Рішення

від 29.05.2017 по справі 910/5652/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2017Справа №910/5652/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОФАКТОР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" (відповідач-1); Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Леопрінт" (відповідач-2)

про стягнення 962 932,89 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Сопільняк Д.В. по довіреності № б/н від 01.07.2016 р.

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОФАКТОР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Леопрінт" (відповідач-2) про солідарне стягнення 962 932,89 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.05.2017.

15.05.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, в яких останні проти позовних вимог не заперечували, оскільки мають перед позивачем заборгованість.

15.05.2017 представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача-1 та 2 в дане судове засідання 15.05.2017 не з'явились, про час та місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 29.05.2017. Зобов'язано відповідачів надати певні документи.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні 29.05.2017 підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представники відповідача-1 та 2 в дане судове засідання 29.05.2017 не з'явились, про час та місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені.

Суд зазначає, що стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

У судовому засіданні 29.05.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

24.06.2014 між Підприємством з іноземними інвестиціями Ітрако (надалі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" (надалі покупець) укладений договір поставки № ЛВ/ДП-14-04 (надалі - основний договір 1).

Згідно п.1.1. вищевказаного договору постачальник зобов'язується поставляти покупцеві поліграфічні матеріали (надалі - товар), а покупець зобов'язується приймати та вчасно оплачувати товар, що поставляється на умовах, визначених договором.

Загальна сума договору складає 130 000 грн. та вказується у рахунках-фактурах та видаткових накладних (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2. договору оплата товару проводиться покупцем у гривнях на розрахунковий рахунок постачальника протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів із дня поставки товару.

Згідно з п. 3.3. підставою для оплати є рахунок-фактура. Рахунок-фактура виставляється постачальником у гривнях за курсом продажу євро, установленому УМВБ на момент закриття валютних торгів дня, що передує дню виставляння рахунку-фактури.

04.08.2014 між Підприємством з іноземними інвестиціями Ітрако (надалі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" (надалі покупець) укладений договір поставки № ЛВ/ДП-14-05 (надалі - основний договір 2).

Згідно п.1.1. вищевказаного договору постачальник зобов'язується поставляти покупцеві поліграфічні матеріали (надалі - товар), а покупець зобов'язується приймати та вчасно оплачувати товар, що поставляється на умовах, визначених договором.

Загальна сума договору складає 230 000 грн. та вказується у рахунках-фактурах та видаткових накладних (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2. договору оплата товару проводиться покупцем у гривнях на розрахунковий рахунок постачальника протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів із дня поставки товару.

Згідно з п. 3.3. підставою для оплати є рахунок-фактура. Рахунок-фактура виставляється постачальником у гривнях за курсом продажу євро, установленому УМВБ на момент закриття валютних торгів дня, що передує дню виставляння рахунку-фактури.

24.09.2014 між Підприємством з іноземними інвестиціями Ітрако (надалі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" (надалі покупець) укладений договір поставки № ЛВ/ДП-14-07 (надалі - основний договір 3).

Згідно п.1.1. вищевказаного договору постачальник зобов'язується поставляти покупцеві поліграфічні матеріали (надалі - товар), а покупець зобов'язується приймати та вчасно оплачувати товар, що поставляється на умовах, визначених договором.

Загальна сума договору складає 170 000 грн. та вказується у рахунках-фактурах та видаткових накладних (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2. договору оплата товару проводиться покупцем у гривнях на розрахунковий рахунок постачальника протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів із дня поставки товару.

Згідно з п. 3.3. підставою для оплати є рахунок-фактура. Рахунок-фактура виставляється постачальником у гривнях за курсом продажу євро, установленому УМВБ на момент закриття валютних торгів дня, що передує дню виставляння рахунку-фактури.

07.10.2014 між Підприємством з іноземними інвестиціями Ітрако (надалі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" (надалі покупець) укладений договір поставки № ЛВ/ДП-14-08 (надалі - основний договір 4).

Згідно п.1.1. вищевказаного договору постачальник зобов'язується поставляти покупцеві поліграфічні матеріали (надалі - товар), а покупець зобов'язується приймати та вчасно оплачувати товар, що поставляється на умовах, визначених договором.

Загальна сума договору складає 270 000 грн. та вказується у рахунках-фактурах та видаткових накладних (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2. договору оплата товару проводиться покупцем у гривнях на розрахунковий рахунок постачальника протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів із дня поставки товару.

Згідно з п. 3.3. підставою для оплати є рахунок-фактура. Рахунок-фактура виставляється постачальником у гривнях за курсом продажу євро, установленому УМВБ на момент закриття валютних торгів дня, що передує дню виставляння рахунку-фактури.

16.12.2014 між Підприємством з іноземними інвестиціями Ітрако (надалі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" (надалі покупець) укладений договір поставки № ЛВ/ДП-14-18 (надалі - основний договір 5).

Згідно п.1.1. вищевказаного договору постачальник зобов'язується поставляти покупцеві поліграфічні матеріали (надалі - товар), а покупець зобов'язується приймати та вчасно оплачувати товар, що поставляється на умовах, визначених договором.

Загальна сума договору складає 350 000 грн. та вказується у рахунках-фактурах та видаткових накладних (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2. договору оплата товару проводиться покупцем у гривнях на розрахунковий рахунок постачальника протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів із дня поставки товару.

Згідно з п. 3.3. підставою для оплати є рахунок-фактура. Рахунок-фактура виставляється постачальником у гривнях за курсом продажу євро, установленому УМВБ на момент закриття валютних торгів дня, що передує дню виставляння рахунку-фактури.

На виконання умов Основних договорів Постачальник здійснив Покупцю поставку товару, що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- від 24.06.2014 № ЛВ000178 на суму 107 919,15 грн.;

- від 06.08.2014 № ЛВ000239 на суму 207 339,10 грн.;

- від 25.09.2014 № ЛВ000310 на суму 139 314,50 грн.;

- від 08.10.2014 № ЛВ000325 на суму 252 312,76 грн.;

- від 17.12.2014 № ЛВ000399 на суму 256 047,38 грн.

Далі, Підприємство з іноземними інвестиціями Ітрако відступило своє право грошової вимоги, яке виникло на підставі основних договорів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія ФК Факторинг на підставі Генерального договору факторингу № 021-14 ФБР від 13.05.2014 (фінансування під відступлення права грошової вимоги) та Додатковими угодами № 03 від 24.06.2014, № 04 від 06.08.2014, № 05 від 26.09.2014, № 06 від 10.10.2014, № 07 від 17.12.2014 та додатками до нього (надалі - Генеральний договір факторингу).

Відповідно до п. 2.1. Генерального договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія ФК Факторинг зобов'язалося передати грошові кошти у розпорядження Підприємства з іноземними інвестиціями Ітрако за плату, а Підприємство з іноземними інвестиціями Ітрако зобов'язалося відступити Товариству з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія ФК Факторинг своє право грошових вимог до боржників, найменування та реквізити яких вказуються у додаткових угодах до Генерального договору факторингу та здійснювати позивачеві плату за користування фінансуванням.

Згідно з п. 6.8. Генерального договору факторингу, сторони дійшли згоди про те, що Фактор має право на наступне відступлення права грошової вимоги за цим Договором третій особі, в т.ч. Фактор має право передавати у заставу третій особі право грошової вимоги за цим Договором, з розкриттям інформації про заборгованість Клієнта.

Так, за Генеральним договором факторингу були відступлені права грошової вимоги на суму 962 932,89 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "Леопрінт , між Товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія ФК Факторинг і Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Леопрінт" було укладено Договір поруки № 021-14 ФБР/01 від 29.12.2014, згідно якого відповідач-2 поручився за належне виконання відповідачем-1 зобов`язань, які виникли на підставі Основних договорів.

Згідно з п. 2.2. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, передбачених Основними договорами, станом на дату вимоги Кредитора, але розмір відповідальності Поручителя обмежується сумою 10 000 000 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору поруки, у разі порушення Боржником зобов'язання (під порушенням зобов'язання розуміється невиконання, або неналежне виконання зобов'язання) щодо сплати на користь Кредитора, у порядку та у строк, передбаченому умовами Основних договорів грошових коштів, що становлять відступлену згідно Генерального договору факторингу вимогу, та/або несплати неустойки, та/або відшкодування збитків, передбачених Основним договором, Поручитель відповідає перед Кредитором солідарно з Боржником, тобто Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково як від Поручителя та і від Боржника.

Якщо Боржник не здійснить платежі Кредиторові у строк, визначений умовами Основних договорів, Поручитель зобов'язаний, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання від Кредитора відповідної вимоги, виконати зобов'язання Боржника перед Кредитором, у розмірі вимог Кредитора, з урахування п. 2.2. Договору поруки (п.5.1. Договору поруки).

Відповідно до п. 7.2. Договору поруки, вказаний договір діє до повного виконання сторонами його умов та проведення остаточних розрахунків, але у будь-якому випадку порука за цим Договором діє до 31.12.2019.

Далі Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія ФК Факторинг відступило набуте раніше право грошової вимоги до відповідача-1, виконання якого забезпечено порукою відповідача-2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОФАКТОР" на підставі Договору про надання фінансової послуги факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) № 01/02-2016 від 01.02.2016 (надалі - Договір факторингу).

Згідно з п.1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти (фінансування) в розпорядження Клієнта за плату, а клієнт відступає Факторові своє право грошової вимоги до відповідача-1.

Відповідно до п.2.5. Договору факторингу, до Фактора переходять права та обов'язки Клієнта як Кредитора в грошових зобов'язаннях, що виникли із Основних договорів відносно усіх прав Клієнта, у тому числі права одержання від Боржника та/або Поручителя сум, що вказані у п. 2.3. цього Договору, у повному обсязі.

Таким чином, за вищезазначеним Договором факторингу, Товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія ФК Факторинг були відступлені позивачу права грошової вимоги, за зобов'язаннями відповідача-1 та відповідача-2, що мають місце на підставі вищевказаних Основних договорів та Договору поруки в т.ч. на суму 962 932,89 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст. Винятком є умови, які конкретно передбачені законом щодо того чи іншого виду договорів.

В силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало передання відповідачу товарно-матеріальних цінностей, а обов'язком відповідача - прийняття товарно-матеріальних цінностей і оплата їх вартості на умовах, визначених договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України ).

Покупець, згідно приписів статті 692 Цивільного кодексу України , зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договором на покупця може покладатися обов'язок здійснення попередньої оплати товару, тобто оплати до його передання продавцем. Шляхом попередньої оплати може бути оплачена повна вартість товару або її частина. Розмір попередньої оплати та строки її оплати встановлюються договором. У тих випадках, коли договір містить обов'язок покупця щодо попередньої оплати, проте не встановлює строків її здійснення, строки оплати визначаються відповідно до ст. 530 ЦК. Відтак, продавець має право вимагати здійснення попередньої оплати у будь-який час. Покупець повинен здійснити таку оплату у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Якщо ж із договору або актів цивільного законодавства випливає обов'язок негайного виконання, покупець повинен здійснити платіж відразу після отримання вимоги.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" (03061, м. Київ, вул. Шепелєва Миколи, 6, код ЄДРПОУ 37939129) і Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Леопрінт" (01023, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, офіс 17, код ЄДРПОУ 36562694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОФАКТОР" (03061, м. Київ, вул. Шепелєва Миколи, 6, адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, офіс 17, код ЄДРПОУ 38971446) 962 932,89 грн. заборгованості.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" (03061, м. Київ, вул. Шепелєва Миколи, 6, код ЄДРПОУ 37939129) і Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Леопрінт" (01023, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, офіс 17, код ЄДРПОУ 36562694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОФАКТОР" (03061, м. Київ, вул. Шепелєва Миколи, 6, адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, офіс 17, код ЄДРПОУ 38971446) 14 443,99 грн. витрати по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено 06.06.2017.

Суддя Трофименко Т.Ю.