Справа № 479/360/17
2/479/223/17
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2017 року Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Микитей Л.Л.,
при секретарі судового засідання Шумській Т.С.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Криве Озеро цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним та скасування державної реєстрації,
В С Т А Н О В И В :
05 травня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним та скасування державної реєстрації право власності на земельну ділянку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що вона успадкувала 1/3 частку земельної ділянки площею 4,36 га. яка належала ОСОБА_5 та 15.12.2003 року отримала відповідне свідоцтво про право на спадщину за заповітом , видане ОСОБА_3 державною нотаріальною конторою Миколаївської області.
16 червня 2005 року ОСОБА_3 районною державною адміністрацією на її ім'я видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії МК № 089898 в якому допущена помилка щодо зазначення розміру земельної ділянки.
Посилаючись , що допущена помилка в правовстановлюючому документі на землю перешкоджає їй вільно користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, позивач просить Державний акт на право власності на земельну ділянку серії МК № 089898 визнати недійсним та скасувати державну реєтрацію.
Представник позивача в судовому засіданні позоввні вимоги підтримав частково, просив визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку.
Відповідач ОСОБА_3 районна державна адміністрація в надісланому на адресу суду листі визнала позов, просить розглянути справу без участі її представника.
Третя особа ОСОБА_4 в суд не прибула, в надісланій заяві просить справу розглянути без її участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва
про право на спадщину за заповітом, виданим ОСОБА_3 державною нотаріальною конторою 15 грудня 2003 року, зареєстрованим в реєстрі за № 2409 (а.с. 4), в порядку спадкування отримала у приватну власність 1/3 частки земельної ділянки, площею 4,36 га, розташованої на території Красненьківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_5, померлому 08.12.2002 року на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ - МК № 040784, виданого Красненьківською сільською радою 15.03.2001 року.
На підставі розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації № 115-р від 23.02.2005 року (а.с. 5), ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення технічної документації по передачі у власність земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15 грудня 2003 року та 16 червня 2005 року ОСОБА_3 районною державною адміністрацією Миколаївської області видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії МК № 089898898 (а.с. 6), в якому зазначено розмір земельної ділянки 4.36 га.
Технічна документація на земельну ділянку, належну позивачу ОСОБА_2 розроблена відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 15 грудня 2003 року ОСОБА_3 державною нотаріальною конторою на 1/3 частку земельної ділянки площею 4.36 га., належної спадкодавцю ОСОБА_5, (а.с. 4), та розмір земельної ділянки становить 1, 3656 га., кадастровий номер 4823981500:01:000:1079, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 7).
Іншому співвласнику земельної ділянки загальною площею 4.36 га. належної ОСОБА_5, - ОСОБА_4 належить 2/3 частки земельної ділянки, що вбачається із свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 грудня 2003 року, виданого ОСОБА_3 державною нотаріальною конторою (а.с. 10), що становить в розмірі 3.00 га., згідно Державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 932588, виданого ОСОБА_3 районною державною адміністрацією 16 липня 2008 року (а.с. 11).
Виходячи з викладеного, судом встановлено, що в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії МК № 089898898, виданому на ім'я ОСОБА_2 допущена помилка у зазначенні розміру земельної ділянки.
Земельним кодексом, який набрав чинності у 2002 році, встановлено, що форми державних актів на право власності на земельні ділянки затверджується Кабінетом Міністірв. Тому 02.04.2002 р. постановою №449 затверджено нові форми державних актів, якими внесення будь-яких змін не передбачено.
Пунктом 2.9. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю в право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею ґ9в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему від 04.05.1999 року № 43 чітко зазначено, що при заповненні державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розірливо, виправлення не допускаються.
2
Отже, можливість внесення змін чи виправлень до державного акта на право власності на земельну ділянку законодавством не передбачена.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87 - 90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143 - 146, 149, 151, 153 - 158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.
Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
В зв'язку з набранням з 01.01.2013 року Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" чинності, повноваження територіальних органів Держземагентства у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди), земельних ділянок, земельного сервітуту, користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) було припинено, у зв`язку з чим відділ Держгеокадастру у Кривоозерському районі не може видати новий державний акт, так як видача державних актів на землю нормами законодавства не передбачена.
За такого, суд вважає, що вимоги позивача, які є належним способом захисту майновимх прав, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись та ст.ст. 10 , 11 , 60 , 209 , 212 - 214, 215, 218 ЦПК України , суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, - задовольнити.
Державний акт на право власності на земельну ділянку серії МК № 089898, виданий ОСОБА_3 районною державною адміністрацією Миколаївської області 16 червня 2005 року на ім'я ОСОБА_2, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01050170005, - визнати недійсним.
3
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Миколаївської області через Кривоозерський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ: (підпис)
З оригіналом згідно :
Суддя Кривоозерського Л.Л. Микитей
районного суду
Суд | Кривоозерський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2017 |
Оприлюднено | 09.06.2017 |
Номер документу | 66937331 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
Микитей Л. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні