Рішення

від 31.05.2017 по справі 916/841/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2017 р.Справа № 916/841/17

за позовом Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "СПЕЦЖИТЛОФОНД";

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЕЛЕКТРО-ЮГ"

про розірвання договору та стягнення 29204,1 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: -не з'явився;

Від відповідача: -не з'явився;

Суть спору: Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "СПЕЦЖИТЛОФОНД" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " УКРЕЛЕКТРО-ЮГ " про розірвання договору поставки № 100-е від 28.12.2016р. та стягнення 29204,1 грн. з яких 3404,10грн. - пеня, 25800грн. - штраф та судового збору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.04.2017 року було порушено провадження у справі № 916/841/17.

Представник позивача, в судові засідання не з'явився тому справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні 31.05.2017 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив .

28.12.2016 між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд (надалі - Позивач або Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю УКРЕЛЕКТРО-ЮГ (надалі - Відповідач або Постачальник) було укладено ОСОБА_1 поставки № 100-е (надалі ОСОБА_1 поставки).

Відповідно до п, 1.1.Договору поставки. Постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність Покупця Товар, визначений у Специфікації до цього Договору в строки та на умовах, передбачених цим Договором, а Покупець зобов'язується прийняти Товар від Постачальника та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до Специфікації та п.2.2.Договору поставки. Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця товар, загальною вартістю 51600,00 грн. у строк протягом 10 календарних днів з дня укладення Договору поставки, тобто до 07 січня 2017 року.

Проте, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Таким чином, кінцевим строком поставки Товару є 10 січня 2017 року.

Проте, Відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, Товар у власність Покупця не передав, що призвело до порушення умов Договору поставки.

Пунктом 8.2. Договору поставки передбачено, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Сторони домовилися, що за порушення зобов'язання, передбаченого пунктом 2.2.Договору поставки (тобто, обов'язок Постачальника поставити товар Покупцю у строк до 10 календарних днів з дня укладення Договору поставки), Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, від суми Договору. У разі прострочення поставки Товарів більш ніж на 10 календарних днів, Постачальник сплачує Покупцю додатково штраф у розмірі 50 % (п'ятдесяти відсотків) вартості непоставленого Товару (п.5.5.Договору поставки).

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить суд розірвати ОСОБА_1 поставки № 100-е від 28.12.2016р. та стягнути з відповідача 3404,10грн. - пені, 25800грн. - штраф та судового збору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено вартість непоставленого товару згідно специфікації до договору поставки становить 51600грн. Кінцевий строк поставки товару - до 10.01.2017р.

З урахуванням того, що Постачальник порушив умови Договору поставки та відмовився від поставки товару, Покупець скористався своїм правом та просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Сторони домовилися, що за порушення зобов'язання, передбаченого пунктом 2.2.Договору поставки (тобто, обов'язок Постачальника поставити товар Покупцю у строк до 10 календарних днів з дня укладення Договору поставки), Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, від суми Договору. У разі прострочення поставки Товарів більш ніж на 10 календарних днів, Постачальник сплачує Покупцю додатково штраф у розмірі 50 % (п'ятдесяти відсотків) вартості непоставленого Товару (п.5.5.Договору поставки)

В зв'язку з порушенням строків поставки товару, на підставі п.п. 5.5., договору відповідачу позивачем нарахована пеня у розмірі 3404,10 грн. та 50% штраф в розмірі 25800грн..

Наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом вимоги в частині стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується вимог позивача про розірвання Договору поставки № 100-е від 28.12.2016р., суд задовольняє вимоги в цій частині з наступних підстав.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом припинення правовідношення (п.7 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1.2 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивач уклав з Відповідачем ОСОБА_1 поставки комп'ютерної техніки з метою функціонального забезпечення діяльності власного підприємства. Проте, Відповідач так і не поставив товар Позивачу, що є грубим порушенням істотних умов Договору. а тому ОСОБА_1 поставки має бути розірвано.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків сум заявлених до стягнення, позовні вимоги позивача до відповідача про розірвання Договору поставки № 100-е від 28.12.2016р. та стягнення з відповідача 3404,10грн. - пені, 25800грн. - штраф, є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3200 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір поставки № 100-е від 28.12.2016р. укладений між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд ( 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, код ЄДРПОУ 31454734) та Товариством з обмеженою відповідальністю УКРЕЛЕКТРО-ЮГ (65049, м. Одеса, вул.. Фонтанська дорога, буд. 49/1, н.п.№13-н, код ЄДРПОУ 38643036).

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЕЛЕКТРО-ЮГ (65049, м. Одеса, вул.. Фонтанська дорога, буд. 49/1, н.п.№13-н, код ЄДРПОУ 38643036) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд ( 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, код ЄДРПОУ 31454734) 3404,10грн. - пені, 25800грн. - штраф та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3200 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 06 червня 2017 р.

Суддя С.В. Літвінов