Постанова

від 18.05.2007 по справі 6/220-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста 

КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-Б     тел. 230 31 34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18.05.07                                                                                       

6/220-А                   

м. Київ

09:30 год.

За позовом         

          Приватного підприємства «Інтер-Блізз»

До відповідача 1         

Подільської районної у місті Києві ради

До відповідача 2          Відділу приватизації комунального

майна Подільського

району

міста Києва

Про                              визнання

протиправним рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

Суддя Ковтун С.А.

Секретар судового засідання Мамонтова О.О.

Представники:

від

позивача:          Браславська Л.З. (за

дов. б/н від  28.01.2007)

від

відповідача 1          Кравцов А.В. (за

дов. № 1210 від 26.12.2006)

від

відповідача 2          Путіна Т.Є. (за

дов. № 01/102 від 25.10.2006)

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

          До господарського суду міста Києва

звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Блізз»до

Подільської районної у місті Києві ради та відділу приватизації комунального

майна Подільського району міста Києва про визнання протиправним та скасування

рішення V сесії V скликання Подільської районної у місті Києві ради № 71

від 14.09.2006 в частині заборони приватизації нежилих приміщень, розташованих

на першому поверсі будинку № 9, літера А, по вул. Андріївській у місті Києві, а

саме: нежилих приміщень з № 1 по № 14 (групи приміщень № 2), з № 1 по № 8

(групи приміщень № 3), з № 1 по № 4 (групи приміщень № 29) загальною площею 263

кв. м., які належать територіальній громаді Подільського району міста Києва на

праві комунальної власності відповідно до свідоцтва про право власності від

07.06.2006 на підставі  наказу № 1200-В;

визнання   протиправними дій відділу

приватизації комунального майна Подільського району міста Києва в частині

відмови у приватизації зазначених приміщень; зобов'язання відділу приватизації

комунального майна Подільського району міста Києва укласти договір

купівлі-продажу спірних приміщень з позивачем у місячний термін з дня набрання

рішенням законної сили.

          Позовні вимоги мотивовані наступними

обставинами. Рішенням Подільської районної у місті Києві ради XVI сесії XXIV

скликання № 235 від 22.04.2004 «Про перелік об'єктів комунальної власності

територіальної громади району, що підлягають приватизації»(додаток 1, пункт 19)

встановлено, що приміщення площею 202,9 кв. м. та 62,7 кв. м. будинку № 9,

літера А, по вул. Андріївській у місті Києві підлягають викупу позивачем.

Незважаючи на викладене, рішенням V

сесії V скликання Подільської районної у місті Києві ради від 14.09.2006 № 71

скасовано пункт 19 додатку 1 рішення 16 сесії ХХIV скликання від 22.04.2004 №

235 Подільської районної у місті Києві ради, тобто заборонена приватизація

пам'яток до затвердження Верховною Радою України  переліку пам'яток культурної спадщини

відповідно до Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток

культурної спадщини.

Позивач вважає, що вищевказаний

Закон не регулює спірні відносини, а тому застосування його відповідачем є неправомірним.

Ухвалою суду від 30.03.2007 було

порушено провадження у справі  № 6/220-А.

Відповідач-1 позовні вимоги

відхилив повністю, посилаючись на те, що доцільність відчуження об'єктів права

власності визначається радою, а також на те, що позивач не виконав жодних дій

щодо поліпшення орендованого майна.

Також відхилив позовні вимоги

відповідач-2. На його думку, позивач втратив право викупу спірних приміщень на

підставі рішення відповідача-1 № 71 від 14.09.2006. Крім того, будинок № 9 по

вул. Андріївській є щойно виявленим об'єктом культурної спадщини, що є

підставою для відмови у приватизації відповідно до Закону України «Про

тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини».

Під час розгляду справи

відповідачем-1 було заявлено клопотання про залишення позову без розгляду,

оскільки існує адміністративна справа між тими ж сторонами, про той же предмет

та з тих же підстав у провадженні Подільського районного суду міста Києва, а

також клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з набранням

законної сили ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 11.04.2007 у

справі № 2-А-150/07.

Клопотання судом відхилені,

оскільки Подільським районним судом міста Києва залишено без розгляду позовну

заяву позивача у справі № 2-А-150-2007.

Розглянувши надані позивачем та

відповідачами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних

представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються

позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають

значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до договору оренди № 503

від 30.12.2003, укладеного між позивачем та комунальним підприємством «Оренда»,

позивач орендує приміщення на першому поверсі будинку № 9, літера А, по вул.

Андріївській у місті Києві площею 202,9 кв. м. та підвал площею 62,7 кв. м. для

розміщення ресторану та службових приміщень зі строком дії до 31.05.2013.

          Рішенням Подільської районної у місті

Києві ради XVI сесії XXIV скликання № 235 від 22.04.2004 «Про перелік об'єктів

комунальної власності територіальної громади району, що підлягають

приватизації»(додаток 1, пункт 19), 

встановлено, що  зазначені приміщення

підлягають викупу приватним підприємством «Інтер-Блізз».

Відповідно до ст. 23 Закону України

«Про охорону культурної спадщини», позивачем був укладений охоронний договір №

1463 від 31.10.2006 на пам'ятку 

культурної спадщини за вище вказаною адресою на два нежилих приміщення.

Актом технічного стану щойно

виявленого об'єкта культурної спадщини по вул. Андріївській, 9, літера А, у

місті Києві (що є додатком до «Охоронного договору»№ 1463 від 31.10.2006) за

результатами візуального обстеження об'єкта і частини нежилих приміщень

встановлено задовільний технічний стан об'єкту в цілому, стан зовнішніх та

внутрішніх архітектурно-конструктивних елементів  і декоративних елементів, тобто перешкод,

пов'язаних з технічним станом об'єкта культурної спадщини, для приватизації

вказаної частини будівлі не існує.

07.06.2006 Головним управлінням комунальної

власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради  (КМДА) на підставі наказу № 1200-В було

видано свідоцтво про право власності, яким посвідчено, що нежилі приміщення з №

1 по № 14 (групи приміщень № 2), з № 1 по № 8 (групи приміщень № 3), з № 1 по №

4 (групи приміщень № 29) загальною площею 263 кв. м.,  належать територіальній громаді  Подільського району міста Києва на праві

комунальної власності (різниця у 2,6 кв. м. порівняно з площею, зазначеною в

договорі оренди, виникла внаслідок проведення ремонтних робіт).

Вказані дії стали підставою

звернення позивача 13.11.2006 до відділу приватизації комунального майна

Подільського району міста Києва з проханням укласти договір

купівлі-продажу  вище зазначених нежилих

приміщень, оскільки всі дії для укладення таких договорів були виконані.

Листом  № 04/150 від 16.11.2007  відповідач-2 відмовив в укладенні договору

купівлі-продажу вище зазначених нежилих приміщень, посилаючись на те, що

рішенням V сесії V скликання Подільської районної у місті Києві ради від

14.09.2006 № 71 скасований пункт 19 додатку 1 рішення 16 сесії ХХІV скликання

від 22.04.2004      № 235 Подільської

районної у місті Києві ради.

Правовий механізм приватизації

цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх

відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу регламентовано

Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу

приватизацію)".

Порядок визначення переліків

об'єктів, що підлягають приватизації відповідно до цього Закону, регламентовано

статтею 7.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 7

Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу

приватизацію)", затвердження переліків об'єктів, які підлягають викупу,

щодо комунального майна здійснюється 

місцевою Радою за поданням органів приватизації.

Ініціатива щодо включення об'єктів

до вказаного переліку, в силу ч. 3 ст. 7 Закону України "Про приватизацію

невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", належить органу

приватизації або покупцю.

Продаж об'єктів приватизації шляхом

викупу здійснюється у випадку: не продажу об'єктів на аукціоні, за конкурсом;

включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу;

зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди,

укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного

майна".

          Включення орендованого позивачем

приміщення на підставі рішення Подільської районної у місті Києві ради XVI

сесії XXIV скликання № 235 від 22.04.2004 «Про перелік об'єктів комунальної

власності територіальної громади району, що підлягають приватизації»(додаток 1,

пункт 19),  до об'єктів, що підлягають

приватизації шляхом викупу позивачем, мало місце на підставі п. 51 Державної

програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про

Державну програму приватизації" від 18.05.2000 № 1723-ІІІ.

          Згідно з вказаним пунктом право на

викуп майна виникає внаслідок здійснення орендарем за згодою орендодавця

поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного

об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше як 25 відсотків залишкової

вартості майна.

          Таким чином, визначення відповідачем

способу приватизації позивачем приміщення шляхом викупу мало місце на підставі

закону. 

          Офіційне тлумачення частини першої,

третьої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних

підприємств (малу приватизацію)" надано рішенням Конституційного Суду

України у справі № 1-16/2000 від 13.12.20000, відповідно до якого вказані норми

щодо ініціативи покупців про включення відповідного майна до переліку об'єктів,

що підлягають приватизації, треба розуміти як право покупця пропонувати

проведення приватизації конкретного об'єкта малої приватизації у вказаний ним

спосіб, зокрема шляхом викупу. Пропозиція покупця щодо способу приватизації

підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов'язковою для

органів, які визначають або затверджують переліки об'єктів малої приватизації, за

винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону України "Про

приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та

іншими законами.

Отже, реалізація права позивача

щодо приватизації орендованого майна шляхом викупу кореспондується з обов'язком

відповідача включити його до переліку об'єктів, що підлягають приватизації

шляхом викупу, що було зроблено відповідачем-1 шляхом прийняття рішення № 235

від 22.04.2004 «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної

громади району, що підлягають приватизації».

В контексті обов'язку відповідача-1

включити об'єкт до переліку об'єктів, що підлягає приватизації шляхом викупу,

потрібно розглядати права органу місцевого самоврядування, передбачені ст. 60

Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на здійснення

правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права

комунальної власності, та визначення доцільності відчуження об'єктів права

власності, на яку відповідач-1 посилається в обґрунтування правомірності

оскаржуваного рішення.

В даному випадку право органу

місцевого самоврядування щодо визначення доцільності відчуження майна не є

безумовним, оскільки обмежено обов'язком останнього включити об'єкт до переліку

об'єктів, що підлягає приватизації шляхом викупу у разі реалізації орендарем свого

права, наданого п. 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки,

затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" від

18.05.2000 № 1723-ІІІ.

Таким чином, дії відповідача-1 щодо

скасування рішенням від 14.09.2006 № 71 пункту 19 додатку 1 рішення від

22.04.2004 № 235, яким включено орендовані позивачем приміщення у будинку № 9,

літера А, по вул. Андріївській у місті Києві площею 202,9 кв. м., та 62,7 кв.

м. до переліку об'єктів, що підлягають приватизації позивачем, суперечать ст. 7

Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу

приватизацію)". 

Не можуть бути прийняті до уваги

доводи відповідача-1 щодо не здійснення позивачем поліпшень майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 Кодексу

адміністративного судочинства України в адміністративних справах про

протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень

обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності

покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного

позову.  Відповідних доказів

відповідачем-1 не надано.

Також є безпідставними доводи

відповідача-1 про заборону приватизації, встановлену Законом України "Про

тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини".

Згідно зі ст. 18 Закону України

«Про охорону культурної спадщини»об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками

(за винятком пам'яток, відчуження та передача яких обмежується законодавчими

актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або

уповноваженим органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній

чи фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони

культурної спадщини.

          Листом Державної служби з питань

національної культурної спадщини № 22-2891/35 від 09.11.2006 роз'яснено, що

спірний об'єкт не є пам'яткою національного значення, вирішення питання

приватизації належить до повноважень Головного управління охорони культурної

спадщини Київської міської державної адміністрації, відповідно до висновку від

31.10.2006 воно не заперечує проти приватизації зазначеного приміщення.

          Посилання відповідачів на Закон

України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини»від

01.02.2005  № 2391-ІV як на підставу для

відмови у проведенні приватизації не береться судом до уваги, оскільки

зазначений Закон накладає тимчасову заборону на приватизацію виключно пам'яток

культурної спадщини.                    

Відповідно до статті 1 Закону

України «Про охорону культурної спадщини»пам'яткою є об'єкт культурної

спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

          З огляду на це, щойно виявлений

об'єкт культурної спадщини, який не було внесено до Державного реєстру

нерухомих пам'яток України, тобто не набув статусу пам'ятки національного чи місцевого

значення, не є предметом регулювання Закону України «Про тимчасову заборону

приватизації пам'яток культурної спадщини», а тому може бути приватизований у

встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК  України суд визнає незаконним та скасовує

правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо

він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або

інтереси.

Відповідно до ст. ст. 105, 162  КАСУ, способами захисту порушених прав,

свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин є: визнання протиправним

рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання суб'єкта владних повноважень

вчинити дії, тощо.

Всупереч положенням ст. 4 Закону

України «Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію

)», ст. 1 Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток

культурної спадщини», відділ приватизації комунального майна Подільського

району міста Києва неправомірно відмовив позивачеві в укладенні договору

купівлі-продажу спірних нежилих приміщень.

Здійснюючи правомочності щодо

майна, що належить територіальній громаді Подільського району міста Києва,

відповідач-1 порушив порядок проведення малої приватизації, встановлений

Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу

приватизацію )», а саме: неправомірно визнав таким, що втратило чинність

рішення про приватизацію шляхом викупу спірних приміщень.

Дії відповідача-1, пов'язані з

прийняттям спірного рішення, не є таким, що ґрунтуються на законі, оскільки

викуп приміщень шляхом приватизації у випадках, передбачених ст. 11 Закону

України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»,

є для органу приватизації та органів, які затверджують переліки об'єктів малої

приватизації, обов'язковим.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції

України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові

особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

      У зв'язку з викладеним,

позовні вимоги позивача є обґрунтованими та 

підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивач звернувся до суду

з письмовою заявою про відмову від присудження на його користь судових витрат

та не заперечує проти їх понесення за власний рахунок, відповідно до ст. 97

Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати  позивача відшкодуванню з бюджету Подільського

району м. Києва не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 2, 7, 17, 158, 161, 162, 163, та п. 6 прикінцевих та перехідних положень

Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

          Позов

задовольнити повністю.                    

          Визнати

протиправним та скасувати рішення V сесії V скликання Подільської

районної у місті Києві ради № 71 від 14.09.2006 в частині втрати чинності

пункту 19 додатку № 1 рішення Подільської районної в місті Києві ради № 235 від

22.04.2004.

          Визнати протиправними дії відділу

приватизації комунального майна Подільського району міста Києва в частині

відмови у приватизації нежилих приміщень, розташованих на першому поверсі

будинку № 9, літера А, по вул. Андріївській у місті Києві, а саме: нежилих

приміщень з № 1 по № 14 (групи приміщень № 2), з № 1 по № 8 (групи приміщень №

3), з № 1 по № 4 (групи приміщень № 29) загальною площею 263 кв. м.

Зобов'язати відділ приватизації

комунального майна Подільського району міста Києва укласти договір

купівлі-продажу нежилих приміщень, розташованих на першому поверсі будинку № 9,

літера А, по вул. Андріївській у місті Києві, а саме: нежилих приміщень з № 1

по № 14 (групи приміщень № 2), з № 1 по № 8 (групи приміщень № 3), з № 1 по № 4

(групи приміщень № 29) загальною площею 263 кв. м.,

з приватним підприємством

«Інтер-Блізз»(м. Київ, вул. Андріївська, 9-А, код 30677340) у місячний термін з

дня набрання рішенням законної сили.

          Дана постанова набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної

скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства

України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки,

встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                

С.А. Ковтун

Постанова

підписана 24 травня 2007 року