Рішення

від 15.05.2017 по справі 911/756/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2017 р. Справа № 911/756/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Громадської організації Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран та Київської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок

до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області

про визнання права власності

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача1: ОСОБА_1 (протокол № 3 від 10.03.2017 р.), ОСОБА_2 (довіреність б/н від 12.03.2017 р.);

від позивача2: ОСОБА_3 (посвідчення № 90 від 01.08.2013 р.);

від відповідача: ОСОБА_4 (доручення № 02-10/93 від 12.01.2017 р.).

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Громадської організації Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран (позивач1) та Київської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок (позивач2) до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області (відповідач) про визнання права власності.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.03.2017 року порушено провадження у справі № 911/756/17 та призначено справу до розгляду на 10.04.2017 року.

07.04.2017 року від відповідача надійшов відзив на позов, яким останній проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також, відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.

В судовому засіданні 10.04.2017 року розгляд справи відкладався до 24.04.2017 року.

21.04.2017 року відповідачем надано пояснення у справі. В судовому засіданні 24.04.2017 року позивачами надано пояснення у справі. У зв'язку з чим, в судовому засіданні 24.04.2017 року оголошувалась перерва до 15.05.2017 року.

В судовому засіданні 15.05.2017 року позивачі позовні вимоги підтримали, відповідач проти позову заперечував.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, позивачі стверджують, що 06.04.2015 року з листа Виконавчого комітету Боярської міської ради №02-10/585 позивачам стало відомо, що Виконавчий комітет Боярської міської ради 03.06.2008 року своїм рішенням №80/2 встановив належність та право комунальної власності на об'єкт нерухомого майна (клуб Ветеран ) за адресою: м. Боярка, вул. Вокзальна, 93, без законних на те підстав та без офіційного повідомлення про свої наміри представників позивача1 (ГО Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран ) та позивача2 (Київська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок) та запрошення їх на засідання виконавчого комітету.

Позивач1 (ГО Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран ) та позивач2 (Київська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок) вважають, що державну реєстрацію права комунальної власності на приміщення за адресою: м. Боярка, вул. Вокзальна, 93 за територіальною громадою м.Боярка було проведено Боярською міською радою Києво-Святошинського району Київської області (свідоцтво про право власності, серія та номер: СТА №582582, видане 12.12.2014 року) незаконно, без врахування тих фактів, що ГО Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран та Київська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок фактично спільно побудували спірний будинок за кошти членів цих організацій в період з 1964 року по 1968 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили та надали відповідні докази, що на початку 1964 року дві громадські організації м. Боярка - Київська обласна рада Українського товариства мисливців і рибалок та Каса взаємодопомоги пенсіонерів м. Боярки (правонаступником якої є ГО Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран ) вирішили побудувати будинок для потреб членів цих організацій за спільні кошти організацій. Розпорядженням Виконавчого комітету Київської обласної (промислової) ради депутатів трудящих №132 від 14.07.1964 року наведеним громадським організаціям було надано дозвіл на спільне будівництво в м.Боярка двоквартирного будинку.

Для спільного будівництва будинку рішенням Виконавчого комітету Боярської міської ради депутатів трудящих №16 від 30.07.1964 року було відведено в безстрокове користування земельну ділянку площею 850 кв.м в м.Боярка по вул.Вокзальна №б/н Районній раді Українського товариства Мисливців та Рибалок спільно з Касою взаємодопомоги пенсіонерів м. Боярки, про що зазначено в Акті від 13.08.1964 року Київського виробничого технічного бюро.

31.08.1964 року в м. Боярка між Районним Українським товариством мисливців та рибалок та Касою взаємодопомоги пенсіонерів м. Боярка було укладено Договір про спільне будівництво будинку для службових цілей в м.Боярка на відведеній Боярською міськрадою земельній ділянці.

Згідно з п.п. 3, 4 наведеного Договору сторони договору вирішили, що внутрішнє планування будинку повинно складатися із 4-х робочих кімнат та однієї зали, а по завершенню будівництва одна третина всього будинку тобто одна кімната та частина залу повинна належати Касі взаємодопомоги пенсіонерів м. Боярка, а дві третини будинку, тобто три кімнати та частина залу буде належати Районній раді Українського товариства мисливців та рибалок, витрати з будівництва будинку, а також оформлення технічної документації з будівництва та витрати з його експлуатації по завершенню будівництва забезпечують сторони - Районна рада Українського товариства мисливців та рибалок - дві третини та Каса взаємодопомоги пенсіонерів м. Боярка - одна третина.

В 1964 році на будівництво будинку по вул.Вокзальна в м. Боярка Районною радою Українського товариства мисливців та рибалок та Касою взаємодопомоги пенсіонерів в м. Боярка, було оформлено Будівельний паспорт, що містив усі необхідні документи відповідно до чинного на той час законодавства, зокрема: будівельна картка, виписка з Рішення про виділення під будівництво земельної ділянки площею 850 кв.м від 30.07.1964 року, Акт обстеження земельної ділянки, технічне завдання, архітектурно-планувальне завдання, Акт технічного бюро від 13.08.1964 року про відведення в натурі земельної ділянки площею 850 кв.м, дозвіл на будівництво від Головного санітарного лікаря від 14.08.1964 року, дозвіл Пожежної команди від 17.08.1964 року, технічні умови Києво-Святошинської комунальної електромережі віт 20.08.1964 року, висновок Київського експлуатаційно-технічного вузла щодо телефонізації від 24.08.1964 року, вимога Боярського комбінату комунальних підприємств щодо вивозу будівельного сміття, довідка про місця отримання місцевих будівельних матеріалів за серпень 1964 року.

Згідно з договором про безстрокове використання земельної ділянки для будівництва службового приміщення будинку на право громадської власності з кількістю кімнат від однієї до п'яти включно від 10.06.1965 року Виконкомом Боярської міської Ради депутатів трудящих було надано Районному УТМР спільно з Касою взаємодопомоги пенсіонерів м. Боярка в безстрокове використання земельну ділянку площею 850 кв.м за адресою: м. Боярка. вул. Вокзальна та зазначено, що забудовник Районний УТМР спільно з Касою взаємодопомоги пенсіонерів м. Боярка на відведеній в безстрокове використання земельній ділянці площею 850 кв.м за адресою: м. Боярка, вул. Вокзальна зобов'язується побудувати службовий одноповерховий бутинок і розпочати будівництво не пізніше одного року з моменту укладення цього договору.

На початку 1968 року будівництво будинку було завершено, про що 26.02.1968 року комісією було складено Акт про те, що Радою Українського товариства мисливців і рибалок та Касою взаємодопомоги пенсіонерів м. Боярки на рівних правах було збудовано будинок в м.Боярка по вул. Вокзальна №б/н (пізніше присвоєно номер 93) та витрачено на будівництво будинку та придбання цегли 18 768,21 крб.

12.03.1968 року між Касою взаємодопомоги пенсіонерів м. Боярка та Українським товариством мисливців та рибалок з однієї сторони та Обласним ремонтно-будівельним управлінням Київського обласного сільського відділу комунального господарства з іншої сторони було укладено договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт, а саме обкладення цеглою службового приміщення будинку пенсіонерів за адресою: м. Боярка, вул. Вокзальна згідно з дефектним актом та вартістю робіт в сумі 1000 руб.

12.04.1968 року керуючись рівними правами сторін на будинок та рівними зобов'язаннями по обслуговуванню будинку по вул. Вокзальна, № б/н (пізніше № 93) в м. Боярка, між Касою взаємодопомоги пенсіонерів м. Боярки та УТРМ було укладено договір про спільну експлуатацію будинку КВП та УТРМ, яким було визначено правила користування спільними приміщеннями - залом та верандою, погоджено виконання ремонтних робіт, охорони будинку, зберігання меблів та обладнання, оплата за опалення будинку в рівних частинах, прибирання будинку, оплата за електроенергію згідно з показниками лічильників.

В 1968 році було підписано Акти прийому виконаних робіт по об'єкту Будинок УТМР та Каси взаємодопомоги, замовник робіт: УТРМ та Каса взаємодопомоги, підрядник: Рембуддільниця від 12.03.1968 року (підводка бутового фундаменту, гідроізоляція, облаштування ганку, облаштування даху) на суму 1109 крб.; за квітень 1968 року (облаштування стін цеглою, облаштування ганку) на суму 499 крб.; за червень 1968 року (обкладення стін цеглою, облаштування сходів металевим кутом, облаштування майданчика для вугілля) на суму 228 крб.

Таким чином, враховуючи суми зазначені в наявних Актах прийому виконаних робіт обидві громадські організації на будівництво та облаштування будинку по вул. Вокзальна в м. Боярка спільно витратили всього 21 604,21 крб.

В 1969 році згідно з рішенням виконкому Міської ради депутатів трудящих від 06.10.1965 року про наведення належного порядку та санітарного стану в місті організації Каса взаємодопомоги пенсіонерів м. Боярка та Українське товариство мисливців та рибалок були поінформовані, що новозбудованому будинку за адресою Вокзальна було присвоєно номер 93, їх було зобов'язано виготовити номер та вивісити на фасадній стороні будинку.

31.12.1975 року було підписано Акт комісії, яка обстежила новостворену котельню при будинку Каси взаємодопомоги пенсіонерам м. Боярка та Українського товариства мисливців та рибалок та зазначила, що приміщення повністю відповідає санітарним нормам та проектно-кошторисній документації, будівельні роботи повністю завершені, система опалення після реконструкції котельні працює добре.

У зв'язку із тим, що ГО Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран є правонаступником Каси взаємодопомоги пенсіонерів м. Боярки, в 1997 році Голова клубу Ветеран звернувся до Київського бюро технічної інвентаризації з проханням провести реєстрацію, або перереєстрацію належної клубу частини приміщення за адресою: м. Боярка, вул. Вокзальна, 93, яке раніше було зареєстровано на Касу взаємодопомоги пенсіонерів м. Боярка.

Відповідно до частини 5 Статуту ГО Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран , зареєстрованого Боярським міськвиконкомом згідно з рішенням №366/1 від 04.11.1996 року та взятого до відома із змінами та доповненнями №27/1 від 20.02.2007 року головою Боярського міськвиконкому ОСОБА_5, Клуб Ветеран на правах приватної власності володіє південною частиною приміщення (три кімнати) і сумісно із районним управлінням товариства мисливців та рибалок залом і верандою за адресою м. Боярка, вул. Вокзальна, 93. Приміщення збудоване силами і за кошти КВП ветеранів м. Боярки і Районним УТМР. Клуб Ветеран здійснює право володіння, користування та розпорядження цим майном, власність організації охороняється законом. Кошти і майно Клубу Ветеран є неподільними, знаходяться у сумісній приватній власності.

З метою подальшого оформлення права власності на спільно збудований будинок громадські організації ГО Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран та Районний УТМР 17.08.2010 року отримали Технічний паспорт на нежитлове приміщення за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Вокзальна, 93, виготовлений КП Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області згідно з інвентаризаційною справою №6877, згідно з яким загальна площа приміщення 190 кв.м, приміщенням спільно володіють власники: Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран площею 53,4 кв.м, а саме приміщення: №2 медпункт - 8,5 кв.м; №3 медпункт -11,8 кв. м; №4 кабінет - 19,2 кв.м; №5 кабінет - 13,8 кв.м та К-Святошинське районне Українське товариство Мисливців та Рибалок площею 51,5 кв.м, а саме приміщення: №8 кабінет - 13,3 кв.м; №9 кабінет - 18,5 кв.м; №10 комора - 11,2 кв.м; №11 кухня - 8,5 кв.м та визначено приміщення загального користування площею 85,1 кв.м, а саме приміщення: №1 коридор - 9,2 кв.м; №6 актовий зал - 68,4; №7 котельня - 7,5 кв.м.

Однак, позивачі зазначають, що не дивлячись на наведені обставини щодо набуття позивачами у власність відповідної будівлі у зв'язку з її створенням, Виконавчим комітетом Боярської міської ради було прийнято №80/2 від 03.06.2008 року Про встановлення належності та оформлення права комунальної власності на об'єкт нерухомого майна (клуб Ветеран ) за адресою: м. Боярка, вул. Вокзальна, 93 .

Зазначеним рішенням Виконавчий комітет Боярської міської ради встановив належність та право комунальної власнсті на нежитлову будівлю клбу Ветеран за територіальною громадою м. Боярка в особі Боярської міської ради.

Відповідне рішення прийнято на засіданні Виконавчого комітету Боярської міської ради, оформленому протоколом засідання №10 від 03.06.2008 року з додатками.

В подальшому, на підставі наведеного рішення відповідачем - Боярською міською радою отримано ОСОБА_6 про право власності на нерухоме майно, серія та номер СТА №582582, видане 12.12.2014 року.

Також, позивачі зазначають, що 12.12.2014 року Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області в порушення права власності позивачів здійснила державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Вокзальна, 93.

Позивачі також зверталися до Прокуратури Києво-Святошинського р-ну та Головного Управління МВС України в Київській області щодо перевірки законності дій службових осіб Боярської міської ради щодо встановлення належності та права комунальної власності на об'єкт нерухомого майна (клуб Ветеран за адресою: м. Боярка, вул. Вокзальна, 93), на що отримали відповідь, що в даній ситуації мають місце цивільно-правові відносини, які підлягають вирішенню в судовому порядку.

Позивачі звертались до Києво-Святошинського районного суду Київської області з адміністративним позовом, який ухвалою від 24.02.2016 року визначив, що даний спір стосується права власності на майно і підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.04.2016 року у цивільній справі було визначено, що спір підвідомчий господарському суду.

У зв'язку з чим, позивачі звернулись до Господарського сбуду Київської області за територіальною підсудністю з позовом про визнання права власності за позивачем1 (Громадська організація Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран ) на частину нежитлового приміщення площею 53,4 кв. м (а саме приміщення: №2 медпункт - 8,5 кв.м; №3 медпункт -11,8 кв. м; №4 кабінет - 19,2 кв.м: №5 кабінет - 13,8 кв.м), що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Вокзальна, 93 та право власності за позивачем2 (Київська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 7/9, код за ЄДРПОУ 03928346) на частину нежитлового приміщення площею 51,5 кв. м (а саме приміщення: №8 кабінет - 13,3 кв.м; №9 кабінет - 18,5 кв.м; №10 комора - 11,2 кв.м; №11 кухня - 8,5 кв.м). що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Вокзальна, 93.

Відповідач в ході розгляду справи проти позову заперечував, однак обґрунтованих обставин щодо заперечень по суті позовних вимог не надав. Зокрема, не надав доказів створення ним спірного майна чи інших визначених законом підстав для прийняття будівлі Клубу Ветеран до комунальної власності.

Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку давності. Зокрема, зазначив, що відповідно до Протоколу засідання виконавчого комітету Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області № 10 від 03.06.2008 року було прийняте рішення № 80/2 Про встановлення належності та оформлення права комунальної власності на об'єкт нерухомого майна (клуб Ветеран ) за адресою: м.Боярка, вул. Вокзальна, 93.

На засіданні був присутнім гр. ОСОБА_7, який на той час був головою ГО Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран . Даний факт підтверджує також лист від даної організації, підписаний головою ОСОБА_7 № 43 від 15.09.2009 року.

У зв'язку з чим, відповідач стверджує про обізнаність позивачів про порушення їх прав права власності з червня 2008 року, в той час, як позов подано лише в 2017 році.

Також, відповідач в заперечення позовних вимог зазначив, що позов подано не уповноваженою особою позивача1 - ГО Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран , посилаючись на відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо даних про керівника.

Відповідач також стверджує, що не підтверджено правонаступництво ГО Боярський міський клуб ветеранів війни та прані Ветеран .

Не визначено статусу позивача2 - Київської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок та не обґрунтовано правонаступництва прав та обов'язків Києво-Святошинської районної ради Українського товариства мисливців та рибалок.

Також, відповідач у відзиві стверджує, що позивачами не доведено наявності у них права приватної власності на спірне майно, в той час, як відповідно до Інформаційної довідки від 06.04.2017 року власником нежитлового приміщення є Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області.

Відповідач також зазначив, що держана реєстрації права комунальної власності проведена на виконання вимоги п.13 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , яким передбачено забезпечити визначення будівель, споруд, інших об'єктів нерухомого майна комунальної власності, право власності на які не зареєстровано, та забезпечити здійснення державної реєстрації такого права. На реєстрацію подавались документи, визначені Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року за спрощеною процедурою.

Також, відповідач у відзиві зазначав, що звернення з позовом про визнання права власності за позивачами можливе лише після встановлення протиправності дій державного реєстратора чи спростування підстав для проведення за відповідачем державної реєстрації права комунальної власності на спірне майно.

Дослідивши наявні у справі докази з врахуванням заперечень відповідача, судом встановлено, що Громадська організація Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран (скорочено Клуб Ветеран (ідентифікаційний код 35040602), місцезнаходження юридичної особи: 08150, Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Вокзальна, 93, діє на підставі Статуту, згідно з яким здійснює захист соціальних, економічних та інших інтересів ветеранів війни, праці, інших пенсіонерів, а також організовує та забезпечує культурне дозвілля та відпочинок ветеранів. Громадська організація Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран є правонаступником майнових і немайнових прав Каси взаємодопомоги пенсіонерів м. Боярки, про що зазначено в. п. 1.3 Статуту. Також, в п. 1.2. статуту зазначено, що засновниками Клубу Ветеран є загальні збори колишніх членів каси взаємодопомоги ветеранів війни та праці м. Боярка.

Українське товариство мисливців і рибалок (скорочено - УТМР), діє на підставі Статуту, відповідно до якого УТМР - є добровільною Всеукраїнською громадською організацією, яка об'єднує мисливців і рибалок з метою сприяння активному розвитку любительського, стендового і рибальського спорту, охорони, відтворення, збереження, раціонального використання тваринного світу та захист спільних інтересів. УТМР є юридичною особою і суб'єктом права приватної власності на належне йому майно та грошові кошти. Товариство є неприбутковою громадською організацією.

Статути УТМР приймались на з'їзді УТМР 07.05.1991 року XII з'їздом УТМР затверджений Статут УТМР, який зареєстрований Міністерством юстиції України, ОСОБА_6 №316 від 21.10.1992 року, до якого, в подальшому, вносились зміни та доповнення.

На час звернення з даним позовом діє редакція Статуту УТМР зі змінами, затверджена Постановою XV з'їзду УТМР від 27.05.2010 року, зареєстрована Департаментом легалізації об'єднань громадян, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформагенств Міністерства юстиції України, наказ від 06.10.2010 року №2409/5.

Зазначений Статут УТМР містить такі основні положення:

- єдину систему УТМР складають Кримська республіканська, обласні, Київська міська, районні (міжрайонні), міські, первинні організації УТМР, до якої також входить Києво-Святошинське районне УТМР (п. 1.2 Статуту УТМР);

- для виконання статутних завдань УТМР юридичними особами можуть бути районні (міжрайонні), міські організації, реєстрація яких здійснюється на підставі рішення ради обласної організації, цього Статуту та статуту обласної організації у відповідності до чинного законодавства (ч.З п. 1.3 Статуту УТМР);

- об'єктами права власності УТМР є грошові кошти, майно, необхідне для здійснення статутної діяльності; УТМР самостійно володіє, користується і розпоряджається об'єктами власності; основні засоби перебувають на балансі обласних, Київської міської організації УТМР та Кримського республіканського товариства УТМР, під контролем Всеукраїнської ради УТМР; право власності на кошти і майно, основні засоби УТМР реалізує з'їзд, а в період між з'їздами УТМР - Всеукраїнська рада УТМР: кошти УТМР та його майно не підлягають розподілу між членами УТМР (розділ У, п.5.1, 5.9 Статуту УТМР).

Відповідно до ст. 24 Закону України Про громадські об'єднання , громадське об'єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об'єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об'єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом. Право власності громадського об'єднання зі статусом юридичної особи реалізовує його вищий орган управління в порядку, передбаченому законом та статутом громадського об'єднання. Окремі функції щодо управління майном за рішенням вищого органу управління громадського об'єднання можуть бути покладені на створені ним відповідно до статуту керівні органи, юридичні особи (товариства, підприємства), відокремлені підрозділи таких об'єднань або передані громадським спілкам, утвореним цими громадськими об'єднаннями.

Враховуючи, що вищими керівними органами УТМР не приймалося рішення про надання статусу юридичної особи Києво-Святошинському районному УТМР, вказаний структурний підрозділ не може самостійно реалізувати право власності на спірне майно, тому суб'єктом права власності на вищевказане майно, згідно з п. 5.1 Статуту УТМР та приписів ст. 24 Закону України Про громадські об'єднання є Київська обласна організація УТМР.

Таким чином, Громадська організація Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран є правонаступником майнових і немайнових прав Каси взаємодопомоги пенсіонерів м. Боярка, тому позивач1 є належним позивачем.

Оскільки, Києво-Святошинське районне УТМР є структурним підрозділом УТМР без статусу юридичної особи, на захист його майнових прав на спірне майно правомірно подано позов Київською обласною організацією Українського товариства мисливців і рибалок.

Щодо повноважень ОСОБА_2 на підписання позову, позивача1 надав пояснення, що 10.03.2017 року відбулося засідання загальних зборів Громадської організації Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран , на якому було обрано головою Громадської організації Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран ОСОБА_1 (копія Протоколу №3 від 10.03.2017 року).

Згідно ч.12 ст. 9 закону України Про громадські об'єднання встановлено строк, в який громадське об'єднання повідомляє про внесення змін до статуту громадського об'єднання, зміни у складі керівних органів громадського об'єднання, зміну особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об'єднання, зміну місцезнаходження громадського об'єднання, а саме: протягом 60 днів з дня прийняття відповідного рішення.

Як вбачається з наданих позивачами доказів, спірне майно майно створене ними в період з 1964 року по 1968 рік (на початку 1968 року будівництво будинку було завершено, про що 26.02.1968 року комісією було складено Акт про те, що Радою Українського товариства мисливців і рибалок та Касою взаємодопомоги пенсіонерів м. Боярки на рівних правах було збудовано будинок в м.Боярка по вул. Вокзальна №б/н (пізніше присвоєно номер 93), тобто до набрання чинності з 2003 року новим Цивільним кодексом України, в період, коли питання права власності були врегульовані Цивільним кодексом Української РСР та Законом України Про власність , згідно з якими підстави виникнення права індивідуальної власності було визначено працю, як осонову створення і примноження власності.

Згідно з набранням чинності новим Цивільним кодексом України з 2003 року, питання набуття права власності були врегульовані ст. 331 Цивільного кодексу України (в редакції на момент прийняття кодексу), згідно з якою передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно з ч. 2 наведеної ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Таким чином, з огляду на наведену статтю 331 Цивільного кодексу України оскільки позивачі обґрунтували та надали докази створення ними майна, а саме будівництва спірного об'єкту нерухомості на відведеній для цього земельній ділянці, у відповідних осіб були підстави для набуття права власності на відповідне майно.

Крім того, з наданих позивачами доказів вбачається факт завершення будівництва та прийняття об'єкту в експлуатацію у відповідності до чинного на відповідний момент законодавства, відповідно позивачі (їх правопопердники) набули права власності на створене ними майно.

Крім того, на момент створення майна та прийняття його в експлуатацію не вимагалось обов'язкової державної реєстрації. В подальшому у зв'язку зі змінами в законодавстві, на підставі наявних у позивачів правовстановлюючих документів вчинялись дії щодо державної реєстрації права власності, в ході яких виявились обставини, що право власності позивачів порушено рішенням рішенням Виконавчого комітету Боярської міської ради від 03.06.2008 року №80/2 та в грудні 2014 року право власності зареєстровано відповідачем, відповідно не визнається відповідачем.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції на момент його прийняття і набуття чинності 01.07.2004 року) право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

ОСОБА_8, яким було запроваджено державну реєстрацію права власності визначав, що стосовно майна, право власності на яке набуто до набрання чинності відповідним законом, реєстрація права власності була можливою, але не обов'язковою.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, на яку посилається відповідач в обґрунтування заперечень) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, на яку посилається відповідач в обґрунтування заперечень) записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Частиною 5 наведеної ст. 12 визначено, що відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Враховуючи, що позивачі набули право власності на спірне майно у зв'язку з його створенням ними і на момент створення майна не передбачалось його обов'язкової державної реєстрації, згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції на момент його прийняття і набуття чинності 01.07.2004 року) держава визнає право власності на таке майно і відповідне майно не підлягало обов'язковій державній реєстрації.

Виходячи зі змісту позовних вимог, позивачі просять встановити факт набуття ними права власності, тобто обставини, які передували прийняттю рішення Виконавчого комітету Боярської міської ради від 03.06.2008 року №80/2 та проведення відповідачем державної реєстрації. Встановлення факту набуття позивачами права власності в момент створення майна та визнання державою відповідного факту, свідчить про наявність у позивачів права власності на момент його порушення відповідачем.

Оскільки позовними вимогами є визнання за позивачами права власності на майно, що не визнається відповідачем, який вважає відповідне майно своїм у зв'язку з прийняттям Виконкомом рішення у 2008 році і на підставі такого рішення в 2014 році відповідачем проведено державну реєстрацію, відповідні обставини підпадають під кваліфікацію ст. 392 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначено способи захисту, серед яких передбачено визнання права;

Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Щодо посилання відповідача на те, що позову про визнання права власності мало передувати вирішення питання щодо чинності рішення Виконкому та встановлення протиправності дій державного реєстратора, суд зазначає, що з відповідними позовами може звернутись особа - власник майна, що і встановлюється в ході даного спору.

Відповідно, позивачами правомірно заявлено позов про встановлення факту набуття ними права власності на майно, який заперечується відповідачем і в подальшому має значення для визначення правомірності/протиправності підстав вибуття такого майна з власності позивачів.

Таким чином, встановлення факту набуття позивачами права власності на майно необхідне також для спростування внесених за ініціативою відповідача відомостей до державного реєстру.

Крім того, нормами Цивільного кодексу України врегульовано порядок набуття права власності на безхазяйну річ, докази дотримання якого відповідачем не надано.

Статтею 346 Цивільного кодексу України визначено підстави припинення права власності, які відповідачем не обґрунтовано та не доведено.

Щодо заперечень відповідача щодо підстав набуття права спільної власності, ст. 355 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Матеріалами справи підтверджується досягнення позивачами домовленості щодо визначення часток факт визначення позивачами часток у праві спільної власності на спірне майно, що відповідає ст. 357 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідач не вірно тлумачить відповідну норму п.13 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , яка передбачає необхідність визначення будівель, споруд, інших об'єктів нерухомого майна саме комунальної власності, право власності на які не зареєстровано, та забезпечити здійснення державної реєстрації такого права.

Однак, спірне приміщення не було об'єктом комунальної власності, належало позивачам на праві спільної приватної власності і щодо такого майна державна реєстрація не була обов'язковою.

Посилання відповідача на дані державного реєстру та наявність ОСОБА_6 про тправо власності не бґрунтовують заперечень проти позову, оскільки позов подано саме в спростування відповідних обставин щодо належності спірного майна до комунальної власності. Державна реєстрація майна за відповідачем відбулась з підстав визначення належності майна до комунальної власності, що спростовано в ході розгляду даного спору, оскільки встановлено факт створення майна позивачами і набуття ними права приватної власності на таке майно.

З огляду на викладені обставини, позовні вимоги про визнання за позивачами права спільної власності на будівлю Клубу Ветеран з визначенням погоджених сторонами часток, підлягають задоволенню у відповідності до ст.ст. 331, 392 Цивільного кодексу України, оскільки відповідне майно створено позивачами спільно і право власності на нього заперечується відповідачем фактом його реєстрації за територіальною громадою м. Боярка в особі Боярської міської ради.

Щодо посилань відповідача на пропуск позивачами строку позовної давності для звернення з даним тпозовом, суд зазначає, що відповідачем наведено обґрунтування обставин щодо обізнаності лише ОСОБА_7, який був головою Громадської організації Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран і був присутнім на засіданні Виконавчого комітету Боярської міської ради №10 від 03.06.2008 року, тому знав про визначення належності спірного майна до комунальної власності.

Однак, щодо обізнаності позивача2 з порушенням його прав, япро захист яких подано даний позов, відповідач не навів обставин.

Дослідивши наведені відповідачем обставини щодо пропуску строку позовної давності та відповідні пояснення позивачів, судом встановлено, що гр. ОСОБА_7 був присутнім на засіданні Виконавчого комітету Боярської міської ради №10 від 03.06.2008 року, однак не в статусі голови Громадської організації Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран , а в якості члена Виконавчого комітету. Відповідно відсутні підстави стверджувати про присутність на засіданні Виконкому та обізнаність з принятими рішеннями уповноваженої особи від імені позивача1.

З пояснень позивача1, викладених у позовній заяві, колишній голова ОСОБА_7 стверджував, що не був обізнаний з фактом прийняття рішення Виконавчого комітету Боярської міської ради 03.06.2008 року. №80/2 Про встановлення належності та право комунальної власності на об'єкт нерухомого майна (клуб Ветеран ) за адресою: м. Боярка, вул. Вокзальна, 93 , оскільки відповідне питання не розглядалось і відомості були внесені лише до тексту рішення.

З метою встановлення наведених обставин, судом було витребувано у відповідача докази обізнаності гр.ОСОБА_7 саме з тектом відповідного рішення Виконкому. Однак, відповідні докази відповідачем не надані, рішення Виконкому гр.ОСОБА_7 не підписувалось.

Крім того, саме лише рішення Виконкому, про своєчасну обізнаність позивачів з яким відповідачем не доведено, свідчить про заперечення права власності Виконавчим комітетом і таке рішення не мало до грудня 2014 року правових наслідків. Зокрема, позивачами було безперешкодно отримано в 2010 році Технічний паспорт на нежитлове приміщення за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Вокзальна, 93, виготовлений КП Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області .

Порушення права власності позивачів відповідачем фактично відбулось в грудні 2014 року під час проведення державної реєстрації права комунальної власності на спірне майно та отримання відповідачем ОСОБА_6 про право власності.

Таким чином, відповідачем не обґрунтовано пропуску позивачами строку позовної давності для звернення з даним позовом.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, за наслідками розгляду позовних вимог, виходячи зі встановлених судом обставин та висновків про необхідність захисту порушеного права позивачів, враховуючи, що відповідачем позовні вимоги не спростовані, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат по сплаті судового збору покладається на відповідача в розмірі, що підлягав сплаті з вартості спірного майна, що складає 1600 грн. (по 800 грн. на користь кожного з позивачів). Зайво сплачені суми судового збору можуть бути повернуті позивачам з державного бюджету за їх заявами відповідними ухвалами суду.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати право спільної власності на нежитлове приміщення будівлі Клубу Ветеран , що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Вокзальна, 93 за Громадською організацією Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Вокзальна, 93, код 35040602) в частині приміщення площею 53,4 кв.м, а саме: приміщення: №2 медпункт - 8,5 кв.м; №3 медпункт -11,8 кв. м; №4 кабінет - 19,2 кв.м: №5 кабінет - 13,8 кв.м, та за Київською обласною організацією Українського товариства мисливців і рибалок (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 7/9, код 03928346) в частині приміщення площею 51,5 кв.м, а саме приміщення: №8 кабінет - 13,3 кв.м; №9 кабінет - 18,5 кв.м; №10 комора - 11,2 кв.м; №11 кухня - 8,5 кв.м.

3. Стягнути з Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, 13, код 04054636) на користь Громадської організації Боярський міський клуб ветеранів війни та праці Ветеран (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Вокзальна, 93, код 35040602) 800 грн. витрат по сплаті судового збору.

4.Стягнути з Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, 13, код 04054636) на користь за Київської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 7/9, код 03928346) 800 грн. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 02.06.2017 р.

Суддя Т.П. Карпечкін