Постанова

від 29.05.2017 по справі 803/588/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2017 року Справа № 803/588/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засіданні Гринчук Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Житлово-комунального підприємства № 1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулася з адміністративним позовом до Житлово-комунального підприємства № 1 про стягнення податкового боргу в розмірі 116 149, 55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зборів, передбачених статтею 9 Податкового кодексу України, однак всупереч вимогам статті 36 ПК України не виконує свого обов'язку щодо своєчасності та повноти сплати податків та зборів в порядку і строки, визначені цим Кодексом, в зв'язку з чим у відповідача виник податковий борг. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до повного погашення податкового боргу відповідачем. У зв'язку із наведеним, позивач просить стягнути з відповідача кошти в розмірі 116 149, 55 грн. для погашення податкового боргу з рахунків у банку, що обслуговують платника податків.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте 23 травня 2017 року подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Від відповідача заперечень проти позову або заяви про визнання позову не надійшло, про причини неприбуття до суду відповідач не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не заявив.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною першою статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, при цьому представником позивача було заявлено письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на підставі наявних у ній доказів, тому суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглянути за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Житлово-комунального підприємства № 1 зареєстроване як юридична особа 19 травня 2014 року (а. с. 5-6).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачає, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Як вбачається з розрахунку податкового боргу та довідки про наявність боргу по платежах до бюджету, за відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 116 149, 55 грн., що виник в результаті несплати самостійно визначених грошових зобов'язань згідно податкових декларацій № 9245055978 від 19 грудня 2016 року, № 9266406613 від 18 січня 2017 року, № 9022316357 від 17 лютого 2017 року.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було надіслано податкову вимогу форми Ю від 14 вересня 2015 року № 770-23, проте вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу.

В подальшому відповідно до пунктів 95.1 - 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною першою статті 71 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 116 149, 55 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано заперечень, не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 2, 69-72, 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Житлово-комунального підприємства № 1 (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Нововолинська, будинок 8, ідентифікаційний код 32456769) у банках, обслуговуючих платника податків, в дохід Державного бюджету України кошти в розмірі 116 149 (сто шістнадцять тисяч сто сорок дев'ять) гривень 55 копійок гривень для погашення податкового боргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 02 червня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Дмитрук