Рішення

від 01.06.2017 по справі 922/1258/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2017 р.Справа № 922/1258/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків до Житлово-комунального підприємства "Сніжків", с. Сніжків про стягнення 47452,84 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 04.01.2016 р.

відповідача - ОСОБА_2, директор

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Харківській області (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Житлово-комунального підприємства "Сніжків" (відповідач) про стягнення на користь держави шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 47452,84 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 606/01-04/02-09 від 04.11.2016 р. встановлено, що у період з 01.01.2014 р. по 26.10.2016 р. відповідач використовував підземні води не тільки для задоволення господарчо-побутових та виробничих потреб, а й для забезпечення водою населення с. Сніжків Валківського району Харківської області за відсутності дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням ст. ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра та ч. 5 ст. 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання". В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. 14 Конституції України, ст. ст. 16, 19, 21, 67 Кодексу України про надра, ст. ст. 38, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 1166 ЦК України, постанову Верховного Суду України від 01.04.2015 р. № 3-32гс15.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити. Подав до суду заперечення на відзив (вх. №17331 від 26.05.2017 р.) та додаткові пояснення стосовно розрахунку шкоди (вх. № 17828 від 30.05.2017 р.), які долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов просить в позові відмовити. Наполягає на тому, що відповідач здійснює централізоване водопостачання відповідно до ліцензії на централізоване водопостачання та водовідведення, виданої Харківською обласною радою 14.10.2013 р. серія АЕ №198212, та використовує воду в обсягах, встановлених ст. 23 Кодексу України про надра, які дозволяють це робити за відсутності дозволу на користування надрами (підземні води) (до 300 м3 на добу). На підставі викладеного, відповідач вважає, що у спірний період ним було використано підземні води для водопостачання населення, що не перевищує межі водокористування, встановлені ст. 23 Кодексу України про надра, та не порушує умови водокористування. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилається на положення ст. ст. 19, 21, 23 Кодексу України про надра, ст. ст. 1, 2, 46 Водного кодексу України, а також на Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі", як на підставу звільнення від відповідальності за самовільне користування надрами (підземні води).

Представник відповідача подав до суду пояснення (вх.№17016 від 24.05.2016 р.) та заяву (вх. № 18155 від 01.06.2017 р.) про надання розстрочки рішення суду на 6 (шість) років шляхом сплати шкоди в розмірі 47452,84 грн. рівними платежами, у зв'язку з важким фінансовим становищем.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечує проти надання відповідачу розстрочки рішення суду на 6 (шість) років шляхом сплати шкоди в розмірі 47452,84 грн. рівними платежами.

У судовому засіданні 17.05.2017 р. було оголошено перерву до 01.06.2017 р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області на підставі ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 4, 5, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та наказу Державної екологічної інспекції у Харківській області від 13.10.2016 р. № 606/01-04 у період з у період з 17.10.2016 р. по 04.11.2016 р. було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності ЖКП "Сніжків".

За результатами даної перевірки був складений Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 606/01-04/02-09 від 04.11.2016 р., яким встановлено, що відповідач у період з 01.01.2014 р. по 26.10.2016 р. використовував підземні води за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням ст. ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра.

Акт перевірки підписаний директором ЖКП "Сніжків" ОСОБА_2 без зауважень, про що свідчить її особистий підпис (а.с. 14-30).

Позивачем винесено припис № 02-25-205 від 07.11.2016 р., яким зобов'язано директора ЖКП "Сніжків" отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води) тощо (а.с. 35-38).

Позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення № 000935 від 28.11.2016 р. та постанову про накладання адміністративного стягнення № 02-26-388 від 28.11.2016 р., згідно яких директора ЖКП "Сніжків" - ОСОБА_2 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 78, ст. ст. 53-1, 82, 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. (а.с. 44-45).

Зазначений штраф сплачений відповідачем у добровільному порядку, що підтверджується квитанцією №4 від 29.11.2016 р. (а.с. 46).

В ході перевірки відповідачем також було надано:

- звіт за формою №2-ТП (водгосп) за 4 квартал 2014 рік, згідно якого обсяг забраної підземної води з артезіанських свердловин у період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. становить 15420 м3 (а.с. 92);

- звіт за формою №2-ТП (водгосп) за 2015 рік, згідно якого обсяг самовільно забраної відповідачем підземної води у період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. становить 18100 м3 (а.с.93);

- довідку, згідно якої обсяг забраної води з артезіанських свердловин у період з 01.01.2016 р. по 25.10.2016 р. складає 15420,0 м3 (а.с. 39).

За наслідками перевірки, позивачем відповідно до п. 9.1. "ОСОБА_2 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за № 767/16783 (із змінами згідно наказу Мінприроди України № 367 від 13.10.2015), здійснено розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного користування надрами (підземні води), розмір якої складає 47452,84 грн.

Позивач направив відповідачу претензію №30 від 11.01.2017 р. разом з розрахунком щодо добровільного відшкодування шкоди. Однак відповідач в добровільному порядку шкоду не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Предметом спору у даній справі є відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 47452,84 грн.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Стаття 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) передбачає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтями 68, 69 Закону встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Частиною 1 статті 149, статтею 151 ГК України також передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до Водного кодексу України (далі - ВК України) підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року N 827).

Стаття 2 ВК України містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об'єктами та регулюються відповідним законодавством України.

Тобто прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Відповідно до положень статей 46, 48 ВК України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (пункт 9 частини 1 статті 44, статті 49 ВК України).

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Разом з тим, Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб'єкти мають право видобувати підземні води без спеціального дозволу (стаття 21 Кодексу України про надра).

Так, статтею 23 Кодексу України про надра (у редакції, що діяла до 01.01.2016 р.) закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, суб'єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб. У свою чергу, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.

Однією з обов'язкових умов для звільнення суб'єкта господарювання від необхідності отримання дозволу на користування надрами є видобування води з метою її використання для власних господарсько-побутових потреб.

Водночас чинне законодавство не містить норм, які б тлумачили поняття "господарсько-побутові потреби".

Проте із системного аналізу приписів глави 11 (спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення), глави 13 (особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для потреб галузей економіки) ВК України та приписів глави 2 (надання надр у користування) та глави 4 (плата за користування надрами) Кодексу України про надра вбачається, що законодавець відносить господарсько-побутові потреби до потреб населення, натомість, виробничі потреби підприємства охоплюються поняттями "водокористування для потреб галузей економіки" та "промислові потреби".

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 р. № 3-32гс15 (провадження № 922/2610/14), яка в силу положень ст. 111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено позивачем в ході планової перевірки, одним з видів діяльності, яке здійснює ЖКП "Сніжків" (відповідач) за КВЕД-2010, є: 36.00 - забір, очищення та постачання води.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" господарська діяльність із централізованого водопостачання та водовідведення підлягає ліцензуванню у порядку, встановленому законом.

Відповідач здійснює централізоване водопостачання на підставі ліцензії на централізоване водопостачання та водовідведення, виданої Харківською обласною радою 14.10.2013 р. серія АЕ №198212 (а.с. 63).

В Акті перевірки зазначено, що фактично водопостачання ЖКП "Сніжків" здійснюється з двох артезіанських свердловин на господарчо-побутові, виробничі потреби та забезпечення водою населення.

Таке використання підземних вод підтверджується дозволами на спеціальне водокористування від 12.06.2015 р. Укр.№04.01-10-496 А/Хар. та від 14.09.2012 р. Укр.№6000А/Хар (пункти 5 дозволів).

Відповідно до п. 2.1. ДСанПін 2.2.4-171-10 вода питна, призначена для споживання людиною (питна вода) - це вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства (з водопроводу - водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води.

Згідно з ч. 5 ст. 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" у разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.

Таким чином, забір підземних вод як на виробничі потреби так і на потреби населення, суперечить вимогам ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра, так як наслідок є самовільним.

З огляду на викладене, суд погоджується з висновком позивача про обов'язковість отримання відповідачем дозволу на користування надрами (підземні води) у спірний період, чого відповідачем зроблено не було.

Відповідно до п. 1.3 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2009 р. "Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства" акт перевірки - це документ який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Доказів оскарження Акту перевірки у встановленому законом порядку матеріали справи не містять, а відтак Акт перевірки є чинним на час вирішення спору та є належним доказом у справі.

Відтак, вказаною перевіркою встановлено, що відповідач у спірний період використовував підземні води не тільки для задоволення господарчо-побутових та виробничих потреб, а й для забезпечення водою населення с. Сніжків за відсутності дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням ст. ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра та ч. 5 ст. 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Стосовно посилання відповідача на Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі", як на підставу звільнення від відповідальності за самовільне користування надрами (підземні води), суд зазначає наступне.

По-перше, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі" землевласники і землекористувачі, які на момент набрання чинності цим Законом розпочали відповідно до вимог законодавства процес отримання спеціальних дозволів та гірничого відводу, не потребують з моменту набрання чинності цим Законом таких спеціальних дозволів та гірничого відводу для видобування підземних вод (крім мінеральних), а також не несуть відповідальності за видобування до набрання чинності цим Законом підземних вод (крім мінеральних) без таких спеціальних дозволів та гірничого відводу у разі, якщо таке видобування здійснювалося в обсягах, передбачених частиною першою статті 23 Кодексу України про надра.

Таким чином, застосування зворотної дії зазначеної норми можливо лише за певних умов, передбачених Прикінцевими та перехідними положеннями зазначеного Закону України від 08.12.2015 р. № 867-УІІІ. Зокрема, не потребують спеціальних дозволів та не несуть відповідальності: землевласники і землекористувачі, які на момент набрання чинності цим Законом вже розпочали відповідно до вимог законодавства процес отримання спеціальних дозволів та гірничого відводу, тобто потрібно встановити що відповідачем розпочато процедуру здійснення організаційних заходів та зібрано перелік необхідних документів для погодження Мінприроди України надання надр у користування.

Вимоги до порядку та процесу отримання спеціальних дозволів на користування надрами визначені у постанові Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 р. "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" (надалі - Порядок), наказі Міністерства екології та природних ресурсів України № 262 від 26.07.2011 р. "Про затвердження Регламенту погодження Мінприроди України надання надр у користування" (надалі - Регламент), Кодексом України про надра.

Відповідно до п. 1 Порядку він регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної ОСОБА_3 Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної ОСОБА_3 Крим згідно із цим Порядком.

Так, відповідно до п. 8 Порядку для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв'язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Відповідно до п. 9 Порядку надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з Радою міністрів ОСОБА_3 Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення; Мінприроди - на всі види користування надрами.

Порядок погодження Мінприродою України визначений Регламентом (у редакції станом на 2015 рік), який також передбачає перелік документів необхідний для погодження, який визначений у п. 4 Регламенту.

На підставі викладеного та враховуючи те, що відповідач не надав будь-яких доказів початку процесу отримання дозволу на користування надрами відповідно до норм законодавства та не є землевласником (землекористувачем), положення Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі" не можуть бути застосовані до правовідносин щодо користування відповідачем надрами.

Статтею 65 Кодексу України про надра встановлено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні, у тому числі в самовільному користуванні надрами.

Згідно зі ст. 67 Кодексу України про надра підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1166 ЦК України встановлює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. У деліктних зобов'язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Зобов'язання із заподіяння шкоди є цивільно-правове зобов'язання, за якого потерпілий має право вимагати від особи, що заподіяла шкоду, цілковитого відшкодування протиправно заподіяної шкоди.

Загальним підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст. 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.

З вищенаведених обставин справи вбачається наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягає у здійсненні самовільного користування надрами (підземними водами) у спірний період, вина відповідача, яка полягає у порушені правил спеціального користування надрами (підземні води), а саме здійснення забору підземних вод за відсутності відповідного дозволу, що підтверджується Актом перевірки, приписом, наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до ОСОБА_2, а також безпосередній причинний зв'язок, що виражений у заподіянні вказаної шкоди протиправною поведінкою відповідача.

Згідно з п.1.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 №02-5/744 вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів відсутності його вини у заподіянні шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи вищевикладені обставини та норми закону, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджено наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь держави шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 47452,84 грн., є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню

Розглянувши клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду на 6 (шість) років шляхом сплати шкоди в розмірі 47452,84 грн. рівними платежами, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарському суду надано право при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання.

В обґрунтування клопотання про розстрочку виконання рішення суду відповідач посилається на важке фінансове становище відповідача.

Представник позивача не заперечує проти надання відповідачеві розстрочки виконання рішення суду на 6 (шість) років шляхом сплати шкоди в розмірі 47452,84 грн. рівними платежами.

Враховуючи важке фінансове становище відповідача та беручи до уваги надання представником позивача згоди на надання відповідачеві розстрочки рішення суду, суд вважає за можливе надати відповідачу розстрочку виконання рішення суду на 6 (шість) років шляхом сплати шкоди в розмірі 47452,84 грн. рівними платежами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається в повному обсязі (в розмірі 1600,00 грн.) на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 2, 44, 46, 48, 49 Водного кодексу України, ст. ст. 16, 19, 21, 23, 65, 67 Кодексу України про надра, ч. 5 ст. 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства "Сніжків" (63042, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33011192) на користь держави (р/р 33115331700134 УК Валківському районі (Сніжківська селищна рада), код ЄДРПОУ 37447324, МФО 851011, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", в установі банку - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області) шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 47452,84 грн.

Надати розстрочку виконання рішення суду на 6 (шість) років шляхом сплати шкоди в розмірі 47452,84 грн. рівними платежами.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства "Сніжків" (63042, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33011192) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 1-й під'їзд, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 37999518, р/р 35214005081164, УК ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37999518, МФО 820172) судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.06.2017 р.

Суддя ОСОБА_4