Рішення

від 30.05.2017 по справі 130/540/17

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/483/2017

130/540/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2017 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі : головуючого - судді Верніка В.М.;

із участю : - секретаря Росовської О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 13.03.2017 року звернувся до Жмеринського міськрайонного суду з цим позовом, вказавши, що рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13.04.2010 року у справі №2-308/10 за договором позики на його користь з ОСОБА_2 стягнуто 15853 грн. суми боргу, 318,11 грн. з розрахунку трьох процентів річних від простроченої суми за період з 31.05.2009 року по 08.02.2010 року, а також 161,71 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 3000 грн. витрат на правову допомогу, а усього стягнуто 19452,82 грн.; рішенням Апеляційного суду Вінницької області у справі №22-2910/2010 вказане судове рішення змінено, а саме: в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат за надання правової допомоги в сумі 3000 грн. відмовлено та в решті рішення залишено без змін. Повідомив, що 15.07.2010 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області видано по даній справі виконавчий лист №2-308/10/0205, на підставі якого старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Мальованою М.Ю. 14.06.2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13.04.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики. Зазначив, що за час провадження виконавчих дій з примусового виконання рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13.04.2010 року, яке тривало з 14.06.2012 року до 25.06.2013 року, державним виконавцем вживалися усі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи, спрямовані на встановлення майна та грошових коштів боржника, на які можливо було б звернути стягнення, оскільки добровільно виконати рішення суду ОСОБА_2 відмовився, а саме: отримано відповіді Жмеринського КП ВООБТІ, Держземагенства у Жмеринському районі, УПФУ в м.Жмеринці та Жмеринському районі, довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Жмеринського МРЦЗ, довідки ВРЕВ, відповіді відділу технічного нагляду та ДПС України, на підставі яких державним виконавцем встановлено, що боржник проживає в будинку, який за ним не зареєстрований, не працює, а майно, на яке можливо було б звернути стягнення у нього відсутнє. З цих підстав вказаний виконавчий лист згідно постанови державного виконавця від 25.06.2013 року повернутий без виконання стягувачу. Рішення суду до примусового виконання зверталося, однак, внаслідок недобросовісності боржника та відсутності у нього будь-якого майна чи грошових коштів, стягнення досьогодні не проведено, з незалежних від позивача обставин. Також вказав, що оскільки відповідачем станом на 23.01.2017 року не виконуються та відкрито ігноруються зобов'язання, покладені на нього рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13.04.2010 року по справі №2-308/10, тому він має всі закононні підстави стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за період з 11 червня 2010 року по січень 2017 року, а також три проценти річних від простроченої суми. Наводячи у позові математичний розрахунок, позивач просив стягнути на його користь з ОСОБА_2 суму інфляційних нарахувань в розмірі 14791,16 грн. від простроченої суми боргу, та суму 3% річних в розмірі 3150,62 грн. від простроченої суми, а також понесені позивачем судові витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 за належним викликом в судове засідання не з'явився, подавши попередньо письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, у якій підтримав заявлені вимоги у повному обсязі та не заперечував щодо винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи в порядку ч.5 ст.74 ЦПК України за зареєстрованим місцем його проживання (а.с.35), вдруге не з'явився в судове засідання, про причини повторної неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи з поважних причин чи розгляд справи у його відсутності не представив.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку про можливість постановлення рішення в порядку заочного розгляду справи, так як відповідно ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши представлені докази, суд доходить наступного.

Даний спір належить до категорії цивільно-правових спорів позовного провадження загальної підсудності, що за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача (а.с.35) є підсудним Жмеринському міськрайонному суду.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 13.04.2010 року (а.с.5-6) стягнуто за договором позики з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15853 грн. суми боргу, 318,11 грн. з розрахунку трьох процентів річних від простроченої суми за період з 31.05.2009 року по 08.02.2010 року, а також 161,71 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 3000 грн. витрат на правову допомогу, а усього стягнуто 19452,82 грн., натомість рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 11.06.2010 року (а.с.7-8) зазначене рішення суду першої інстанції змінено, а саме: в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат за надання правової допомоги в сумі 3000 грн. відмовлено та в решті рішення залишено без змін.

Також Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області видано по даній справі виконавчий лист від 15.07.2010 року №2-308/10/0205 (а.с.9), на підставі якого старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Мальованою М.Ю. 14.06.2010 року виносилась постанова про відкриття виконавчого провадження (а.с.10) з примусового виконання рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13.04.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики.

Згідно копії постанови від 25.06.2013 року заступника начальника відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції Маліцькою А.С. (а.с.32) виконавчий лист №2-308/10/0205, виданий 15.07.2010 року Жмеринський міськрайонним судом про стягнення 16379,42 грн. боргу з ОСОБА_2 повернуто стягувачу з підстав того, що боржник проживає в будинку, який за ним не зареєстрований, не працює та майно, на яке можливо звернути стягнення у нього відсутнє.

З копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.01.2017 року за №1002025671 (а.с.16-18) вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є засновником ПП "ЗЕРНО ЖМЕРИНЩИНИ".

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, ніким не спростовуються та не суперечать один одному.

Як вбачається з правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 01.10.2014 року по справі №6-113цс14, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини, користування боржником грошовими коштами стягувача під час виконавчого провадження порушує право стягувача на користування своїм майном відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 11.01.2005 року в справі Дубенко проти України).

Ця позиція підтверджується й практикою Верховного Суду України, викладеною в постанові від 29.05.2013 року у справі №6-39цс13.

Відтак, з урахуванням наведених позивачем доводів, які жодним чином не спростовані відповідачем щодо вчинення ним повного або часткового виконання свого грошового зобов'язання на користь позивача, а також за незаявлення ніким із сторін у справі про застосування до спірних відносин правил позовної давності, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати, виходячи з наступного розрахунку:

Серпень 2010 року - 15853 (сума боргу) х 101,2 (індекс інфляції) : 100% - 15853 = 190,23 грн.;

Вересень 2010 року - 15853 (сума боргу) х 102,9 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 459,74 грн.;

Жовтень 2010 року - 15853 (сума боргу) х 100,5 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 79,26 грн.;

Листопад 2010 року - 15853 (сума боргу) х 100,30 (індекс інфляції) : 100 -15853 = 47,55 грн.;

Грудень 2010 року - 15853 (сума боргу) х 100,80 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 126,82 грн.;

Всього за період з червня по грудень 2010 року - в сумі 903,60 грн. (190,23+ +459,74+79,26+47,55+126,82)

Січень 2011 року - 15853 (сума боргу) х 101 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 158,53 грн.;

Лютий 2011 року - 15853 (сума боргу) х 100,90 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 142,67 грн.;

Березень 2011 року - 15853 (сума боргу) х 101,40 (індекс інфляції) : 100-15853 = 221,94 грн.;

Квітень 2011 року - 15853 (сума боргу) х 101,30 (індекс інфляції) : 100 -15853 = 206,08 грн.;

Травень 2011 року - 15853 (сума боргу) х 100,8 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 126,82 грн.;

Червень 2011 року - 15853 (сума боргу) х 100,4 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 63,41 грн.;

Вересень 2011 року - 15853 (сума боргу) х 100,10 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 15,85 грн.;

Листопад 2011 року - 15853 (сума боргу) х 100,10 (індекс інфляції) : 100 -15853 = 15,85 грн.;

Грудень 2011 року - 15853 (сума боргу) х 100,20 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 31,70 грн.;

Всього за 2011 рік - в сумі 982,85 грн. (158,53+142,67+221,94+206,08+126,82+63,41+15,85+ +15,85+31,70)

Січень 2012 року - 15853 (сума боргу) х 100,2 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 31,70 грн.;

Лютий 2012 року - 15853 (сума боргу) х 100,20 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 31,70 грн.;

Березень 2012 року - 15853 (сума боргу) х 100,3 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 47,55 грн.;

Вересень 2012 року - 15853 (сума боргу) х 100,10 (індекс інфляції) : 100 -15853 = 15,85 грн.;

Грудень 2012 року - 15853 (сума боргу) х 100,2 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 31,70 грн.;

Всього за 2012 рік - в сумі 158,50 грн. (31,70+31,70+47,55+15,85+31,70)

Січень 2013 року - 15853 (сума боргу) х 100,2 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 31,70 грн.;

Травень 2013 року - 15853 (сума боргу) х 100,10 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 15,85 грн.;

Жовтень 2013 року - 15853 (сума боргу) х 100,40 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 63,41 грн.;

Листопад 2013 року - 15853 (сума боргу) х 100,20 (індекс інфляції) : 100 -15853 = 31,70 грн.;

Грудень 2013 року - 15853 (сума боргу) х 100,50 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 79,26 грн.;

Всього за 2013 рік - в сумі 221,92 грн. (31,70+15,85+63,41+31,70+79,26)

Січень 2014 року - 15853 (сума боргу) х 100,20 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 31,70 грн.;

Лютий 2014 року - 15853 (сума боргу) х 100,60 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 95,11 грн.;

Березень 2014 року- 15853 (сума боргу) х 102,20 (індекс інфляції) : 100-15853 = 348,76 грн.;

Квітень 2014 року - 15853 (сума боргу) х 103,30 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 523,14 грн.;

Травень 2014 року - 15853 (сума боргу) х 103,80 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 602,41 грн.;

Червень 2014 року - 15853 (сума боргу) х 101,00 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 158,53 грн.;

Липень 2014 року - 15853 (сума боргу) х 100,40 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 63,41 грн.;

Серпень 2014 року - 15853 (сума боргу) х 100,80 (індекс інфляції) : 100 -15853 = 126,82 грн.;

Вересень 2014 року- 15853 (сума боргу) х 102,90 (індекс інфляції) : 100 -15853 = 459,73 грн.;

Жовтень 2014 року - 15853 (сума боргу) х 102,40 (індекс інфляції) : 100 -15853 = 380,47 грн.;

Листопад 2014 року- 15853 (сума боргу) х 101,90 (індекс інфляції) : 100-15853 = 301,20 грн.;

Грудень 2014 року - 15853 (сума боргу) х 103 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 475,59 грн.;

Всього за 2014 рік - в сумі 3566,87 грн. (31,70 +95,11+348,76+523,14+602,41+158,53+63,41+ +126,82+459,73+380,47+301,20+475,59)

Січень 2015 року - 15853 (сума боргу) х 103,10 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 491,44 грн.;

Лютий 2015 року - 15853 (сума боргу) х 105,3 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 840,20 грн.;

Березень 2015 року- 15853 (сума боргу) х 110,8 (індекс інфляції) : 100 -15853 = 1712,12 грн.;

Квітень 2015 року - 15853 (сума боргу) х 114 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 2219,42 грн.;

Травень 2015 року - 15853 (сума боргу) х 102,20 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 348,76 грн.;

Червень 2015 року - 15853 (сума боргу) х 100,40 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 63,41 грн.;

Вересень 2015 року- 15853 (сума боргу) х 102,30 (індекс інфляції) : 100 -15853 = 364,61 грн.;

Листопад 2015 року - 15853 (сума боргу) х 102 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 317,06 грн.;

Грудень 2015 року - 15853 (сума боргу) х 100,70 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 110,97 грн.;

Всього за 2015 рік - в сумі 6467,99 грн. (491,44+840,20+1712,12+2219,42+348,76+63,41+ +364,61+317,06+110,97)

Січень 2016 року - 15853 (сума боргу) х 100,90 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 142,67 грн.;

Березень 2016 року - 15853 (сума боргу) х 101 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 158,53 грн.;

Квітень 2016 року - 15853 (сума боргу) х 103,50 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 554,85 грн.;

Травень 2016 року - 15853 (сума боргу) х 100,10 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 15,85 грн.;

Вересень 2016 року- 15853 (сума боргу) х 101,80 (індекс інфляції) : 100 -15853 = 285,35 грн.;

Жовтень 2016 року - 15853 (сума боргу) х 102,80 (індекс інфляції) : 100 -15853 = 443,88 грн.;

Листопад 2016 року- 15853 (сума боргу) х 101,80 (індекс інфляції) : 100-15853 = 285,35 грн.;

Грудень 2016 року - 15853 (сума боргу) х 100,90 (індекс інфляції) : 100 - 15853 = 142,67 грн.;

Всього за 2016 рік -в сумі 2029,15 грн. (142,67+158,53+554,85+15,85+285,35+443,88+285,35+ +142,67)

Загальна сума інфляційних нарахувань за перід з червня 2010 року по грудень 2016 року складає 14330,88 грн. (903,60+982,85+158,50+221,92+3566,87+6467,99+2029,15), що визначає підстави часткового задоволення позову в цій частині вимог.

Сума трьох процентів річних від суми боргу розраховується наступним чином:

15853 грн. (сума боргу) х 3 проценти річних х 2418 (кількість днів прострочки) / 365 днів = 3150,62 грн.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи щодо наявності простроченого зобов'язання відповідача перед позивачем із виконання рішення суду про стягнення боргу за договором позики, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості, що утворилась станом на січень 2017 року з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми заборгованості, так як заявлені вимоги не суперечать вимогам закону та не спростовані безпосередньо відповідачем ні в який спосіб.

Також пропорційно обсягу задоволення позовних вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати із сплати судового збору в розмірі 640 грн. (а.с.1).

Натомість заявлені витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн. за представленим розрахунком вартості адвокатських послуг (а.с.45) не підлягають компенсації відповідачем з огляду на непредставлення суду документального підтвердження щодо їх сплати позивачем, яким вочевидь не є наданий до договору розрахунок вартості адвокатських послуг, що визначає лише його погодження обома сторонами договору, проте не доводять факту сплати означеної суми. Окрім того, визначений розрахунком обсяг правової допомоги суто щодо підготовки позовної заяви, а також фактична неучасть представника позивача у судовому засіданні та під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, не становлять відповідної підстави, лише які за визначеним положеннями ст.1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" виключним переліком можуть бути компенсовані стороні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 5, 8, 10, 60, 74, 169, 209, 210, 212-214, 224-226, 360-7 ЦПК України, ст.526, 612, 625 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (1968 року народження, мешканця АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) інфляційні витрати за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 14330 (чотирнадцять тисяч триста тридцять) гривень 88 копійок та три відсотки річних від суми боргу в розмірі 3150 (три тисячі сто п'ятдесят) гривень 62 копійки, а також 640 (шістсот сорок) гривень судового збору.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії, Жмеринському міськрайонному суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії відсутніми в судовому засідання сторонами, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя Вернік В.М.