Ухвала

від 01.06.2017 по справі 821/52/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/52/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря -Худика С.А.

за участю представника апелянта -Насєку М.В.

за участю представника позивача -Андрєєва Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року по справі за позовом Приватного підприємства Орігінал - Авто до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Оригінал Авто" ( позивач) звернулось з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі по тексту - ГУ ДФС в Херсонській області або відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 грудня 2016 року №0002131422, яким позивачу збільшено суму податку на прибуток приватних підприємств на суму 129 695 грн. та штрафні санкції на суму 32 423,75 грн.; № 0002141422, яким позивачу збільшено суму податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 20 814 грн. та штрафні санкції на суму 5 203,50 грн.; № 0002151422, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 117 920 грн.

На думку позивача, обґрунтування в акті перевірки є надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Зазначив, що між позивачем та TOB "Комель.ЮА" укладено два договори № ВМ-0190 та № ВТ-00036 про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив), та надання послуг із збирання та утилізації використуваних пакувальних матеріалів, взаємовідносини позивача з контрагентом охоплюються періодом, що передував анулюванню ліцензії та анулюванням реєстрації платника ПДВ цього контрагенту.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року - позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 22 грудня 2016 року №0002131422, яким позивачу збільшено суму податку на прибуток приватних підприємств на суму 129 695 грн. та штрафні санкції на суму 32 423,75 грн.; № 0002141422, яким позивачу збільшено суму податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 20 814 грн. та штрафні санкції на суму 5 203,50 грн.; № 0002151422, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 117 920 грн.

Стягнуто на користь Приватного підприємства "Оригінал Авто" (код ЄДРПОУ 31848927) судові витрати в сумі 4598 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 50 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В апеляційній скарзі, Головне управління ДФС в Херсонській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду від 08 лютого 2017 року - скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У період з 08 по 24 листопада 2016 року Головним управлінням ДФС у Херсонській області проведено планову виїзну документальну перевірку приватного підприємства "Оригінал Авто" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 30.09.2013 р.

За результатами якої складено акт від 01.12.2016 № 141/21-22-14/31848927.

З даного акта вбачається, що перевіркою встановлено порушення п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, п. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 150 624 грн. по періодам: за 2013 рік на суму 91 870 грн.; за 2014 рік на суму 37 825 грн.; за 2015 рік на суму 20 929 грн.; порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ПП "Оригінал Авто" занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за (ряд. 25) на загальну суму 20 814, в т. ч. за: січень 2014 року на суму 6 433 грн.; березень 2014 року на суму 14381 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) на загальну суму 117 920 грн., в т. ч. за грудень 2013 року на суму 117 920 грн.

До таких висновків перевіряючи особи дійшли в результаті дослідження податкової звітності та документів по взаємовідносинам позивача, зокрема з ТОВ "Комель.ЮА".

Відповідач вважає, що позивачем протиправно сформовано спірні суми податкового обліку на підставі укладення нікчемних правочинів з контрагентом ТОВ "Комель.ЮА", що обґрунтовано висновками про неможливість здійснення вказаними контрагентами господарської діяльності у зв'язку з тим, що TOB "Комель.ЮА" відсутнє за місцезнаходженням з 24.10.2014 року; за податковими розрахунками 1-ДФ у TOB "Комель.ЮА" працювало мало осіб (2-3); TOB "Комель.ЮА" у 2013 році визначена невелика амортизація (592 грн.); наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.04.2014р. № 121 анульовано ліцензію TOB "Комель.ЮА" із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та із збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини; свідоцтво платника податків TOB "Комель.ЮА" анульоване 02.07.2014р.

На підставі вищенаведеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0002131422 від 22.12.2016 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 162 118,75 грн.;

- № 0002141422 від 22.12.2016 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 26 017, 50 грн.;

- № 0002151422 від 22.12.2016 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додатку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 117 920,00 грн.;

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України .

Підпунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом встановлено, що 26 червня 2013 року між позивачем та TOB "Комель.ЮА" укладено договір № ВМ-0190 про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив). Відповідно до п. 2.3. вказаного договору замовник зобов'язаний здійснювати передоплату за надання відповідних послуг TOB "Комель.ЮА".

Згідно п. 2.4. договору № ВМ-0190, замовник надає виконавцю заявки на переробку мастил (олій).

Судом встановлено, що в 2013 року ПП "Оригінал Авто" подано виконавцю 42 заявки, протягом 2014 року подано 6 заявок.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що виконавець зобов'язується у письмовому вигляді звітувати перед замовником про виконання цього договору шляхом підготовки, підписання зі своєї сторони та направлення виконавцю акта про надані послуги до кожної заявки замовника.

Так, на виконання вказаного договору, TOB "Комель.ЮА" надано 9 актів здачі-прийнятті робіт (надання послуг). Вказані документи зазначені в акті перевірки (арк. 6 акту від 01.12.2016 р. № 141/21-22-14/131848927), зауважень до вказаних актів перевіряючими не вказано.

26 червня 2013 року між позивачем та TOB "Комель.ЮА" укладений договір №ВТ-00036 про надання послуг із збирання та утилізації використаних пакувальних матеріалів і тари від 26.06.2013р., терміном дії до 31 грудня 2013 року. 02 січня 2014 року між ПП "Оригінал Авто" та ТОВ "Комель.ЮА" укладено договір № ВТ-0068 про надання послуг із збирання та переробки використаних пакувальних матеріалів і тари. За зазначеними договорами TOB "Комель.ЮА" здійснював утилізацію тари.

Виконання даних договорів підтверджується наданими суду доказами, а саме: актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) №00000062 від 30.09.2013 р., №0000049 від 30.09.2013 р., №00000079 від 31.10.2013 р., №00000131 від 30.12.2013 р., №00000160 від 30.12.2013 р., №00000006 від 31.01.2014 р., №00000013 від 28.02.2014 р., №00000042 від 19.03.2014 р., №00000041 від 19.03.2014 р.; заявкою - розрахунком на виконання робіт по утилізації мастил (олив) від 02.07.2013 р., 02.07.2013 р., 02.07.2013 р., 02.07.2013 р., 02.07.2013 р., 03.07.2013 р., 09.07.2013 р., 13.07.2013 р., 20.07.2013 р., 28.07.2013 р., 28.07.2013 р., 30.07.2013 р., 03.08.2013 р., 03.08.2013 р., 11.08.2013 р., 11.08.2013 р., 11.08.2013 р., 18.08.2013 р., 26.08.2013 р., 29.08.2013 р., 01.09.2013 р., 08.09.2013 р., 08.09.2013 р., 15.09.2013 р., 19.09.2013 р., 22.09.2013 р., 01.10.2013 р., 03.10.2013 р., 07.10.2013 р., 13.10.2013 р., 20.10.2013р., 24.10.2013р., від 24.10.2013р., 28.10.2013 р., 11.11.2013 р., 12.11.2013 р., 21.11.2013 р., 25.11.2013 р., 27.11.2013 р., 29.11.2013 р., 23.12.2013 р., 29.11.2013 р., 27.12.2013 р., 27.01.2014 р., 08.01.2014 р., 02.02.2014 р., 02.02.2014 р., 05.02.2014 р., 23.02.2014 р. та платіжними дорученнями про сплату вказаних заявок - розрахунків на виконання робіт по утилізації мастил (олив).

По справі встановлено, що основним видом діяльності за КВЕД і позивача і його контрагентів, у відповідності з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, є :технічне обслуговування та ремонт автомобілів, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, роздрібна торгівля пальним і т. п.

Тобто, суд встановив, що укладені договори позивача з його контрагентом повністю узгоджуються, є логічними та відповідають тим видам діяльності, якими займається підприємство позивача.

Суд також встановив, що за виконані роботи та надані послуги позивач зі своїми контрагентами розрахувався, тобто сторони договорів зазнали змін майнового стану.

Такі обставини, як відсутність у контрагента трудових ресурсів, мінімальна кількість працівників, відсутність у власності основних засобів, майна також не можуть спростовувати фактичне виконання спірних операцій. Податковим органом не наведено, які саме ресурси необхідні постачальнику для поставки спірних послуг, а також не доведено зв'язку цього факту з неможливістю виконати розглядувані послуги із залученням інших фізичних осіб та орендованого майна за цивільно-правовими договорами.

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

Колегія суддів також зазначає, що договори, укладені між позивачем та його контрагентом в судовому порядку не оспорювалися, недійсними (фіктивними) не визнавалися, їх зміст не суперечить вимогам чинного законодавства.

Щодо посилання на анулювання ліцензії із здійснення операцій у сфері поводження х небезпечними відходами та зі збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини, суд вірно зазначив, що ст. 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов. Анулювання ліцензії - позбавлення ліцензіата органом ліцензування права на провадження певного виду господарської діяльності.

Так, ліцензія діє на протязі строку, визначеного у ліцензії або до моменту анулювання ліцензії. Відповідно до акту перевірки, ліцензію анульовано ТОВ "Комель.ЮА" наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.04.2014р. № 121. При цьому, господарській операції з позивачем проводилися до лютого 2014 року, тобто, до її анулювання.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо надання (придбання) послуг з виконання робіт з організації збирання, видалення , знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) та надання послуг та утилізації використаних пакувальних матеріалів та тари.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

В пункті 198.3 статті 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від знаходження їх за юридичною адресою, фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагента не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем і ТОВ Комель ЮА , останній був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень, а тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року по справі за позовом Приватного підприємства Орігінал - Авто до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий :

Судді: