Рішення

від 31.05.2017 по справі 331/355/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №2/331/419/2017

331/355/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі :

головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі - Постарнак М.М.,

за участю представника

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжтрансавто , третя особа : ОСОБА_4, про відшкодування моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, звернулася до суду з позовною заявою до ПАТ Страхова компанія Країна , ТОВ Запоріжтрансавто про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа: ОСОБА_4 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 18 серпня 2016 року, приблизно о 20 годині 40 хвилин, водій ОСОБА_4, керуючи маршрутним мікроавтобусом Мерседес-Бенц Спринтер , д.р.н. АР 3367 СЕ, рухаючись по вул. Українській в м. Запоріжжі на перехресті з пр. Соборним , не надав перевагу пішоходу, який закінчував перехід проїзної частини на регульованому пішохідному переході та допустив наїзд на неповнолітню ОСОБА_3 В результаті порожньо-транспортної пригоди автомобіль зазнав Мерседес-Бенц Спринтер , д.р.н. АР 3367 СЕ технічних пошкоджень, травмовано пішохода ОСОБА_3.

На момент скоєння ОСОБА_4 ДТП, останній перебував у трудових відносинах з ТОВ Запоріжтрансавто , працюючи на посаді водія.

Постановою слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 від 23 вересня 2016 року закрито кримінальне провадження № 12016080050005154 від 19.08.2016р., у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення. Матеріали кримінального провадження щодо порушень вимог ПДР України водієм ОСОБА_4 виділені та направлені до Управління Патрульної поліції ГУНП в Запорізькій області для вирішення питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Зазначеною постановою встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді: Инфицированная ссадина (рана) на тыльной поверхности левой стопы , Ссадины на правой голени, в области медиальной лодыжки правого голеностопного сустава, на правой стопе у основания 1-го пальца, в областе левого плечевого сустава, в области левого локтевого сустава, в областе левого коленного сустава, на левой голени, в области правого коленного сустава, кровоподтек в области гребня правой подвздошной кости .

Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 18.2. Правил дорожнього руху України, яким встановлено, що: на регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека , знаходиться в причинному зв'язку з подією ДТП та об'єктивними наслідками що настали.

В діях пішохода ОСОБА_3 порушень Правил дорожнього руху України не встановлено.

Постановою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19 жовтня 2016 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та призначено покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення прав керування транспортним засобом.

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 07 грудня 2016 року постанова Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19 жовтня 2016 року залишена без змін.

Внаслідок ушкодження здоров'я ОСОБА_3 витрачено кошти на придбання ліків та медичну допомогу у розмірі 1 348,68 гривень.

Також, пошкоджено майно ОСОБА_3, а саме: смартфон МЕІ2ТІ, вартістю 3 399,00 гривень; взуття (босоніжки ), вартістю 760,00 гривень; шорти, вартістю 320,00 гривень; футболка, вартістю 120,00 гривень.

Таким чином, внаслідок ДТП ОСОБА_3 заподіяно майнову шкоду на загальну суму 5 947,68 гривень.

Водієм ОСОБА_4 добровільно частково відшкодовано майнову шкоду в розмірі 1 200,00 гривень. Розмір невідшкодованої майнової шкоди складає 4 747,68 гривень.

Крім того, внаслідок ДТП ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Також, у душевних стражданнях, яких малолітня ОСОБА_3 зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої та членів її сім'ї. У глибоких душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна. Страх за своє життя і нервовий стрес, перенесений малолітньою ОСОБА_3 в момент наїзду на неї водієм маршрутного автобуса ОСОБА_4, а також послідуючі безсоння, періодичний головний біль, нудота, запаморочення, переживання, викликані порушенням ходу звичайного життя призвели до погіршення здоров'я, порушення нормальних життєвих зв'язків. Внаслідок протиправних дій водія ОСОБА_4, ОСОБА_3, перебуваючи на лікуванні, не мала можливості вести нормальне активне життя, були порушені стосунки з оточуючими її людьми та друзями. Завдана моральна шкоди оцінена позивачем в 15 000,00 гривень.

На підставі викладеного, просила суд стягнути з ПАТ СК Країна на її користь завдану внаслідок ДТП матеріальну шкоду за ушкодження здоров»я та лікування в розмірі 1348,68 грн., завдану внаслідок ДТП матеріальну шкоду за пошкодження майна в розмірі 3399,00 грн.; стягнути з ТОВ Запоріжтрансавто на її користь завдану моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн. та сплачений при зверненні до суду з позовом судовий збір в розмірі 1296,00 грн.

В процесі розгляду справи позивач ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, уточнила позовні вимоги та остаточно просила суд стягнути з ПАТ СК Країна на її користь завдану внаслідок ДТП матеріальну шкоду за ушкодження здоров»я та лікування в розмірі 1348,68 грн., завдану внаслідок ДТП матеріальну шкоду за пошкодження майна в розмірі 3399,00 грн., завдану моральну шкоду в розмірі 67,43 грн., сплачений при зверненні до суду з позовом судовий збір в розмірі 648,00 грн.; стягнути з ТОВ Запоріжтрансавто на її користь завдану моральну шкоду в розмірі 14932,57 грн. та сплачений при зверненні до суду з позовом судовий збір в розмірі 648,00 грн. (а.с. 93-99)

06 квітня 2017 року від позивачки ОСОБА_2 до суду надійшла заява про залишення без розгляду позовної заяви в частині вимог до відповідача ПАТ СК Країна про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. (а.с. 148)

Ухвалою суду від 07 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2, діючої в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, до ПАТ СК Країна , третя особа: ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданими внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, залишено без розгляду. Продовжено розгляд справи за позовом до ТОВ Запоріжтрансавто , третя особа: ОСОБА_4, про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. (а.с. 150-151)

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала та просила суд його задовольнити, зазначивши, що діями водія ОСОБА_4 фактично завдано більшої моральної шкоди, оскільки психологічний стан дитини після ДТП не відновлюється та вона продовжує надалі зазнавати страждань.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позов та пояснення ОСОБА_2, просив суд позов задовольнити, оскільки він є законним, обґрунтованим та таким, що відповідає засадам діючого законодавства України та практики Європейського суду з прав людини .

Представник відповідача ТОВ Запоріжтрансавто ОСОБА_6 в судових засіданнях 09.03.2017р. та 03.04.2017р. позовні вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди визнавав частково, а саме: в сумі 3000,00 грн., в іншій частині заперечував, посилаючись, що на підтвердження зазначеного позивачем розміру моральних збитків не надано доказів завдання моральної шкоди саме в розмірі 14932,57 грн.. Вважає, що заявлена сума є завищеною та безпідставною, а тому просив суд в цій частині позову відмовити.

Проте, в судове засідання 31 травня 2017 року представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи суду не надав.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи суду не надав.

Статтею 157 ЦПК України визначено, що суд розглядає справу протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п ятнадцять днів.

Крім того, однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6 Закону України Про статус суддів : - при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом строків.

Виходячи з зазначених нормативно-правових актів України та з урахуванням того, що справа перебуває в провадженні суду значний час, її розгляд неодноразово відкладався у зв'зку з неявкою у судове засідання представника відповідача по справі, взявши до думку позивача та її представника позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторони відповідача по справі.

Суд, взявши до уваги пояснення позивача та її представника, пояснення представника відповідача, надані під час судових засідань 09.03.2017р. та 03.04.2017р., вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що 18 серпня 2016 року, приблизно о 20 годині 40 хвилин, водій ОСОБА_4, керуючи маршрутним мікроавтобусом Мерседес-Бенц Спринтер , д.р.н. АР 3367 СЕ, рухаючись по вул. Українській в м. Запоріжжі на перехресті з пр. Соборним , не надав перевагу пішоходу, який закінчував перехід проїзної частини на регульованому пішохідному переході та допустив наїзд на неповнолітню ОСОБА_3 В результаті порожньо-транспортної пригоди автомобіль зазнав Мерседес-Бенц Спринтер , д.р.н. АР 3367 СЕ технічних пошкоджень, травмовано пішохода ОСОБА_3.

На момент скоєння ОСОБА_4 ДТП, останній перебував у трудових відносинах з ТОВ Запоріжтрансавто , працюючи на посаді водія.

Постановою слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 від 23 вересня 2016 року закрито кримінальне провадження № 12016080050005154 від 19.08.2016р., у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення. Матеріали кримінального провадження щодо порушень вимог ПДР України водієм ОСОБА_4 виділені та направлені до Управління Патрульної поліції ГУНП в Запорізькій області для вирішення питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України. (а.с. 13-14)

Зазначеною постановою встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді: Инфицированная ссадина (рана) на тыльной поверхности левой стопы , Ссадины на правой голени, в области медиальной лодыжки правого голеностопного сустава, на правой стопе у основания 1-го пальца, в областе левого плечевого сустава, в области левого локтевого сустава, в областе левого коленного сустава, на левой голени, в области правого коленного сустава, кровоподтек в области гребня правой подвздошной кости . (а.с. 15-21)

Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 18.2. Правил дорожнього руху України, яким встановлено, що: на регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека , знаходиться в причинному зв'язку з подією ДТП та об'єктивними наслідками що настали.

В діях пішохода ОСОБА_3 порушень Правил дорожнього руху України не встановлено.

Постановою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19 жовтня 2016 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та призначено покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення прав керування транспортним засобом. (а.с. 31)

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 07 грудня 2016 року постанова Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19 жовтня 2016 року залишена без змін. (а.с. 32)

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановами Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19 жовтня 2016 року та апеляційного суду Запорізької області від 07 грудня 2016 року встановлено, що під час скоєння 18 серпня 2016 року дорожньо-транспортної пригоди за участю неповнолітньої ОСОБА_3 водій ОСОБА_4 перебував у трудових з ТОВ Запоріжтрансавто , працюючи на посаді водія маршрутного таксі.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України,цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами , але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, захисту інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в разі його невизнання, або порушення. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язків в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим та органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, відшкодування моральної шкоди може здійснюватися не тільки в силу договору, але й закону.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995р. № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Крім того, у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (із змінами і доповненнями ) визначено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Також, у п. 9 цієї постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством (п.5 Постанови).

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації судом факту порушення (ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована 17.07.1997). Достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є визнаний судом факт порушення права (справедлива сатисфакція потерпілій стороні, справи Савула проти України , № 12868/05, рішення від 10.12.2009р.; ОСОБА_1 проти України , № 18966/02, рішення від 29.06.2004р.)

Як на спричинення відповідачем неповнолітній ОСОБА_3 моральної шкоди, позивач посилається на те, що у зв»язку з ДТП ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Також, у душевних стражданнях, яких малолітня ОСОБА_3 зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої та членів її сім'ї. У глибоких душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна. Страх за своє життя і нервовий стрес, перенесений малолітньою ОСОБА_3 в момент наїзду на неї водієм маршрутного автобуса ОСОБА_4, а також послідуючі безсоння, періодичний головний біль, нудота, запаморочення, переживання, викликані порушенням ходу звичайного життя призвели до погіршення здоров'я, порушення нормальних життєвих зв'язків. Внаслідок протиправних дій водія ОСОБА_4, ОСОБА_3, перебуваючи на лікуванні, не мала можливості вести нормальне активне життя, були порушені стосунки з оточуючими її людьми та друзями . Крім того, водій ОСОБА_4 та ТОВ Запоріжтрансавтом в добровільному порядку відмовляються відшкодувати завдану шкоду, через що вона несе певні моральні страждання, які оцінює у 14932,57 гривень.

Аналізуючи наведені норми діючого законодавства України, практику Європейського суду з прав людини , а також враховуючи викладені обставини та наявні в матеріалах справи письмові докази, керуючись принципом розумної достатності, суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди з ТОВ Запоріжтрансавто на користь ОСОБА_3 до 10000,00 грн.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.

При подачі позовної заяви до суду позивач по справі сплатив судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру (стягнення моральної шкоди) розмірі 640 грн. 00 коп. (а.с. 2)

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімального прожиткового мінімуму та не більше 5 розмірів мінімального прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від розміру мінімального прожиткового мінімуму у місячному розмірі, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року становить 1600,00 грн., то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру (стягнення моральної шкоди) в розмірі 640,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. 1167 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжтрансавто ( ЄДРПОУ 37526683) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2, б.№ 7 кв.118, в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої неповнолітній ОСОБА_3, 10 000, 00 грн. ( десять тисяч гривень 00 коп.) та судовий збір в розмірі 640, 00 грн. ( шістсот сорок гривень 00 копійок), а всього 10 640, 00 грн. ( десять тисяч шістсот сорок гривень 00 копійок) на картковий рахунок № 26250001010529 у ПАТ МОТОР-БАНК , рахунок № 29248003000041, МФО 313009, ЄДРПОУ 35345213.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами - учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні в той же строк з дня отримання копії рішення суду.

Суддя: Н.Г. Скользнєва

31.05.2017