Рішення

від 31.05.2017 по справі 910/4241/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2017Справа №910/4241/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛІФТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ПОБУТУ"

про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 59 510,73 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Горгоцький І.О. - за довіреністю № 4 від 16.03.2017 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛІФТ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ПОБУТУ" про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 59 510,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору № 15/15 надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 30.12.2014 року в частині в частині своєчасної плати за отримані послуги з організації та виконання технічного обслуговування ліфтів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаному розмірі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2017 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №910/4241/17 та призначено її розгляд на 19.04.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2017 року розгляд справи відкладався на 16.05.2017 року.

В судовому засіданні з 16.05.2017 року по 31.05.2017 року на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва.

Уповноважений представник позивача з'явився в судові засідання 19.04.2017 року, 16.05.2017 року та 31.05.2017 року.

Уповноважений представник відповідача з'явився в судове засідання 16.05.2017 року, в судові засідання 19.04.2017 року та 31.05.2017 року - не з'явився.

Про день та час розгляду справи 31.05.2017 року відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою представника ТОВ Світ Побуту б/н від 16.05.2017 року .

Про поважні причини неявки представника відповідача в судове засідання 31.05.2017 року суд не повідомлено.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова №18) за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.9.2 Постанови № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні 19.04.2017 року представником позивача подано письмові пояснення № 5 від 11.04.2017 року, які судом долучено до матеріалів справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних у матеріалах справи, на час проведення судового засідання 12.04.2017 року позивачем суду не надано.

Від відповідача заяв та клопотань процесуального характеру на час проведення судового засідання 31.05.2017 року до суду не надходило.

Окрім того, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Провадження у справі порушено ухвалою від 20.03.2017 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

З огляду на вищевикладене, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.05.2017 року та 31.05.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.05.2017 року надав пояснення щодо суті спору.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 31.05.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 30 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Техноліфт (позивач у справі, виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Побуту" (відповідач у справі, замовник за договором) укладено Договір № 15/15 надання послуг з технічного обслуговування ліфтів (далі по тексту - Договір), за умовами п.1.1 якого замовник доручає та оплачує, а виконавець зобов'язується надати послуги з організації та виконання технічного обслуговування 16 ліфтів, за адресою: м. Київ, вул. Тимошенка, 13А, згідно Додатка № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Так, Додатком 1 до Договору сторонами узгоджена відомість об'єктів та обсягів робіт з технічного обслуговування ліфтів, якою визначено адреси ліфтів (об'єктів) в кількості 16 штук та вартість технічного обслуговування за 1 місяць, яка становить 14640,79 грн. з ПДВ.

Згідно п.1.2 Договору під технічним обслуговуванням ліфтів (підйомників) на умовах даного Договору розуміється проведення робіт з метою надійного функціонування ліфтів. Перелік робіт з технічного обслуговування ліфтів наведено у Наказах ДК ЖКХ від 10.08.2004р. № 150 та від 12.11.2004р. № 198 пп. 1.1.17.9.1-1.1.17.9.9 (далі - Перелік).

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Як зазначено в п.4.2 Договору ціни за технічне обслуговування і ремонт ліфтів розробляються виконавцем і узгоджуються з замовником (КД 36.1-001-2000).

Відповідно до п.2.1 Договору щомісячна вартість послуг згідно з договором визначена узгодженням сторін на день його укладання з урахуванням ПДВ і складає: технічне обслуговування - 12200,66 грн.; ПДВ-20% - 2440,13 грн.; разом з ПДВ - 14640,79 грн. (Чотирнадцять тисяч шістсот сорок грн. 79 коп.). Послуги з ремонту ліфтів оплачуються Замовником окремо згідно кошторису.

Умовами п.п.3.1.1 п. 3.1 Договору передбачений обов'язок виконавця забезпечити безперебійну та безпечну роботу ліфтів і підтримання їх в належному технічному стані відповідно до Положення Про систему технічного обслуговування і ремонту ліфтів в Україні КД 36.1-001-2000, якому кореспондує визначений п.п. 3.2.16 п. 3.2 Договору обов'язок замовника здійснювати в повному обсязі оплату виконаних робіт у зазначений в п. 4.5 термін.

В розділі 4 Договору сторони передбачили умови та порядок розрахунків.

Як визначено в п.п.4.1 розділу 5 Договору, розрахунки за надані послуги проводяться щомісяця, на підставі рахунку - фактури та акту виконаних робіт (послуг), що надаються виконавцем.

Так, в п.п. 4.3, 4.4 Договору сторони домовились, що щомісяця до 31 числа виконавець дає замовнику рахунок-фактуру та акт із зазначенням їх вартості. Замовник підписує Акт, засвідчує підпис печаткою та протягом 3 робочих днів з моменту його отримання повертає один примірник Акта виконавцю, або в цей же термін надає виконавцю вмотивовану відмову в його підписанні у письмовому вигляді.

Відповідно до п. 4.5 Договору розрахунки за даним Договором здійснюються замовником самостійно та оплачуються надані послуги у наступному порядку:

шляхом отримання платежів з розподільчого рахунку Комунального підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центи , що відкритий в ПАТ КБ Хрещатик , за результатами обробки та розщеплення платежів населення за житлово-комунальні послуги відповідно до умов договору, укладеного між Замовником та КП Головний інформаційно-обчислювальний центр (Договір №3054 про надання послуг від 27 серпня 2013 року) (п.4.5.1);

шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок виконавця на підставі Акту, що оформлений належним чином, не пізніше 5-го числа наступного місяця (п. 4.5.2);

кошти, що надходять на поточний рахунок виконавця відповідно до п. 4.5.1. та п.4.5.2. даного Договору, і зараховуються як погашення існуючої заборгованості за послуги, надані у попередні та поточний періоди (п.4.5.3).

Докази того, що сторони узгодили інший строк оплати наданих за Договором телекомунікаційних послуг, ніж передбачено у вказаному розділі 4 Договору, в матеріалах справи відсутні.

В п. п. 8.1 Договору сторони домовились, що цей договір діє з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2017 року, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Судом встановлено за матеріалами справи, що на виконання умов Договору позивачем в період серпень - грудень 2016 року було надано відповідачу послуги з технічного обслуговування ліфтів (16 штук) та ремонту на загальну суму 60 555,16 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками замовника та виконавця актами виконання робіт/послуг, а саме: № 524 від 31.08.2016 року на суму 14640,79 грн., № 592 від 30.09.2016 року на суму 14640,79 грн., № 661/1 від 31.10.2016 року на суму 1992,00 грн., № 734 від 30.11.2016 року на суму 14640,79 грн., № 809 від 30.12.2016 року на суму 14640,79 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

При цьому, як вбачається із наданих позивачем актів та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні, будь-які заперечення щодо повного та належного надання послуг у замовника відсутні.

Доказів пред'явлення відповідачем заперечень щодо якості та обсягів наданих послуг та відмови відповідача від приймання наданих позивачем послуг та підписання актів, а також претензій або заперечень щодо повного та належного виконання позивачем умов Договору до суду не надходило.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов'язання з надання послуг з технічного обслуговування ліфтів у відповідності до умов Договору та в обсягах, зазначених в актах виконання робіт/ послуг, а відповідачем, у свою чергу, прийнято надані послуги у вказаних обсягах без будь - яких зауважень.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, за висновками суду, підписання без зауважень виконавцем (позивачем) та замовником (відповідачем) актів виконання робіт (надання послуг), які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, зокрема, як факт виконання позивачем зобов'язання з надання послуг відповідачеві, так і факт виникнення у останнього зобов'язання з його оплати, та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за надані позивачем телекомунікаційні послуги.

Окрім того, між позивачем та відповідачем було підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період 2016 р., згідно якого з урахуванням здійснених відповідачем оплат та наданих в попередній період послуг заборгованість відповідача станом на 31.12.2016 року становить 79 556,89 грн.

Проте, за твердженням позивача, відповідач своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг у строки та порядку, визначені умовами Договору, належним чином не виконав, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором в розмірі 79556,89 грн., за наявності якої та з метою досудового врегулювання спору позивачем було надіслано на адресу ТОВ Світ Побуту претензію № 1 від 29.12.2016 року з вимогою щодо сплати заборгованості, що підтверджується наданими позивачем копіями фіскального чеку № 3860 від 30.12.2016 року та опису вкладення в цінний лист від 30.12.2016 року.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, докази сплати заборгованості за надані послуги в матеріалах справи відсутні.

При цьому згідно позову позивача, станом на 06.03.2017 року замовником не здійснена оплата наданих позивачем як виконавцем за Договором послуг на загальну суму 59510,73 грн.

Таким чином, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг з технічного обслуговування ліфтів відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 59510,73 грн., яку позивач просив стягнути в поданій суду позовній заяві.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд зазначає, що спір у даній справі стосується порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині своєчасної оплати наданих позивачем та спожитих відповідачем послуг з технічного обслуговування та ремонту ліфтів.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зокрема, строк оплати послуг передбачений умовами розділу 4 Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши замовнику (відповідачу) послуги з технічного обслуговування та ремонту ліфтів згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору в обумовлений строк не оплатив надані послуги та має перед позивачем заборгованість з оплати останніх в сумі 59510,73 грн.

Згідно частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В свою чергу Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору № 15/15 надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 30.12.2014 року та/або його окремих положень суду не надано.

Зважаючи на встановлені обставини справи та приписи вищевикладених правових норм, а також оскільки на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 59510,73 грн. основного боргу позивачем нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Побуту" (04213, м. Київ, вул. Північна, 46, офіс 1, код ЄДРПОУ 32593540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техноліфт (03028, м. Київ, вул. Малокитаївська, 66а, кв. 1, код ЄДРПОУ 32821822) 59 510 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот десять) грн. 73 коп. та 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М.Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 02.06.2017 року.