Постанова

від 30.05.2017 по справі 816/487/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/487/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

представників позивача - Шебітька С.В., Косенко С.В.,

представника відповідача - Тенянка О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство " Кречет" до Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2017 року Полтавська обласна громадська організація "Мисливсько-рибальське товариство " Кречет" звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправним та скасування наказу № 13 від 22 лютого 2017 року про заборону використання державного мисливського фонду по договору № 033/07 від 27.12.2007 та додаткової угоди № 23 від 09.04.2010 та зобов'язання забезпечити належну охорону мисливських угідь, у тому числі шляхом переведення штатних працівників та єгерської служби на повну зайнятість у господарстві та приведення їх заробітної плати у відповідність до законодавства; відновити чисельність основних видів мисливських тварин до оптимальної, згідно матеріалів мисливського впорядкування; забезпечити виконання біотехнічних заходів в кількості та обсягах, передбачених матеріалами мисливського впорядкування; надати інформацію про проведену роботу до 30 березня 2017 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що спірний наказ винесено на підставі актів контрольних обліків диких тварин на території мисливських угідь, які перебувають у користуванні позивача, від 16.02.2017 та 17.02.2017, однак договором від 27.12.2007 № 033/07 Про умови ведення мисливського господарства не надано право відповідачу самостійно проводити будь-які обліки (первинні, контрольні) диких тварин. Наголошував, що контрольні обліки проведено без участі позивача, натомість із залученням сторонніх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вибірково - на території єгерських обходів № 1, № 2, № 4, тоді як єгерських обходів 12. Зауважував, що позивач на виконання пункту 2.2.5. договору від 27.12.2007 № 033/07 (із змінами) у січні - лютому 2017 року забезпечив належне проведення первинного обліку чисельності і добування мисливських тварин у мисливських угіддях, і 10.02.2017 на підставі зведених даних проведеного позивачем первинного обліку відповідачем та Департаментом екології та природних ресурсів облдержадміністрації погоджено проект лімітів використання диких парнокопитних звірів у сезоні полювання 2017 - 2018 років.

Також позивач вказував, що твердження у спірному наказі про те, що кошти на відтворення (у тому числі штучне розселення) тварин товариством не вкладаються, а затрати на придбання кормів за останні роки зменшилися у 4 - 5 разів, спростовуються актами про викладку кормів та актами про виконання біотехнічних заходів.

Відносно висновку відповідача у спірному наказі про те, що позивачем не вживаються заходи щодо боротьби з браконьєрством, зазначав, що працівниками єгерської служби проведено охоронні заходи та направлені до правоохоронних органів матеріали, за якими ведеться досудове слідство по трьом кримінальним провадженням.

Крім того, позивач звертав увагу на те, що для застосування частини 3 статті 30 Закону України Про мисливське господарство та полювання щодо заборони використання державного мисливського фонду в угіддях користувача відповідач повинен документально підтвердити факт систематичного невиконання або порушення позивачем вимог статті 30 Закону України Про мисливське господарство та полювання , однак такі порушення позивачу не відомі.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позов, просили його задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

У письмових запереченнях відповідач вказував, що позивач помилково дійшов висновку, що договір № 033/07 від 27.12.2007 Про умови ведення мисливського господарства не дає право відповідачу самостійно проводити обліки тварин, оскільки договір не містить обмежень щодо максимально допустимої кількості перевірок Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства умов виконання договору з боку позивача, а крім того, не зобов'язує відповідача проводити перевірку тільки в присутності позивача.

Зауважував також, що погодження проектів лімітів використання диких парнокопитних тварин не перешкоджає реалізації права відповідача провести перевірку виконання умов виконання договору користувачем мисливських угідь.

Відносно твердження позивача про те, що ним виконуються вимоги про підгодівлю тварин, зазначав, що надані позивачем акти викладки кормів та виконання біотехнічних заходів за 2016 рік не дають достовірної інформації щодо динаміки витрат користувача мисливських угідь за останні роки.

Відповідач наголошував, що головним показником стану ведення мисливського господарства є динаміка чисельності мисливських тварин за певний період, і позивачем підтверджено у звітності динаміку зменшення чисельності мисливських тварин, починаючи з 2013 року.

Щодо доводів позивача про те, що йому не відомо про порушення умов договору, відповідач зазначав, що факти невиконання і порушення умов договору викладені у спірному наказі.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Полтавська обласна громадська організація Мисливсько-рибальське товариство Кречет (ПОГО МРТ Кречет ) (ідентифікаційний код 33804656) зареєстрована як юридична особа 04.11.2005, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /т. 1, а.с.114 - 116/.

Рішенням Полтавської обласної ради (двадцять шостої сесії четвертого скликання) від 31 березня 2006 року Про надання в користування мисливських угідь у відповідності до вимог статті 15 Закону України Про тваринний світ , статтей 9, 22 Закону України Про мисливське господарство та полювання , статті 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні надано ПОГО МРТ Кречет мисливські угіддя площею 51 940 га терміном на 15 років на території Полтавського та Новосанжарського районів згідно додатків 1, 2, 3 /т. 1 а.с. 178 - 183/.

На виконання зазначеного рішення між Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та ПОГО МРТ Кречет укладено договір про умови ведення мисливського господарства № 033/07 від 27.12.2007 /т. 1 а.с. 195 - 197/.

09.04.2010 сторонами договору № 033/07 від 27.12.2007 підписано додаткову угоду № 23 до вказаного договору /т. 1 а.с. 198/.

22 лютого 2017 року Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства видано наказ № 13 Про заборону використання державного мисливського фонду в угіддях Полтавської обласної громадської організації Мисливсько-рибальське товариство Кречет , відповідно до якого, зокрема: заборонено використання державного мисливського фонду в мисливських угіддях Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство " Кречет" загальною площею 51 940 га на мисливський сезон 2017 - 2018 років (п. 1); зобов'язано голову ПОГО МРТ Кречет Шебітька С.В. протягом лютого - березня 2017 року (п.2): забезпечити належну охорону мисливських угідь, у тому числі шляхом переведення штатних працівників та єгерської служби на повну зайнятість у господарстві та приведення їх заробітної плати у відповідність до законодавства (пп. 2.1.); відновити чисельність основних видів мисливських тварин до оптимальної, згідно матеріалів мисливського впорядкування (пп. 2.2.); забезпечити виконання біотехнічних заходів в кількості та обсягах, передбачених матеріалами мисливського впорядкування (пп. 2.3.); інформацію про проведену роботу надати Полтавському обласному управлінню лісового та мисливського господарства у письмовому вигляді до 30 березня 2017 року (пп. 2.4.) /т. 1 а.с. 13 - 14/.

Зазначений наказ надійшов до ПОГО МРТ Кречет 10.03.2017 вх. № 31, про що свідчить відмітка вхідної реєстрації організації.

Позивач не згоден із наказом Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства № 13 від 22 лютого 2017 року, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

У відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку правомірності наказу Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства № 13 від 22 лютого 2017 року, суд виходить з наступного.

Правовідносини щодо використання державного мисливського фонду регулюються нормами Закону України Про тваринний світ від 13.12.2001 № 2894-ІІІ, Закону України Про мисливське господарство та полювання від 22.02.2000 № 1478-ІІІ, а також іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 3 Закону України Про мисливське господарство та полювання мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно із положеннями частин 1, 2 статті 21 Закону України Про тваринний світ мисливством вважається вид спеціального використання тваринного світу, яке здійснюється шляхом добування диких звірів та птахів, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь і які можуть бути об'єктами полювання.

Для організації та ведення мисливського господарства надаються у користування спеціально визначені для цього мисливські угіддя.

За змістом частин 1, 2 статті 21 Закону України Про мисливське господарство та полювання ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь.

Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку.

Як встановлено судом, ПОГО МРТ Кречет є користувачем мисливських угідь площею 51 940 га на території Полтавського та Новосанжарського районів на підставі рішення Полтавської обласної ради (двадцять шостої сесії четвертого скликання) від 31 березня 2006 року Про надання в користування мисливських угідь та договору про умови ведення мисливського господарства № 033/07 від 27.12.2007, укладеного ПОГО МРТ Кречет із Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, додаткової угоди до вказаного договору № 23 від 09.04.2010.

Частиною 3 статті 21 Закону України Про мисливське господарство та полювання (в редакції, чинній на час надання в користування ПОГО МРТ Кречет мисливських угідь) передбачено, що умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України Про мисливське господарство та полювання (в редакції, чинній на час надання в користування ПОГО МРТ Кречет мисливських угідь) мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

З огляду на викладене, користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства здійснюється ПОГО МРТ Кречет на підставі документів, оформлених у встановленому Законом порядку.

Згідно із положеннями статті 1 Закону України Про мисливське господарство та полювання (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) мисливське господарство як галузь - сфера суспільного виробництва , основними завданнями якого є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського собаківництва.

У свою чергу частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва , спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру , що мають цінову визначеність.

Аналіз наведених положень свідчить, що ведення мисливського господарства із використанням мисливських угідь є господарською діяльністю.

Права та обов'язки користувачів мисливських угідь визначені статтею 30 Закону України Про мисливське господарство та полювання .

Так, користувачі мисливських угідь мають право, зокрема, користуватися державним мисливським фондом у межах мисливських угідь; використовувати мисливських тварин та користуватися мисливськими угіддями в установленому порядку; розпоряджатися мисливськими тваринами, добутими або набутими в інший спосіб у законному порядку, і доходами від їх реалізації; організовувати полювання для мисливців, у тому числі шляхом укладання відповідних договорів з ними або з юридичними особами, що представляють їхні інтереси, зокрема іноземними, надавати повний комплекс послуг, пов'язаних із здійсненням полювання, включаючи проживання, харчування, пересування мисливців та осіб, які їх супроводжують та ін.

Згідно із приписами частини 2 статті 30 Закону України Про мисливське господарство та полювання користувачі мисливських угідь зобов'язані:

- додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків добування мисливських тварин;

- виконувати біотехнічні заходи, виділяти мисливські угіддя для охорони і відтворення мисливських тварин, визначати пропускну спроможність мисливських угідь та забезпечувати їх упорядкування;

- раціонально використовувати державний мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь;

- проводити первинний облік чисельності і добування мисливських тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь і в установленому порядку подавати цю інформацію органам, які здійснюють державний облік чисельності тварин та облік їх добування, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу;

- негайно інформувати обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах ветеринарної медицини, санітарного та епідемічного благополуччя населення, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення випадків захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування, виникнення загрози знищення та загибелі тварин,

- здійснювати комплексні заходи щодо профілактики і боротьби із захворюваннями; обладнати згідно з ветеринарно-санітарними вимогами майданчики для оброблення відстріляної на полюванні дичини та забезпечити проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, ветеринарно-санітарної експертизи дичини, призначеної для використання на харчові цілі;

- здійснювати охорону державного мисливського фонду, створювати єгерську службу;

- додержуватися режиму охорони тварин, занесених до Червоної книги України і включених до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим та областей, у межах наданих у користування мисливських угідь;

- не допускати самовільного переселення або акліматизації тварин;

- не допускати до полювання мисливців у кількості, що перевищує пропускну спроможність мисливських угідь;

- проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування, щорічно вкладати кошти на їх охорону і відтворення з розрахунку на 1 тисячу гектарів лісових угідь не менше тридцяти, польових - двадцяти п'яти, водно-болотних - двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних і місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу;

- самостійно припиняти використання мисливських тварин у разі погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворювальної здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати заходів до усунення негативних факторів впливу на тварин і середовище їх перебування;

- безперешкодно допускати до перевірки стану мисливських угідь, усіх об'єктів, де утримуються, перероблюються та реалізуються мисливські тварини, посадових осіб, уповноважених здійснювати державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання, своєчасно виконувати їх законні вимоги.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України Про мисливське господарство та полювання у разі систематичного невиконання або порушення користувачем мисливських угідь зазначених вимог центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, може попередити користувача про необхідність усунення порушення у визначений термін чи заборонити використання державного мисливського фонду в угіддях цього користувача строком до двох років.

Таким чином за змістом частини 3 статті 30 Закону України Про мисливське господарство та полювання систематичне невиконання або порушення користувачем мисливських угідь може бути підставою для винесення попередження користувачу про необхідність усунення порушення у визначений термін чи заборони використання державного мисливського фонду в угіддях цього користувача строком до двох років.

При цьому Законом України Про мисливське господарство та полювання та іншими законодавчими актами не визначено процедури для прийняття таких рішень

Водночас суд враховує, що згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, для органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діє спеціально-дозвільний принцип правового регулювання - заборонено все, що прямо не дозволено законом , або, інакше кажучи, дозволено лише те, що прямо передбачено законом . Вказаний принцип суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, адже вони зобов'язані діяти лише таким чином та у такий спосіб, як це прямо передбачено правовими нормами і лише в межах закріпленої за ними компетенції.

Суд бере до уваги, що Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства підпорядковується Держлісагентству України та є його територіальним органом, що закріплено у пункті 1 Положення про Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12.11.2012 № 406 /т. 1 а.с. 214 - 219/ .

Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 р. № 521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Статтею 6-1 Закону України Про мисливське господарство та полювання визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Так, відповідно до положень цієї статті до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства у галузі мисливського господарства і полювання, належить, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства в галузі мисливського господарства і полювання .

При цьому правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) передбачені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 5 квітня 2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877- V).

Згідно із положеннями статті 1 Закону № 877- V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

В силу вимог статті 3 Закону № 877- V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання ; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом .

Системний аналіз норм Закону України Про мисливське господарство та полювання та Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності дає підстави дійти висновку, що факти систематичного невиконання або порушення користувачем мисливських угідь вимог статті 30 Закону України Про мисливське господарство та полювання встановлюються та заходи реагування застосовуються уповноваженими на те органами в порядку, передбаченому Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Судом встановлено, наказ Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства від 22 лютого 2017 року № 13 Про заборону використання державного мисливського фонду в угіддях Полтавської обласної громадської організації Мисливсько-рибальське товариство Кречет винесено на підставі аналізу статистичних даних щодо ведення мисливського господарства ПОГО МРТ Кречет , здійсненого робочою групою з вивчення ведення мисливського господарства користувачами мисливських угідь, яка створена розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 30.05.2016 № 225 /т. 1 а.с. 186-187/.

У наказі від 22 лютого 2017 року № 13 /т. 1 а.с. 13/ зазначено, що проведеним аналізом річних звітів форми 2ТП по ПОГО МРТ Кречет за період 2010-2016 роки виявлено прогресуючу втрату державного мисливського фонду в підпорядкованих угіддях, зокрема, у 2 рази зменшилася популяція лося, практично втрачено популяцію лані європейської (з 52 голів у 2010 році до 6 особин у 2016 році), ондатри (з 400 голів у 2014 році до 36 у 2016 році), повністю втрачено популяцію куниці лісової, на межі зникнення й інші види мисливських тварин.

Також у наказі вказано, що кошти на відтворення (у тому числі штучне розселення тварин) товариством не вкладаються, а затрати на придбання кормів за останні 3 роки зменшилися у 4-5 разів; не вживаються і заходи щодо боротьби з браконьєрством, за три роки господарювання працівниками товариства не виявлено порушень правил полювання та не складено жодного протоколу про правопорушення.

На підставі наведеного у наказі підсумовано, що незважаючи на явну загрозу знищення тварин в підвідомчих угіддях, товариством проігноровано вимоги законодавства щодо самостійного припинення використання мисливських тварин у разі погіршення їх стану та умов існування, чим порушено вимоги статті 30 Закону України Про мисливське господарство та полювання .

В ході розгляду справи представником відповідача підтверджено, що єдиною підставою для висновків про порушення ПОГО МРТ Кречет вимог статті 30 Закону України Про мисливське господарство та полювання та застосування такого заходу реагування як заборона використання державного мисливського фонду в мисливських угіддях ПОГО МРТ Кречет на мисливський сезон 2017 - 2018 років був аналіз звітів 2-ТП (мисливство) за 2010 - 2016 роки, які подавалися позивачем до органів статистики та в інформаційному порядку до Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства /т. 1 а.с. 192-194, т. 3 а.с. 132 - 139, 208 - 215/. При цьому аналіз звітів проведено робочою групою з вивчення ведення мисливського господарства користувачами мисливських угідь і про його результати повідомлено Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства листом Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації від 15.02.2017 № 856/03-03-05 /т. 3 а.с. 205 -207/.

Крім того, представником відповідача пояснено, що акти контрольних обліків тварин у мисливських угіддях ПОГО МРТ Кречет від 16.02.2017 та 17.02.2017 не були підставою для прийняття наказу від 22.02.2017 № 13, а також зазначено, що ані перевірка виконання умов договору від 27.12.2007 № 033/07 про умови ведення мисливського господарства, ані перевірка ПОГО МРТ Кречет у відповідності до вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства не проводилася.

Таким чином в ході розгляду справи судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказ Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства від 22 лютого 2017 року № 13 Про заборону використання державного мисливського фонду в угіддях Полтавської обласної громадської організації Мисливсько-рибальське товариство Кречет винесено лише на підставі аналізу звітів 2-ТП (мисливство) за 2010-2016 роки, без дотримання процедури здійснення державного контролю, визначеної Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Факти систематичного невиконання або порушення користувачем мисливських угідь ПОГО МРТ Кречет вимог статті 30 Закону України Про мисливське господарство та полювання не встановлено і не зафіксовано у визначеному Законом порядку. Захід реагування у формі заборони використання державного мисливського фонду застосовано відповідачем до ПОГО МРТ Кречет також без урахування вимог Закону України Про мисливське господарство та полювання і Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Суд бере до уваги, що статтею 31 Закону України Про мисливське господарство та полювання передбачені гарантії і порядок захисту прав користувачів мисливських угідь.

Так, згідно із частинами 1, 2 статті 31 Закону України Про мисливське господарство та полювання права користувачів мисливських угідь охороняються законом. Припинення права використання державного мисливського фонду або права користування мисливськими угіддями може мати місце лише у випадках, передбачених статтею 23 цього Закону.

Відповідно до абзаців 5, 6 частини 1 статті 23 Закону України Про мисливське господарство та полювання право користування мисливськими угіддями припиняється у разі: систематичного невиконання обов'язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства; погіршення якості мисливських угідь з вини їх користувача.

Частиною 2 статті 23 Закону України Про мисливське господарство та полювання визначено, що рішення про припинення права користування мисливськими угіддями, крім випадку закінчення строку користування, приймаються: у випадках, передбачених абзацами п'ятим, шостим частини першої цієї статті, - адміністративним судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, або органів, уповноважених на надання у користування мисливських угідь щодо застосування такого заходу реагування.

Відповідні положення Закону України Про мисливське господарство та полювання узгоджуються із змістом частини 2 статті 19 Закону України Про тваринний світ , якою передбачено, що право використання об'єктів тваринного світу може бути також припинено на підставі рішення суду в разі систематичного невиконання підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановлених законодавством правил, норм та інших вимог або договірних обов'язків щодо охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, а також в інших випадках, передбачених законом.

Також частиною 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено імперативне правило, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що наказ Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства від 22 лютого 2017 року № 13 Про заборону використання державного мисливського фонду в угіддях Полтавської обласної громадської організації Мисливсько-рибальське товариство Кречет не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийнятий не у спосіб, що передбачений законами України.

Недотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури встановлення порушень вимог законодавства нівелює правомірність висновків відповідача про порушення позивачем вимог статті 30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання". При цьому суд не може перебирати повноваження державного органу та здійснювати перевірку і встановлювати факти порушень в ході розгляду справи. За таких обставин суд не досліджує обґрунтованість таких висновків та відповідно не надає оцінку доводам сторін з цього питання.

Суд також бере до уваги, що наказом Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства від 29.05.2017 № 26 скасовано наказ Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства від 22 лютого 2017 року № 13, як такий, що виданий без врахування вимог статті 30 Закону України Про мисливське господарство та полювання в частині документального встановлення фактів систематичного невиконання або порушення користувачем мисливських угідь обов'язків користувачів мисливських угідь, визначених законодавством /т. 4 а.с. 13/.

Водночас суд зауважує, що пунктом 9 Положення про Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства визначено, що Управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Акти Управління можуть бути скасовані Головою Держлісагентства України повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням Міністра аграрної політики та продовольства України, а також Міністром аграрної політики та продовольства України у разі відмови Голови Держлісагентства України скасувати такий акт.

Вказані вимоги кореспондують підпункту 17 пункту 11 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, яким передбачено, що голова Держлісагентства скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів Держлісагентства.

Таким чином Положенням про Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства, а також нормами чинного законодавства не надано повноваження відповідачу скасовувати видані ним акти, а відтак наказ Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства від 22 лютого 2017 року № 13 скасовано не у визначений законодавством спосіб.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що наказ Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства від 22 лютого 2017 року № 13 підлягає визнанню протиправним та скасуванню у судовому порядку.

Отже позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що ПОГО МРТ Кречет при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1600 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь позивача витрати зі слати судового збору в розмірі 1600 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет" до Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства № 13 від 22 лютого 2017 року про заборону використання державного мисливського фонду в мисливських угіддях Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство " Кречет" загальною площею 51 940 га на мисливський сезон 2017 - 2018 років; зобов'язання забезпечити належну охорону мисливських угідь, у тому числі шляхом переведення штатних працівників та єгерської служби на повну зайнятість у господарстві та приведення їх заробітної плати у відповідність до законодавства; відновити чисельність основних видів мисливських тварин до оптимальної, згідно матеріалів мисливського впорядкування; забезпечити виконання біотехнічних заходів в кількості та обсягах, передбачених матеріалами мисливського впорядкування; надати Полтавському обласному управлінню лісового та мисливського господарства інформацію про проведену роботу у письмовому вигляді до 30 березня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства (ідентифікаційний код 35206523) на користь Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство " Кречет" (ідентифікаційний код 33804656) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600 грн (одна тисяча шістсот гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 06 червня 2017 року.

Суддя М.В. Довгопол