Постанова

від 01.06.2017 по справі 821/365/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/365/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Собчук Є.В., представника позивача Князєвой Я.Є., представника відповідача Бондар І.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 20.05.2016 р. № 0001371405,

встановив:

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем проведено фактичну перевірку ТОВ "Промгаз" у господарській одиниці - АГЗС, м. Херсон, вул. Фонтанна, 7 за результатами якої складено акт. Перевіркою встановлено, що позивач не подавав до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій в кількості у 102 випадка неподання звітності. На підставі акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення.

Вказане рішення позивач вважає протиправним у зв'язку з тим, що порушення є триваючим, тому відповідачем протиправно застосовано до нього штрафні санкції за кожен день неподання електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

Вважає, що за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 7 статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування послуг , відповідний контролюючий орган може застосувати лише одну фінансову санкцію розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта господарювання, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків неподання до контролюючого органу копій розрахункових документів фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій.

Крім того зазначив, що у період з 29.10.2015 року по 01.04.2016 року діяв Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений Наказом Державної фіскальної служби України від 29.10.2016 року №829. Згідно вказаного Державного реєстру у рядку 122 була зареєстрована модель РРО МІНІ 500.01 АЗС, з версією внутрішнього програмного забезпечення, яка забезпечує передачу контрольно-звітної інформації до органів ДПС, тому підприємство використовувало даний РРО правомірно.

На підставі вказаного просить визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001371405 від 20.05.2016 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач надав до суду заперечення, які обґрунтовано тим, що відповідачем на підставі наказу ГУ ДФС у Херсонській області від 05.05.2016 №201 проведено фактичну перевірку позивача та складено акт фактичної перевірки від 12.05.2016 №127/21/22/14/32125321 висновками якого встановлено порушення ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , а саме, позивачем не забезпечено передачу до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті РРО або модемів, які до них приєднані, за що ст. 17 Закону №265 передбачено відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у сумі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Всього встановлено 102 випадки неподання. На підставі вказаного прийнято податкове повідомлення - рішення, яке відповідач вважає правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Представник відповідача заперечення підтримав.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного: на підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 05.05.2016 №201 керуючись ст.20, ст.75, пп.80.2,2, 80.2.3, 80.2.5, п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, відповідачем 11 травня 2016 проведено фактичну перевірку АГЗС ТОВ Промгаз за адресою: м. Херсон, вул. Фонтанна, 7 .

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 80.1 ст. 1 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.п. 80.2.5 п. 80.2 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі по тексту - Закон України № 265/95-ВР) (по тексту - в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС в Херсонській області складено акт (довідку) № 127/21/22/14/32125321 від 12 травня 2016 року. Згідно акта перевірки встановлено порушення позивачем п.7 ст. 3 Закону України №265/95-ВР, а саме: не забезпечено подання до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстратора розрахункових операцій, або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Позивач здійснював діяльність з використанням РРО "Міні 500.01.АЗС" без передачі до органів ДФС електронних копій розрахункових документів у період з 01.06.2016 р. по 08.05.2016 р.

Перевіркою встановлено, що зазначений РРО не передавав до органів ДФС необхідну інформацію в період з 01.01.2016 по 08.06.2016, а саме, 102 рази.

За результатами розгляду акту відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 20.05.2016 р. № 0001371405, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 17340 грн.

Відповідно до абз. 1,2 п. 7 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється органами доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (абз. 4 п. 7 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР).

Відповідно до акту перевірки, позивачем не подано необхідну інформацію 01.01.2016 по 08.05.2016 р., тобто, 102 рази.

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - в разі неподання до органів доходів і зборів звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку, в разі обов'язковості її подання.

Аналізуючи вказану норму суд приходить до висновку, що зазначена фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимоги закону постійно подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Так, не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодо подання до контролюючих органів розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, суб'єкт господарювання вчиняє продовжуване порушення.

Відповідно до статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Суд зазначає, що за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Проаналізувавши викладене, суд приходить до висновку, що за вчинення порушень, зазначених у пункті 7 статті 17 Закону України № 265/95-ВР, відповідний контролюючий орган може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта господарювання, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків неподання до контролюючого органу копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій.

Аналогічну позицію викладено Верховним Судом України у справах №21-89а13 від 16.04.2013 року, №21-155а13 від 04.06.2013 року, №21-442а13 від 17.12.2013 року.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку, що за вчинення вищезазначеного порушення до позивача необхідно застосовувати штраф у розмірі 170 грн., а тому нарахування останньому штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 17340 грн. є неправомірним, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення у цій частині підлягає скасуванню.

Щодо посилання позивача, що ним використовувався РРО правомірно, оскільки він зареєстрований в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій, у рядку 122 якого була зареєстрована модель РРО МІНІ 500.01 АЗС, з версією внутрішнього програмного забезпечення, яка забезпечує передачу контрольно-звітної інформації до органів ДПС, суд зазначає, що відповідно до п. 3.1.2 Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 №1057, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.10.2012 за №1743/22055, РРО з модемом повинен забезпечувати накопичення контрольно-звiтної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв'язку із сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв'язку; індикацію справного та несправного стану модема та каналу передачі інформації.

Відповідно до п. п. 26, 39 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, оператори. провайдери зобов'язані усунути пошкодження телекомунікаційної мережі та відновити доступ до послуг в строки, визначені Адміністрацією Держспецзв'язку.

Відповідно до наказу адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 28.12.2012 N 803 "Про затвердження Показників якості послуг із передачі даних, доступу до Інтернету та їх рівнів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.01.2013 за №135/22667, нормативний час усунення пошкодження телекомунікаційної мережі та відновлення доступу до послуг з встановленими значеннями показників якості - не більше як одна доба.

Пунктом 9.2 розділу ІX Порядку передбачено, що передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби, затвердженими наказом. Мінфіну України від 08.10.12 №1057, інформаційний еквайєр надсилає РРО підтвердження про отримання та успішне зберігання набору даних; РРО приймає підтвердження та зберігає його у носії КСЕФ: у разі невдалого виконання операції (порушення цілісності набору даних під час передачі, неможливість зберігання інформації у базі даних тощо) інформаційний еквайєр повертає до РРО код помилки. Залежно від коду помилки РРО повторює спробу передачі негайно або через визначений час згідно з регламентом передачі даних. РРО забезпечує індикацію стану процесу передачі. Якщо в певний момент передача неможлива внаслідок завантаженості каналу, система вибере для цього інший час.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у позивача виникає обов'язок передачі до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів того, що ним отримано підтвердження про успішне отримання пакету даних.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Промгаз до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.05.2016 р. № 0001371405 підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 94 КАС України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12,17,18, 19,128, ч. 1 ст. 158, 159, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.05.2016 р. № 0001371405 Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 17170 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз" (код ЄДРПОУ 32125321) судові витрати в сумі 1584 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 50 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 червня 2017 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 9.2.1