Постанова

від 31.05.2017 по справі 826/159/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ 31 травня 2017 року                                                                           справа №826/159/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю “Оптімус-МТ” простягнення податкового боргу В С Т А Н О В И В: Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту – позивач, ДПІ у Печерському районі) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптімус-МТ” (далі по тексту – відповідач, ТОВ  “Оптімус-МТ”), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 217  561,27 грн., у тому числі з податку на додану вартість – 185  210,27 грн., з податку на прибуток – 31  841,00 грн., з податку на доходи фізичних осіб – 510,00 грн. Згідно з даними інтегрованої картки за ТОВ  “Оптімус-МТ” обліковується заборгованість (недоїмка) перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 185  210,27  грн., з податку на прибуток у розмірі 31  841,00 грн. та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн. Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, ДПІ у Печерському районі вважає цю суму податковим боргом та просить стягнути його у судому порядку. Відповідач письмового заперечення проти позову та відповідних доказів до суду не надав. Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами, виходячи з наступних мотивів. Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 57.3 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6  пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Матеріали справи підтверджують, що спірна сума заборгованості з податку на додану вартість виникла внаслідок несплати податкового зобов'язання, самостійно визначеного у податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень-грудень 2014 року та суми податкового зобов'язання, визначеного відповідно до податкового повідомлення-рішення від 03  листопада 2016 року №0025691206; спірна сума заборгованості з податку на прибуток виникла внаслідок несплати податкового зобов'язання, самостійно визначеного у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік; спірна сума заборгованості з податку на доходи фізичних осіб утворилася у зв'язку із несплатою податкового зобов'язання, визначеного відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19 лютого 2015 року №12926551702. Доказів сплати суми податкового зобов'язання або доказів скасування відповідного податкового повідомлення-рішення до суду не надано; тому, спірна сума заборгованості вважається податковим боргом. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Суд встановив, що позивач надіслав відповідачу податкову вимогу від 24 вересня 2014  року №8710-25, яка, згідно з відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення, вручена представнику відповідачу 16 жовтня 2014 року. За правилами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору, у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку. Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Враховуючи викладене, що позовні вимоги ДПІ у Печерському районі є доведеними, підтверджуються необхідними доказами, та про необхідність їх задоволення. Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Частина перша статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5, 6 частини першої статті 1832  цього Кодексу. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 – 163, 1832, 256  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: 1.  Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві задовольнити повністю. 2.  Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптімус-МТ” (код ЄДРПОУ 38984649; 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 139, кв./офіс 315/2) на користь Державного бюджету України в сумі 217  561,27 грн., у тому числі: з податку на додану вартість у розмірі 185  210,27 грн. (сто вісімдесят п'ять тисяч двісті десять гривень двадцять сім копійок) на бюджетний рахунок №31112029700007 (код платежу 14060100, УДКСУ у Печерському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019); з податку на прибуток у розмірі 31  814,00 грн. (тридцять одна тисяча вісімсот чотирнадцять гривень нуль копійок) на бюджетний рахунок №3111318700007 (код платежу 11021000, УДКСУ у Печерському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019); з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн. (п'ятсот десять гривень нуль копійок) на бюджетний рахунок №331123400700007 (код платежу 11010100, УДКСУ у Печерському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019). 3.  Допустити негайне виконання постанови. Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Суддя                                                                                            В.А. Кузьменко