Рішення

від 29.05.2017 по справі 323/2676/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 323/2676/16Головуючий у 1-й інстанції Фісун Н.В. Пр. № 22-ц/778/1243/17Суддя-доповідач ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

за участі секретаря Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 19 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 міської ради, третя особа: управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просив: визнати за ним право власності на майно, яке знаходиться за адресою: Запорізька область м. Оріхів вул. Привокзальна, 2а та зобов'язати Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради зареєструвати право власності на вказане майно за ним - ОСОБА_2

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що 27 червня 2003 року згідно з домовленостями про укладення в майбутньому договору міни він, як власник іменних акцій ВАТ Запорожские сельские строители (надалі Запоріжсільбуд ), передав, а ВАТ Запоріжсільбуд , як емітент цих акцій, прийняло прості іменні акції номіналом 10 грн. в кількості 29560 штук на суму 295.600,00 грн., що відображено в Акті приймання-передання від 27 червня 2003 року.

27 серпня 2003 року між ВАТ Запоріжсільбуд в особі голови правління ОСОБА_6 та позивачем - фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір міни. Відповідно до п. 1.1 Договору міни СТОРОНА 1 передає СТОРОНІ 2 у власність об'єкти нерухомості, а саме: Ремонтно-механічна майстерня; Котельна; Склад; Бетонно-змішувальний блок; Будівля РБУ; Слюсарська майстерня; Зварювальний цех; Стоянка машин; Залізнична лінія естакади; Водонапірна башта, башта РБ-15; Вигріб; Паркан; Паркан загальною площею 2.595,1 кв. м. на загальну суму 249.941 грн., розташованих за адресою: м. Оріхів Запорізької обл., вул. Привокзальна, 2-а. Відповідно до п. 1.2 Договору міни СТОРОНА 2 передає СТОРОНІ 1 цінні папери, а саме прості іменні акції номіналом 10 грн. в кількості 24994 акції на суму 249.940,00 грн.

Повноваження генерального директора - голови правління ВАТ Запоріжсільбуд ОСОБА_6 підтверджуються архівною довідкою Запорізької міської ради від 05.07.2016 р. № 03-07\344, з додатком у вигляді особистої картки по кадрам Запоріжсільбуд яка була отримана в ході підготовки до подання позову. Відповідно до цих документів, на момент укладення договору міни та передання акцій і передання майна, починаючи з 17 грудня 2001 року ОСОБА_6 обіймав посаду Генерального директора - Голови правління ВАТ Запоріжсільбуд і тому мав повноваження на підписання документів по цих угодах.

Для договору міни позивачем були використані акції ВАТ Запоріжсільбуд , які частково він придбав у їх власників - фізичних осіб в кількості більше ніж 18.341 шт. Ряд документів свідчать про законність придбання ним цінних паперів. Придбання ним акцій у акціонерів, що фіксував реєстроутримувач - ТОВ СВІТ реєстр підтверджується виписками з реєстру власників іменних акцій по стану його особового рахунку. Він отримував виписки і кожна виписка підтверджує зміну стану його особистого рахунку в реєстрі власників іменних акцій, вказуючи збільшення придбання акцій у акціонерів. Відповідно до Виписки з реєстру власників іменних цінних паперів № 425 про стан особового рахунку за станом на 21.05.2003 року на ім'я власника акцій, тобто позивача ОСОБА_2, зареєстровано акції в кількості 29.560 шт.

Різниця між вартістю акцій, які були передані на адресу ВАТ ЗАПОРОЖСЕЛЬСТРОЙ та вартістю акцій, які включені до договору міни, склала 45.660,00 грн. На цю суму ним були отримані від ВАТ Запоріжсільбуд малоцінні матеріали.

Позивач вважає що на підставі договору міни та актів приймання-передання будівель та акцій, які є невід'ємною частиною договору міни, він став власником будівель, вказаних у договорі міни та розташованих за адресою: м. Оріхів Запорізької обл. вул. Привокзальна, 2-а.

Ухвалою від 12 квітня 2006 року Господарського суду Запорізької області по справі № 25\151 у справі про банкрутство ВАТ Запоріжсільбуд ухвалено: затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, банкрута - ВАТ Запоріжсільбуд - ліквідувати, провадження у справі припинити. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ВАТ Запоріжсільбуд (ЄДРПОУ 01352304), з місцезнаходженням: 69002 м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 48 як юридична особа припинена 29 травня 2006 року.

У зв'язку з тим, що до цього часу пройшли зміни у стані будівель, придбаних ним за договором міни, він звернувся до КП Пологівської міської ради Імпульс з метою інвентаризації на момент звернення нерухомого майна, отриманого ним за Договором міни. Відповідно до відповіді № 24 від 16 травня 2016 року наступне майно, яке знаходиться за адресою: Запорізька область м. Оріхів вул. Привокзальна, 2-а зареєстроване за ВАТ Запоріжсільбуд , не відносяться до самочинного будівництва, а самочинно збудовані будівлі та споруди не виявлені. При цьому в ході інвентаризації встановлено, що котельня (літ. Е), бетонно-змішувальний блок (літ. 3), навіс (літ. м, м'), паркан (літ. 2) - знесені.

У зв'язку з тим, що органи державної реєстрації до цього часу не внесли зміни в єдиний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо власника переліченого нерухомого майна, придбаного ним за договором міни, він звернувся в Державну реєстраційну службу через нотаріуса ОСОБА_7 для реєстрації речових прав на нерухоме майно, але отримав відмову в реєстрації, оскільки договір міни був укладений у простій письмовій формі і відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року з моменту набрання чинності цього Закону до реєстрації приймаються тільки нотаріально посвідчені договори.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 19 січня 2017 року (т.с. 2 а.с. 16- 20) у задоволенні позову позивача у цій справі відмовлено.

Всі особи, які беруть участь у справі, із вищезазначеним рішенням суду погодились, останнє в апеляційному порядку не оскаржували, окрім позивача ОСОБА_2

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_2 в особі представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у своїй апеляційній скарзі (т.с. 2 а.с. 25 - 28) просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області (суддя-доповідач ОСОБА_8 т.с. 2 а.с. 31) апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, справу колегією суддів апеляційного суду у складі головуючого судді Спас О.В., суддів Кухаря С.В. та Полякова О.З. (тс. 2 а.с. 33) призначено до апеляційного розгляду.

В автоматизованому порядку суддею-доповідачем ОСОБА_1 у цій справі замінено суддю-доповідача ОСОБА_8 у зв'язку із звільненням останньої у відставку, членів колегії суддів апеляційного суду: суддів Кухаря С.В. та Полякова О.З. на суддів Маловічко С.В. та Кочеткову І.В. (т.с. 2 а.с. 47-48).

У судове засідання 29 травня 2017 року повідомлений апеляційним судом про час і місце розгляду справи належним чином (т.с. 2 а.с. 36) представник третьої особи - Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради не з'явився, третя особа клопотання про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавала.

Навпаки, третя особа через свого представника поштою подала апеляційному суду заяву (т.с. 2 а.с. 50-52), в якій просила розглядати дану справу апеляційним судом без участі її представника.

В силу вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, колегія суддів апеляційного суду визнала неповажною причину неявки представника третьої особи у дане судове засіданні та на підставі ст. 305 ч. 2 ЦПК України ухвалила розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю представника третьої особи за присутністю позивача ОСОБА_2, представників останнього - ОСОБА_3 (т.с. 1 а.с. 249-251) та ОСОБА_4 (т.с. 1 а.с. 278-279), представника відповідача ОСОБА_5 міської ради за довіреністю (т.с. 2 а.с. 53) ОСОБА_9 та прокурора - Свинаренка Р.В.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 в особі представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 303 ч. 1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді в першій інстанції.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань (ст. 308 ч. 2 ЦПК України).

Згідно із ст. 307 ч. 1 п. 3 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.

Апеляційний суд ухвалює рішення про зміну рішення суду першої інстанції у випадку, якщо помилки у неправильно прийнятому рішенні можливо усунути без його скасування, не змінюючи суть рішення і вони стосуються окремих його частин.

В силу вимог ст. 215 ЦПК України рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

У мотивувальній частині рішення суду згідно зазначаються:

- встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини;

- мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти;

- чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким;

- назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався.

За роз'ясненнями п. 19 постанови Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку № 12 від 24.10.2008 року, якщо помилки у рішенні суду першої інстанції стосуються фактичної сторони справи чи правового обґрунтування рішення, то їх усунення необхідно вважати також зміною рішення.

Встановлено, що суд першої інстанції, правильно відмовляючи у задоволенні позову позивача у цій справі по суті, керувався ст. ст. 10, 57-60, 192, 196, 208-209, 213-215, 218, 224- 227 ЦПК , ст. ст. 47, 227, 241, 242 ЦК України (1963 року), ст. 55 ЗУ Про нотаріат та, разом із тим, виходив одночасно з двох підстав для відмови у задоволенні позову позивача у цій справі, а саме:

-не дотримано нотаріальної форми договору міни майна, на яке позивач просив у цій справі визнати за ним право власності, не заявляючи у цій справі позовних вимог про визнання дійсним цього договору,

-та ОСОБА_5 міська рада Запорізької області є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки позивачем не доведено , що діями чи бездіяльністю останньої порушені будь-які права позивача,

лише остання із яких є правильною.

Решта доводів апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 в особі його представників у цій справі є такими, що не спростовують правильного висновку суду першої інстанції про необхідність відмови позивачу у задоволенні його позову у цій справі.

Так, в силу вимог ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ст. 58 ч.1 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 59 ч. 2 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (допустимість доказів).

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 60 ч. 4 ЦПК України).

Судом першої інстанції у цій справі було правильно встановлено, що 28 серпня 2003 року між ВАТ Запоріжсільбуд в особі голови правління ОСОБА_6 та позивачем - фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір міни у простій письмовій формі (т.с. 1 а.с. 23-24).

В силу положень п. 1.1 вищезазначеного договору міни СТОРОНА 1 передає СТОРОНІ 2 у власність об'єкти нерухомості, а саме: Ремонтно-механічна майстерня; Котельна; Склад; Бетонно-змішувальний блок; Будівля РБУ; Слюсарська майстерня; Зварювальний цех; Стоянка машин;Залізнична лінія естакади; Водонапірна башта, башта РБ-15; Вигріб; Паркан; Паркан загальною площею 2.595,1 кв. м. на загальну суму 249.941 грн., розташованих за адресою: м. Оріхів Запорізької обл., вул. Привокзальна, 2-а.

Згідно із п. 1.2 вищезазначеного договору міни СТОРОНА 2 передає СТОРОНІ 1 цінні папери, а саме прості іменні акції номіналом 10 грн. в кількості 24994 акції на суму 249.940,00 грн.

За змістом ухвали Господарського суду Запорізької області від 12.04.2006 року - банкрута ВАТ Запоріжсільбуд м. Запоріжжя ліквідовано (т.с. 1 а.с. 28).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ВАТ Запоріжсільбуд (ЄДРПОУ 01352304), з місцезнаходженням: 69002 м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 48 як юридична особа припинена 29 травня 2006 року (т.с. 1 а.с. 29-30).

Відповідно до архівних даних КП Імпульс Пологівської районної ради право власності на нерухоме майно за адресою: Запорізька область Оріхівський район м. Оріхів вул. Привокзальна, 2а зареєстровано за ВАТ Запоріжсільбуд , розмір частки у праві становить 1/1 (т.с. 1 а.с. 33-60).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 10 ч. 3 ЦПК України).

Підстави для звільнення позивача ОСОБА_2 від доказування, зокрема факту наявності порушення, невизнання, оспорення будь-яких його прав на вищезазначене нерухоме майно саме з боку ОСОБА_5 міської ради Запорізької області , передбачені ст. 61 ЦПК України, у цій справі відсутні .

Позивач ОСОБА_2 та представники останнього не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування позову позивача у цій справі, зокрема на підтвердження факту наявності порушення, невизнання, оспорення будь-яких прав ОСОБА_2 на вищезазначене нерухоме майно саме з боку ОСОБА_5 міської ради Запорізької області.

Тому, суд першої інстанції правильно вважав, що ОСОБА_5 міська рада Запорізької області є неналежним відповідачем у цій справі, а тому мав відмовити у задоволенні позову позивача у цій справі саме з цих правових підстав.

Позовні вимоги позивача ОСОБА_2 про зобов'язання Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, яке залучено у цій справі виключно як третя особа , зареєструвати право власності на вказане майно за ним ОСОБА_2 - не ґрунтуються на законі, а тому також не підлягали задоволенню судом першої інстанції у цій справі.

Апеляційний суд на виконання вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги позивача.

В апеляційному суді у судовому засіданні ОСОБА_2 та його представники на запитання колегії апеляційного суду визнали той факт, що з будь-якими заявами про реєстрацію будь-якого права за ОСОБА_2 на вищезазначене майно вони до Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради взагалі не звертались, лише до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, як державного реєстратора, яка у своїй відмові правильно зазначала, що вищезазначений договір міни міг укладатись як у простій письмовій формі, так й в нотаріальній формі та обов'язково договір підлягав реєстрації в БТІ (копія т.с. 1 а.с. 32).

Обставини, визнані особами, які беруть участь у справі, доказуванню в силу вимог ст. 61 ч. 1 ЦПК України не підлягають.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами (ст. 303 ч. 2 ЦПК України).

Докази, передбачені ст. 303 ч. 2 ЦПК України, у цій справі, відсутні.

При вищевикладених обставинах, апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід задовольнити частково; рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 19 січня 2017 року у цій справі змінити в частині правового обґрунтування відмови у позові; в решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, оскільки воно у цій частині є законним та обґрунтованим.

Встановлено, що судом першої інстанції оскаржуємим рішенням не вирішувалось питання про розподіл між сторонами понесених ними судових витрат у цій справі, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, тому останнє також не було предметом апеляційного перегляду у цій справі апеляційним судом, та може бути вирішено судом першої інстанції у подальшому за заявою осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду в порядку, передбаченому ст. 220 ЦПК України.

Крім того, в силу вимог ст. 88 ч. ч. 1, 5 ЦПК України у разі задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 лише частково при вищевикладених обставинах, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідача ОСОБА_5 міської ради Запорізької області будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи судом апеляційної інстанції, у тому числі у вигляді судового збору у розмірі 3300,00 грн. (т.с. 2 а.с.2 4), сплаченого ним при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду.

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VІІІ Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

Разом із тим, колегія суддів апеляційного суду вважає за доцільне роз'яснити ОСОБА_2 його право у подальшому окремо від цієї справи вирішувати питання про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на вищезазначене майно окремо від цієї справи із відповідною реєстраційною службою у позасудовому чи у судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 - 317 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 19 січня 2017 року у цій справі змінити в частині правового обґрунтування відмови у позові.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяСуддяСуддя ОСОБА_1ОСОБА_10ОСОБА_11