Постанова

від 27.04.2017 по справі 826/19000/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ 27 квітня 2017 року                                          справа №826/19000/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю “Бритиш Моторс Україна” простягнення податкового боргу В С Т А Н О В И В: Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту – позивач, ДПІ у Голосіївському районі) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бритиш Моторс Україна” (далі по тексту – відповідач, ТОВ  “Бритиш Моторс Україна”), в якому просить стягнути з відповідача кошти рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу у розмірі 81  790,98 грн. Згідно з даними позивача за ТОВ  “Бритиш Моторс Україна” обліковується заборгованість (недоїмка) перед бюджетом у розмірі 81  790,98 грн., а саме: податок на нерухоме майно – 41  106,42 грн., податок на додану вартість – 2  963,36 грн., штрафні санкції – 1  360,00 грн., податок на доходи з фізичних осіб – 36  361,20 грн. Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, ДПІ у Голосіївському районі вважає цю суму податковим боргом та просить стягнути його у судому порядку. Відповідач письмового заперечення проти позову та відповідних доказів до суду не надав. Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з позовними вимогами, виходячи з наступних мотивів. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 57.3 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6  пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Матеріали справи підтверджують, що заборгованість з податку на нерухоме майно у розмірі 41  106,42 грн. виникла внаслідок несплати податкового зобов'язання, самостійно визначеного у податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; заборгованість із податку на додану вартість у розмірі 2  963,36 грн. виникла у зв'язку із несплатою суми податкового зобов'язання на підставі податкового повідомлення-рішення від 09 серпня 2016 року №0072241201; заборгованість зі сплати штрафних санкцій у розмірі 1  360,00 грн. виникла у зв'язку із несплатою суми податкового зобов'язання на підставі податкового повідомлення-рішення від 14 січня 2015 року №0000562203. Доказів сплати вказаних сум податкових зобов'язань, самостійно визначених, на підставі податкових повідомлень-рішень або доказів їх скасування у встановленому порядку до суду не надано; тому, спірна сума заборгованості вважається податковим боргом. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Суд встановив, що позивач надіслав відповідачу податкову вимогу від 03 лютого 2015  року №442-23, яка, згідно з відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення, вручена представнику відповідача 16 березня 2015 року. За правилами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору, у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку. Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Враховуючи викладене, що позовні вимоги ДПІ у Голосіївському районі щодо стягнення суми податкового боргу із податку на нерухоме майно у розмірі 41  106,42 грн., з податку на додану вартість у розмірі 2  963,36 грн. та зі сплати штрафних санкцій у розмірі 1  360,00 грн. є доведеними, підтверджуються необхідними доказами, та про необхідність їх задоволення. Проте, адміністративний позов в частині стягнення податкового боргу з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 36  361,20 грн. документально не підтверджуються, оскільки позивач не навів підстав його виникнення та не надав відповідних доказів. Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Частина перша статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5, 6 частини першої статті 1832  цього Кодексу. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 – 163, 1832, 256  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: 1.  Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві задовольнити частково. 2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бритиш Моторс Україна”  (код ЄДРПОУ 31200706; адреса: 03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, буд. 21-А) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу у розмірі 45  429,78 грн., у тому числі з податку на нерухоме майно – 41  106,42 грн. (сорок одна тисяча сто шість гривень сорок дві копійки), податок на додану вартість – 2  963,36 грн. (дві тисячі дев'ятсот шістдесят три гривні тридцять шість копійок), штрафні санкції – 1  360,00 грн. (одна тисяча триста шістдесят гривень нуль копійок. 3.  В іншій частині адміністративного позову відмовити. 4.  Допустити негайне виконання постанови. Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Суддя                                                                                            В.А. Кузьменко