Ухвала

від 31.05.2017 по справі 826/1573/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2017 року м. Київ К/800/25181/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Єрьоміна А.В.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український професійний банк" Пантіної Любові Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Аудит", про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український професійний банк" Пантіної Любові Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яким, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ УПБ Пантіної Л.О. щодо визнання нікчемними правочинів, в тому числі договору карткового рахунку від 22.04.2013 року, картковий рахунок НОМЕР_1 (операції з внесення 28.05.2015 року грошових коштів на рахунок НОМЕР_1) та дії щодо визнання правочину, в частині зарахування коштів по договору карткового рахунку від 22.04.2013 року, картковий рахунок НОМЕР_1 в сумі 50000,00 грн.; визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ УПБ Пантіної Л.О. щодо повернення (сторнування проводок по зарахуванню) грошових коштів в сумі 50000,00 грн. з рахунку позивача НОМЕР_1 на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю Ріал Аудит ; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ УПБ Пантіну Л.О. повернути грошові кошти в сумі 50000,00 грн. з рахунку товариства з обмеженою відповідальністю Ріал Аудит на рахунок позивача; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ УПБ Пантіну Л.О надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду - ОСОБА_2 стосовно зміни розміру суми відшкодування, а саме збільшення на 50000,00 грн.; стягнути на користь позивача здійснені ним судові витрати.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2016 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Український професійний банк Пантіної Любові Олександрівни, оформлене протоколом № 21 від 17.08.2015 року в частині затвердження результатів перевірки, якою виявлено правочини (договори), що є нікчемними згідно із статтею 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а саме договору про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для співробітників підприємства від 22.04.2013 року №14218, укладеного між Публічним акціонерним товариством Український професійний банк та ОСОБА_2, карткового рахунку НОМЕР_1 та правочину в частині зарахування коштів по договору карткового рахунку від 22.04.2013 року в сумі 50 000,00 грн., та застосування наслідків нікчемності правочину (договору); зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Український професійний банк Пантіну Любов Олександрівну надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду - ОСОБА_2 стосовно зміни розміру суми відшкодування, а саме збільшення на 50000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2016 року скасовано. Провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд виходив з того, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, юрисдикція адміністративних судів не поширюється.

При цьому, суд послався на правову позицію Верховного суду України, викладену в постановах від 15.06.2016 року у справі № 21-286а16 та від 16.02.2016 року у справі № 826/2043/15.

З висновком суду апеляційної інстанції щодо закриття провадження у цій справі колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Нормами Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Тобто, нормами Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом регулюються відносини щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, які вирішуються у порядку, визначеному нормами ГПК України.

Згідно з частиною третьою статті 2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Колегія суддів звертає увагу, що у даній справі розглядаються спірні правовідносини у рамках норм Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є спеціальним, нормами якого регулюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України.

Системний аналіз викладених норм Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб дає суду підстави вважати, що в даному випадку ліквідаційна процедура, яка застосовується при ліквідації банку, в силу відмінного правового регулювання відрізняється від процедури, передбаченої нормами Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Зокрема, відповідно до статті 7 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом порядок ліквідації банкрута здійснюється шляхом застосування судових процедур банкрутства.

Тобто, необхідною умовою для застосування до спірних правовідносин у частині задоволення кредиторських вимог у рамках норм Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом є безпосередня наявність порушення справи про банкрутство у господарському суді.

В даному випадку, ліквідація банку здійснюється на підставі постанови Правління Національного банку України на підставі Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , якими не передбачено порушення справи про банкрутство у господарському суді, а тому, в даному випадку норми Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом до спірних правовідносин не застосовуються.

Крім того, за змістом статей 17, 34, 36, 54 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Дія Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом на банки не поширюється.

Рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

З огляду на викладене, оскільки Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, а уповноважена особа Фонду виконує від імені Фонду делеговані останнім повноваження щодо ліквідації банку та гарантування вкладів фізичних осіб, тому спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають вирішенню за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Таким чином, враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також з метою дотримання вимог статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відступу від правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 15.06.2016 року у справі № 21-286а16 та від 16.02.2016 року у справі № 826/2043/15 та вирішення даної справи саме у порядку адміністративного судочинства.

З огляду на наведене, суд касаційної інстанції вважає, що порушений у цій справі спір, належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, ухвала апеляційного адміністративного суду у даній справі підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, у зв'язку з чим касаційну скаргу належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 року у даній справі скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: