оформлені копії документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження можливої фіктивності позивача або його покупців.

На момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ Біотехенергія та ТОВ Спецтрейд Менеджмент , ТОВ Протек ЮА , ТОВ Рейнарз ЛТД , ТОВ Спрінфудс-Торг , ТОВ Арттревел 2012 , ТОВ Голден Люкс , ТОВ Догмат Плюс , ПП ВКФ Авента , ТОВ УЦП , ТОВ КФ Авіон , ТОВ Вейлер , ТОВ ТД Агробуд були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про доведеність позивачем реального характеру господарських операцій з реалізації ним товарів вказаним вище суб'єктам господарювання.

При цьому судові інстанції правильно відхилили посилання контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію (результати контрольних заходів щодо покупців ТОВ Біотехенергія ) як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-постачальника від дотримання його покупцями податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправним й скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

О.В. Вербицька